Рішення від 01.08.2025 по справі 240/23712/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2025 року м. Житомир справа № 240/23712/24

категорія 109020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Керівника Житомирської окружної прокуратури Житомирської області до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Керівник Житомирської окружної прокуратури Житомирської області із позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Оліївської сільської ради Житомирського району щодо неприйняття рішення про віднесення земельних ділянок, зазначених в повторному поданні Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства про віднесення земельних ділянок до самозаліснених від 17.06.2024 №04-17/615 до самозаліснених земель;

- зобов`язати Оліївську сільську раду Житомирського району розглянути на сесії ради повторне подання Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства про віднесення земельних ділянок до самозаліснених від 17.06.2024 №04-17/615 та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земель до самозаліснених у порядку, визначеному ч.ч.2,3,5 ст.57-1 Земельного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в порушення вимог Земельного кодексу України відповідач, на виконання свого рішення "Про віднесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності до самозаліснених земель" від 01 грудня 2023 року №1211, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 у справі № 240/11195/24, повторного подання Центрального МУЛМГ від 17.06.2024 № 04-17/615, не вчиняє дії щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про належність земельних ділянок, зазначених у додатку до названого рішення, до угідь самозалісеної ділянки. Така бездіяльність органу місцевого самоврядування, на думку прокурора, завдає шкоди інтересам держави, оскільки може призвести до передачі вказаних земель приватним особам та суб`єктам господарювання для ведення сільськогосподарського виробництва, що в свою чергу матиме наслідком знищення та вирубку зелених насаджень, що на них знаходяться.

Ухвалою суду від 10.12.2024 позов прийнято до провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з наданням відповідачу строку для подання відзиву на позов.

У встановлений строк відповідач відзиву на адміністративний позов не подав, а тому в силу ч.6 ст.162 КАС України справа розглядається за наявними матеріалами.

Державне агентство лісових ресурсів України подало заяву, де підтримує заявлені прокурором позовні вимоги.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі триває. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Відповідно до наказів Житомирського окружного адміністративного суду головуючий суддя Шуляк Л.А. перебувала у щорічній відпустці в періоди з 01.01.2025 по 03.01.2025 та з 09.01.2025 по 10.01.2025, з 03.02.2025 по 07.02.2025, з 20.03.2025 по 21.03.2025, з 02.06.2025 по 18.06.2025 включно та на навчанні в період з 10.02.2025 по 14.02.2025 включно.

Дану справу розглянуто у порядку ст.263 КАС України із складанням судового рішення відповідно до ч.4 ст.243 та ч.5 ст.250 КАС України.

Суд, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Рішенням Оліївської сільської ради Житомирського району "Про віднесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності до самозалісених" від 01 грудня 2023 року № 1211 вирішено віднести земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності до самозалісених земель згідно додатку до цього рішення, а також внести відомості до Державного земельного кадастру про самозалісені землі комунальної власності без розроблення документації із землеустрою. У додатку до зазначеного рішення наведено список самозалісених земельних ділянок.

Однак, відповідач жодних дій, направлених на реалізацію зазначеного рішення в частині внесення відомостей до Державного земельного кадастру про самозалісені землі комунальної власності, не вчинив.

У зв`язку з порушенням норм чинного законодавства Житомирською окружною прокуратурою було подано позовну заяву до Житомирського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу щодо невжиття заходів до внесення відомостей до Державного земельного кадастру про віднесення залісених земельних ділянок до само залісених земель.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 у справі № 240/11195/24, яке набрало законної сили, вказаний позов було задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, яка полягає у невжитті заходів до забезпечення внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо зміни угідь земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 1825681200:03:000:0288 площею 8,9477 га, 1825681200:04:000:0106 площею 1,7851 га, 1825681200:04:000:0107 площею 1,9813 га, 1825681200:10:000:0202 площею 44,0801 га, 1825684400:05:000:0021 площею 24,2088 га, 1825684400:15:000:0069 0,9724 га, 1825686200:12:000:0098 площею 34,0210 га, 1825686200:12:000:0097 площею 39,8150 га на угіддя самозалісених земель.

Зобов`язано Оліївську сільську раду Житомирського району Житомирської області вжити вичерпних заходів до забезпечення внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо зміни угідь земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 1825681200:03:000:0288 площею 8,9477 га, 1825681200:04:000:0106 площею 1,7851 га, 1825681200:04:000:0107 площею 1,9813 га, 1825681200:10:000:0202 площею 44,0801 га, 1825684400:05:000:0021 площею 24,2088 га, 1825684400:15:000:0069 0,9724 га, 1825686200:12:000:0098 площею 34,0210 га, 1825686200:12:000:0097 площею 39,8150 га на угіддя самозалісених земель.

Також Центральним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства було подане повторне подання від 17.06.2024 № 04- 17/615 про віднесення залісених земельних ділянок до самозалісених земель.

Проте Оліївською сільською радою повторне подання на розгляд сесії не виносилось та не розглядалось, не вжито заходів щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру про віднесення залісених земельних ділянок до самозалісених земель.

Прокурор, не погоджуючись із такою бездіяльністю відповідача, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Щодо представництва інтересів держави прокурором, суд враховує, що питання такого представництва врегульованостаттею 23 Закону України "Про прокуратуру".

Так, відповідно до частини 3 названої статтіЗакону України "Про прокуратуру"прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

За змістом ч. 4ст. 23 Закону України "Про прокуратуру"наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Прокурор в обґрунтування підстав для подання вказаного позову вказує, що бездіяльність органу місцевого самоврядування завдає шкоди інтересам держави, що закріплені уЗаконі України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року", Указі Президента України "Про деякі заходи щодо збереження та відновлення лісів" та низці інших нормативно-правових актів, може призвести до передачі вказаних земель приватним особам та суб`єктам господарювання для ведення сільськогосподарського виробництва, що в свою чергу матиме наслідком знищення та вирубку зелених насаджень, що на них знаходяться. Отже, у цьому випадку, охоронюваний законом інтерес полягає в збереженні лісових масивів за рахунок належного документального оформлення прав на них.

Відповідно до приписів пункту "а" частини 1 статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року №1264-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції на момент виникнення спірних правовідносин, до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами нерезидентами вимог законодавства: про використання та охорону земель; про охорону, захист, використання та відтворення лісів; про охорону, утримання і використання зелених насаджень; про використання, охорону і відтворення рослинного світу.

Підпунктом "й" названої правової норми до компетенції зазначеного органу виконавчої влади також належить вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом міністрів України через Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, відповідно до Положення про державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Уряду від 19 квітня 2017 року №275, є Державна екологічна інспекція України (далі Держекоінспекція).

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 названого Положення, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань звертається до суду із позовом щодо визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Пунктом 7 зазначеного Положення передбачено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Наказом Держекоінспекції від 20 лютого 2023 року №32 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію Поліського округу, юрисдикція якої поширюється, у тому числі, на Житомирську область.

Пунктом 6 названого Положення визначено, що ДЕІ Поліського округу, поміж іншого, звертається до суду щодо визнання протиправними дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Отже, ДЕІ Поліського округу є уповноваженим органом на звернення до суду з відповідним позовом.

Житомирська окружна прокуратура 17.10.2024 направила на адресу ДЕІ Поліського округу повідомлення в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства, що вчинені Оліївською сільською радою Житомирського району.

На адресу окружної прокуратури 22.10.2024 надійшла відповідь ДЕІ Поліського округу в якій повідомлено про зменшення фінансування ДЕІ Поліського округу, завантаженість роботою.

Крім того, повідомлено, що ДЕІ Поліського округу не заперечує щодо вжиття заходів представницького характеру Житомирською окружною прокуратурою.

Вказане свідчить про нездійснення суб`єктом владних повноважень захисту законних інтересів держави та відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", що є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру та пред`явлення відповідного позову, враховуючи, що інтереси держави на цей час залишаються незахищеними.

Суд, дослідивши вказані прокурором підстави, вважає їх обґрунтованими та достатніми для здійснення представництва інтересів держави в особі ДЕІ Поліського округу у даній справі.

Щодо бездіяльності Оліївської сільської ради Житомирського району, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до частини другоїстатті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно з частиною четвертоюстатті 78 КАС Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з правовим висновком, що міститься у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц, преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правиламистатті 90 КАС України.

Як зазначалось, дані правовідносини були об`єктом дослідження судом у справі № 240/11195/24, де у рішенні від 29.08.2024, суд встановив наступні обставини.

Рішенням Оліївської сільради "Про віднесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності до самозалісених" від 01 грудня 2023 року № 1211 вирішено віднести земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності до самозалісених земель згіднододатку до цього рішення, а також внести відомості до Державного земельного кадастру про самозалісені землі комунальної власності без розроблення документації із землеустрою. У додатку до зазначеного рішення наведено список самозалісених земельних ділянок.

Вказане рішення прийнято за результатами розгляду подання Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України від 21 листопада 2023 року №1130.

Однак, відповідач жодних дій, направлених на реалізацію зазначеного рішення в частині внесення відомостей до Державного земельного кадастру про самозалісені землі комунальної власності, не вчинив.

У червні 2024 року заступник керівника Житомирської окружної прокуратури звернувся у суд з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності щодо невжиття вичерпних заходів до забезпечення внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про віднесення земельних ділянок: кадастровий номер 1825681200:03:000:0288, 1825681200:04:000:0106, 1825681200:04:000:0107, 1825681200:10:000:0202, 1825684400:05:000:0021, 1825684400:15:000:0069, 1825686200:12:000:0098, 1825686200:12:000:0097 до самозалісених земель та зобов`язання вжити вичерпних до забезпечення внесення відомостей до Державного земельного кадастру про віднесення зазначених земельних ділянок до самозалісених земель.

Суд вказав, що частиною 2 статті 1 Лісового кодексу України визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно частини 12 цієї правової норми самозалісена ділянка земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.

Згідно зі статтею 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів" від 20 червня 2022 року №2321-ІХ внесені зміни до Земельного кодексу України, а саме главу 11 доповнено статтею 571 "Самозалісені землі", якою визначений порядок віднесення земельних ділянок до самозалісених.

Так, згідно частини 2 статті 571 Земельного кодексу України, віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісеної ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності органом, який здійснює розпорядження нею.

Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Відповідно до Положення "Про Державне агентство лісових ресурсів України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 521 від 08 жовтня 2014 року, Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

У свою чергу, відповідно до Положення "Про Центральне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства", затвердженого наказом Держлісагенства України від 09 листопада 2022 року №1005, управління є територіальним органом Держлісагенства. Завданням управління є реалізація повноважень Держлісагенства України на території Київської та Житомирської областей та міста Києва.

З наведеного вбачається, що Центральне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Саме за результатами розгляду подання Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України від 21 листопада 2023 року №1130, Оліївська сільрада 01 грудня 2023 року прийняла рішення №1211.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 571 Земельного кодексу України, віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про належність всіх її угідь до угідь самозалісеної ділянки. Земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення зазначених відомостей до Державного земельного кадастру.

Віднесення земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою.

Окрім того, з метою реалізації вказаної норми частину 4 статті 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 07 липня 2011 року №3613-VІ з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин доповнено абзацом 4, яким передбаченого, що відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви органу місцевого самоврядування, який відповідно до статті 122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок комунальної власності у власність, щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної.

Отже, земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 1825681200:03:000:0288 площею 8,9477 га, 1825681200:04:000:0106 площею 1,7851 га, 1825681200:04:000:0107 площею 1,9813 га, 1825681200:10:000:0202 площею 44,0801 га, 1825684400:05:000:0021 площею 24,2088 га, 1825684400:15:000:0069 0,9724 га, 1825686200:12:000:0098 площею 34,0210 га, 1825686200:12:000:0097 площею 39,8150 га підлягають віднесенню до самозалісених, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру на підставі заяви Оліївської сільради.

Як зазначалось, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 у справі № 240/11195/24 зобов`язано Оліївську сільську раду Житомирського району Житомирської області вжити вичерпних заходів до забезпечення внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо зміни угідь вищевказаних земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Водночас, як стверджує прокурор та підтверджується матеріалами справи, відповідач вказане судове рішення не виконав.

Крім того, Центральним МУЛМГ подано до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області повторне подання від 17.06.2024 № 04-17/615, в якому просило повернутися до питання віднесення земельних ділянок до самозаліссних в порядку визначеному статтею 57-1 Земельного кодексу України та з огляду на звернення Житомирської окружної прокуратури від 23.04.2024 №51-84-3277ВИХ-24, першочергово опрацювати земельні ділянки, (що входить в загальну площу, зазначену у поданні Управління від 21.11.2023 № 04-17/1130) площею 798,9573 га, з них сформовані земельні ділянки площею 377,4573 га та не сформовані - 421,5000 га.

Як зазначає прокурор, відповідачем не розглянуто вказане подання.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, доказів виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 у справі № 240/11195/24, розгляду повторного подання Центрального МУЛМГ від 17.06.2024 № 04-17/615 також не подав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, на виконання свого рішення "Про віднесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності до самозаліснених земель" від 01 грудня 2023 року №1211, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 у справі № 240/11195/24, повторного подання Центрального МУЛМГ від 17.06.2024 № 04-17/615, не вчиняє дії щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про належність земельних ділянок, зазначених у додатку до названого рішення, до угідь самозалісеної ділянки, що свідчить про наявність протиправної бездіяльності.

Щодо способу захисту порушеного права суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 10 частини другоїстатті 245 КАС Україниу разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересі.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, щопризводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Як зазначалось, відповідач не виконує судове рішення, яке набрало законної сили, щодо вжиття вичерпних заходів до забезпечення внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо зміни угідь земельних ділянок сільськогосподарського призначення, не розглядає повторне подання Центрального МУЛМГ, а тому в даному випадку суд вважає належним та ефективним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача розглянути на сесії ради повторне подання Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства про віднесення земельних ділянок до самозаліснених від 17.06.2024 №04-17/615 та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земель до самозаліснених у порядку, визначеному ч.ч.2,3,5 ст.57-1 Земельного кодексу України.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності своєї бездіяльності, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем у справі є суб`єкт владних повноважень, тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 257, 262, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Оліївської сільської ради Житомирського району щодо неприйняття рішення про віднесення земельних ділянок, зазначених в повторному поданні Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства про віднесення земельних ділянок до самозаліснених від 17.06.2024 №04-17/615 до самозаліснених земель.

Зобов`язати Оліївську сільську раду Житомирського району розглянути на сесії ради повторне подання Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства про віднесення земельних ділянок до самозаліснених від 17.06.2024 №04-17/615 та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земель до самозаліснених у порядку, визначеному ч.ч.2,3,5 ст.57-1 Земельного кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст складено: 01 серпня 2025 р.

01.08.25