Рішення від 04.08.2025 по справі 240/10087/25

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2025 року м. Житомир справа № 240/10087/25

категорія 109040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області, який діє в інтересах держави, до Іршанської селищної ради Коростенського району про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

установив:

07 квітня 2025 року Керівник Коростенської окружної прокуратури Житомирської області (далі позивач, прокуратура) звернувся у суд з позовом про визнання протиправною бездіяльності Іршанської селищної ради Коростенської району (далі відповідач, селищна рада) щодо невжиття дій, спрямованих на визнання об`єкту нерухомості, а саме гідротехнічних споруд: гребля (міст, довжина, висота, ширина по гребеню не встановлено) з водорегулюючими спорудами (РТК-80 б/з, шандори, посередині водойми переливна труба діаметром 80 см) на ставку з координатами 50.699279, 28.795399 в с. Добринь; гребля (земляна гребля, довжина 30 м, висота 1,2 м, ширина по гребеню 6,0 м) з водорегулюючими спорудами (РТП-80/без затвора, дерев?яні шандори) на ставку з координатами 50.768206, 28.657875 в с. Ковалі; гребля (земляна гребля, довжина 40 м, висота 1,5 м, ширина по гребеню 6,0 м) з водорегулюючими спорудами (РТП-100*100 без затвора, дерев?яні шандори) на ставку з координатами 50.785649, 28.770309 в с.Шершні; гребля (земляна гребля, довжина 30 м, висота 1,5 м, ширина по гребеню 8,0 м, дорожне полотно асфальт) з водорегулюючими спорудами (PTII-80/без затвора, дерев?яні шандори) на ставку з координатами 50.783344, 28.774566 в с. Шершні безхазяйним майном, а саме незвернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявами про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного та зобов`язання вчинити такі дії.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що на території Іршанської селищної ради наявна гідротехнічні споруди. Власник (балансоутримувач) гідротехнічних споруд на вказаному водному об`єкті відсутній, тобто гідротехнічні споруди є безхазяйними. Заходи щодо оформлення права власності на гідротехнічну споруду відповідачем не вжиті, чим допущена протиправна бездіяльність, оскільки взяття у комунальну власність сільської ради безхазяйної гідротехнічної споруди дасть можливість вирішувати питання збереження водних об`єктів для загального та спеціального водокористування, надавати в оренду шляхом укладення договорів оренди нерухомого майна, забезпечивши збереження та належну експлуатацію гідротехнічних споруд, запобігти виникненню надзвичайним ситуаціям, пов`язаних з водним фактором, забезпечити безаварійний пропуск льодоходу, повені та паводків на водних об`єктах.

Ухвалою суду від 23 квітня 2025 року позов прийнято до провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з наданням відповідачу строку для подання відзивів на позов.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

05 червня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому селищна рада просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що не вчиняла протиправної бездіяльності стосовно невжиття заходів, спрямованих на визначення об`єктів нерухомості, а саме гідротехнічних споруд (гребель), оскільки вони не перебувають на балансі ради та не передавалися у її управління в установленому порядку. Відповідно до Земельного та Цивільного кодексів України, Закону України «Про управління об`єктами державної власності», питання визнання та оформлення права власності на такі споруди належать до повноважень органів, уповноважених управляти державним майном, або потребують передачі в комунальну власність згідно з чинною процедурою. Без правовстановлюючих документів селищна рада не може ініціювати реєстрацію права власності або визнавати майно комунальним. Окрім того, в разі відсутності зареєстрованого права власності, об`єкт може бути включений до відповідного реєстру лише за наявності технічної документації та рішень відповідних уповноважених органів. У Іршанській селищній раді відсутні будь-які документи, що підтверджують право власності чи передачу об`єктів у комунальну власність.

Ухвалою суду від 10 червня 2025 року зобов`язано відповідача надати суду, протягом 10 (десяти днів) з моменту отримання цієї ухвали, Положення про затвердження порядку виявлення, взяття на облік, збереження і використання безхазяйного майна та відумерлої спадщини на території Іршанської селищної ради та зобов`язано Коростенського міського голову надати суду, протягом 10 (десяти днів) з моменту отримання цієї ухвали, копію розпорядження від 04 січня 2024 року №4 та всі документи, оформлені у зв`язку з його реалізацією та зупинено провадження у справі до дати отримання судом витребуваних доказів.

13 червня 2025 року на виконання ухвали селищна рада надала належним чином засвідчену копію Порядок виявлення, взяття на облік, збереження і використання безхазяйного майна та відумерлої спадщини на території Іршанської селищної ради.

15 липня 2025 року Виконавчий комітет Коротенької міської ради Житомирської області надіслав заяву, в якій зазначає, що територія Іршанської селищної ради не входить до складу Коростенської міської територіальної громади, а тому повноваження її органів не розповсюджуються на об`єкти, у тому числі гідротехнічні споруди, розташовані на території Іршанської селищної ради.

У період з 18 по 22 липня 2025 року головуюча суддя перебувала у відпустці, а у період з 29 липня по 01 серпня 2025 року на навчанні.

Ухвалою суду від 04 серпня 2025 року судом постановлено ухвалу про поновлення провадження у справі.

На підставі частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд установив, що на території Іршанської селищної ради розташовані: гребля (міст, довжина, висота, ширина по гребеню не встановлено) з водорегулюючими спорудами (РТК-80 б/з, шандори, посередині водойми переливна труба діаметром 80 см) на ставку з координатами 50.699279, 28.795399 в с. Добринь; гребля (земляна гребля, довжина 30 м, висота 1,2 м, ширина по гребеню - 6,0 м) з водорегулюючими спорудами (РТП-80/без затвора, дерев?яні шандори) на ставку з координатами 50.768206, 28.657875 в с. Ковалі; гребля (земляна гребля, довжина 40 м, висота 1,5 м, ширина по гребеню 6,0 м) з водорегулюючими спорудами (РТП-100*100 без затвора, дерев?яні шандори) на ставку з координатами 50.785649, 28.770309 в с.Шершні; гребля (земляна гребля, довжина 30 м, висота 1,5 м, ширина по гребеню 8,0 м, дорожне полотно асфальт) з водорегулюючими спорудами (PTII-80/без затвора, дерев?яні шандори) на ставку з координатами 50.783344, 28.774566 в с. Шершні.

Згідно з інформацією Іршанської селищної ради Коростенського району від 21 жовтня 2024 року №1490/05-22 не встановлено власника та балансоутримувача на вказані гідротехнічні споруди.

Водні об`єкти з координатами 50.699279, 28.795399 в с. Добринь, 50.768206, 28.657875 в с. Ковалі, 50.785649, 28.770309 в с. Шершні, 50.783344, 28.774566 в с. Шершні відносяться до земель комунальної власності Іршанської селищної ради.

Згідно актів інвентаризації водних об`єктів та гідротехнічних споруд кадастрові номера земельних ділянок відсутні.

Згідно відповіді Басейнового управління водних ресурсів річки Прип`ять від 21 січня 2025 року №02-111 інформація про категорію земельних ділянок під водними об`єктами, власника/користувача гідротехнічної споруди, реєстрації права приватної власності на гідроспоруду за фізичною чи юридичною особою відсутня.

Згідно інформації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях від 23 січня 2025 року №10-15-82 вказані гідротехнічні споруди не перебувають на балансі та не належать до сфери управління Регіонального відділення ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях, в оренду або будь-яке інше користування не передавались, інвентаризація таких гідротехнічних споруд не здійснювалась, інформація щодо власників вищезазначеного нерухомого майна та земельних ділянок на яких розміщені такі об`єкти відсутня.

З метою зобов`язати відповідача вчинити дії, спрямовані на оформлення прав на зазначені гідротехнічні споруди, прокурор в інтересах держави звернувся з цим позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Суд враховує, що згідно з пунктом 3 частини першої статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України №1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Як передбачено пунктом 1 частини 6 названої правової норми, під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

За приписами частин 3 5 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Суд уважає, що звертаючись до суду в інтересах держави, у позовній заяві прокуратура обґрунтувала, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту. Зокрема, звернення до суду з позовом у цьому випадку спрямоване на задоволення суспільної потреби взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, розташованого на території Іршанської селищної ради Коростенської району, що дає можливість вирішувати питання використання та збереження об`єктів. Тобто, наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави. При цьому, у зв`язку із відсутністю органу, уповноваженого державою звертатися до суду з позовом з цього питання, прокурор у розглядуваній справі набув статусу позивача.

Суд ураховує, що відповідно до статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України № 280/97-ВР) визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, на рухоме та нерухоме майно. Від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності органи місцевого самоврядування.

Підставою набуття права комунальної власності є передача майна комунальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад, передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Статтями 328, 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з частиною 4 статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, до яких належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (частина 1 статті 181 цього Кодексу), обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06 вересня 2012 року № 5245-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України № 5245-VI), з дня набрання чинності цим законом (01 січня 2013 року) землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Згідно з пунктами 3, 4 розділу ІІ Закону України № 5245-VI з дня набрання ним чинності землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу.

Органи місцевого самоврядування з огляду на частини 1, 5 статті 15 Закон України № 280/97-ВР є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону; від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (частина 5 статті 60 Закону № 280/97-ВР).

Таким чином, відповідний орган місцевого самоврядування уповноважений визначати юридичну долю об`єктів, що розташовані на земельних ділянках комунальної власності.

Як вже зазначалося, Законом України №280/97-ВР визначено, що власником комунального майна є відповідна територіальна громада (стаття 60), а суб`єктом управління таким майном орган місцевого самоврядування (стаття 29).

Між тим, у частині 1 статті 317 Цивільного кодексу України визначено, що саме власнику належать повний перелік правомочностей право володіння, користування та розпорядження своїм майном, які він може реалізовувати на власний розсуд.

Орган місцевого самоврядування реалізує такі повноваження від імені та в інтересах територіальних громад. До відання місцевих рад також належить вжиття заходів щодо реєстрації та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади, шляхом звернення до органу державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку (частина 2 статті 335 ЦК України).

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05 березня 2024 року у справі № 300/3657/22, та враховується судом при вирішенні цієї справи відповідно до вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-IV з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Закону України №1952-IV) визначено, що Державний реєстр прав, серед іншого, повинен містити відомості про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Згідно з пунктами 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83 88 цього Порядку.

Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства висновується, що до відання сільських, селищних, міських рад відноситься, в тому числі, реєстрація та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади.

Окрім того, законодавством визначена поетапна процедура передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, що включає в себе:

звернення органу місцевого самоврядування до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі;

публікація органом місцевого самоврядування оголошення у друкованих засобах масової інформації про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі;

звернення органу місцевого самоврядування після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі до суду із заявою про передачу відповідного нерухомого майна у комунальну власність;

звернення органу місцевого самоврядування до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про державну реєстрацію права власності на підставі судового рішення.

Окрім того, рішенням Іршанської селищної ради від 08 травня 2025 року №725 затверджено нову редакцію Порядку виявлення, взяття на облік, збереження і використання безхазяйного майна та відумерлої спадщини на території Іршанської селищної ради.

Пунктами 2.1-2.7 такого Порядку передбачено, що суб`єкт виявлення безхазяйоної речі (майна), умерлої спадщини надає до виконкому селищної ради письмове повідомлення про місцезнаходження такої речі (майна) або спадщини.

Перевірка факту наявності безхазяйної речі або майна, відмерлої спадщини та збір підтверджуючих документів та обстеження об`єкту здійснюється Комісією.

Протягом десяти днів з дня отримання повідомлення голова Комісії ініціює зібрання постійно діючої комісії з обстеження безхазяйного (вілумерлого) майна Іршанської селищної ради.

Комісія, здійснює обстеження об`єкту, про що складається відповідний акт. В акті обстеження нерухомого майна зазначається: його тип (призначення), орієнтовна площа, поштова адреса (орієнтовне місцезнаходження), технічний стан, можливість подальшої експлуатації, інші відомості. Тип (призначення) нерухомого майна в акті зазначається відповідно до термінів, вказаних в даному порядку. Якщо у нерухомого майна відсутня поштова адреса, місцезнаходження визначається схематично.

З метою отримання документів, що підтверджують наявність безхазяйної речі (майна), відумерлої спадщини, для встановлення можливих власників об`єкту, Комісія оприлюднює інформацію в газеті «Прапор» та на офіційномувеб-сайті Іршанської селищної рали про те, що стосовно нерухомого майна розпочата процедура визнання його безхазяйним.

Якщо протягом сорока п`яти днів з дня отримання інформації про безхазяйний об`єкт нерухомості, вжитими заходами не виявило його власника, то всі отримані відомості, відповіді, виготовлені документи щодо нерухомості, є підставою для прийняття рішення Комісією щодо проведення процедури визнання нерухомого майна безхазяйним. На підставі свого рішення Комісія готує проєкт рішення Іршанської селищної ради про взяття на облік безхазяйного майна.

Після прийняття селищною радою відповідного рішення, Комісія надає необхідний пакет документів до реєстраційного відділу виконкому щодо взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного.

З матеріалів справи суд установив, що селищною радою, як органом місцевого самоврядування, на території якого розташована гідротехнічні споруди, право власності на які не зареєстровані, а власник яких невідомий, упродовж тривалого часу не вжито жодних дієвих заходів, спрямованих на визнання таких об`єктів нерухомого майна безхазяйним майном, а також на набуття права власності на це майно.

Оцінка встановлених судом обставин справи в розрізі наведених вище норм права дає підстави для висновку, що питання звернення із заявою про взяття на облік безхазяйного майна, опублікування у друкованих засобах масової інформації оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування, яким у справі, що розглядається, є Іршанська селищна рада.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 31 березня 2021 року у справах № 9901/347/20, від 01 липня 2021 року у справі № 9901/116/20, від 01 вересня 2022 року у справі № 990/46/22, від 08 вересня 2022 року у справі № 9901/276/19 неодноразово зазначала, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Відповідач не здійснив юридично значимих дій щодо оформлення прав на гідротехнічні споруди, що знаходяться на його території.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до статті 13 Конституції України, частини 4 статті 319 ЦК України власність зобов`язує.

Гідротехнічні споруди не можуть мати юридичний статус безхазяйної речі, перебуваючи на території органу місцевого самоврядування.

При цьому суд ураховує, що чинним законодавством визначена поетапна процедура передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, що свідчить про те, що невжиття відповідачем заходів з метою взяття на облік безхазяйних гідротехнічних споруд у формі створення комісії та затвердження акта обстеження гідротехнічних споруд є бездіяльністю, що не відповідає конкретним вимогам чинного законодавства у вказаній сфері.

Ураховуючи вище наведене в сукупності суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

У той же час, керуючись положеннями статей 4, 9 Кодексу адміністративного судочинства України, належним способом захисту сторони порушеного права буде, на переконання суду, визнання протиправною бездіяльності Іршанської селищної ради Коростенської району щодо невжиття заходів, спрямованих на визнання гідротехнічних споруд: гребля (міст, довжина, висота, ширина по гребеню не встановлено) з водорегулюючими спорудами (РТК-80 б/з, шандори, посередині водойми переливна труба діаметром 80 см) на ставку з координатами 50.699279, 28.795399 в с. Добринь; гребля (земляна гребля, довжина 30 м, висота 1,2 м, ширина по гребеню 6,0 м) з водорегулюючими спорудами (РТП-80/без затвора, дерев?яні шандори) на ставку з координатами 50.768206, 28.657875 в с. Ковалі; гребля (земляна гребля, довжина 40 м, висота 1,5 м, ширина по гребеню 6,0 м) з водорегулюючими спорудами (РТП-100*100 без затвора, дерев?яні шандори) на ставку з координатами 50.785649, 28.770309 в с.Шершні; гребля (земляна гребля, довжина 30 м, висота 1,5 м, ширина по гребеню 8,0 м, дорожне полотно асфальт) з водорегулюючими спорудами (PTII-80/без затвора, дерев?яні шандори) на ставку з координатами 50.783344, 28.774566 в с. Шершні безхазяйним майном, а саме незвернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявами про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного та зобов`язання Іршанської селищної ради Коростенської району вжити заходи, спрямовані на визнання гідротехнічних споруд: гребля (міст, довжина, висота, ширина по гребеню не встановлено) з водорегулюючими спорудами (РТК-80 б/з, шандори, посередині водойми переливна труба діаметром 80 см) на ставку з координатами 50.699279, 28.795399 в с. Добринь; гребля (земляна гребля, довжина 30 м, висота 1,2 м, ширина по гребеню 6,0 м) з водорегулюючими спорудами (РТП-80/без затвора, дерев?яні шандори) на ставку з координатами 50.768206, 28.657875 в с. Ковалі; гребля (земляна гребля, довжина 40 м, висота 1,5 м, ширина по гребеню 6,0 м) з водорегулюючими спорудами (РТП-100*100 без затвора, дерев?яні шандори) на ставку з координатами 50.785649, 28.770309 в с.Шершні; гребля (земляна гребля, довжина 30 м, висота 1,5 м, ширина по гребеню 8,0 м, дорожне полотно асфальт) з водорегулюючими спорудами (PTII-80/без затвора, дерев?яні шандори) на ставку з координатами 50.783344, 28.774566 в с. Шершні безхазяйним майном, а саме звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявами про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного.

Суд звертає увагу, що Керівник Коростенської окружної прокуратури Житомирської області, звертаючись до суду з цим позовом в інтересах держави, виступає як суб`єкт владних повноважень, а відтак судові витрати по сплаті судового збору у відповідності до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 257, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Іршанської селищної ради Коростенської району щодо невжиття заходів, спрямованих на визнання гідротехнічних споруд: гребля (міст, довжина, висота, ширина по гребеню не встановлено) з водорегулюючими спорудами (РТК-80 б/з, шандори, посередині водойми переливна труба діаметром 80 см) на ставку з координатами 50.699279, 28.795399 в с. Добринь; гребля (земляна гребля, довжина 30 м, висота 1,2 м, ширина по гребеню 6,0 м) з водорегулюючими спорудами (РТП-80/без затвора, дерев?яні шандори) на ставку з координатами 50.768206, 28.657875 в с. Ковалі; гребля (земляна гребля, довжина 40 м, висота 1,5 м, ширина по гребеню - 6,0 м) з водорегулюючими спорудами (РТП-100*100 без затвора, дерев?яні шандори) на ставку з координатами 50.785649, 28.770309 в с.Шершні; гребля (земляна гребля, довжина 30 м, висота 1,5 м, ширина по гребеню 8,0 м, дорожне полотно асфальт) з водорегулюючими спорудами (PTII-80/без затвора, дерев?яні шандори) на ставку з координатами 50.783344, 28.774566 в с. Шершні безхазяйним майном, а саме незвернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявами про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного.

Зобов`язати Іршанську селищну раду Коростенської району вжити заходи, спрямовані на визнання гідротехнічних споруд: гребля (міст, довжина, висота, ширина по гребеню не встановлено) з водорегулюючими спорудами (РТК-80 б/з, шандори, посередині водойми переливна труба діаметром 80 см) на ставку з координатами 50.699279, 28.795399 в с. Добринь; гребля (земляна гребля, довжина 30 м, висота 1,2 м, ширина по гребеню 6,0 м) з водорегулюючими спорудами (РТП-80/без затвора, дерев?яні шандори) на ставку з координатами 50.768206, 28.657875 в с. Ковалі; гребля (земляна гребля, довжина 40 м, висота 1,5 м, ширина по гребеню - 6,0 м) з водорегулюючими спорудами (РТП-100*100 без затвора, дерев?яні шандори) на ставку з координатами 50.785649, 28.770309 в с.Шершні; гребля (земляна гребля, довжина 30 м, висота 1,5 м, ширина по гребеню 8,0 м, дорожне полотно асфальт) з водорегулюючими спорудами (PTII-80/без затвора, дерев?яні шандори) на ставку з координатами 50.783344, 28.774566 в с. Шершні безхазяйним майном, а саме звернутися до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявами про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.О. Окис

04.08.25