Рішення від 01.08.2025 по справі 380/2418/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2025 рокусправа № 380/2418/25

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Морської Галини Михайлівни

за участю:

секретаря судового засідання - Сенчука Л.Ю.

представника позивача - Патлачука Є.В.,

представника відповідача - Червінчака Ф.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопарк «Яворів» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопарк «Яворів» (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач), в якому просить

- визнати протиправним та скасувати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.12.2024 №2133 «Про застосування санкцій до ТОВ «Енергопарк «Яворів» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії» про накладення штрафу у розмірі 108120,00 грн за порушення підпункту 14 пункту 2.2 (у редакції, що діяла до 16.01.2024 року) Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії у частині виконання умов укладених договорів, які є обов`язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії;

- визнати протиправним та скасувати Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.12.2024 №320-р «Про усунення порушення ТОВ «Енергопарк «Яворів».

Ухвалою від 11.02.2025 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 03.03.2025 задоволено клопотання сторін про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 26 березня 2025 року о 14:00 год.

Ухвалами від 26.03.2025, від 28.04.2025, від 21.05.2025 в судовому засіданні оголошені перерви.

Ухвалою від 09.06.2025 закінчене підготовче провадження, справа призначена до розгляду на 23.07.2025.

У судовому засіданні 23.07.2025 суд перейшов до стадії ухвалення рішення, проголошення призначене на 01.08.2025.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі Відповідач або НКРЕКП) від 18.12.2024 року за №2133 «Про застосування санкцій до ТОВ «Енергопарк «Яворів» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії» (надалі Постанова) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопарк «Яворів» (надалі Позивач) накладено штраф у розмірі 108 120,00 грн. за порушення підпункту 14 пункту2.2 (у редакції, що діяла до 16.01.2024 року) Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії у частині виконання умов укладених договорів, які є обов`язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії. Розпорядженням НКРЕКП від 18.12.2024 року за № 320-р «Про усунення порушення ТОВ «Енергопарк «Яворів» (надалі - Розпорядження) зобов`язано Позивача у строк до 01.04.2025 року усунути порушення підпункту 14 (в редакції, що діяла до 16.01.2024 року) пункту2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджені Постанова НКРЕКП від 27.12.2017 № 1467 у частині виконання умов укладених договорів, які є обов`язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії та забезпечити безумовне виконання умов договору про відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії від 15.03.2018 року за № 14950/01, укладеного з ДП «Гарантований покупець», шляхом забезпечення розрахунків у повному обсязі на суму заборгованості, зафіксовану Актом.

Підставою для прийняття такого Розпорядження був Акт планової перевірки дотримання позивачем вимог законодавства та ліцензійних умов з виробництва електричної енергії від 02.12.2024 №424. В Акті перевірки зазначено про наявність заборгованості позивача перед ДП «Гарантований покупець» щодо відшкодування частки вартості врегулювання небалансу, що свідчить про порушення Позивачем підпункту 14 пункту 2.2 Ліцензійних умов № 1467 щодо обов`язку ліцензіата виконувати умови договорів, укладення яких є обов`язковим для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, а саме: пункту 4.2 Типового договору на купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженим постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, яким, зокрема, встановлено, що продавець за «зеленим» тарифом зобов`язаний здійснювати вчасно і в повному обсязі купівлю та оплату частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця відповідно до Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії та нести фінансову відповідальність перед гарантованим покупцем за відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця.

Стверджує, що виставлення ДП «Гарантований покупець» Актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за період лютий 2022 року серпень 2022 року на загальну суму 45947913,78 грн, відбувалося із застосування формули, вказаної у пункті 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641 «Про затвердження нормативно-правових актів, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом», у редакції Постанови НКРЕКП від 15.01.2021 №46 «Про затвердження Змін до Постанови НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641.

Враховуючи дану обставину, Позивачем не підписувались такі Акти приймання передачі, а зазначені у них суми Позивачем не оплачувались, оскільки дана сума вважалась не узгодженою.

Так, постановою Верховного Суду від 08.09.2022 у справі №640/4069/21 визнано протиправним та нечинним підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 №641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 №46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, яким встановлювалась відповідна формула обрахунку обсягу частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії.

Як наслідок, на підставі вищевказаної постанови Верховного Суду від 08.09.2022 у справі №640/4069/21 виставлені ДП «Гарантований покупець» Акти приймання передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за період лютий 2022 року серпень 2022 року підлягали коригуванню, оскільки містили розрахунок розміру частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії із застосуванням формули, визнаної нечинною згідно рішення суду.

Із вказаних підстав просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов, просив його задовольнити.

Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що НКРЕКП здійснено планову перевірку дотримання позивачем вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1467 (далі Ліцензійні умови з виробництва електричної енергії), за період діяльності з 17.10.2018 по 31.12.2023, за результатами якої складено Акт планової виїзної перевірки від 02.12.2024 № 424.

В ході перевірки Комісією встановлено, що станом на Станом на 31.12.2023 відповідно до Актів приймання-передачі та Актів коригування до договору від 15.03.2018 № 14950/01 заборгованість Товариства перед ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» щодо відшкодування частки вартості врегулювання небалансу складала 47 971,54 тис. грн, яка не сплачена на час проведення перевірки, що свідчить про порушення ТОВ «ЕНЕРГОПАРК «ЯВОРІВ»: підпункту 14 пункту 2.2 Ліцензійних умов № 1467 щодо обов`язку ліцензіата виконувати умови договорів, укладення яких є обов`язковим для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, а саме: пункту 4.2 Типового договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженим постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, яким, зокрема, встановлено, що продавець за «зеленим» тарифом зобов`язаний здійснювати вчасно і в повному обсязі купівлю та оплату частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця відповідно до Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії та нести фінансову відповідальність перед гарантованим покупцем за відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця.

Враховуючи наведене Регулятором прийняті оскаржувані позивачем рішення з дотриманням норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для їх скасування.

Щодо посилання позивача на висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 08.09.2022 у справі № 640/4069/21, зазначає, що відповідно до ч. 2 статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови № 641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, втратив чинність з моменту набрання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.07.2021 у справі № 640/4069/21 законної сили, а саме з 08.09.2022 та підлягав застосуванню до спірних правовідносин, які виникли до цієї дати.

Враховуючи вищенаведене, просить відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав свою позицію, просив відмовити у задоволенні позову.

Позивач надіслав відповідь на відзив, у якій підтримав позовні вимоги. Зазначив «…У постановах Верховного Суду від 08.02.2024 у справі №260/2988/21 та від 10.03.2020 у справі №160/1088/19 зазначається, що норма ч.2 ст.265 КАС не регулює питань щодо можливості застосування нормативно-правових актів, визнаних судом протиправними. Предметом її регулювання є встановлення моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, визнаним судом нечинним…».

Відповідач надіслав заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначив, що постанови Верховного Суду, на які посилається позивач не релевантні до даних правовідносин.

Розглянувши надані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопарк «Яворів» створено 2012 року, основним видом діяльності є виробництво електроенергії з альтернативних джерел. Зазначену діяльність Позивач здійснює на підставі двох ліцензій на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, що видані згідно Постанови НКРЕКП від 16.10.2018 року № 1213 та Постанови НКРЕКП від 11.10.2019 року № 2120 (копії додаються), на належній йому на праві власності сонячній електростанції «Яворів» (І і ІІ черга), загальною потужністю 71,85 МВт.

Продаж всього обсягу виробленої електричної енергії здійснюється Позивачем за «зеленим» тарифом Державному підприємству «Гарантований покупець» на підставі укладеного Договору купівлі-продажу електричної енергії від 15.03.2018 року № 14950/01 зі змінами і доповненнями

Відповідно до Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2024 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 22.11.2023 № 2202, постанови НКРЕКП від 19.11.2024 № 1969 «Про збільшення строку проведення планової перевірки ТОВ «ЕНЕРГОПАРК «ЯВОРІВ» на підставі посвідчень на проведення планової перевірки від 01.11.2024 № 205 та від 22.11.2024 № 257, НКРЕКП здійснено планову перевірку дотримання ТОВ «ЕНЕРГОПАРК «ЯВОРІВ», вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1467 (далі Ліцензійні умови з виробництва електричної енергії), за період діяльності з 17.10.2018 по 31.12.2023, за результатами якої складено Акт планової виїзної перевірки від 02.12.2024 № 424 (далі Акт № 424).

Актом № 424 зафіксовано наступні порушення:

підпункту 9 пункту 2.2 (у редакції, що діяла до 20.10.2020) та підпункту 8 пункту 2.2 Ліцензійних умов з виробництва електричноії енергіії щодо надання до НКРЕКП документів (їх копій), інформації (даних, відомостей, звітності), необхідних для виконання НКРЕКП своїх повноважень та функцій, в обсягах та у строки (не менше десяти робочих днів для надання копій документів, пояснень тощо), встановлені НКРЕКП;

пункту 5 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.04.2017 № 491 (далі Порядок № 491) у частині визначення платником внеску бази нарахування суми внеску на регулювання, яким є чистий дохід платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал;

пункту 2 Пояснення щодо заповнення форми звітності No 20-НКРЕКП (квартальна) «Звіт про сплату внеску на регулювання», що є додатком 2 до Порядку № 491 згідно з яким платники внеску мають забезпечувати достовірність інформації, наведеної у звіті;

підпункту 15 пункту 2.2 (у редакції, що діяла до 20.10.2020) та підпункту 14 пункту 2.2 (у редакції, що діяла до 16.01.2024) Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії в частині обов`язку ліцензіата виконувати умови договорів, укладення яких є обов`язковим для здійснення діяльності на ринку електричноії енергії;

підпункту 34 пункту 2.2 (у редакції, що діяла до 20.10.2020) та підпункту 33 пункту 2.2 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії в частині обов`язку ліцензіата своєчасно сплачувати за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та за послуги, що надаються на ринку електричної енергії;

підпункту 14 пункту 2.2 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата укладати договори, які є обов`язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорів, а саме: підпунктів 9 та 10 пункту 4.2 Типового договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 No 641, яким, зокрема встановлено, що продавець за «зеленим» тарифом зобов`язаний здійснювати вчасно і в повному обсязі купівлю та оплату частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця відповідно до Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії та нести фінансову відповідальність перед гарантованим покупцем за відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця.

ТОВ «ЕНЕРГОПАРК «ЯВОРІВ» листом від 05.12.2024 № 05/12-24-1 надало до НКРЕКП письмові пояснення до Акта № 424 (далі Пояснення) та листом від 11.12.2024 № 11/12-24-1 додаткові письмові пояснення (далі Додаткові пояснення), які були враховані Регулятором.

12.12.2024 за результатами розгляду Акта № 424 на засіданні НКРЕКП, що відбулось у формі відкритого слухання прийнято Постанову № 2133, якою вирішено: Застерегти ТОВ «ЕНЕРГОПАРК «ЯВОРІВ» щодо недопущення надалі порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та недотримання вимог нормативно правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а саме:

пункту 2.2 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії, а саме:

підпункту 9 (у редакції, що діяла до 20.10.2020) та підпункту 8 у частині надання документів (їх копій), інформації (даних, відомостей, звітності), необхідних для виконання НКРЕКП своїх повноважень та функцій, в обсягах та у строки (не менше десяти робочих днів для надання копій документів, пояснень тощо), встановлені НКРЕКП,

підпункту 15 (у редакції, що діяла до 20.10.2020) у частині виконання умов укладених договорів, які є обов`язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, а саме порушення порядку здійснення часткової попередньої оплати планової вартості послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;

підпункту 34 (у редакції, що діяла до 20.10.2020 року) та підпункту 33 (у редакції, що діяла до 16.01.2024) у частині своєчасної та в повному обсязі сплати за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та за послуги, що надаються на ринку електричної енергії;

пункту 5 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.04.2017 року № 491 (далі Порядок № 491), у частині визначення платником внеску бази нарахування суми внесків на регулювання, яким є чистий дохід платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал;

пункту 2 Пояснень щодо заповнення форми звітності № 20-НКРЕКП (квартальна) «Звіт про сплату внеску на регулювання» додатка 2 до Порядку № 491 у частині забезпечення платниками внеску достовірності інформації, наведеної у звіті.

Також цією постановою накладений штраф у розмірі 108 120 (сто вісім тисяч сто двадцять) гривень на ТОВ «ЕНЕРГОПАРК «ЯВОРІВ» за порушення підпункту 14 пункту 2.2 (у редакції, що діяла до 16 січня 2024 року) Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії у частині виконання умов укладених договорів, які є обов`язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії.

Крім Постанови Регулятор прийняв Розпорядження № 320-р, яким зобов`язав ТОВ «ЕНЕРГОПАРК «ЯВОРІВ» усунути порушення підпункту 14 (у редакції, що діяла до 16.01.2024) пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, у частині виконання умов укладених договорів, які є обов`язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, для чого у строк до 01.04.2025 забезпечити безумовне виконання умов договору про відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії від 15.03.2018 № 14950/01, укладеного з ДП «ГАРАНТОВАНИИ? ПОКУПЕЦЬ», шляхом забезпечення розрахунків у повному обсязі на суму заборгованості, зафіксовану Актом, про що повідомити НКРЕКП та Відділ НКРЕКП у Львівській області, з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів.

Не погодившись із Постановою і Розпорядженням, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначенні Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 №1540-VIII (далі Закон № 1540-VIII).

Відповідно до вимог статей 1, 3 Закону № 1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор) - є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Статтею 2 Закону № 1540-VIII передбачено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, розподілу малими системами розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії, агрегації; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, трейдерської діяльності.

Згідно положень статті 3 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом державного контролю та застосування заходів впливу.

Основними завданнями Регулятора є забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг.

Частиною четвертою, п`ятою та дев`ятою статті 14 Закону № 1540-VIII передбачено, що Регулятор на своїх засіданнях, зокрема, розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції.

Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених нею порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

Процедуру організації та проведення перевірок; порядок оформлення результатів перевірок; права та обов`язки голови та членів комісії з перевірки; права та обов`язки уповноваженої особи ліцензіата; контроль за виконанням рішень НКРЕКП; порядок застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства та ліцензійних умов установлює Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затверджений постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428 (далі - Порядок контрою №428).

У відповідності до пункту 1.1 Порядку контрою №428 його дія поширюється на суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності та регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу.

Пунктами 10.3 та 10.4 Порядку контролю №428 передбачено, що за порушення законодавства та ліцензійних умов у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП може застосовувати до ліцензіатів санкції у вигляді: застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; накладення штрафу; зупинення дії ліцензії; анулювання ліцензії (аналогічні норми передбачено статтею 22 Закону про НКРЕКП).

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 30 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі, в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин, - Закон № 2019-VIII) виробники зобов`язані нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії за цінами, визначеними відповідно до правил ринку, у разі невиконання ними акцептованих оператором системи передачі погодинних графіків електричної енергії з урахуванням особливостей, встановлених частиною шостою статті 71 цього Закону для виробників за «зеленим» тарифом та виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку;

Згідно з ч. 6 ст. 71 Закону № 2019-VIII за відхилення фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії виробників, яким встановлено «зелений» тариф, та виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку, від їхніх погодинних графіків відпуску електричної енергії виробниками, які входять до балансуючої групи гарантованого покупця, відшкодовується частка вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця відповідно до цього Закону та правил функціонування балансуючої групи гарантованого покупця.

Відповідно до пункту 1.5.1 глави 1.5 розділу І Правил ринку, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (у редакції постанови НКРЕКП 24.06.2019 № 1168) (далі Правила ринку), для виробників електричної енергії, які увійшли до балансуючої групи гарантованого покупця, договір про врегулювання відповідальності за небаланси призупиняє свою дію лише по генеруючих одиницях, для яких установлено «зелений» тариф або щодо яких переможець аукціону набув право на підтримку.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2019-VIII балансуюча група гарантованого покупця - балансуюча група, в якій стороною, відповідальною за баланс, є гарантований покупець.

Правила функціонування балансуючої групи гарантованого покупця визначені главою 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі Порядок №641).

Зокрема, пунктом 9.1 глави 9 Порядку № 641 (у редакції, що діяла до 06.10.2021) визначено, що продавці, споживачі за «зеленим» тарифом та гарантований покупець, який зобов`язаний бути СВБ для себе та зазначених учасників ринку, повинні бути учасниками виключно балансуючої групи гарантованого покупця.

Згідно з пунктом 9.2 глави 9 Порядку № 641 (пункт 9.1 у редакції, що діяла з 06.10.2021) продавцями та споживачами за «зеленим» тарифом здійснюється відшкодування гарантованому покупцю частки вартості врегулювання небалансу гарантованого покупця відповідно до Закону та цього Порядку.

Відповідно до пункту 10.5 глави 10 Порядку № 641, з урахуванням положень глави 9 цього Порядку гарантований покупець після підписання акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів, що є додатком 1 до типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії, з ОСП за розрахунковий місяць здійснює продавцю розрахунок частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця та направляє продавцю акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

Після отримання на електронну адресу акта приймання-передачі продавець направляє гарантованому покупцю у триденний строк з дати отримання акта приймання-передачі два примірники акта приймання-передачі у паперовій формі, підписані зі своєї сторони.

Гарантований покупець у п`ятиденний строк з дати отримання актів приймання-передачі підписує їх у двох примірниках та надсилає продавцю один примірник поштою.

За наявності у продавця зауважень до акта приймання-передачі, наданого гарантованим покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця.

За наявності зауважень до акта приймання-передачі та/або ненадання продавцем гарантованому покупцю акта приймання-передачі, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті приймання-передачі, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей (пункт 10.6 глави 10 Порядку № 641).

Продавець здійснює оплату частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця гарантованому покупцю протягом перших трьох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта приймання-передачі.

Продавець втрачає членство в балансуючій групі гарантованого покупця у разі нездійснення оплати частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця гарантованому покупцю, про що гарантований покупець повідомляє ОСП на наступний день після порушення умов та термінів оплати (пункт 10.7 глави 10 Порядку № 641).

Відповідно до пункту 11 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2019-VIII частка відшкодування гарантованому покупцю суб`єктами господарювання, які входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця та здійснюють продаж електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії на об`єктах електроенергетики, встановлена потужність яких перевищує 1 МВт, за «зеленим» тарифом або аукціонною ціною, вартості врегулювання небалансу гарантованого покупця становить:

до 31 грудня 2020 року - 0 відсотків;

з 1 січня 2021 року - 50 відсотків;

з 1 січня 2022 року - 100 відсотків.

За змістом абзацу 4 підпункту 13 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану»

Продавець за «зеленим» тарифом не втрачає членство в балансуючій групі гарантованого покупця у разі нездійснення оплати частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця гарантованому покупцю.

Гарантований покупець має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за «зеленим» тарифом пропорційно до неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії.

Відповідно до умов Договору від 15.03.2018 №14950/01, укладеного Позивачем з ДП «ЕНЕРГОРИНОК» (у подальшому ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ») із урахуванням змін, внесених додатковими угодами продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641.

Згідно з п. 3.3 Договору оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, формування купівлі-продажу електричної енергії здійснюється згідно з главою 10 Порядку №641.

Інформація щодо обсягу проданої позивачем електричної енергії за «зеленим» тарифом ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» та рівня розрахунків ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» із Ліцензіатом відповідно до актів купівлі-продажу електричної енергії та даних бухгалтерського обліку Ліцензіата наведена у таблиці 3.12.2 Акта перевірки.

Відповідно до умов укладеного Договору з ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» від 15.03.2018 № 14950/01 купівля-продаж електричної енергії здійснюється за умови членства продавця (Ліцензіата) за «зеленим» тарифом у балансуючій групі гарантованого покупця.

ТОВ «ЕНЕРГОПАРК «ЯВОРІВ» ЕС - 62X8446846262469 включено до балансуючої групи ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» ЕС - 62XHARANTPOKUP-S на підставі наданої заяви щодо вступу учасника ринку до балансуючої групи та підтвердження зі сторони ДП«ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» (Лист-повідомлення щодо включення до балансуючої групи НЕК «УКРЕНЕРГО» від 04.07.2019 № 01/24944).

Ліцензіат надав комісії з проведення перевірки помісячні Акти приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця до договору 15.03.2018 № 14950/01між ТОВ «ЕНЕРГОПАРК «ЯВОРІВ» та ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ», Акти коригування до Актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця та Акти звірки розрахунків ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» з ТОВ «ЕНЕРГОПАРК «ЯВОРІВ».

Інформація щодо відшкодування позивачем частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії ДП «Гарантований покупець» відповідно до Актів приймання-передачі та Актів коригування до договору від 15.03.2018 № 14950/01, за період з січня 2021 року по грудень 2023 року міститься в таблиці 3.35.1 Акта перевірки.

Як свідчать дані таблиці 3.35.1, у позивача заборгованість за 2021 рік перед ДП «Гарантований покупець» щодо відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії відсутня.

Станом на 31.12.2022 відповідно до Актів приймання-передачі та Актів коригування до Договору від 15.03.2018 № 14950/01, заборгованість Товариства перед ДП «Гарантований Покупець» щодо відшкодування частки вартості врегулювання небалансу становить 45033,34 тис. грн (з ПДВ).

Станом на 31.12.2023 відповідно до Актів приймання-передачі та Актів коригування до Договору від 15.03.2018 № 14950/01, заборгованість Товариства перед ДП «Гарантований покупець» щодо відшкодування частки вартості врегулювання небалансу складала 47971,54 тис. грн (з ПДВ).

Відтак суд погоджується із відповідачем, що наведеним вище підтверджується законність висновків відповідача про порушення позивачем: підпункту 14 пункту 2.2 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата укладати договори, які є обов`язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорів, а саме: підпунктів 9 та 10 пункту 4.2 Типового договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, яким, зокрема встановлено, що продавець за «зеленим» тарифом зобов`язаний здійснювати вчасно і в повному обсязі купівлю та оплату частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця відповідно до Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії та нести фінансову відповідальність перед гарантованим покупцем за відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця.

Суд зауважує, що усі доводи позивача про протиправність спірних постанови та розпорядження НКРЕКП стосуються того, що ДП «Гарантований покупець» при складанні Актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за період лютий 2022 року серпень 2022 року, застосовувало формулу, вказану у пункті 9.3 глави 9 Порядку №641, у редакції Постанови НКРЕКП від 15.01.2021 №46.

Так постановою Верховного Суду від 08.09.2022 у справі №640/4069/21 визнано протиправним та нечинним підпункт 8 пункту 1 Змін до Постанови №641, затверджених Постановою НКРЕКП від 15.01.2021 №46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, яким встановлювалась відповідна формула обрахунку обсягу частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії.

Враховуючи дану обставину, позивач вважає, що після прийняття постанови Верховного Суду, акти приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за період лютий 2022 року серпень 2022 року підлягали коригуванню, оскільки містили розрахунок розміру частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії із застосуванням формули, визнаної нечинною згідно рішення суду.

Надаючи оцінку таким аргументам позивача, суд зазначає, що частиною 8 статті 70 Закону № 2019-VIII визначено, що стаття 71 цього Закону та правила функціонування балансуючої групи гарантованого покупця визначають особливості функціонування балансуючої групи гарантованого покупця.

Пунктом 9.2 глави 9 Порядку №641 унормовано, що продавцями та споживачами за «зеленим» тарифом здійснюється відшкодування гарантованому покупцю частки вартості врегулювання небалансу відповідно до Закону та цього Порядку.

Разом з цим, у пункті 9.3 вказаного Порядку було визначено, що обсяг відшкодування продавцем або споживачами за «зеленим» тарифом гарантованому покупцю частки вартості врегулювання небалансу в розрахунковому періоді розраховується за формулами, які наведено у пункті.

15.01.2021 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було прийнято постанову № 46 «Про затвердження Змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26 квітня 2019 року №641», а саме затверджено Зміни до Порядку №641.

Підпунктом 8 пункту 1 Змін у главі 9 Порядку №641 пункти 9.2-9.4 замінено п`ятьма новими пунктами, зокрема, за пунктом 9.2 Порядку продавцями та споживачами за «зеленим» тарифом здійснюється відшкодування гарантованому покупцю частки вартості врегулювання небалансу гарантованого покупця відповідно до Закону та цього Порядку.

Відповідно до пункту 9.3 Порядку, в редакції станом на 16.01.2021, обсяг частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця продавцем та споживачами за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, у розрахунковому періоді t торгової зони z розраховується за формулою (далі - Формула), що наведена у цьому пункті.

Згідно з абзацом 2 пункту 9.3 глави 9 Порядку у редакції станом на 16.01.2021, у випадку отримання оновлених даних комерційного обліку по генеруючих одиницях продавця або споживача за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця, розрахунок обсягу відшкодування здійснюється з урахуванням таких даних.

Таким чином, фактично з 01 січня 2021 року продавці повинні були здійснювати гарантованому покупцю відшкодування частки вартості врегулювання небалансу гарантованого покупця, що виникає, зокрема, у разі відхилення фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії продавців гарантованого покупця від їх прогнозного погодинного графіка відпуску електричної енергії.

Суд зауважує, що така норма була чинною до 08.09.2022 (до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2021 року у справі №640/4069/21).

Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21 позов задоволено. Визнано протиправним та нечинним підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року скасовано судове рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 08.09.2022 у справі №640/4069/21 постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року в цій справі скасовано і залишено в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2021 року.

У вказаній постанові касаційного суду зазначено, що ураховуючи положення частини 6 статті 71, пункту 11 розділу XVII Закону №2019-VIII, Верховний Суд доходить висновку про те, що покладення додаткової відповідальності на виробників, яким установлено «зелений» тариф та на виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку, і входять до балансуючої групи гарантованого покупця, у вигляді відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця є протиправним.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до ч. 2 статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Тобто, нормою прямої дії передбачено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність лише з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Верховний Суд України у постанові від 08.12.2009 у справі 21-1573во09 зробив правовий висновок, що відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема, у моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

Така правова позиція була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.09.2019 у справі №520/12022/17, та Верховним Судом у постановах від 31.08.2018 у справі №822/1815/16, від 21.08.2018 у справі 805/2339/16-а, від 13.06.2024 у справі № 826/13373/18, від 25.12.2024 у справі №280/2973/24, від 18.02.2025 у справі № 260/5061/22 та багатьох інших.

Зокрема, в постанові від 13.06.2024 у справі № 826/13373/18 Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки пункту 5.6 (пункт 5.4 у редакції 2017 року) Положення про плату за землю в місті Києві, яке є додатком 3 до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 втратив чинність з 27.06.2017 (дати набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/10434/16), саме з цього періоду його застосування для визначення зобов`язання із земельного податку є нечинним.

Аналізуючи вказані положення Верховний Суд у постанові від 28.09.2023 у справі №640/17408/19 вказав що процесуальному праву притаманний імперативний метод правового регулювання, тому формулюючи норми КАС України, щодо оскарження нормативно-правових актів, законодавець виходив із необхідності дотримання, серед іншого, принципу юридичної визначеності та необхідності сталого регулювання суспільних відносин.

До того ж, згідно з пунктом 10.2 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» із змісту статті 162 КАС України випливає, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

При цьому суди повинні мати на увазі, що одночасне застосування обох способів захисту порушеного права - визнання спірного акта нечинним та скасування такого акта - є помилковим.

Скасування акта суб`єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Визнання ж акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

З викладених положень КАС України випливає, що оскарженню підлягають чинні нормативно-правові акти. Захист порушеного права у справах, предметом яких є нормативно-правові акти, здійснюється шляхом визнання їх протиправними (незаконними) та нечинними. Визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням і лише на майбутнє.

Визнання протиправним і нечинним оскаржуваного нормативно-правового акту за рішенням суду з огляду на вимоги частини другої статті 265 КАС України не має наслідком втрату чинності цим розпорядженням з моменту його ухвалення.

Вказана правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 826/23168/15.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював також Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце

Відповідний підхід неодноразово застосований Верховним Судом, зокрема, у постановах 21.08.2018 у справі № 807/1332/17, від 19.03.2019 року у справі №591/2813/17, від 22.04.2019 у справі № 820/601/17, від 02.10.2019 у справі №804/215/18 та від 23.10.2019 у справі №П/811/112/17.

Враховуючи наведене, суд зауважує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21 саме протиправним і нечинним визнано підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46.

Отже, визнання таких змін нечинними означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта, в даному випадку з 08.09.2022.

Водночас скасування з 08.09.2022 в судовому порядку окремого пункту постанови НКРЕКП від 15.01.2021 № 46 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин, а саме період нарахування позивачу заборгованості (лютий 2022 року серпень 2022 року), відповідні норми п. 9.3 глави 9 Порядку № 641 із змінами, були діючими та підлягали застосуванню.

Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах висловлена у постановах Верховного Суду від 05.11.2021 у справі № 240/5874/18, від 15.07.2021 у справі № 320/5735/18, від 09.06.2021 у справі № 826/14615/18, від 25.02.2021 у справі №640/21637/18, від 28.09.2020 у справі № 802/1667/18-а, від 24.09.2020 у справі №2040/5818/18.

Відтак, суд приходить до висновку, що висновки Акту перевірки №424 від 02.12.2024 що покладені в основу спірних постанови та розпорядження є обґрунтованими та підтверджують порушення позивачем щодо несплати ДП «Гарантований покупець» суми коштів, зазначених в Актах приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця та Актах коригування до договору від 15.03.2018 № 14950/01, відтак, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

За приписамипункту 4 частини першоїстатті 5 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положеньстатті 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другоїстатті 77 КАС Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, разом із тим, якщо суб`єкт владних повноважень надасть докази правомірності свого рішення, то обов`язок спростувати такі докази покладається на позивача, що кореспондується із принципом змагальності сторін, закріпленому у ст. 3 КАС України.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

За правилами ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, судовий збір позивачу не відшкодовується.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне рішення складено 04 серпня 2025 року.

СуддяМорська Галина Михайлівна