Постанова від 04.08.2025 по справі 420/27785/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/27785/24

Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г.В. Дата і місце ухвалення: 18.06.2025р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , Адміністрації Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.10.2016р. включно;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.10.2016р. включно з урахуванням січня 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), виплату провести з одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;

- визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 28.10.2016р. по 28.02.2018р. включно;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 28.10.2016р. по 28.02.2018р. включно з урахуванням січня 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), виплату провести з одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;

- визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації різниці грошового забезпечення за період з березня 2018 року по 22.06.2018р. включно;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію різницю грошового забезпечення за період з березня 2018 року по 22.06.2018р. включно у розмірі 4310,63 грн. на місяць, виплату провести з одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;

- визнати протиправною бездіяльність Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації різниці грошового забезпечення за період з 22.06.2018р. по 05.12.2019р. включно;

- зобов`язати Регіональне управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію різницю грошового забезпечення за період з 22.06.2018р. по 05.12.2019р. включно у розмірі 4310,63 грн. на місяць, виплату провести з одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він проходив військову службу в Державній прикордонній службі України на різних посадах. Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 07.11.2019р. №1123-OC ОСОБА_1 звільнений з військової служби за підпунктом «а» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». З 05.12.2019р. позивача виключено із списків особового складу Регіонального управління та всіх видів забезпечення. Із відомостей особистих карток грошового забезпечення за 2015 2019 роки позивач дізнався, що за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно на його користь нараховувалася індексація грошового забезпечення з урахуванням січня 2015 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) та з березня 2018 року по 05.12.2019р. включно нараховувалася так звана «поточна» індексація грошового забезпечення з урахуванням березня 2018 року місяцем обчислення індексу споживчих цін. Позивач вважає, що визначення інших місяців, ніж січень 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації у період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. включно є протиправним, оскільки підвищення тарифних ставок (окладів) після набрання 01.01.2008р. чинності постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, в тому числі в період перебування позивача на службі», що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації, не відбувалося. Що стосується права ОСОБА_1 на отримання індексації-різниці з березня 2018 року до часу звільнення, то позивач зазначав, що розмір підвищення його доходу в березні 2018 року в порівняні з лютим був меншим за суму можливої індексації, а тому на його користь підлягає виплаті фіксована індексація в розмірі 4310,63 грн. на місяць.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 03.11.2016р. із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, січень 2008 року.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 03.11.2016р. із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород поліцейськими та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, та особами рядового i начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15 січня 2004 року №44.

Визнано протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 04.11.2016р. по 28.02.2018р. із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, січень 2008 року.

Зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 04.11.2016р. по 28.02.2018р. із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.

Визнано протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2018р. по 31.07.2018р. індексації грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078.

Зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4310,63 грн. в місяць за період з 01.03.2018р. по 31.07.2018р. включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.

Визнано протиправною бездіяльність Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.08.2018р. по 05.12.2019р. індексації грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078.

Зобов`язано Регіональне управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4310,63 грн. в місяць за період з 01.08.2018р. по 05.12.2019р. включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Регіональне управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України, Адміністрація Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, просять скасувати рішення від 18.06.2025р. з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

В своїй скарзі Регіональне управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України зазначає, що підстав для нарахування позивачу індексації-різниці за період з 01.08.2018р. по 05.12.2019р. немає, оскільки підвищення у березні 2018 року грошового забезпечення ОСОБА_1 перевищує суму індексації, яка склалась у місяці підвищення доходу. З посиланням на роз`яснення Мінсоцполітики від 09.04.2021р. №2144/0/290-21/51, апелянт зазначає, що порівняння суми підвищення заробітної плати із сумою індексації здійснюється в умовах місяця, у якому відбулося таке підвищення. При цьому, враховуються всі складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру.

Адміністрація Державної прикордонної служби України в обґрунтування вимог поданої нею апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправними дій Адміністрації щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 4310,63 грн. в місяць за період з 01.03.2018р. по 31.07.2018р. включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 є незаконним, оскільки позивач не проходив військову службу у Адміністрації Держприкордонслужби, а отже у останньої відсутні правові підстави щодо нарахування та виплати на його користь індексації грошового забезпечення за цей період.

Також, апелянт посилається на те, що при вирішенні спору судом залишено поза увагою положення пункту 6 Порядку №1078, яким передбачено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. У зв`язку із відсутністю відповідних бюджетних асигнувань на виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовцям у 2016-2018 роках індексація не нараховувалась.

Посилається апелянт і на те, що розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03.03.2020р. №Т/116-1743 щодо окремих питань грошового забезпечення визначено про проведення виплати індексації військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за всі періоди, за які військовослужбовці мали право на виплату індексації, але її не отримали, а особам з числа колишніх військовослужбовців за письмовим зверненням. З доданих до адміністративного позову документів вбачається, що ОСОБА_1 до Регіонального управління морської охорони Державної прикордонної служби України, яке проводило остаточний розрахунок при звільненні, із заявою про виплату індексації грошового забезпечення не звертався. Також, до адміністративного позову не додано доказів, що ОСОБА_1 звертався з цього приводу до Адміністрації Держприкордонслужби.

В обґрунтування вимог своєї апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки аргументам Управління щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби та здійснення розрахунку за всіма видами належного йому на день звільнення матеріального та грошового забезпечення, як це передбачено статтею 116 КЗпП України. При цьому, законодавцем чітко визначено механізм, відповідно до якого здійснення остаточного розрахунку за всіма видами належного військовослужбовцю на день звільнення (відповідно до статті 26 Закону №2232-XII) матеріального та грошового забезпеченням, покладається на орган Держприкордонслужби, який виключив військовослужбовця і списків частини. ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) не звільняло з військової служби позивача та не виключало його із списків особового складу та всіх видів забезпечення. Такі дії вчинило Регіональне управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що під час проходження військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 не звертався до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, скаргою чи клопотанням щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.

Посилається апелянт і на те, що для встановлення базового місяця для обрахунку індексації враховувалися будь-які зміни в бік підвищення грошового забезпечення за рахунок постійних його складових, як наприклад зміна окладу за військовим званням чи надбавки за вислугу років, а не тільки збільшення посадового окладу.

ОСОБА_1 подав письмові відзиви на апеляційні скарги, в яких просить скарги відповідачів залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та надано їм належну правову оцінку. Зміст апеляційних скарг зводиться до цитування норм законодавства України, а також переоцінки доказів, досліджених судом.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України.

У період з 01.12.2015р. по 03.11.2016р. позивач перебував на грошовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується архівною відомістю №475 на ім`я ОСОБА_1 .

У період з 04.11.2016р. по липень 2018 року включно позивач перебував на грошовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується особистими картками грошового забезпечення та архівними відомостями за 2016, 2017, 2018 роки.

Наказом від 31.07.2018р. №17-ос позивача було зараховано у списки особового складу та на всі види забезпечення Регіонального управління морської охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 ).

Згідно архівної відомості за 2018 рік ОСОБА_1 перебував на грошовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_2 з серпня 2018 року.

Постановою КМ України від 26 червня 2019 року «Про утворення територіального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України» утворено як юридичну особу публічного права ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ).

03.09.2019р. позивача було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) від 03.09.2019р. №193-ос.

Наказом начальника Регіонального управління морської охорони від 04.09.2019р. №2-ос позивача було зараховано у списки особового складу та на всі види забезпечення Регіонального управління морської охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_3 ).

07.11.2019р. наказом Голови Державної прикордонної служби України №1123-OC ОСОБА_1 звільнений з військової служби за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

05.12.2019р. позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) від 05.12.2019р. №88-ос.

05.02.2020р. постановою Кабінету Міністрів України №43 ІНФОРМАЦІЯ_4 було ліквідовано як юридичну особи публічного права.

Пунктом 2 вказаної постанови КМУ Адміністрацію Державної прикордонної служби зобов`язано забезпечити здійснення функцій і повноважень територіальних органів, що ліквідуються.

Вважаючи, що у період з грудня 2015 року по 05.12.2019р. відповідачами, в порушення чинного законодавства, нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов ОСОБА_1 , визнав обґрунтованими такі твердження позивача, зазначивши, що з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015р. №1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015р. і включно до 01.03.2018р., посадові оклади військовослужбовців не змінилися, а отже січень 2016 року не є базовим місяцем для нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. Таким місяцем, за висновками суду, є січень 2008 року, в якому Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати індексації у фіксованій величині за період з 01.03.2018р. по 05.12.2019р., то суд зазначив, що у зв`язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача на підставі постанови КМУ №704 відповідачам належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі. Оскільки збільшення грошового доходу ОСОБА_1 у березні 2018 року у порівнянні з лютим 2018 року склало 152,52 грн., тому, за висновками суду, останній має право на отримання індексації-різниці за період з 01.03.2018р. по 05.12.2019р. у розмірі 4310,63 грн. (4463,15 грн. - 152,52 грн.) на місяць. Під час розгляду справи підтвердилось безпідставне незастосування відповідачами норм абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року).

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991р. №1282-XII (далі - Закон №1282-XII).

Відповідно до ст.1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно ст.2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно ч.1 ст.5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону №1282-XII, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Згідно ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000р. №2017-III законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Таким чином, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078).

Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз.8 п.4 Порядку №1078).

Відповідно до п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015р. №1013 (далі - Постанова №1013) п.5 Порядку №1078 викладено в новій редакції:

« 5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку».

Отже, починаючи з 09.12.2015р. обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, у тому числі військовослужбовець.

Пунктом 1 Постанови №1013 внесено зміни до Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, що призвело до збільшення посадових окладів працівників, заробітна плата яких обчислюється за вказаною тарифною сіткою.

Відповідно до п.3 Постанови №1013 міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів доручено вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Виходячи з системного аналізу п.1-3 Постанови №1013, базовий місяць січень 2016 року застосовується для подальшої індексації заробітної плати за посадами, оклади (тарифні ставки) за якими підвищилися в грудні 2015 року у зв`язку з прийняттям Постанови №1013, що відповідає положенням п.5 Порядку №1078 в редакції з 09.12.2015р.

В свою чергу, Порядок №1078 пов`язує обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації зі зміною окладів (тарифних ставок), тому базовий місяць індексації грошового забезпечення (заробітної плати) змінюється виключно у разі підвищення посадових окладів (тарифних ставок).

Станом на час виникнення спірних правовідносин тарифні ставки (оклади) військовослужбовців обчислювалися відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007р. №1294, яка набрала чинності 01.01.2008р.

Зміна тарифних ставок (окладів) військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018р. у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що індексація грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. підлягає обчисленню з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, тобто січня 2008 року.

У період з 01.12.2015р. по 03.11.2016р. позивач перебував на грошовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В апеляційній скарзі ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначає, що воно не звільняло ОСОБА_1 з військової служби та не виключало його із списків особового складу та всіх видів забезпечення, у зв`язку з чим в Управління не виник обов`язок здійснення остаточного розрахунку за всіма видами належного військовослужбовцю на день звільнення матеріального та грошового забезпечення.

Колегія суддів не приймає до уваги такі посилання апелянта, оскільки у період з 01.12.2015р. по 03.11.2016р. ОСОБА_1 проходив службу та перебував на грошовому забезпеченні саме в ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке порушило його право на належний розмір грошового забезпечення, а тому саме вказаний відповідач повинен відновити порушене право позивача.

В період з 04.11.2016р. по 31.07.2018р. ОСОБА_1 перебував на грошовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_4 , яке наразі ліквідовано як юридичну особи публічного права на підставі постанови КМУ від 05.02.2020р. №43.

Як вже зазначалося, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020р. №43 Адміністрацію Державної прикордонної служби зобов`язано забезпечити здійснення функцій і повноважень територіальних органів, що ліквідуються.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушене право на належний розмір індексації грошового забезпечення за період проходження ОСОБА_1 служби в ліквідованому ІНФОРМАЦІЯ_4 підлягає відновленню Адміністрацією Державної прикордонної служби, як органом, на якого Урядом покладено обов`язок забезпечення здійснення функцій і повноважень ліквідованих територіальних органів.

Доводи апеляційної скарги Адміністрації Державної прикордонної служби щодо протилежного таких висновків суду не спростовують.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо необґрунтованості посилань Адміністрації, як на підставу ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення, на відсутність відповідних бюджетних асигнувань, оскільки положеннями Закону №1282-ХІ та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Вищевказаними нормативно-правовими актами виплата індексації не ставиться у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.

Більше того, ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого він фінансується, були відсутні кошти на індексацію грошового забезпечення.

Що ж до позовних вимог ОСОБА_1 , заявлених за період з 01.03.2018р. по 05.12.2019р. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

30.08.2017р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.

Зазначена постанова набрала чинності з 01.03.2018р.

Згідно із абз.2 п.5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078.

Так, відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Насамперед слід зауважити, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).

Щодо «фіксованої» суми індексації, то дійсно Закон №1282-ХІІ і Порядок №1078 такого поняття не містять.

Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Проте, постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає колегії суддів підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, колегія суддів доходить висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають підстави зробити висновок, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу ОСОБА_1 , відповідачам належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, цей вид індексації за період з 01.03.2018р. не нараховувався та не виплачувався на користь позивача.

Колегія суддів зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування врахуванню підлягає: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року; сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року; чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації.

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Висновки колегії суддів у даній справі узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21, від 06 квітня 2023 року по справі №420/11424/21 та від 09 травня 2023 року по справі №400/12702/21.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтами, грошовий дохід позивача у березні 2018 року порівняно з лютим 2018 року збільшився на суму 152,52 грн.

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1 762,00 грн., величина приросту індексу споживчих цін 253,30% (з урахуванням підвищення посадового окладу з січня 2008 року), про що зазначено в листі Міністерства соціальної політики України від 28.09.2021р. №5211/0/290-21/51.

Як вже зазначалося, відповідно до абз.5 п.4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018р. помножений на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100, а саме:

1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.

Відповідно до абз.4 п.5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, у даному випадку: 4 463,15 грн. 152,52 грн. = 4310,63 грн.

Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації, з урахуванням абз. 3, 4, пункту 5 Порядку №1078, підлягала виплаті позивачу у розмірі 4310,63 грн. до 05.12.2019р. (дати виключення позивача зі списків особового складу та всіх видів забезпечення відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) від 05.12.2019р. №88-ос).

Та обставина, що ОСОБА_1 не звертався до відповідачів із заявою про здійснення перерахунку виплаченої за період з 01.12.2015р. по 05.12.2019р. індексації грошового забезпечення не позбавляє його права на звернення до суду із позовом, спрямованим на відновлення порушеного його права на належний розмір грошового забезпечення.

Таким чином, доводи апеляційних скарг не спростовують правильність висновку суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_1 , а тому підстав для задоволення скарг та скасування рішення від 18.06.2025р. колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 серпня 2025 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук