Постанова від 29.07.2025 по справі 522/7888/22

Номер провадження: 22-ц/813/3099/25

Справа № 522/7888/22

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.,

за участю секретаря Соболєвої Р.М.,

учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі - Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня «№ 1» Одеська міська радаи, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2

на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 жовтня 2024 року, ухвалене Приморським районним судом м. Одеси, у складі: судді Домусчі Л. В. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня «№ 1» Одеської міської ради, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправним та скасування акту спеціального розслідування,

в с т а н о в и в:

У червні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивував тим, що ОСОБА_3 була дружиною ОСОБА_1 з 10 листопада 1990 року по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка працювала лікарем акушером-гінекологом жіночої консультації № 12 Комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок № 4» Одеської міської ради. Перебуваючи на робочому місці, ОСОБА_3 була інфікована коронавірусом SARS COV2. 04 жовтня 2021 року вона звернулась до сімейного лікаря із приводу свого захворювання. 5-6 жовтня 2021 року ОСОБА_3 викликала швидку допомогу за місцем свого проживання, госпіталізована не була. 07 жовтня 2021 року ОСОБА_3 була госпіталізована до КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла через тяжкий перебіг коронавірусної хвороби COVID-19.

16 грудня 2021 року комісією складений акт спеціального розслідування, у відповідності до якого хвороба та смерть ОСОБА_3 визнана такою, що не пов`язана з виробництвом.

Комісія стверджує, що ОСОБА_3 не могла інфікуватись на роботі у жіночій консультації № 12, а напроти захворіла по дорозі із роботи до дому на ринку "Північний". Проте, висновки комісії та матеріали спеціального розслідування містять багато інформації, яка ґрунтується лише на припущеннях, та не підкріплені об`єктивними доказами.

Комісія не оскаржує того факту, що ОСОБА_3 померла внаслідок інфікування вірусом SARS COV2 та тяжкого перебігу коронавірусної хвороби COVID-19. Комісія зі спеціального розслідування зробила висновок, що джерелом інфікування ОСОБА_3 можна припустити відвідування базару «Північного» по дорозі з роботи до дому. Проте, цей висновок ґрунтується виключно на припущеннях та не підкріплений жодними об`єктивними даними, які б могли про це свідчити. ОСОБА_3 взагалі не здійснювала покупки на ринку "Північний", який не могла відвідувати після роботи, наприклад у другу зміну, через те, що жіноча консультація № 12 має режим роботи до 18 години, так само як і ринок працює до 18 години. Тобто, ринок припиняє свою роботу одночасно із закінченням робочого дня ОСОБА_3 . Відтак, відвідування ринку нею після роботи є неможливим.

У жіночій консультації № 12 існували випадки захворювання на COVID-19 як серед пацієнтів, так і серед працівників. Тобто, ОСОБА_3 перебувала на робочому місці, де знаходились люди, у яких лабораторно були підтверджені випадки на захворювання COVID-19, тому саме на роботі ОСОБА_3 була інфікована вірусом SARS COV2. Факт захворювання на COVID-19 серед працівників та серед пацієнтів підтверджується як самим висновком спеціальної комісії, так і перепискою у вайбер-групі серед працівників жіночої консультації № 12. Як слідує із листа КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради від 01.12.2021 року № 01-08/979, ОСОБА_3 надійшла на стаціонарне лікування 07 жовтня 2021 року на 7-ий день хвороби. Комісія стверджує, що останнім робочим днем ОСОБА_3 було 01 жовтня 2021 року, тобто слідуючи висновку міської клінічної інфекційної лікарні, перший день хвороби припав на останній робочий день ОСОБА_3 , і це не враховуючи інкубаційного періоду вірусу SARS COV2. Інкубаційний період для COVID-19 становить від 2 до 14 днів, а може і довше. Середній час інкубації становить 5 - 6 днів. Відтак, ймовірним часом зараження може бути період з 15 вересня по 01 жовтня 2021 року. Виходячи із вищенаведеного, позивач вважає, комісія прийшла до хибного висновку про те, що ОСОБА_3 не могла інфікуватись на роботі у жіночій консультації № 12, а напроти захворіла по дорозі із роботи до дому на ринку "Північний".

Тому, із посиланням як на правове обґрунтування своїх вимог на вимоги ст. 2, 43, 153, КЗпП України, п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», ст. 22 Закону України «Про охорону праці», просив суд визнати протиправним та скасувати акт спеціального розслідування гострого професійного захворювання від 16.12.2021, що сталося 04.10.2021 з лікарем акушером-гінекологом жіночої консультації № 12 Комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок «№ 4» Одеської міської ради Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації та зобов`язати підприємство призначити комісію та провести повторне спеціальне розслідування гострого професійного захворювання, яке сталося із ОСОБА_3 та призвело до смертельного наслідку ІНФОРМАЦІЯ_1 , та скласти відповідний акт з урахуванням висновків суду.

У відзиві на позовну заяву відповідач Комунальне некомерційне підприємство «Пологовий будинок «№ 4» Одеська міська рада просило відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що пандемію цієї хвороби Всесвітня організація охорони здоров`я визнала надзвичайною ситуацією в галузі міжнародної охорони здоров`я та внесла заходи з боротьби проти неї до тимчасових рекомендацій згідно з Міжнародними медико-санітарними правилами 2005 року. Щоб уникнути стигматизації, пов`язаної з географічним регіоном, де виникли перші випадки захворювання, а також із расовою приналежністю чи певною етнічною групою, ВООЗ затвердила офіційну назву «коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)». Досі природа мутацій зазначеної хвороби, інфікування з`ясовується вченими, що виключає встановлення стовідсоткових встановлених фактів, тим більше в частині інфікування. Зазначає, що комісією зроблено припущення можливого джерела інфікування померлої ОСОБА_3 , - ринок «Північний», і так вірно зазначено, що цій частині припущення, оскільки не є обов`язком та не входить у компетенцію комісії. В компетенцію комісії входить чи могла ОСОБА_3 інфікуватись на робочому місті у Жіночій консультації № 12 КНП «Пологовий будинок № 4» OMP. Наголошує, що встановити місце інфікування ОСОБА_3 з ймовірністю 100% Короновірусом 19 на сьогодні не можливо. Оскільки це захворювання по даним досліджується і остаточно причини, мутація, шляхи інфікування невстановлені, та йде постійна мутація з одного виду захворювання в інше. Навпаки, комісія встановила, що на час захворювання лікаря-гінеколога ОСОБА_3 , саме на 03.10.2022 року (саме в той час повідомила про погіршення здоров`я завідуючий Жіночої консультації за телефоном ОСОБА_3 ), хворих або тих, що мали ознаки захворювання на Ковід 19, у Жіночій консультації № 12 КНП «ПБ № 4» ОМР не встановлено. По свідченням завідуючої Жіночої консультації № 12 КНП «ПБ № 4» ОМР ОСОБА_4 , акушерки дільничної жіночої консультації № 12 ОСОБА_5 , яка безпосередньо знаходилась на прийомі разом із померлою ОСОБА_3 у першу зміну, станом на 01.10.2021 року під час прийому ознак захворювання у ОСОБА_3 не було. ОСОБА_5 після 04.10.2021 року на час проведення розслідування комісією на Ковід 19 не хворіла, на лікарняному не перебувала. Крім того, в контакті з ОСОБА_3 на час її захворювання знаходилось 12 контактних осіб жіночої консультації № 12, за якими було встановлено медичний нагляд та виявлення патологій. 07.08.2021 року проведено експрес тести на виявлення хвороби, хворих станом на 07.10.2021 року не зафіксовано. Також, зазначено, що за 2021 рік захворілих у Жіночій консультації № 12 зафіксовано 10 осіб, останній 26.10.2021 року, всі хворі знаходились на амбулаторному лікуванні. Зазначене виключає факт інфікування на підприємстві лікаря-гінеколога ОСОБА_3 . Крім того, надані позивачем повідомлення з соціальної мережі Вайбер підтверджують що у жіночій консультації № 12 випадків захворювання не було станом на 03.10.2021 року, що стосується пологового будинку АДРЕСА_1 , то місцезнаходження міста роботи ОСОБА_3 у Жіночій консультації № 12, адреса: АДРЕСА_2 . Місцезнаходження пологового будинку АДРЕСА_3 , що виключає будь який взаємозв`язок та контакти ОСОБА_3 з працівниками та відвідувачами Пологового будинку № 4. Також зазначила, що під час спілкування з працівниками у Жіночій консультації № 12 ОСОБА_3 повідомляла та консультувалась з колегами стосовно лікування позивача ОСОБА_1 та її матері. Оскільки на той час вони хворіли з ознаками саме притаманними Ковід 19. Позивач за словами померлої працював час від часу таксистом, зварювальником та мав соціальні контакти з оточуючими без наявності хвороби на Ковід 19 під час спілкування. Чи звертався позивач до лікарів, не відомо. Однак з повідомлень померлої ОСОБА_3 вона його лікувала самостійно.

Від Головного управління Держпраці в Одеській області подано відзив на позовну заяву, у якому просило відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування відзиву зазначено, що процедура проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснюється згідно Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок № 337).18 листопада 2021 року Головне управління отримало повідомлення про нещасний випадок/гостре професійне захворювання (отруєння), що призвело до смертельного наслідку. Наказом від 19.11.2021 № 1665 було створено комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку, що призвело до смертельного наслідку (COVID-19), який стався 12.11.2021 з лікарем акушером-гінекологом КНП «Пологовий будинок № 4» Одеської міської ради ОСОБА_3 , 1967 року народження. Наказом від 09.12.2021 № 1857 у межах ст. 31 Порядку № 337 було продовжено термін проведення спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що призвело до смертельного наслідку (COVID-19) до отримання відповідних висновків та матеріалів від Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи, державного підприємства «Український науково-дослідний інститут медицини транспорту Міністерства охорони здоров`я України». Згідно розділу 6 Акту спеціального розслідування у свідків нещасного випадку було відібрано письмові пояснення, а саме у ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Листом від 23.11.2021 № 15/06-19-634 проінформовано членів родини потерпілої про призначення розслідування, їх права та запрошено до співпраці на засідання спеціальної комісії. Відтак, згідно першого протоколу зустрічі від 23.11.2021 вбачається, що чоловік потерпілої, ОСОБА_1 був присутнім на засіданні йому роз`яснено права та обов`язки згідно вимог пункту 35 Порядку № 337. Згідно протоколу № 2 від 16.12.2021 було проведено голосування щодо визнання гострого професійного захворювання пов`язаним чи не пов`язаним з виробництвом та спеціальною комісією встановлено визнати даний випадок не пов`язаним з виробництвом за вказане рішення проголосувало 7 осіб. Наголошують, що ОСОБА_1 (чоловік потерпілої) був відсутнім на заключному засіданні спеціальної комісії та впродовж всього розслідування жодного усного або письмового пояснення/заперечення щодо вказаного випадку надано не було. Отже, враховуючи вищевикладене, та враховуючи матеріали епідеміологічного розслідування летального випадку та матеріали профпатолога щодо гострого професійного захворювання, яке призвело до смертельного наслідку 12.11.2021, що стався з лікарем акушером-гінекологом жіночої консультації № 12 КНП «Пологовий будинок № 4» ОМР ОСОБА_3 , 1967 року народження, комісія дійшла висновку, що дане гостре професійне захворювання не підпадає під підпункт 15 пункту 52 Порядку № 337, та відповідно до довідки про проведення епідеміологічного розслідування та заключення спеціаліста профпатолога № 144/144-12 випадок визнано таким, що не пов`язане з виробництвом, на підставі вказаного складається акт за формою Н-1/НП.

Додатково зазначають, що вказаний смертельний випадок можна було б визнати пов`язаними з виробництвом, тільки якщо б раптове погіршення стану здоров`я працівника сталося під час виконання трудових обов`язків внаслідок впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що підтверджує медичний висновок. Тобто, якщо цей висновок вказує на зв`язок гострого захворювання на COVID-19 потерпілого працівника з умовами праці, а саме, що пов`язані з виконанням професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження на COVID-19 (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо). Однак, із матеріалів спеціального розслідуванням та вищевказаних медичних висновків вбачається, що даний нещасний випадок не пов`язаний з виробництвом також згідно письмових пояснень працівників, ОСОБА_3 знаходилась на роботі до 01.10.2021 (останній робочий день), ознак захворювання не мала.

Ухвалою суду від 11.11.2022 року витребувано з Комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок № 4» Одеської міської ради Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної адміністрації докази.

Ухвалою суду від 06.03.2023 виключено з кола учасників справи відповідача: Головне управління Держпраці в Одеській області та третю особу: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, та залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача до участі у даній цивільній справі.

Протокольною ухвалою від 11.06.2024 задоволено клопотання представника позивача і у зв`язку з припиненням державної реєстрації юридичної особи «КНП «Пологовий будинок «№ 4» ОМР 29.05.2024 року та затвердженої рішенням ОМР від 24.04.2024 року № 20084-VIII-нової редакції Статуту КНП «Міська клінічна лікарня № 1» ОМР, залучено КНП «Міська клінічна лікарня № 1» ОМР в якості правонаступника співвідповідача «КНП «Пологовий будинок «№ 4» ОМР.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08 жовтня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 жовтня 2024 року скасувати та позов задовольнити, посилаючись на те, що висновок суду ґрунтується виключно на припущеннях та не підкріплений жодними об`єктивними даними.

Доводами апеляційної скарги є безпідставне залишення судом поза увагою, що акт спеціального розслідування ґрунтувався на припущеннях, висновки комісії містять багато інформації, яка ґрунтується лише на припущеннях та не підкріплені об`єктивними доказами, адже комісія не оскаржуючи факт смерті ОСОБА_3 внаслідок коронавірусної інфекції та тяжкого перебігу хвороби, зробила висновок, що інфікування ОСОБА_3 сталося внаслідок відвідування останньою базару «Північний» по дорозі з роботи додому. Проте, ОСОБА_3 не здійснювала там покупки, оскільки її робочий день до 18-ї, так само і режим роботи ринку до 18-ї.

Суд залишив поза увагою, що в жіночій консультації № 12 існували випадки захворювання на COVID-19 як серед пацієнтів, так і серед працівників, тобто ОСОБА_3 , перебуваючи на робочий місці серед людей, у яких лабораторно підтверджені випадки на захворювання COVID-19, була інфікована вірусом SARS-CoV-2.

Факт захворювання на COVID-19 серед працівників та серед пацієнтів підтверджується як самим висновком спеціальної комісії, так і перепискою у Вайбер-групі серед працівників жіночої консультації № 12.

Під час проведення спеціального розслідування взагалі не здійснювалося опитування пацієнтів, які відвідували (приходили на прийом) до ОСОБА_3 , чим фактично відкинуто більшу частину осіб, які вступали у контакт із померлою, що не може свідчити про обгрунтованість проведеного розслідування.

В матеріалах спец розслідування та в матеріалах справи відсутні докази проведення ПЛР-тестів на COVID-19, результати яких найбільш точними, працівників жіночої консультації, що могло б слугувати належним підтвердженням відсутності випадків захворювання на COVID-19, а похибка експрес-тестів зі слів представника відповідача складає 45%, що свідчить про неправильність тестів в половині випадків.

Не можна брати до уваги посилання представника відповідача на відсутність у працівників відповідача симптомів COVID-19, адже у понад 80% хворих на COVID-19 є слабкі симптоми або взагалі такі відсутні.

Вказане неналежне тестування працівників відповідача не виключає, що серед них були хворі, які заразили ОСОБА_3 .

Оскільки інкубаційний період для COVID-19 становить 2-14 днів, а може і довше, середній інкубаційний період - 5-6 днів, а останнім днем роботи ОСОБА_3 є 01 жовтня 2021 року, перший день хвороби припав на останній робочий день ОСОБА_3 , не враховуючи інкубаційного періоду, що свідчить про те, що ймовірним часом зараження може бути з 15 вересня по 01 жовтня 2021 року.

Тому висновок комісії про неможливість ОСОБА_3 заразитися на роботі, а що таке мало місце по дорозі із роботи додому на ринок, є неспроможним.

Припущеннями є твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 працював таксистом і міг заразити дружину, а також, що потерпіла заразилася від матері позивача, оскільки в матеріалах спец розслідування відсутні докази того, що позивач або його мати хворіли у той період.

У відзиві на апеляційну скаргу Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці апеляційну скаргу не визнало, посилаючись на ґрунтовність встановлення судом всіх обставин справи, зокрема: лист «Міської клінічної інфекційної лікарні» ОМР від 01.12.2021 № 01-08/979, довідка про проведення епідеміологічного розслідування летального випадку медичного працівника ККНП «Пологовий будинок № 4» ОМР від 03.12.2021 № 04-01/407, заключення спеціаліста від 09.12.2021 № 144/144-2 Медичного клінічного центру професійного здоров`я, інформацію лікаря з гігієни праці по оцінці умов праці потерпілої, письмових пояснень працівників жіночої консультації.

Згідно вказаних документів нещасний випадок не пов`язаний із виробництвом, оскільки причинно-наслідкового зв`язку між виявленим у ОСОБА_3 захворюванням та її смертю не виявлено, і даний випадок не пов`язаний з перебуванням потерпілої на робочому місці, тому судом вірно підтверджено правомірність оскаржуваного Акту спецрослідування Н-1/НП від 16.12.2021.

В судовому засіданні 29.07.2025 представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Представник відповідача Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці - Пономаренко К.В. (в режимі відеоконференції) та представник Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня «№ 1» Одеської міської ради - Умеренков П.Є. апеляційну скаргу не визнали.

Інші учасники справи, зокрема позивач ОСОБА_1 повідомлений у порядку ч. 5 ст. 130 ЦПК України, оскільки його представник як учасник Електронного суду, про що свідчить довідка про доставку електронного документу 30.05.2025 16:39:45, третя особа- Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомлено належним чином і в установленому законом порядку, повістку отримало 30.05.2025 16:39:45 в особистому кабінеті підсистеми (модуля) ЄСІТС Електронний суд, що підтверджується довідкою, до судового засідання не з`явилися.

Вказане відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом установлено, що ОСОБА_1 перебував з 10.11.1990 у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , що підтверджуються копією свідоцтва про укладання шлюбу, виданого 10.11.1990 Дзержинським держрадою м. Ровеньки Луганської області, актовий запис № 34 (а.с. 31 т. 1).

З матеріалів справи судом встановлено, що основним місцем роботи потерпілої ОСОБА_3 є жіноча консультація № 12 КНП «Пологовий будинок № 4» ОМР».

Відповідно до наказу Директора КНП «Пологовий будинок № 4» ОМР» Хіменко М.В. від 30.09.2019 № 28-к встановлено, що ОСОБА_3 зараховано на роботу на посаду лікаря акушера-гінеколога жіночої консультації № 12 з 01.10.2019 року на 1,0 ставку в порядку переведення з КУ «Пологовий будинок № 4».

Останнім робочим днем ОСОБА_3 було 01.10.2021 року.

04.10.2021 ОСОБА_3 по місцю мешкання звернулася по медичну допомогу в КНП «ЦПМСД № 28» ОМР до сімейного лікаря.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надійшла на стаціонарне лікування в інфекційну лікарню 07.10.2021 року о 14:40 год.

12.11.2021 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла у віці 54 роки, про що 12.11.2021 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Підведеного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено відповідний актовий запис № 15612 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 32 т. 1).

Відповідно до остаточного лікарського свідоцтва про смерть № 001706, виданого КНП «МКІЛ» ОМР 12.11.2021 року, смерть ОСОБА_3 настала у стаціонару Міської клінічної інфекційної лікарні; причини смерті - Коронавірусна хвороба 2019; причини смерті встановлена лікарем, який лікував померлу - ОСОБА_7 (а.с. 38-39 т. 1).

Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу оспорення позивачем як чоловіком померлого медичного працівника акту спеціального розслідування гострого процесуального захворювання від 16.12.2021, що сталося 04.10.2021 з потерпілою, яким таке захворювання визнано таким, що не пов`язане з виробництвом, та зобов`язання відповідача - медичного закладу, де працювала потерпіла, призначити комісію та провести повторне спеціальне розслідування даного гострого професійного захворювання.

Згідно з положеннями ст. 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 р. № 1105-XIV нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, врегульована Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою КМУ № 377 від 17.04.2019 р. (надалі - Порядок № 337) (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

Зокрема, відповідно до п. 141-1 Порядку № 337 розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб проводиться комісією з розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, спричиненого коронавірусом SARS-CoV-2, що призвело до смертельного наслідку, утвореною керівником закладу охорони здоров`я, у якому працював медичний працівник.

Як видно з комісійного акту спеціального розслідування за формою Н-1/НП від 16.12.2021 код посади ОСОБА_3 зазначений як «2221.2», що відповідає коду посади «Лікар акушер-гінеколог».

У Переліку посад медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, міститься перелік лікарів за певними спеціальностями і водночас зазначено, що Перелік стосується також «лікарі інших спеціальностей, які залучаються до надання первинної, екстреної, а також в стаціонарних умовах вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2».

У спірних правовідносинах розслідування, за наслідками якого комісією було складено оскаржуваний Акт, призначено відносно ОСОБА_3 , яка відносилася до категорії медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу, його смерть спричинена інфікуванням коронавірусом SARS-CoV-2, а предметом спеціального розслідування було питання, чи відбулося інфікування померлого під час виконання професійних обов`язків та в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб.

Однак, таке розслідування відносно ОСОБА_3 призначено наказом Головного управління Держпраці в Одеській області від 19.11.2021 № 1665, що вбачається із оскаржуваного Акту Ф. Н-1/НП від 16.12.2021, а не керівником закладу охорони здоров`я (на той момент - жіночої консультації № 12 Комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок № 4» Одеської міської ради. Правонаступником якого до участі у справі залучено Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня «№ 1» Одеської міської ради ), у якому працював медичний працівник, тобто не уповноваженою особою.

Через відсутність у Головного управління Держпраці в Одеській області права на формування комісії виникає питання про легітимність її складу та підстав утворення і результатів її роботи у вигляді Акту форми Н-1/НП, який наразі оспорює позивач.

Крім того, другою вимогою - крім визнання протиправним та скасуванні вищезазначеного Акту від 16.12.2021 - позивачем заявлено про зобов`язання саме роботодавця померлої як медичного працівника призначити комісію та провести повторне спеціальне розслідування гострого професійного захворювання, яке сталося із ОСОБА_3 та призвело до смертельного наслідку 12.11.2021, та скласти відповідний акт.

Не може бути взято до уваги заперечення представника Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці в суді апеляційної інстанції, що під час утворення комісії вони керувалися п. 10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві № 337, яким спеціальному розслідуванню підлягають випадки смерті працівників під час виконання ними трудових (посадових) обов`язків.

Оскільки вказаний Порядок № 337 доповнено розділом «Процедура розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах спеціалізовану медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2» згідно з Постановою КМ № 1 від 05.01.2021.

На вказане не впливає відсутність самостійного предмету оскарження позивачем Наказу ГУ Держпраці в Одеській області від 19.11.2021 № 1665 про утворення комісії.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правовою позицією ВС, що міститься у постанові від 23 грудня 2021 року у справі №480/4737/19, ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком відповідача діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

Для ефективного захисту порушених прав позивача достатнім є оскарження Акту спеціального розслідування та встановлення правонаступнику роботодавця обов`язку провести таке розслідування нещасного випадку, створивши для цього комісію на виконання вимог Порядку № 337 повноважним органом.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1, абз. 1 ч. 2, ч. 4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, апеляційна скарга ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, оскаржуване рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового судового рішення про скасування акту спеціального розслідування гострого професійного захворювання від 16 грудня 2021 року та зобов`язання Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня «№ 1» Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 01998986) утворити комісію з розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку з ОСОБА_3 12 листопада 2021 року, та провести розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку з ОСОБА_3 .

Згідно частин 1 та 13 статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі ст. 133, 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, підлягає стягненню з Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня «№ 1» Одеська міська рада на користь ОСОБА_1 документально підтверджений, сплачений судовий збір за подання позову у розмірі - 992,40 грн (т. 1, а.с. 8) та апеляційної скарги у розмірі - 1190,88 грн (т. 2 а.с. 212), що разом становить - 2183,28 грн.

Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 жовтня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня «№ 1» Одеської міської ради, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправним та скасування акту спеціального розслідування задовольнити частково.

Скасувати Акт спеціального розслідування гострого професійного захворювання від 16 грудня 2021 року, що сталося 04 жовтня 2021 року (призвело до смертельного наслідку 12 листопада 2021 року) з лікарем акушером-гінекологом жіночої консультації № 12 Комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок «№ 4» Одеської міської ради Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 05446433).

Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня «№ 1» Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 01998986) утворити комісію з розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та провести розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку з ОСОБА_3 .

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня «№ 1» Одеської міської ради (ЄДРПОУ 01998986, місцезнаходження: 65007, Одеська обл., м. Одеса, вул. М`ясоєдовська, буд. 32) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 ) судовий збір у розмірі 2183,28 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови - 04 серпня 2025 року

Головуючий М.В. Назарова

Судді: В.А. Коновалова

В.В. Кострицький