Ухвала від 21.07.2025 по справі 757/32057/25-ц

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/32057/25-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2025 року

Суддя Печерського районного суду м. Києва Гуртова Т. І., розглянувши заяву представника позивача, Дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен», адвоката Карнакова Олексія Володимировича про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен» до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про дострокове припинення дії свідоцтва України на торговельну марку № НОМЕР_1 від 10.01.2014 та свідоцтва України на торговельну марку № НОМЕР_2 від 10.01.2014 повністю щодо усіх товарів 30 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, а також про зобов`язання Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг про припинення дії свідоцтва України на торговельну марку № НОМЕР_1 від 10.01.2014 та свідоцтва України на торговельну марку № НОМЕР_2 від 10.01.2014 повністю щодо усіх товарів 30 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг та опублікування відповідних відомостей в офіційному бюлетені «Промислова власність» у зв`язку з їх невикористанням безперервно протягом щонайменше останніх п`яти років.

Одночасно із позовною заявою представником позивача, адвокатом Карнаковим О. В., подана заява про забезпечення позову шляхом заборони Державній організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо передачі виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 10.01.2014 та торговельну марку за свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 10.01.2014 у зв`язку із відмовою від неї власника повністю або частково до набрання рішенням суду у цій справі законної сили, а також заборони ОСОБА_1 повністю або частково передавати виключні права інтелектуальної власності на торговельну марку за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 10.01.2014 та торговельну марку за свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 10.01.2014 та припиняти дію свідоцтва України на торговельну марку № НОМЕР_1 від 10.01.2014 та свідоцтва України на торговельну марку № НОМЕР_2 від 10.01.2014 шляхом відмови від неї повністю або частково до набрання рішенням суду у цій справі законної сили.

В обґрунтування заяви вказано, що у ОСОБА_1 є можливість передачі прав на Торговельні марки іншій особі до вступу рішення суду в законну силу, що зробить неможливим виконання рішення суду, оскільки власником спірних свідоцтв буде інша/ інші особа(и), а не ОСОБА_1 . Органом, що проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об?єкти інтелектуальної власності, що охороняються на території України, є УКРНОВІ. Крім того, ОСОБА_1 може скористатися правом, наданим йому ч. 1 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», а саме, відмовитися від свідоцтв на Торговельні марки в будь-який час повністю або частково.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України сторони в судове засідання не викликались.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши предмет та підстави пред`явленого позову, обсяг заявлених вимог, суд дійшов висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову має містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 роз`яснено, що забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 1 даної постанови визначено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Відповідно до п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, шляхом встановлення обов`язку заборони вчиняти певні дії; вчинити певні дії а також забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Як зазначено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має: з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, а також враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

З огляду на пред`явлені позивачем вимоги про припинення дії свідоцтв на торгівельні марки у відповідача, власника торгівельних марок, існує реальна можливість передання прав на торгівельні марки іншій особі до набрання рішенням законної сили у даній справі, що зробить неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення пред`явлених вимог, оскільки власником спірних свідоцтв буде інша особа(и), а не відповідач.

З урахуванням вказаних обставин, суд дійшов висновку, що між сторонами дійсно наявний спір, заява про забезпечення позову стосується предмета судового дослідження, обраний вид забезпечення позову відповідає вимогам процесуального законодавства, а також не перешкоджатиме господарській діяльності відповідачеві або іншим третім особам.

Отже, дослідивши матеріали справи та враховуючи, що між сторонами справи виник спір щодо об`єктів права інтелектуальної власності, види забезпечення, які просить вжити позивач, є повністю співмірними із заявленими позовними вимогами. Забезпеченням позову у способи запропоновані позивачем, законних прав та інтересів третіх осіб порушено не буде, застосовані заходи не перешкоджатимуть відповідачеві користуватись майном, відтак, суд дійшов висновку про достатність підстав для задоволення заяви про забезпечення даного позову.

При цьому, суд надає оцінку тій обставині, що обрані способи забезпечення позову співвідносяться з предметом позову, а отже існує зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, а тому такі заходи зможуть забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 149-153, 260, 353 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача, Дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен», адвоката Карнакова Олексія Володимировича про забезпечення позову - задовольнити.

Заборонити Державній організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо передачі виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 10.01.2014 та торговельну марку за свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 10.01.2014 у зв`язку із відмовою від неї власника повністю або частково до набрання рішенням суду у цій справі законної сили.

Заборонити ОСОБА_1 повністю або частково передавати виключні права інтелектуальної власності на торговельну марку за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 10.01.2014 та торговельну марку за свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 10.01.2014 та припиняти дію свідоцтва України на торговельну марку № НОМЕР_1 від 10.01.2014 та свідоцтва України на торговельну марку № НОМЕР_2 від 10.01.2014 шляхом відмови від неї повністю або частково до набрання рішенням суду у цій справі законної сили.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з моменту її проголошення.

Строк пред`явлення для виконання ухвали три роки.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Тетяна ГУРТОВА