Постанова від 04.08.2025 по справі 283/847/25

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №283/847/25 Головуючий у 1-й інст. Саланда О. М.

Категорія 85 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2025 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого Павицької Т. М.,

суддів Борисюка Р.М., Шевчук А.М.

за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.,

розглянувшиу відкритомусудовому засіданнів режимівідеоконференції в м.Житомирі цивільнусправу №283/847/25за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Малинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про оголошення особи померлою, за апеляційними скаргами представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 , представника військової частини НОМЕР_1 Кидалова Ігоря Миколайовича на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 29 квітня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Саланди О.М., присяжних: Крушевської Н.А., Лісовської І.В., в м. Малині,

в с т а н о в и в :

У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою у якій просив оголосити громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Слобідка, Малинського району, Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , померлим. Встановити, що громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помічник гранатометника 1 взводу, 2 роти спеціального призначення, військової частини НОМЕР_1 , загинув в районі населеного пункту Ясногорівка Мар`їнської міської територіальної громади, Покровського району, донецької області, під час здійснення заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Датою загибелі громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати 24 квітня 2024 року. В обґрунтування своїх вимог зазначав, що він є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був мобілізований до лав Збройних Сил України після введення воєнного стану та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у званні старшого солдата, на посаді помічника гранатометника 1 взводу 2 роти спеціального призначення. Згідно зі сповіщенням сім`ї (близьких родичів) зниклого безвісти № 1544 від 26 квітня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти під час виконання завдань із недопущення просування противника поблизу населеного пункту Красногорівка Донецької області. За результатами розслідування встановлено, що під час виконання бойових завдань відповідно до бойового розпорядження командира 21 ОБСП №220 від 19.03.2023 року в районі н.п. Красногорівка, ОСОБА_4 , військовослужбовець 2 РСП, 24 квітня 2024 року під час наступальних дій ворога внаслідок вогневого ураження мінометним обстрілом зазнав поранень, несумісних із життям. У зв`язку з активними бойовими діями відсутня можливість евакуації загиблих, у зв`язку з чим, ОСОБА_4 вважається безвісти зниклим під час виконання обов`язків військової служби на посаді стрільця, помічника гранатометника 3 відділення спеціального призначення 1 взводу спеціального призначення 2 роти спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 . 26 квітня 2024 року за результатами звернення до відділення поліції №1 Коростенського районного управління поліції ГУНП у Житомирській області із заявою про встановлення обставин зникнення та місцезнаходження ОСОБА_4 , відомості внесено до ЄРДР, номер кримінального провадження: 12024060510000191 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Заявник звернувся до відділу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про надання інформації щодо наявності в Державному реєстрі актів цивільного стану запису про смерть ОСОБА_4 та, у разі наявності такого запису, видачу відповідного свідоцтва або витягу з актового запису. Начальник відділу ДРАЦС 25 березня 2025 року повідомила про відсутність актового запису про державну реєстрацію смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказував, що він не має можливості отримати документ про смерть свого сина ОСОБА_4 , оскільки відповідно до акту службового розслідування він вважається зниклим безвісти під час виконання обов`язків військової служби, відповідно до бойового розпорядження командира 21 ОБСП №220 від 19.03.2023 в районі н.п. Красногорівка під час наступальних дій ворога. Встановлення факту смерті сина в певний час, у разі неможливості реєстрації цього факту органом державної реєстрації актів цивільного стану, необхідне заявнику для проведення державної реєстрації смерті сина у встановленому законом порядку; набуття права на спадкування за законом; отримання належних виплат, передбачених для сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських під час дії воєнного стану.

Рішення Малинськогорайонного судуЖитомирської областівід 29квітня 2025року заяву ОСОБА_1 задоволено.Оголошено громадянинаУкраїни ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженця с.Слобідка Малинськогорайону Житомирськоїобласті,який загинувв районінаселеного пунктуЯсногорівка (доперейменування Красногорівка),Мар`їнської міськоїтериторіальної громади,Покровського району,Донецької області,померлим підчас виконаннявійськового обов`язкупо захистудержави Українав ходіздійснення заходівіз забезпеченнянаціональної безпекиі оборони,відсічі істримування збройноїагресії російськоїфедерації вДонецькій області.Датою смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 .Місцем смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженця с.Слобідка Малинськогорайону Житомирськоїобласті,вважати Ясногорівка(доперейменування Красногорівка),Мар`їнської міськоїтериторіальної громади,Покровського району,Донецької області. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_2 (особа, яка не була залучена до участі у справі) ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу у якій просить його скасувати в повному обсязі та залишити заяву без розгляду. На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що частиною третьою статті 42 ЦПК України визначено, що у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи. Відповідно до частин першої-четвертої статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб обумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників. Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб`єктивних прав (постанова Верховного Суду у справі № 638/4/19 від 07 квітня 2020 року, провадження № 61-18132св19). При цьому, заявник був обізнаний про наявність матері ОСОБА_4 , а судом першої інстанції встановлений такий факт під час дослідження доказів. Отже, за наявності інформації, що у особи, яка заявником визнається померлою є мати - ані заявник, ані суд першої інстанції не залучають її як заінтересовану особу по справі. Так як права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників відповідно і інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Відповідно до ч.6. ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. визнання сина померлим необхідне заявнику для набуття ним права на спадкування, отримання належних виплат, передбачених для сімей військовослужбовців і це при тому, що заявник після розлучення з матір`ю свого сина - ОСОБА_2 не проявляв жодного інтересу до життя сина, не приймав участі у вихованні та ухилявся від обов`язку утримувати сина - ОСОБА_4 , що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, виданим Малинським ВДВС у Коростенському районі Житомирської області, який долучається до скарги. Важливість залучення скаржника матері зниклого безвісті за особливих обставин сина ОСОБА_4 була необхідною, так як, в даному випадку виникає спір про право і розгляд справи не був би можливий в порядку окремого провадження.

12 червня 2025 року представник військової частини НОМЕР_1 Кидалов І.М. подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсязі та закрити провадження у справі. Постановити окрему ухвалу у справі щодо грубих порушень норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції та спрямувати її до Вищої ради правосуддя для вчинення дій, передбачених чинним законодавством. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено з грубим порушенням норм матеріально та процесуального права. Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, серед іншого, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою. Згідно п. 1 ст. 294 ЦПК України встановлено, що, під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. Згідно п. 6 ст. 294 ЦПК України встановлено, що, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Як вбачається зі сповіщення № 1544, виданого ІНФОРМАЦІЯ_4 26.04.2024, ОСОБА_2 повідомлено про те, що її син старший солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 24.04.2024 зник безвісти під час виконання завдань із недопущення просування противника поблизу населеного пункту Красногорівка Донецької області. Тобто, суд достеменно і незаперечно знав, що у зниклого безвісті військовослужбовця ОСОБА_4 є мати, і вона жива, але свідомо не залучив її до участі у розгляді справи. Оголошення померлим ОСОБА_4 необхідно заявнику для оформлення спадщини, та отримання одноразової грошової допомоги. Тобто суд достеменно знав, що справа стосується грошових виплат, а, отже, порушене заявником перед судом питання виходить за межі справи окремого провадження та має всі ознаки спору про право. За наведених обставин, відповідно до приписів п. 6 ст. 294 ЦПК України встановивши під час розгляду справи у порядку окремого провадження ознаки спору про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд був зобов`язаний залишити заяву без розгляду і роз`яснити заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ( ОСОБА_5 , згідно копії свідоцтва про народження, виданого повторно, серії НОМЕР_2 .

Як вбачається зі сповіщення № 1544, виданого ІНФОРМАЦІЯ_4 26.04.2024, ОСОБА_2 повідомлено про те, що її син старший солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 24.04.2024 зник безвісти під час виконання завдань із недопущення просування противника поблизу населеного пункту Красногорівка Донецької області.

За результатами розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовців від 21.06.2024 встановлено, що ОСОБА_4 24 квітня 2024 року отримав поранення, несумісні з життям, а через інтенсивні бойові дії евакуація тіла була неможливою.

Згідно з витягом із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 16.05.2024 № 20240516-780, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розшукується відділенням поліції № 1 Коростенського районного управління поліції ГУНП у Житомирській області як особа, яка зникла (виявлена) на території ведення бойових дій під час воєнного стану.

Відповідно до повідомлення начальника відділу ДРАЦС від 25 березня 2025 року, відсутній актовий запис про державну реєстрацію смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про оголошенняособи померлою,суд першоїінстанції дійшоввисновку,що матеріалами справи достатньо стверджується той факт, що військовослужбовець ОСОБА_4 загинув, заява є обґрунтованою, підтвердженою належними та допустимими доказами.

Перевіряючи законність рішення суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з частинами першою статті15, частиною першою статті16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першоїстатті 293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 3 частини другоїстатті 293 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Частиною 1статті 305 ЦПК Українипередбачено, що заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з п. 3 ч. 2ст. 293 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1ст. 306 ЦПК Україниу заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Статтею 47 ЦК Українивизначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Район воєнних (бойових) дій це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (ст. 1 Закону України «Про оборону України»).

Бойові дії це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22 зроблено висновок, що шість місяців, які визначені в реченні 2 ч. 2ст. 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, (в подальшому - затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376).

У цьому Наказі зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території, у зв`язку з чим суди можуть використовувати дані з відповідного Наказу, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні 2 ч. 2ст. 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій правовій визначеності (п.п. 81 85).

Під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням 2 ч. 2ст. 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.

Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що у ч. 2ст. 46 ЦК Українийдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.

Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений ч. 2ст. 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою (п.п. 94, 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22).

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи, ОСОБА_4 ,24квітня 2024року зникбезвісти привиконанні бойовогозавдання поблизунаселеного пунктуКрасногорівка Донецької області.

Місто Красногорівка відноситься до Мар`їнської міської територіальної громади Покровського району Донецької області.

Відповідно до Переліку у розділі І Території, на яких ведуться (велися) бойові дії ( наказ №309 від 22 грудня 2022 року) на території м. Красногрівка Покровського району Донецької області, активні бойові дії велись з 24.02.2022 року по 11.11.2024 та зазначена територія окупована з 12.11.2024 року.

Згідно розділуIIПереліку Тимчасовоокуповані рфтериторії України(наказ №376від 28лютого 2025року)територія м.Красногорівка Покровського району Донецькоїобласті окупована з 12.11.2024 року.

Відповідно до п. 7 ч. 1ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.

Колегія суддів враховує, що з даних зазначених в Переліку встановлено, що бойові дії на території м. Красногорівка Мар`їнської міської територіальної громадиПокровського району Донецької області велись з 24.02.2022 по 11.11.2024, проте в даному випадку необхідно враховувати, що з 12.11.2024 та станом на теперішній час зазначена територія є тимчасово окупованою.

Тобто, станом на день розгляду справи судом першої інстанції, на території, яка є місцем зникнення безвісти ОСОБА_4 активні бойові дії ще не завершенні, та дана територія окупована рф.

З огляду на вказане, обставини справи не дають підстав колегії суддів для висновку про можливість оголошення ОСОБА_4 померлим до спливу строків вказаних у ч. 2ст. 46 ЦК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на зазначене не звернув увагу, не правильно застосував норми матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, дійшов помилкового висновку про задоволення заяви, що у відповідності до положеньстатті 376 ЦПК Україниє підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заяви.

Щодо клопотання представника військової частини НОМЕР_1 -Кидалова І.М. про постановлення окремої ухвали згідност. 262 ЦПК України.

У частині десятійстатті 262 ЦПК Українипередбачено, що суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення.

Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли. Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлення під час розгляду справи порушень норм матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2018 в справі № 761/32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначено, що: «при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком».

Враховуючи, що колегія суддів у процесі перегляду цієї справи не встановила порушень, які б слугували достатньою підставою для постановлення окремої ухваливідносно судді Саланди О.М.,то клопотання представника військової частини НОМЕР_1 -Кидалова І.М. про постановлення окремої ухвали задоволенню не підлягає.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина першастатті 141 ЦПК України).

Згідно з частиною тринадцятоюстатті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання апеляційної скарги військова частина НОМЕР_1 сплатила726,72грн судового збору, таку ж суму судового збору сплатила ОСОБА_2 за подання апеляційної скарги, тому зазначені судові витрати підлягають стягненню із ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 Кидалова Ігоря Миколайовича про постановлення окремої ухвали відмовити.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 СівачІриниАнатоліївни задовольнити частково.

Апеляційну скаргу представника військової частини НОМЕР_1 Кидалова Ігоря Миколайовича задовольнити частково.

Рішення Малинського районного суду Житомирської області від 29 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь військовоїчастини НОМЕР_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 726,72 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 726,72 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 05 серпня 2025 року.

Головуючий

Судді