Постанова від 30.07.2025 по справі 910/788/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2025 р. Справа№ 910/788/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: Шевченко І. Є.

від відповідача: Оксимчук А. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця"

на рішення господарського суду міста Києва від 27.03.2025

у справі № 910/788/25 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця"

про стягнення 350157,28 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

В січні 2025 року Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" про стягнення 350157,28 грн, з яких 224316,00 грн основного боргу, 20188,44 грн 3% річних та 105652,84 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач ввів об`єкти будівництва в експлуатацію без сплати пайового внеску, що свідчить про порушення ним пункту 3.1, абзацу 1 пункту 4.1 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, підпункту 4 пункт 2 розділу ІІ ";Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України несплачений пайовий внесок у сумі 224316,00 грн, а також нараховані 3% річних у сумі 20188,44 грн та інфляційні втрати у сумі 105652,84 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.03.2025 у справі №910/788/25 стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у м. Києві; код ЄДРПОУ: 37993783; банк одержувача: Казначейство України (ЕАП); код доходів: 24170000; рахунок IBAN: UA538999980314131921000026001 суму основного боргу у розмірі 224316 грн 00 коп., 3% річних у розмірі 20188 грн 44 коп. та інфляційні втрати у розмірі 105652 грн 84 коп. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) судовий збір у розмірі 4201 грн 89 коп. Повернуто з Державного бюджету України на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) судовий збір у розмірі 124 грн 17 коп., сплачений за платіжною інструкцією №874 від 23.12.2024.

Рішення суду мотивовано тим, що враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-IX та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції рішення Киіївської міської ради 19.12.2019 № 460/8033, зі змінами), відповідач як замовник будівництва зобов`язаний перерахувати органу місцевого самоврядування безпідставно збережені грошові кошти пайової участі за будівництво об`єкта - реконструкція нежитлової будівлі літера "А" цілісного майнового комплексу під адміністративну будівлю з прибудовою ліфтового блоку та будівництво будинку пропускного пункту на вул. Бориспільській, 13 у Дарницькому районі міста Києва.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 27.03.2025 у справі № 910/788/25, Приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права та процесуального права, зокрема, ч.2 ст. 19, ст. 58 Конституції України, ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівниї діяльності", пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-IX від 20.09.2019, ч. 1 ст.74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 11, 509 ЦК України, ухвалити нове рішення, яким позов в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

При цьому скаржник посилається на те, що оскільки правова участь фактично є грошовим платежем до місцевого бюджету, вона може існувати виключно в межах, передбачених Податковим кодексом України. Після скасування відповідної норми ст. 40 із Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", такий обов`язковий платіж не було закріплено в податковому кодексі. Станом на даний час відсутнє положення закону, яке б зобов`язувало замовника будівництва укласти відповідний договір ро пайову участь у розвиткуінфраструктури міста.

Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзивна апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, посилаючись на те, що доводи відповідача в апеляційній скарзі не підтверджено жодними належними доказами, є безпідставними.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2025 (колегія суддів: головуючий Ховаківська І.М., судді Владимиренко С.І., Демидова А.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" на рішення господарського суду міста Києва від 27.03.2025 у справі № 910/788/25. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" на рішення господарського суду міста Києва від 27.03.2025 у справі № 910/788/25 в засіданні суду на 11.06.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" на рішення господарського суду міста Києва від 27.03.2025 у справі № 910/788/25. Оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" на рішення господарського суду міста Києва від 27.03.2025 у справі № 910/788/25 на 30.07.2025.

У судовому засіданні 30.07.2025 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

У судовому засіданні 30.07.2025 представник позивач заперечив проти апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, 26.02.2020 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві видано дозвіл на будівельні роботи №КВ112200571212 на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:63:332:0002 за адресою: вул. Бориспільська, буд. 13, м. Київ, замовник будівництва - Приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця", об`єкт - реконструкція нежитлової будівлі літера "А" цілісного майнового комплексу під адміністративну будівлю з прибудовою ліфтового блоку та будівництво будинку пропускного пункту.

14.05.2021 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстрував сертифікат №КВ122210428512 про підтвердження готовності збудованих об`єктів до експлуатації (далі - сертифікат про готовність до експлуатації об`єкта), замовник будівництва - Приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця", об`єкт - реконструкція нежитлової будівлі літера "А" цілісного майнового комплексу під адміністративну будівлю з прибудовою ліфтового блоку та будівництво будинку пропускного пункту на вул. Бориспільська, буд. 13, м. Київ.

Відповідно до інформації з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо технічної інвентаризації ТІ01:4459-1113-7373-5777 від 01.02.2021, загальною площею об`єкту літ. "А" до реконструкції є 6437,60 кв. м та після реконструкції - 6735,90 кв. м. Згідно з інформацією з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо технічної інвентаризації ТІ01:4478-9672-9275-7062 від 01.02.2021, загальна площа будинку пропускного пункту літ. "П" становить 22,70 кв. м. та навісу літ. "п" - 94,40 кв. м.

Звертаючись з даним позовом у даній справі, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ослався на те, що відповідачем введено в експлуатацію об`єкти будівництва без сплати пайового внеску, що свідчить про порушення ним пункту 3.1, абзацу 1 пункту 4.1 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, підпункту 4 пункт 2 розділу ІІ ";Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", у зв`язку з чим просив суд стягнути з відповідача на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України несплачений пайовий внесок у сумі 224316,00 грн, а також нараховані 3% річних у сумі 20188,44 грн та інфляційні втрати у сумі 105652,84 грн.

Приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця", заперечуючи проти позову, зазначило, що з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01 січня 2020 року. Крім того, як вказав відповідач, пайова участь не сплачується у випадку будівництва об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових. За твердженням відповідача, компанія здійснює промислове виробництво лікарських засобів, а тому підпадає під код 1251.9 Державного класифікатора будівель та споруд (ДК 018-2000) і звільнена від сплати пайової участі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Тобто, при розгляді судового спору суди мають дослідити питання наявності/відсутності порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів позивача.

Як визначено у ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому тягар доказування обґрунтованості позовних вимог Законом покладено на позивача.

Статтею 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що замовником будівництва є фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

01.01.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-IX від 20.09.2019 (пункти 10-13), яким, зокрема, виключено ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що регулювали пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, що діяла до 01.01.2020) визначала зобов`язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об`єкта в експлуатацію.

Таким чином, за змістом Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-IX від 20.09.2019 та Прикінцевих та Перехідних положень до нього, з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Проте, за положеннями абз. 1 пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Разом з тим, абз. 2 пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) (у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

2) пайова участь не сплачується у разі будівництва: об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури; об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу); об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції);

3) замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;

4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;

5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Згідно з підпунктом 5 пункту "а" статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на паи?ових засадах об`єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради 19.12.2019 №460/8033, з подальшими змінами) затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (надалі - Порядок).

Як визначено в пункті 3.1. розділу ІІІ Порядку, пайова участь є обов`язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком.

Згідно з пунктом 3.3 розділу ІІІ Порядку в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до пункту 3.4 розділу ІІІ Порядку Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).

Пунктом 4.1. розділу ІV Порядку, замовник, який здійснює або має намір здійснити нове будівництво або реконструкцію об`єктів (у разі збільшення загальної площі об`єкта), зобов`язаний до прийняття об`єкта в експлуатацію взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва, крім випадків, передбачених законодавством та цим Порядком.

Замовник зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва/реконструкції об`єкта звернутися до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва/реконструкції. Департамент протягом 15 робочих днів з дня отримання документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва.

Підпунктом 5.1.1. пункту 5.1. розділу V Порядку встановлено, що підставою для розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту є звернення замовника до Департаменту про укладення договору про пайову участь. Таке звернення подається щодо кожного об`єкта будівництва окремо.

При цьому судом правомірно зазначено, що відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 144 Конституції України Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва розповсюджується на всю територію міста Києва та підлягає обов`язковому виконанню замовниками будівництва/реконструкції об`єктів, розташованих на його території, тобто є муніципальним нормативно-правовим актом, який має обов`язкову юридичну силу на відповідній території.

Таким чином, судом вірно визначено, що обов`язок відповідача як замовника будівництва здійснити оплату пайового внеску визначений безпосередньо приписами пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-IX, а також положеннями приведеного у відповідність до цього Закону Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, який в свою чергу передбачає залучення замовників до пайової участі на підставі укладеного з ним договору.

Зокрема, передбачений Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону №132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:

- об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

- об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

У вказаних двох випадках, згідно з підпунктаи 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Таким чином, обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

- для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;

- для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Наведене вище відповідає правовим висновкам, які правомірно враховані судом першої інстанції, викладеним, зокрема, в постановах Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №910/9548/21, від 13.12.2022 у справі №910/21307/21.

Матеріалами справи підтверджено, що спірні будівництво та реконструкція було розпочато у 2020 році, а відтак, з огляду положення абзацу 2 пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX, у відовідача виник обов`язок щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об`єкта в експлуатацію.

Підпунктом 5.45 пункту 5 Положення про Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 02.03.2023 №6025/6066 Департамент економіки та інвестицій відповідно до покладених на нього завдань виконує такі функції, зокрема, готує договори про пайову участь фізичних та юридичних осіб у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста та оформлює розрахунки розмірів пайової участі (внесків) замовників (інвесторів) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.

Відповідно до пункту 3.4 Порядку Департамент економіки та інвестицій є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).

Іншим структурним підрозділам виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районним в місті Києві державним адміністраціям, комунальним підприємствам, установам та організаціям забороняється залучення на будь-яких засадах коштів замовників як пайової участі (пункт 3.5 Порядку).

Згідно з пунктом 3.2 Порядку пайова участь включає в себе відшкодування витрат міського бюджету на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у зв`язку із реалізацією замовником проєкту нового будівництва або реконструкції об`єктів (будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин) незалежно від їх форм власності на території міста Києва.

Згідно з абзацом 1 та 2 пункту 1 абзацу 2 пункту 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону №132-IX, розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом) для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта.

В абзацах 1-4 підпункту 6.4.1 пункту 6.4 розділу VI Порядку передбачено, що для нежитлових будівель, споруд та приміщень застосовується формула:

РПУ = ЗКВоб`єкта х 4 %, де РПУ - розмір пайової участі об`єкта (грн); ЗКВоб`єкта - загальна кошторисна вартість об`єкта будівництва/реконструкції, визначена відповідно до пункту 6.2 Порядку (грн).

Згідно з пунктом 6.2 Порядку розмір пайової участі замовника при новому будівництві або реконструкції нежитлових будівель та споруд визначається Департаментом із урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва або реконструкції об`єкта, що підтверджена експертним звітом (оцінкою) державної експертної організації і актуальність цін в якій не перевищує 3 (три) місяці на дату подання документів до Департаменту відповідно до підпункту 5.1.1 з урахуванням підпункту 5.1.8 (на дату подання повного переліку документів відповідно до вимог цього Порядку). Загальна кошторисна вартість нового будівництва або реконструкції нежитлових будівель та споруд має бути визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами та затверджена у встановленому порядку.

За положеннями абзацу 2 підпункту 5.1.1 пункту 5.1 Порядку разом із зверненням замовник подає завірені належним чином зі свого боку копії таких документів, зокрема, експертного звіту (оцінки) державної експертної організації кошторису (за наявності кошторису).

Як обгрунтовано встановлено судом першої інстанції, вказаного документу відповідачем позивачу надано не було.

Абзацами 5-8 підпункту 6.4.1 пункту 6.4 розділу VI Порядку передбачено, що у разі якщо загальна кошторисна вартість не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами (не подано замовником затвердженої в установленому порядку проєктної документації в частині кошторису відповідно до підпункту 5.1.1 та пункту 6.2 цього Порядку), ЗКВоб`єкта визначається за наступною формулою:

ЗКВоб`єкта = Sоб`єкта х Nнежитл,

де Sоб`єкта - загальна площа (крім загальної площі приміщень, визначених в п. 4.2 цього Порядку) об`єкта будівництва або додатково створені площі в результаті реконструкції (кв. м); Nнежитл - норматив одиниці створеної потужності для будівництва або реконструкції об`єктів нежитлового призначення, який дорівнює 13500,00 грн (грн/ кв. м).

Пунктом 2.4. Порядку визначено, що технічна інвентаризація - це визначення фактичної площі, об`єму об`єктів: збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд (щодо проєктних), обстеження та оцінка технічного стану наявних об`єктів.

В частині 2 розділу І "Загальні положення" Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна (далі - Інструкція), затверджеої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 10.07.2001 № 582/5773 та діяла на момент здійснення будівництва, визначено, що технічна інвентаризація - комплекс робіт з обмірювання об`єкта нерухомого майна з визначенням його складу, фактичної площі та об`єму, технічного стану та/або з визначенням змін зазначених характеристик за певний період часу (у разі наявності попередньої інвентаризаційної справи) із виготовленням необхідних документів (матеріалів технічної інвентаризації, технічного паспорта) та обов`язковим внесенням відомостей про об`єкт нерухомого майна до Реєстру об`єктів нерухомого майна (після створення цього Реєстру).

Згідно з підпунктом 1 пункту 6 розділу І "Загальні положення" Інструкції технічну інвентаризацію проводять перед прийняттям в експлуатацію завершених будівництвом об`єктів, у тому числі після проведення реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт.

Таким чином, проведення технічної інвентаризації та встановлення загальної площі є обов`язковим етапом перед введенням об`єктів будівництва в експлуатацію.

Відповідно до інформації з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо технічної інвентаризації ТІ01:4459-1113-7373-5777 від 01.02.2021, загальною площею об`єкту літ. "А" до реконструкції є 6437,60 кв. м та після реконструкції - 6735,90 кв. м. Згідно з інформацією з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо технічної інвентаризації ТІ01:4478-9672-9275-7062 від 01.02.2021, загальна площа будинку пропускного пункту літ. "П" становить 22,70 кв. м. та навісу літ. "п" - 94,40 кв. м.

З урахуванням зазначеного вище, місцевим господарським судом правомірно встановлено, що розрахунок пайової участі є наступним:

1) для об`єкта реконструкції - 6735,90 кв.м. - "мінус" 6437,60 к.в. = 298,30 кв.м. Надалі 298,30 кв.м. * 13500,00 грн * 4% = 161082,00 грн.

2) для об`єкта нового будівництва - 22,70 кв.м. + 94,40 кв.м. = 117,10 кв.м. Надалі 117,10 кв.м. * 13500,00 грн * 4% = 63234,00 грн.

Таким чином, загальний розмір пайової участі становить 224316,00 грн.

В частині посилання відповідача на те, що пайова участь не сплачується у випадку будівництва об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових, а тому підпадає під код 1251.9 Державного класифікатора будівель та споруд (ДК 018-2000) і звільнена від сплати пайової участі, судом правомірно встановлено, що у Державному класифікаторі будівель і споруд вказано, що 1251 - клас будівель промислових включає в себе - криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства та т. ін. за х функціональним призначенням. Цей клас не включає: - резервуари, силоси та склади (1252), - будівлі сільськогосподарського призначення (1271), - комплексні промислові споруди (електростанції, нафтопереробні заводи та т. ін.), які не мають характеристик будівель (230).

1251.1 - Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості.

1251.2 - Будівлі підприємств чорної металургії.

1251.3 - Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості.

1251.4 - Будівлі підприємств легкої промисловості.

1251.5 - Будівлі підприємств харчової промисловості.

1251.6 - Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості.

1251.7 - Будівлі підприємств лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості.

1251.8 - Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості.

1251.9 - Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне.

В той же час, відповідно до наявного в матеріалах справи дозволу на будівельні роботи № КВ112200571212, кодом об`єктів будівництва за ДК018 є 1220.9 - Будівлі для конторських та адміністративних цілей інші, а не 1251.9. - Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне, як зазначає відповідач.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, підклас 1220.9. "Будівлі для конторських та адміністративних цілей інші" відноситься до класу 1220. "Будівлі офісні", а не до класу 1251. "Будівлі промислові".

При цьому згідно з інформацією з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо технічної інвентаризації ТІ01:4459-1113-7373-5777 від 01.02.2021, об`єктом інвентаризації перед прийняттям в експлуатацію є адміністративна будівля літ. "А", а не будівля промисловості. Згідно з інформацією з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо технічної інвентаризації ТІ01:4478- 9672-9275-7062 від 01.02.2021, об`єктом інвентаризації перед прийняттям в експлуатацію є будинок пропускного пункту літ. "П" та навіс літ. "п", а не будівля промисловості.

З огляду на викладене вмотивованим є висновок суду, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за підсумками розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 27.03.2025 у справі №910/788/25 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повна постанова складена 04.08.2025.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко