Постанова від 30.07.2025 по справі 910/21413/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2025 р. Справа№ 910/21413/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: Пата С. П.

від відповідача: Дроботько О. В.

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 20.05.2025 (повний текст ухвали складено 21.05.2025)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дата Фінанс"

про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання та видачу дубліката наказу

у справі № 910/21413/15 (головуючий суддя - Ващенко Т.М., судді: Зеленіна Н.І., Щербаков С.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (м. Київ), яке замінено правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дата Фінанс"

до Приватного акціонерного товариства "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" (м. Київ)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Авант-Банк" (м. Київ) (припинено юридичну особу)

про стягнення 14 500 994,40 грн

В С Т А Н О В И В :

Історія справи

В провадженні господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Публічного акціонерного товариства "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 420 від 20.11.05 у розмірі 14 500 994,40 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі № 910/21413/15 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість з повернення кредитних коштів в сумі 5 850 000 грн, заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 4 385 811,03 грн, пеню за порушення строків сплати процентів за користування кредитом в розмірі 179 616,47 грн, 3% річних за порушення строків повернення кредиту в сумі 87 990,41 грн, 3% річних за порушення строків сплати процентів в розмірі 12 093,24 грн.

В задоволенні решти позову відмовлено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 52 994,54 грн.

На виконання рішення суду 12.12.2017 видані накази.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.04.2021 задоволено частково заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дата Фінанс" (ТОВ "ФК "Дата Фінанс") про заміну сторони на правонаступника та видачу дубліката наказу у справі 910/21413/15. Замінено стягувача у цій справі з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на його правонаступника ТОВ "ФК "Дата Фінанс". Відмовлено у видачі дубліката наказу господарського суду міста Києва від 12.12.2017 № 910/21413/15.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.08.2021 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Дата Фінанс" про видачу належного наказу (дубліката наказу господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі № 910/21413/15, стягувачем за яким є ПАТ "Дельта Банк") відмовлено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.08.2021 заяву ТОВ "ФК "Дата Фінанс" від 19 серпня 2021 року про видачу дубліката наказу в справі № 910/21413/15 повернуто без розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.09.2021 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "ФК "Дата Фінанс" про видачу дубліката наказу господарського суду міста Києва від 12.12.17 № 910/21413/15.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.10.2021 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест-кредо" про заміну сторони (стягувача) її правонаступником у справі № 910/21413/15.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" про заміну стягувача, поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу відмовлено повністю.

07.05.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дата Фінанс" (попереднє найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дата Фінанс") до господарського суду міста Києва надійшла заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу господарського суду міста Києва від 12.12.2017 №910/21413/15 та видачу його дубліката, в порядку статті 329 та підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.05.2025 у справі № 910/21413/15 заяву ТОВ "Дата Фінанс" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання та видачу дубліката наказу задоволено.

Поновлено строк для пред`явлення до виконання наказу господарського суду міста Києва від 12.12.2017 №910/21413/15.

Видано дублікат наказу господарського суду міста Києва від 12.12.2017 №910/21413/15.

Постановляючи ухвалу суд виходив з: відсутності доказів отримання ТОВ "Дата Фінанс" оригіналу наказу від 12.12.2017 № 910/21413/15 та пред`явлення його до виконання; набрання рішенням суду у цій справі законної сили та обов`язковості його виконання; невиконання рішення суду боржником; втрати виконавчого документа не з вини заявника.

Короткий зміст апеляційної скарги і заперечень на неї

Приватним акціонерним товариством "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" (ПрАТ "ТОДАК") до Північного апеляційного господарського суду подано апеляційна скарга на ухвалу господарського суду міста Києва від 20.05.2025 у справі № 910/21413/15.

В апеляційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" просить зазначену ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні заяви ТОВ "Дата Фінанс" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання та видачу дубліката наказу.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до такого:

строк пред`явлення наказу до виконання сплив 12.12.2020;

заявником не надано належних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання;

в матеріалах справи відсутні докази втрати заявником та стягувачем наказу та доказів пред`явлення його до виконання.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Дата Фінанс" просить залишити її без задоволення, а оскаржену ухвалу суду першої інтонації - без змін.

Приватним акціонерним товариством "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" подані до суду заперечення на відзив на апеляційну скаргу, які залучені до матеріалів справи.

ТОВ "Дата Фінанс" 21.07.2025 через систему "Електронний суд" подало додаткові письмові пояснення, які залишені без розгляду, виходячи із такого.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з частинами першою, другою статті 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Заявами по суті справи в суді апеляційної інстанції є апеляційна скарга та відзив на апеляційну скаргу.

ТОВ "Дата Фінанс" скористалось своїм правом, подало до суду відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до частини п`ятої статті 161 ГПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Отже, учасник справи може подати додаткові письмові пояснення, в тому числі і у суді апеляційної інстанції, лише з дозволу суду.

ТОВ "Дата Фінанс" не просило дозволу подати додаткові письмові пояснення, а суд поза межами процесуального строку не визнавав їх подання необхідним, а тому ці додаткові пояснення колегія суддів вирішила до уваги не брати.

Процедура апеляційного провадження

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 (колегія суддів у складі: Ходаківської І. П. - головуючої, Демидової А. М., Владимиренко С. В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" на ухвалу господарського суду міста Києва від 20.05.2025 у справі № 910/21413/15 та призначено її до розгляду у судовому засіданні 02.07.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2025 відкладено розгляд справи на 30.07.2025 та продовжено строк її розгляду.

У судовому засіданні 30.07.2025 представниця Приватного акціонерного товариства "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.

У судовому засіданні 30.07.2025 представниця ТОВ "Дата Фінанс" заперечила проти апеляційної скарги, просила відмовити в її задоволенні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

28.08.2020 відбувся аукціон UA-EA-2020-08-20-000034-b у електронній торговій системі ProZorro. Продажі, у якому виставлялися на продаж пул активів AT "Дельта Банк", що ліквідується, та до якого було включено права вимоги та майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання, фізичними особами, дебіторська заборгованість та майнові права за дебіторською заборгованістю у кількості 441 актив, номер лоту в торгівельний системі GL22N618879, замовником аукціону є Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк".

До складу зазначеного лоту GL22N618879 серед активів AT "Дельта Банк" включено в тому числі і право вимоги за кредитним договором 420 від 29.11.2005 з усіма внесеними змінами та додатковими угодами до нього, що укладений з ПрАТ "ТОДАК".

Згідно з протоколом електронного аукціону UA-EA-2020-08-20-000034-b від 28.08.2020, переможцем електронних торгів визнано ТОВ "ФК "Дата Фінанс".

09.09.2020 між ПАТ "Дельта Банк" (банком) та ТОВ "ФК "ДАТА ФІНАНС" (новим кредитором) укладено договір про відступлення прав вимоги 2304/К/1, предметом якого є відступлення банком новому кредитору прав вимоги до позичальників, заставодавців (іпотекодавців), поручителів, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб, та за дебіторською заборгованістю, які зазначені у додатку 1, до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), договорами поруки, договорами іпотеки (іпотечними договорами), договорами застави, договорами або контрактами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, іншими договорами, зокрема за кредитним договором 420 від 29.11.2005 з усіма внесеними змінами та додатковими угодами до нього, що був укладений з боржником.

Відповідно до пункту 4 договору про відступлення прав вимоги 2304/К/1 від 09.09.2020, ТОВ "ФК "ДАТА ФІНАНС" сплачено ПАТ "Дельта Банк" грошові кошти у сумі 46 067 676,39 грн.

Крім того, на виконання договору про відступлення прав вимоги 2304/К/1 від 09.09.2020 відповідно до акта приймання-передачі оригіналів договорів від 14.09.2020 ПАТ "Дельта Банк" передало ТОВ "ФК "ДАТА ФІНАНС" оригінали кредитних документів, серед яких, зокрема: кредитний договір 420 від 29.11.2005 з додатковими угодами до нього від 19.07.2007, 18.04.2008,24.06.2008, 10.07.2008, 22.09.2008; іпотечний договір 420/ІП-1 від 19.07.2007 з договором про внесення змін до іпотечного договору від 24.06.2008; договір поруки 420/П-З від 24.06.2008; договір поруки 420/П-4 від 24.06.2008; договір добровільного страхування майна 211.0199793 від 02.07.2009.

Наказ, виданий судом після набрання законної сили рішенням господарського суду міста Києва у справі № 910/21413/15 від 28.11.2017, а також інформація щодо дій, вчинених на його виконання, від ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "ФК "ДАТА ФІНАНС" не передавалися.

28.11.2019 до суду надійшов лист від відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в м. Києві, до якого долучено постанову про повернення виконавчого провадження стягувачу ВП 55409861 від 20.09.2019 та оригінал наказу господарського суду міста Києва від 12.12.2017.

27.04.2021 ТОВ "Фінансова компанія "Дельта Фінанс" подано до суду заяву про видачу наказу.

25.05.2021 представнику ТОВ "ФК "Дельта Фінанс" Кривка С.М. видано нарочно оригінал наказу господарського суду міста Києва від 12.12.17 (ВП 55409861), про що міститься відповідна відмітка на заяві про видачу наказу.

19.07.2021 до відділу діловодства суду від ТОВ "ФК "Дельта Фінанс" надійшла заява про видачу належного наказу. До заяви долучено оригінал наказу господарського суду міста Києва від 12.12.17 у справі №910/21413/15. В означеній заяві ТОВ "ФК "Дельта Фінанс" просило суд повернути до матеріалів справи помилково виданий ТОВ "ФК "ДАТА ФІНАНС" оригінал наказу господарського суду м. Києва від 12.12.2017 у справі №910/21413/15 (стягувач - Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, б. 18/5; ідентифікаційний код 26255795)); видати ТОВ "ФК"Дата Фінанс" оригінал наказу господарського суду м. Києва від 12.12.2017 у справі № 910/21413/15 (стягувач згідно з наказом - ПАТ "Дельта Банк"). В обґрунтування поданої заяви було зазначено, що ТОВ "ФК "ДАТА ФІНАНС" виявило, що представникові було помилково видано неналежний наказ, а саме: наказ господарського суду м. Києва від 12.12.2017 у справі № 910/21413/15 зі стягнення з Публічного акціонерного товариства "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" на користь Державного бюджету України судового збору в сумі 52 994,54 грн, стягувачем за яким є Державна судова адміністрація України. Натомість необхідний ТОВ "ФК "ДАТА ФІНАНС" оригінал наказу господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі №910/21413/15, стягувачем за яким вказано ПАТ "Дельта Банк", не видавався.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 13.04.2021, від 10.08.2021 та від 09.09.2021 у видачі дублікату наказу господарського суду міста Києва від 12.12.2017 №910/21413/15 відмовлено у зв`язку з несплатою судового збору за таку видачу та закінченням строку пред`явлення наказу до виконання.

04.10.2021 між ТОВ "ФК "Дата Фінанс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест-кредо" (ТОВ "ФК "Інвест-кредо") укладено договір про відступлення прав вимоги № 0921/1.

Відповідно до пункту 2.1 договору № 0921/1 від 04.10.2021 в порядку та на умовах, визначених цим договором, ТОВ "ФК "Дата Фінанс" передає, а ТОВ "ФК "Інвест-кредо" за плату приймає у власність всі майнові права - права вимоги до боржника (-ів), поручителів, які включають набуті ТОВ "ФК "Дата Фінанс" відповідні права від Акціонерного товариства "Дельта Банк" за договором про відступлення прав вимоги №2304/К/1 від 09.09.2020, перелік яких зазначено в додатку № 1 до договору.

Згідно додатку № 1 до договору № 0921/1 від 04.10.2021 сторонами визначено, що до ТОВ "ФК "Інвест-кредо" перейшло право вимоги до Публічного акціонерного товариства "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" за договором № 420 від 29.11.2005 у загальному розмірі 15 645 956, 31 грн (тіло кредиту та нараховані проценти) та у розмірі заборгованості по нарахованим пені, штрафу відповідно до умов договору та норм чинного законодавства.

ТОВ "ФК "Інвест-кредо" зверталось до господарського суду міста Києва із заявами про заміну стягувача правонаступником.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 26.10.2021 та від 13.06.2023 відмовлено в задоволенні означених заяв у зв`язку із закінченням строку пред`явлення наказу від 12.12.2017 № 910/21413/15 до виконання.

При цьому, судом першої інстанції витребовувалися від Оболонського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) відомості про надходження зазначеного наказу на виконання.

Так, на виконання вимог ухвали господарського суду від 16.05.2023, 02.06.2023 та 05.06.2023 до суду від Оболонського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) надійшли пояснення, відповідно до яких за даним автоматизованої системи виконавчих проваджень, на виконанні відділу не перебував наказ господарського суду міста Києва №910/21413/15 від 12.12.2017 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованості з повернення кредитних коштів в сумі 5 850 000 грн, заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 4 385 811,03 грн, пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом в розмірі 179 616,47 грн, 3 % річних за порушення строків повернення кредиту в сумі 87 990,41 грн, 3% річних за порушення строків сплати процентів в розмірі 12 093,24 грн.

Звертаючись до господарського суду міста Києва із заявою від 07.05.2025, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дата Фінанс" (попереднє найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дата Фінанс") зазначає, що 06.03.2025 було розірвано договір № 0921/1 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 04.10.2021, укладений з ТОВ "ФК "Інвест-Кредо", у зв`язку з чим заявник поновив обсяг прав вимоги, набутий за укладеним з ПАТ "Дельта Банк" договором про відступлення прав вимоги № 2304/К/1 від 09.09.2020.

Щодо підстав поновлення строків пред`явлення та видачу дублікату наказу заявник вказує, що наказ господарського суду міста Києва від 12.12.2017 за вих. № 30 був направлений 15.12.2017 на поштову адресу стягувача АТ "Дельта Банк".

20.03.2025 заявник звернувся з листом вих. №ДФ-01/20/03/25 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який безпосередньо здійснює ліквідацію АТ "Дельта Банк", із запитом про надання інформації щодо отримання первісним стягувачем оригіналу наказу від 12.12.2017 у справі № 910/21413/15, та з проханням здійснити розшук наказу або повідомити інформацію про пред`явлення його на примусове виконання.

Листом від 21.04.2025 вих. №187-60-150/25 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив заявника, що в АТ "Дельта Банк", безпосереднє виведення з ринку якого з 03.07.2023 здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, відсутня інформація щодо отримання Наказу господарського суду міста Києва №910/21413/15 від12.12.2017 про стягнення з ПрАТ "Тодак" на користь АТ "Дельта Банк" заборгованості з повернення кредитних коштів в сумі 5850000,00 грн, заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 4385811,03 грн, пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом в розмірі 179 616,47 грн, 3% річних за порушення строків повернення кредиту в сумі 87990,41 грн, 3 % річних за порушення строків сплати процентів в розмірі 12093,24 грн.

З наведеного листа слідує, що первісний стягувач не отримував від господарського суду міста Києва поштове відправлення, в якому знаходився оригінал наказу господарського суду м. Києва від 12.12.2017 у справі № 910/21413/15.

28.04.2025 представник заявника звернувся з адвокатським запитом від 28.04.2025 вих. №01-28/04/25 до Національного банку України про надання інформації про те, чи передані до Національного банку України, у т.ч. на архівне зберігання, документи Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", виведення з ринку якого здійснює Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, а саме: наказ господарського суду м. Києва №910/21413/15 від 12.12.2017 про стягнення з ПрАТ "ТОДАК" на користь АТ "Дельта Банк" заборгованості; чи підтверджується переданими Національному банку України від АТ "Дельта Банк" документами факт отримання наказу № 910/21413/15 від 12.12.2017 про стягнення з ПрАТ "ТОДАК" на користь АТ "Дельта Банк" заборгованості.

Листом від 01.05.2025 вих. №14-0005/33376 Національний Банк України повідомив, що в матеріалах архівних справ АТ "Дельта Банк", зокрема: "Листуванні з правоохоронними, судовими і контролюючими органами з основних питань за кредитними договорами" за 2018-2020 роки немає інформації/документів щодо надходження до АТ "Дельта Банк" наказу господарського суду м. Києва від 12.12.2017 №910/21413/15 про стягнення з ПрАТ "Тодак" заборгованості на користь АТ "Дельта Банк", а відповідні матеріали за 2017 рік були знищені у зв`язку із закінченням строку їх зберігання.

З огляду на викладене, стягувач зазначає, що направлений поштою оригінал наказу господарського суду міста Києва від 12.12.2017 № 910/21413/15 є загубленим та до виконання не пред`являвся з причин, що не залежали від ТОВ "Дата Фінанс", при цьому судове рішення залишається невиконаним.

Боржник проти таких доводів стягувача заперечує та вказує, зокрема, що факт не виконання рішення суду не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки заявником не надано доказів які б свідчили про добросовісну реалізацію первісним стягувачем ПАТ "Дельта банк" своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків щодо вчинення всіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення. ТОВ "Дата Фінанс" не надано доказів на підтвердження наявності об`єктивних причин не здійснення первісним кредитором дій про відкриття виконавчого провадження.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Конституцією України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII).

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (частина перша статті 12 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до частини першої статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа (наказу суду) до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначено підпунктом 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Колегія суддів звертається до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2024 у справі №186/871/14-ц, відповідно до яких:

"53. Аналіз підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (підпункт 19.4 підпункту 19 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України) дає підстави для висновку про те, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого документа є його втрата.

54. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого документа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

55. Однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення".

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII).

Таке право стягувача передбачено статтею 329 ГПК України.

Так, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (ч. 1 ст. 329 ГПК України).

Зазначений строк є процесуальним, а отже, може бути поновлений за наявності поважних причин.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа до виконання. Тобто якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа, вважається поданою у межах установленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє в задоволенні цієї заяви.

ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили.

Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.

Аналогічний правовий висновок викладений у низці постанов Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 2-6471/06, від 17.09.2020 у справі №19/093-12, від 03.02.2021 у справі № 643/20898/13-ц, від 19.05.2021 у справі №2-1316/285/11, від 23.06.2021 у справі № 2-162/12 тощо.

Колегія суддів також звертається до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №24/234, від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 у справі №916/215/15-г, від 23.05.2019 у справі №5023/1702/12, від 11.11.2019 у справі №5/229-04, від 01.04.2020 у справі №916/924/16, від 18.06.2020 у справі №24/262, від 03.08.2020 у справі №904/9718/13, від 17.09.2020 у справі №19/093-12 тощо, де відзначено, що обов`язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

У разі пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та порушення питання про його поновлення в межах заявлених вимог про видачу дубліката виконавчого листа, суд повинен також з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин, на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, зробити висновок про їх поважність чи неповажність.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина перша-третя статті 86 ГПК України).

Виходячи із аналізу сукупності наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених судовими рішеннями в межах цієї справі обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про поважність пропуску заявником строку пред`явлення виконавчого документа, оскільки:

ТОВ "Дата Фінанс" набуло статусу стягувача у цій справі на підставі ухвали господарського суду міста Києва від 13.04.2021 у цій справі, яка боржником не оскаржувалась;

06.03.2025 ТОВ "Дата Фінанс" поновило обсяг прав вимоги, який ним набуто згідно з договором №2304/К/1 від 09.09.2020 у зв`язку з розірванням укладеного з ТОВ "ФК "Інвест-Кредо" договору №0921/1 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 04.10.2021;

до матеріалів справи не надано доказів отримання ТОВ "Дата Фінанс" оригіналу наказу від 12.12.2017 № 910/21413/15;

до матеріалів справи не надано доказів пред`явлення наказу до виконання, що визнається боржником;

судове рішення у даній справі, на підставі якого виданий наказ, набрало законної сили і є невиконаним до теперішнього часу;

оригінал наказу втрачено не з вини ТОВ "Дата Фінанс";

заходи стягувача щодо розшуку оригіналу наказу не призвели до позитивного результату;

встановити місцезнаходження оригіналу наказу неможливо.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу господарського суду міста Києва від 12.12.2017 №910/21413/15 та видачу його дублікату.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Невиконання державою винесеного на користь підприємства-заявника рішення становить порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі "Силенок і Техносервіс-плюс проти України" від 09.12.2010).

Отже, основною ідеєю (аксіомою) права на судовий захист (права на суд) є не лише прийняття судом рішення про захист прав та інтересів особи, а й виконання зазначеного судового рішення, яке в країні, що поважає верховенство права, не може залишатися невиконаним та є складовою (невід`ємною) частиною судового розгляду, оскільки без цієї стадії сам факт прийняття будь-якого рішення суду втрачає сенс і саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи. При цьому на державу в особі її органів влади покладається забезпечення реалізації зазначеного права.

У пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання; обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Виконання судового рішення згідно з Рішенням Конституційного Суду України N5-рп/2013 від 26.06.2013 у справі №1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

У рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997, заява N 18357/91, п. 40 зазначається, що "…право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6".

Таким чином, право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

У пункті 51 "пілотного" рішення ЄСПЛ у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15.10.2009 зазначено таке: "Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греці" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997, пункт 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії" (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V)".

Згідно з пунктом 52 рішення ЄСПЛ у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15.10.2009: "У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (див., серед інших джерел, згадане вище рішення у справі Войтенка, п. 53)".

Доцільно звернути увагу на те, що факт втрати наказу призводить до неможливості виконання рішення суду, а обставини, за яких це сталось, не впливають на права боржника та не покладають на нього додаткових зобов`язань з огляду на те, що дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ. Відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Отже, за результатами апеляційного перегляду колегія суддів не встановила порушення судом норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування судового рішення відсутні.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і в процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми процесуального права, правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 20.05.2025 у справі № 910/21413/15 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повна постанова складена 04.08.2025.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко