Рішення від 04.08.2025 по справі 904/2233/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2025м. ДніпроСправа № 904/2233/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова", 49008, м.Дніпро, вул.Криворізька, 1, код ЄДРПОУ 14308368 в особі Павлоградського механічного заводу Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова", 51413, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Корольова Сергія, 10, код ЄДРПОУ 14310170

до Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління, 49005, м.Дніпро, вул.Феодосіївська, 13, код ЄДРПОУ 08004581

про стягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова" в особі Павлоградського механічного заводу Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління про стягнення заборгованості у розмірі 296 835,91грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2025 справу № 904/2233/25 передано на розгляд судді Перовій О.В.

Ухвалою суду від 12.05.2025 позовну заяву Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова" в особі Павлоградського механічного заводу Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова" залишено без руху. 04.06.2025 до суду від позивача надійшли пояснення до позовної заяви, якою усунуті недоліки та виконані вимоги ухвали суду від 12.05.2025.

Водночас позивач у своїй позовній заяві просить суд викликати представників сторін у судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2025 у задоволенні клопотання Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова" в особі Павлоградського механічного заводу Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова" про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

24.06.2025 до канцелярії суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що в позовній заяві та додатках до неї відсутні будь-які документи, які підтверджують погодження військовою частиною НОМЕР_1 обсягів та вартості використаних нею комунальних послуг за час дії договору, що суперечить вимогам пункту 2.3. договору № 25/04.17-23 від 25.04.2023. Відповідач звертає увагу на те, що сума у розмірі 590 019,11грн з урахуванням ПДВ сплачена у повному обсязі. Також відповідач є державною установою, створеною Міністерством оборони України та є неприбутковою установою, яка утримується за рахунок бюджетних коштів, є розпорядником бюджетних коштів у визначенні пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України, обслуговується Державною казначейською службою і всі платежі здійснює у відповідності до вимог БК України, зокрема норм статей 48-49 БК України, які унеможливлюють оплату будь яких послуг без договору, зареєстрованого органами казначейства в установленому Міністерстві фінансів України порядку.

26.06.2025 до канцелярії суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій не погоджується із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву. Позивач зазначає, що надання доказів сплати позивачем на рахунок енергопостачальної організації суми спожитої відповідачем електроенергії, договорами №25/04.17-23, №157юр від 10.05.2024 не передбачено.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже у статті 248 ГПК України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Крім того, згідно з частинами другою, третьою статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини восьмої статті 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

ВСТАНОВИВ:

25.04.2023 між Державним підприємством "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова" в особі Павлоградського механічного заводу Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова" (далі позивач, сторона 1), командиром військової частини НОМЕР_1 (далі сторона 2) та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Дніпро, правонаступником якого є відповідач - Дніпровське квартирно-експлуатаційне управління (далі відповідач, сторона 3) був укладений договір № 25/04.17-23 (а.с.8-11).

Відповідно до пункту 1.1. договору сторона 1 надає стороні 2 можливість на спільне безоплатне тимчасове користування нерухомим майном (далі майно) за адресою: Дніпропетровська область, Павлоградський район, с.Кочережки, вул.Соснова, 3 (ОК «Лісний»).

Перелік майна наведено в додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього договору.

Сторона 2 вступає у спільне використання майном у термін, указаний в договорі та акті передачі майна (пункт 1.3. договору).

Сторона 3 зобов`язана укласти окремі договори на відшкодування комунальних послуг, які були отримані стороною 2 за час дії цього договору (пункт 2.2. договору).

Розрахунки за отримані комунальні послуги сторони 2 за цим договором здійснюються стороною 3, але виключно за погодженням із командиром військової частини за підписом та печаткою (пункт 2.3. договору).

Підставою для оплати стороною 3 за сторону 2 комунальних послуг є виставлені рахунки постачальними організаціями, які надають комунальні послуги стороні 2 (пункт 2.4. договору).

Сторона 3 зобов`язується здійснювати розрахунки з постачальниками комунальних послуг, що спожиті стороною 2 у процесі виконання цього договору (пункт 7.2. договору).

Цей договір набуває чинності з дати підписання акту прийому-передачі з 01.01.2023 та діє до 31.12.2023 року (включно). У відповідності до статті 631 Цивільного кодексу України та статті 180 Господарського кодексу України даний договір поширює свою дію на відносини, які фактично склалися до моменту його укладання, а саме з 01.01.2023 (пункт 9.1. договору).

У разі відсутності заяви сторони 2 про припинення чи дострокове розірвання договору, дія договору продовжується на наступний бюджетний рік на тих самих умовах (пункт 9.4. договору).

Майно вважається звільненим стороною 2 з моменту підписання сторонами акту приймання майна від сторони 2. Обов`язок щодо складання акту приймання майна покладається на сторону 1 (пункт 9.9. договору).

Згідно з актом приймання-передачі у спільне безоплатне тимчасове користування нерухомого майна та фіксації приладів обліку електроенергії від 01.01.2023 позивач передав стороні 2 (Військовій частині НОМЕР_1 ) нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 : спальний корпус № 3 674,8 кв.м., резервуар для води 220,5 кв.м., інженерні мережі 462,0 пог.м., дороги та майданчики на території табору 7 080,0 кв.м. Також зафіксовано показники нижче вказаних лічильників електроенергії станом на 04 липня 2022 року, для відшкодування витрат за фактичне споживання стороною 2 електроенергії з моменту заселення та на період дії воєнного стану: тип лічильника NIK2303ARР3, № лічильника 10652124, показники 69 525,16 (кВт год) активна електроенергія, 1 202,19 (кВарг) реактивна електроенергія, 1 841,35 (кВарг) генерація (а.с.13).

10.05.2024 між Державним підприємством "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова" в особі Павлоградського механічного заводу Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова" (далі сторона 2, позивач) та Дніпровським квартирно-експлуатаційним управлінням (далі сторона 1, відповідач) був укладений договір № 157юр про відшкодування витрат на спожиту електричну енергію (а.с.18-22).

Відповідно до пункту 1.1. договору сторона 1 відшкодовує стороні 2 витрати за спожиту стороною електричну енергію відповідно до показників приладів обліку згідно договору № 25/04.17-23/158 від 04.05.2023 на спільне безоплатне користування нерухомим майном (пункт 1.1. договору).

Загальна сума договору, що підлягає відшкодуванню становить 400 495,72грн, у тому числі ПДВ 66 749,29грн, розрахованої згідно додатку № 1 до договору. Сума цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін, у встановленому законом порядку (пункт 1.2. договору).

Сторона 2 зобов`язується щомісячно нараховувати і виставляти стороні 1 акт приймання-передачі енергопослуг (підпункт 2.2.3. договору).

Сторона 1 зобов`язується здійснювати відшкодування витрат за спожиту електричну енергію відповідно до показників встановлених засобів обліку, та отриманих актів приймання-передачі енергопослуг (підпункт 2.3.2. пункту 2.3. договору).

Після отримання від сторони 2 акту (актів) прийому-передачі електроенергії здійснювати оплату згідно ст.46, 48, 49 БКУ на розрахунковий рахунок сторони 2 протягом п`ятнадцяти банківських днів (підпункт 2.3.3. пункту 2.3. договору).

Сторона 1 має право вимагати від сторони 2 пояснень щодо виставлених актів приймання-передачі енергопослуг і, у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахунковою сумою, вимагати організації та проведення звіряння (за необхідності із залученням постачальника послуг комерційного обліку та/або оператора системи) розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим договором та чинним законодавством (підпункт 3.2.3 пункту 3.2. договору).

Облік та розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються за показниками сертифікованих приборів обліку (лічильника) (пункт 5.1. договору).

На підставі показників засобів обліку електричної енергії та згідно з тарифом, зазначеним у рахунку енергопостачальної організації за відповідний місяць оформлюється акт прийому-передачі електроенергії. Акт в обов`язковому порядку має бути завірений керівником установи, для потреб якої укладено договір № 99 юр від 06.03.2023 на спільне безоплатне користування нерухомим майном (пункт 5.3. договору).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (пункт 6.1. договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2024 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення, а також сторонами досягнуто згоди, що в силу положень частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України, умови цього договору застосовуються до відносин, які склалися між сторонами до дати його укладення, а саме: з 01 січня 2024 року (пункт 9.1. договору).

Внесення змін у договір оформлюється додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною договору (пункт 10.4. договору).

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Матеріали справи не містять доказів того, що спірний договір визнавався недійсним у судовому порядку.

Сторонами 10.05.2024 підписаний розрахунок відшкодування вартості понесених витрат за споживання електричної енергії на 2024 рік на загальну суму 854 306,57грн, який є додатком № 1 до договору № 157юр про відшкодування витрат на спожиту електричну енергію (а.с.23).

Додатковою угодою № 1 від 31.05.2024 до договору № 157юр про відшкодування витрат на спожиту електричну енергію від 10.05.2024 сторони вирішили внести зміни до договору та викласти пункт 1.2. розділу 1 «Предмет договору» в наступній редакції: «Загальна сума договору, що підлягає відшкодуванню становить 431 139,48грн, у тому числі ПДВ 71 856,58грн, розрахованої згідно додатку № 1 до договору. Загальна сума цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін, у встановленому законом порядку. Додаток 1 викладено в наступній редакції: «Розрахунок відшкодування вартості понесених витрат за споживання електричної енергії на 2024. Фактичне споживання електричної енергії з 01.05.2024 по 31.05.2024 складає: 5 193 кВт*год х 4,91748грн х 1,2 (ПДВ) = 30 643,76грн. Всього: 5 193 кВт*год, 30 643,76грн. Разом: 60 596 кВт*год, 431 139,48грн »(а.с.24).

Додатковою угодою № 2 від 29.07.2024 до договору № 157юр про відшкодування витрат на спожиту електричну енергію від 10.05.2024 сторони вирішили внести зміни до договору та викласти пункт 1.2. розділу 1 «Предмет договору» в наступній редакції: «Загальна сума договору, що підлягає відшкодуванню становить 448 826,76грн, у тому числі ПДВ 74 804,46грн, розрахованої згідно додатку № 1 до договору. Загальна сума цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін, у встановленому законом порядку. Додаток 1 викладено в наступній редакції: «Розрахунок відшкодування вартості понесених витрат за споживання електричної енергії на 2024. Фактичне споживання електричної енергії з 01.01.2024 по 01.07.2024 складає: січень 2024 19 473 кВт*год х 6,19850 х 1,2 (ПДВ) = 144 844,07грн, лютий 2024 15 822 кВт*год х 6,26981грн х 1,2 (ПДВ) = 119 041,12грн, березень 2024 14 730 кВт*год х 5,92234грн х 1,2 (ПДВ) = 104 683,28грн, квітень 2024 5 378 кВт*год х 4,94720грн х 1,2 (ПДВ) = 31 927,25грн, травень 2024 5 193 кВт*год х 4,91748грн х 1,2 (ПДВ) = 30 643,76грн, червень 2024 3 119 кВт*год х 4,72568грн х 1,2 (ПДВ) = 17 687,28грн. Всього 3 119 кВт*год, 17 687,28грн. Разом 63 715 кВ*, 448 826,76грн, у тому числі ПДВ 74 804,46грн. (а.с.25).

Додатковою угодою № 4 від 15.08.2024 до договору № 157юр про відшкодування витрат на спожиту електричну енергію від 10.05.2024 сторони вирішили внести зміни до договору та викласти пункт 1.2. розділу 1 «Предмет договору» в наступній редакції: «Загальна сума договору, що підлягає відшкодуванню становить 467 574,01грн, у тому числі ПДВ 77 929,00грн, розрахованої згідно додатку № 1 до договору. Загальна сума цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін, у встановленому законом порядку. Додаток 1 викладено в наступній редакції: «Розрахунок відшкодування вартості понесених витрат за споживання електричної енергії на 2024. Фактичне споживання електричної енергії з 01.01.2024 по 01.08.2024 складає: січень 2024 19 473 кВт*год х 6,19850 х 1,2 (ПДВ) = 144 844,07грн, лютий 2024 15 822 кВт*год х 6,26981грн х 1,2 (ПДВ) = 119 041,12грн, березень 2024 14 730 кВт*год х 5,92234грн х 1,2 (ПДВ) = 104 683,28грн, квітень 2024 5 378 кВт*год х 4,94720грн х 1,2 (ПДВ) = 31 927,25грн, травень 2024 5 193 кВт*год х 4,91748грн х 1,2 (ПДВ) = 30 643,76грн, червень 2024 3 119 кВт*год х 4,72568грн х 1,2 (ПДВ) = 17 687,28грн, липень 2024 2 404 кВт*год х 6,49863грн х 1,2 (ПДВ) = 18 747,25грн. Всього 2 404 кВт*год, 18 747,25грн. Разом 66 119 кВ*, 467 574,01грн, у тому числі ПДВ 77 929,00грн. (а.с.26).

Додатковою угодою № 5 від 10.09.2024 до договору № 157юр про відшкодування витрат на спожиту електричну енергію від 10.05.2024 сторони вирішили внести зміни до договору та викласти пункт 1.2. розділу 1 «Предмет договору» в наступній редакції: «Загальна сума договору, що підлягає відшкодуванню становить 492 914,89грн, у тому числі ПДВ 82 152,48грн, розрахованої згідно додатку № 1 до договору. Загальна сума цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін, у встановленому законом порядку. Додаток 1 викладено в наступній редакції: «Розрахунок відшкодування вартості понесених витрат за споживання електричної енергії на 2024. Фактичне споживання електричної енергії з 01.01.2024 по 01.09.2024 складає: січень 2024 19 473 кВт*год х 6,19850 х 1,2 (ПДВ) = 144 844,07грн, лютий 2024 15 822 кВт*год х 6,26981грн х 1,2 (ПДВ) = 119 041,12грн, березень 2024 14 730 кВт*год х 5,92234грн х 1,2 (ПДВ) = 104 683,28грн, квітень 2024 5 378 кВт*год х 4,94720грн х 1,2 (ПДВ) = 31 927,25грн, травень 2024 5 193 кВт*год х 4,91748грн х 1,2 (ПДВ) = 30 643,76грн, червень 2024 3 119 кВт*год х 4,72568грн х 1,2 (ПДВ) = 17 687,28грн, липень 2024 2 404 кВт*год х 6,49863грн х 1,2 (ПДВ) = 18 747,25грн. серпень 2024 2 792 кВт*год х 7,56354грн х 1,2 (ПДВ) = 25 340,88грн. Всього 2 792 кВт*год, 25 340,88грн. Разом 68 911 кВ*, 492 914,89грн, у тому числі ПДВ 82 152,48грн. (а.с.27).

Додатковою угодою № 6 від 23.10.2024 до договору № 157юр про відшкодування витрат на спожиту електричну енергію від 10.05.2024 сторони вирішили внести зміни до договору та викласти пункт 1.2. розділу 1 «Предмет договору» в наступній редакції: «Загальна сума договору, що підлягає відшкодуванню становить 521 536,41грн, у тому числі ПДВ 86 922,74грн, розрахованої згідно додатку № 1 до договору. Загальна сума цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін, у встановленому законом порядку. Додаток 1 викладено в наступній редакції: «Розрахунок відшкодування вартості понесених витрат за споживання електричної енергії на 2024. Фактичне споживання електричної енергії з 01.01.2024 по 01.10.2024 складає: січень 2024 19 473 кВт*год х 6,19850 х 1,2 (ПДВ) = 144 844,07грн, лютий 2024 15 822 кВт*год х 6,26981грн х 1,2 (ПДВ) = 119 041,12грн, березень 2024 14 730 кВт*год х 5,92234грн х 1,2 (ПДВ) = 104 683,28грн, квітень 2024 5 378 кВт*год х 4,94720грн х 1,2 (ПДВ) = 31 927,25грн, травень 2024 5 193 кВт*год х 4,91748грн х 1,2 (ПДВ) = 30 643,76грн, червень 2024 3 119 кВт*год х 4,72568грн х 1,2 (ПДВ) = 17 687,28грн, липень 2024 2 404 кВт*год х 6,49863грн х 1,2 (ПДВ) = 18 747,25грн. серпень 2024 2 792 кВт*год х 7,56354грн х 1,2 (ПДВ) = 25 340,88грн, вересень 2024 2 936 кВт*год х 8,12373грн х 1,2 (ПДВ) = 28 621,52грн. Всього 2 936 кВт*год, 28 621,52грн. Разом 71 847 кВ*, 521 536,41грн, у тому числі ПДВ 86 922,74грн. (а.с.28-29).

Додатковою угодою № 7 від 11.11.2024 до договору № 157юр про відшкодування витрат на спожиту електричну енергію від 10.05.2024 сторони вирішили внести зміни до договору та викласти пункт 1.2. розділу 1 «Предмет договору» в наступній редакції: «Загальна сума договору, що підлягає відшкодуванню становить 590 019,11грн, у тому числі ПДВ 98 336,52грн, розрахованої згідно додатку № 1 до договору. Загальна сума цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін, у встановленому законом порядку. Додаток 1 викладено в наступній редакції: «Розрахунок відшкодування вартості понесених витрат за споживання електричної енергії на 2024. Фактичне споживання електричної енергії з 01.01.2024 по 01.11.2024 складає: січень 2024 19 473 кВт*год х 6,19850 х 1,2 (ПДВ) = 144 844,07грн, лютий 2024 15 822 кВт*год х 6,26981грн х 1,2 (ПДВ) = 119 041,12грн, березень 2024 14 730 кВт*год х 5,92234грн х 1,2 (ПДВ) = 104 683,28грн, квітень 2024 5 378 кВт*год х 4,94720грн х 1,2 (ПДВ) = 31 927,25грн, травень 2024 5 193 кВт*год х 4,91748грн х 1,2 (ПДВ) = 30 643,76грн, червень 2024 3 119 кВт*год х 4,72568грн х 1,2 (ПДВ) = 17 687,28грн, липень 2024 2 404 кВт*год х 6,49863грн х 1,2 (ПДВ) = 18 747,25грн. серпень 2024 2 792 кВт*год х 7,56354грн х 1,2 (ПДВ) = 25 340,88грн, вересень 2024 2 936 кВт*год х 8,12373грн х 1,2 (ПДВ) = 28 621,52грн, жовтень 2024 7 291 кВт*год х 7,82731грн х 1,2 (ПДВ) = 68 482,70грн. Всього 7 291 кВт*год, 68 482,70грн. Разом 79 138 кВ*, 590 019,11грн, у тому числі ПДВ 98 336,52грн. (а.с.30-31).

Між позивачем, як надавачем послуг, та Дніпровським квартирно-експлуатаційним управлінням, як платником, було підписано акти приймання-передачі енергопослуг по договору № 157юр про відшкодування витрат на спожиту електричну енергію від 10.05.2024, а саме:

- № 01-Л2 від 22.01.2024 на суму 144 844,07грн;

- № 02-Л2 від 22.02.2024 на суму 119 041,12грн;

- № 03-Л2 від 22.03.2024 на суму 104683,28грн;

- № 04-Л2 від 22.04.2024 на суму 31 927,25грн;

- № 05-Л2 від 22.05.2024 на суму 30 643,76грн (а.с.32-36).

Також між позивачем, відповідачем та Військовою частиною НОМЕР_1 було підписано акти прийому-передачі електроенергії по договору № 157юр про відшкодування витрат на спожиту електричну енергію від 10.05.2024, а саме:

- № 06-Л від 22.06.2024 на суму 17 687,28грн (за червень 2024);

- № 07-Л від 22.07.2024 на суму 18 747,25грн (за липень 2024);

- № 08-Л від 22.08.2024 на суму 25 340,88грн (за серпень 2024);

- № 09-Л від 22.09.2024 на суму 28 621,52грн (за вересень 2024);

- № 10-Л від 22.10.2024 на суму 68 482,70грн (за жовтень 2024) (а.с.37-41).

Договір, додаткові угоди, акти приймання-передачі енергопослуг та акти прийому-передачі електроенергії по договору № 157юр про відшкодування витрат на спожиту електричну енергію від 10.05.2024 погоджені командиром, підписані сторонами та скріплені печатками без зауважень та заперечень до нього.

Листом від 05.12.2024 позивачем направлено на адресу відповідача для узгодження додаткову угоду № 8 до договору № 157юр про відшкодування витрат на спожиту електричну енергію від 10.05.2024, акт № 11-Л прийому-передачі електроенергії від 22.11.2024 на суму 137 782,70грн (за листопад 2024), рахунок-фактуру № 733 від 30.11.2024 на суму 137 782,70грн та вимогу про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію у розмірі 277 081,22грн (за жовтень, листопад, грудень 2023) (а.с.42-46).

Листом від 13.01.2025 позивачем направлено на адресу відповідача для узгодження додаткову угоду № 9 до договору № 157юр про відшкодування витрат на спожиту електричну енергію від 10.05.2024, акт № 12-Л прийому-передачі електроенергії від 22.12.2024 на суму 159 053,21грн (за грудень 2024), рахунок-фактуру № 803 від 31.12.2024 на суму 159 053,21грн та вимогу про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію у розмірі 277 081,22грн (за жовтень, листопад, грудень 2023) (а.с.47-52).

Листом від 04.04.2025 № 31-405-39 позивач вимагав від Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління погодити акти приймання-передачі та відшкодувати електричну енергію за листопад, грудень 2024 у розмірі 296 835,91грн. Згаданий лист був отриманий відповідачем 14.04.2025 вх. № 997 та залишений без відповіді (а.с.55-56).

Предметом доказування у цій справі є встановлення обставин укладення договору № 157юр про відшкодування витрат на спожиту електричну енергію від 10.05.2024, строк дії договору, умови відшкодування витрат на спожиту електричну енергію, факт отримання послуги з електричної енергії, правомірність заявленої до стягнення заборгованості.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до приписів статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з умов укладеного між сторонами договору № 157юр про відшкодування витрат на спожиту електричну енергію від 10.05.2024 після отримання від позивача акту (актів) прийому-передачі електроенергії відповідач зобов`язаний здійснити оплату згідно статей 46, 48, 49 БКУ на розрахунковий рахунок позивача протягом п`ятнадцяти банківських днів (підпункт 2.3.3. пункту 2.3. договору № 157юр про відшкодування витрат на спожиту електричну енергію від 10.05.2024).

Відповідачем сплачено заборгованість за період з січня 2024 по жовтень 2024 у розмірі 590 019,11грн.

В матеріалах справи наявні підписані позивачем та погоджені Військовою частиною НОМЕР_1 акти № 11-Л прийому-передачі електроенергії від 22.11.2024 на суму 137 782,70грн (за листопад 2024) та № 12-Л прийому-передачі електроенергії від 22.12.2024 на суму 159 053,21грн (за грудень 2024).

Вартість спожитої Військовою частиною НОМЕР_1 електричної енергії відповідає вартості електричної енергії, зазначеної в рахунках постачальної організації за листопад 2024 рахунок № 257901962625 від 30.11.2024, за грудень 2024 рахунок № 252002180621 від 31.12.2024 (а.с.53-54).

Вказані акти були отримані відповідачем 11.12.2024 та 13.01.2025 особисто, про що свідчать печатка відповідача (а.с.44, 47). Відповідачем акти № 11-Л прийому-передачі електроенергії від 22.11.2024 та № 12-Л прийому-передачі електроенергії не були підписані.

Враховуючи визначений сторонами у підпункті 2.3.3. пункту 2.3. договору № 157юр про відшкодування витрат на спожиту електричну енергію від 10.05.2024 порядок розрахунків за спожиту електричну енергію, суд доходить висновку, що строк оплати є таким, що настав.

Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість складає 296 835,91грн, що підтверджується матеріалами справи, тому підлягає до стягнення.

Щодо інших доводів сторін суд зазначає наступне.

Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Отже, матеріали справи містять належні докази наявності у відповідача зобов`язання з відшкодування позивачу вартості за спожиту електричну енергію, тому заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги господарським судом не приймаються як такі, що спростовані матеріалами справи.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 73 Кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 Господарського процесуального кодексу України )

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що докази, надані позивачем на підтвердження факту наявності зобов`язання відповідача відшкодувати позивачу витрати за спожиту електричну енергію за договором № 157юр про відшкодування витрат на спожиту електричну енергію від 10.05.2024 є достатньо вірогідними, тобто факти, які розглядаються щодо наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в розмірі 296 835,91грн, є більш вірогідними порівняно з доказами, наданими відповідачем на їх спростування.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 157юр про відшкодування витрат на спожиту електричну енергію від 10.05.2024 у розмірі 296 835,91грн.

Щодо судових витрат.

Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").

Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області заявлено вимогу майнового характеру (296 835,91грн), то позивач сплатив судовий збір у розмірі 4 452,54грн, про що свідчить платіжна інструкція № 3029 від 01.05.2025.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 4 452,54грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова" в особі Павлоградського механічного заводу Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова" до Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління, 49005, м.Дніпро, вул.Феодосіївська, 13, код ЄДРПОУ 08004581 на користь Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова", 49008, м.Дніпро, вул.Криворізька, 1, код ЄДРПОУ 14308368 в особі Павлоградського механічного заводу Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова", 51413, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Корольова Сергія, 10, код ЄДРПОУ 14310170 заборгованість у розмірі 296 835,91грн (двісті дев`яносто шість тисяч вісімсот тридцять п`ять гривень 91 копійка) та судовий збір у розмірі 4 452,54грн (чотири тисячі чотириста п`ятдесят дві гривні 54 копійки).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 04.08.2025

Суддя О.В. Перова