Рішення від 04.08.2025 по справі 320/6919/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2025 року м. Київ № 320/6919/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ежже Електрик"

до Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві

про визнання протиправними та скасування,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЖЖЕ ЕЛЕКТРИК» з позовом до Головного управління Держпродспожислужби в місті Києві, з врахуванням уточнення позовних вимог, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №№04.1-01-89; 04.1-01-90; 04.1-01-91; 04.1-01-92; 04.1-01-93; 04.1-01-94; 04.1-01-95; 04.1-01-96; 04.1-01-97; 04.1-01-98; 04.1-01-99; 04.1-01-100;

- визнати протиправними та скасувати Постанови Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу від 09.01.2025 року №№ 1/4833; 2/4833; 3/4833; 4/4833; 5/4833; 6/4833; 7/4833; 8/4833; 9/4833; 10/4833; 11/4833; 12/4833;

- стягнути з державного бюджету на користь позивача протиправно стягнуті кошти у розмірі 1182528,00 грн.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що оскаржувані Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів прийняті без належних на те підстав, оскільки на момент їх прийняття всі виявлені недоліки було усунено, що підтверджується матеріалами перевірки Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області. Також позивач стверджує, що вчасно повідомив відповідача про приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, а тому дії відповідача щодо проведення перевірки стану виконання рішень та прийняття оскаржуваних Постанов Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу від 09.01.2025 року №№ 1/4833; 2/4833; 3/4833; 4/4833; 5/4833; 6/4833; 7/4833; 8/4833; 9/4833; 10/4833; 11/4833; 12/4833 є незаконними. Крім цього, позивач зазначає про порушення відповідачем порядку проведення перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив в якому зазначив, що факт відсутності продукції у позивача на момент прийняття оскаржуваних Рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та Постанов про накладення штрафу не скасовує попередньо встановлених порушень, а тому відповідач діяв в межах наданих йому повноважень. Також відповідач зазначив у відзиві на позовну заяву, що оскільки позивачем не надано підтверджуючої інформації про виконання дій, пов`язаних зі змістом обмежувальних (корегувальних) заходів, розпорядчі документи оформлено відповідно до вимог чинного законодавства, а отже штрафні накладено законно. У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 12.02.2025 позовну заяву ТОВ "Ежже Електрик" залишено без руху. Позивач, у строк та спосіб викладений в ухвалі, усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 12 лютого 2025 року відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову.

Ухвалою суду від 24.03.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 17.04.2025.

17.04.2025 у судове засідання прибули сторони. Суд, вислухавши учасників справи, на місці ухвалив: відкласти розгляд справи, надавши відповідачу строк для подання заперечень на відзив до 05.05.2025 року включно.

05.05.2025 у судове засідання прибули сторони. Представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, обґрунтував її та просив долучити до матеріалів справи, а також подав клопотання про залучення співвідповідачами Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 34999976) та Управління державної казначейської служби України в Голосіївському районі м. Києва (ЄДРПОУ 38039757), із збільшенням розміру позовних вимог з 1 020 000,00 грн до 1 182 528,00 грн; представник відповідача просив надати час для ознайомлення з поданою заявою та підготовки пояснень, за результатами чого суд на місці ухвалив задовольнити клопотання, надавши строк до 19.05.2025 року, а клопотання позивача задовольнити частково - у залученні Голосіївського відділу ДВС відмовити, інші вимоги задовольнити.

19.05.2025 у судове засідання прибули сторони. Представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, просив її долучити до матеріалів справи та повідомив про відмову від раніше поданої заяви про збільшення позовних вимог, представник відповідача заперечував проти задоволення цього клопотання; за результатами розгляду суд на місці ухвалив задовольнити клопотання представника позивача, залучити Управління державної казначейської служби України в Голосіївському районі м. Києва як співвідповідача, зобов`язати позивача направити копію позовної заяви співвідповідачу не пізніше наступного дня та перенести розгляд справи на 16.06.2025 року.

16.06.2025 у судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином. До суду від представника позивача надійшло клопотання про закриття підготовчого провадження без його участі та здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження, суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

30 листопада 2023 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Закарпатській області проведено перевірку характеристик світлодіодних ламп ТМ «Violux», за результатами якої складено акт №0000003, у якому зафіксовано невідповідність продукції вимогам технічних регламентів. Оскільки постачальником зазначеної продукції значилося ТОВ «ЛЕП», матеріали перевірки були передані до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області.

26 січня 2024 року за результатами перевірки характеристик продукції у ТОВ «ЛЕП» складено акт №2, у якому задокументовано відсутність на упаковці обов`язкової інформації щодо циклів вмикання та часу розігрівання. У зв`язку з цим 29 січня 2024 року прийнято вісім рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №7-14. Імпортеру продукції - ТОВ «ЕЖЖЕ ЕЛЕКТРИК» - було поставлено вимогу про тимчасову заборону реалізації та приведення продукції у відповідність до вимог законодавства.

Після отримання повідомлення від ТОВ «ЛЕП» імпортер оперативно вжив заходів для усунення недоліків. 14 лютого 2024 року ГУ ДПСС у Тернопільській області прийняло рішення №29- 36 про скасування обмежувальних заходів, визнавши їх виконаними повністю та результативно.

На підставі матеріалів цієї перевірки та з метою перевірки імпортера за місцем провадження діяльності, Держпродспоживслужбою в м. Києві видано наказ від 14.02.2024 № Н-149/05/02, яким призначено проведення позапланового заходу державного ринкового нагляду щодо ТОВ «ЕЖЖЕ ЕЛЕКТРИК». У межах його виконання упродовж лютого-червня 2024 року проведено шість перевірок, за результатами яких складено акти №159/12, №160/13, №161/14, №162/15, №1085/92 та №1567/149.

За результатами перших чотирьох перевірок відповідачем 01 березня 2024 року винесено 12 рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №04.1-01-89 - №04.1-01-100 щодо тієї ж продукції, яка раніше вже була перевірена, виправлена і стосовно якої попередні заходи були скасовані. Також було прийнято рішення про накладення штрафів за результатами цих перевірок (№21/4833 - №24/4833), загальна сума яких склала 204 000,00 грн. Позивач ці штрафи не оскаржував і сплатив добровільно.

У результаті повторної перевірки 08 травня 2024 року (акт №1085/92) стосовно нових артикулів, зокрема 821410, відповідач прийняв два рішення №04.1-01-200, №201 про тимчасову заборону реалізації та приведення продукції у відповідність. Повідомлення про їх виконання надано 26 липня 2024 року, і 30 липня 2024 року рішенням №04.01-02-61 ці заходи були скасовані як виконані повністю та результативно.

Натомість щодо рішень від 01.03.2024 №89- 100 позивач у встановлений строк - 02.09.2024 - надіслав повідомлення про виконання заходів, що підтверджується вхідними номерами реєстрації в відповідача. Додаткові повідомлення були подані 23.12.2024 (№1/2312) та 16.01.2025 року з повним пакетом підтверджувальних документів. Попри це, відповідач виніс 09.01.2025 року постанови №1/4833 - №12/4833 про накладення адміністративно-господарських штрафів на загальну суму 1 020 000,00 грн.

При цьому ще 30.12.2024 року рішенням №04.1-03-50 було офіційно подовжено строк виконання заходів до 20.01.2025, а вже 20.01.2025 року прийнято рішення №04.1-02-4 про їх скасування у зв`язку з повним і результативним виконанням.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача від 09.01.2025 року про накладення штрафів у загальному розмірі 1 020 000,00 грн, ТОВ «ЕЖЖЕ ЕЛЕКТРИК» звернулося до суду з адміністративним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначено Законом України від 02.12.2010 №2735-VI "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (далі - Закон №2735-VI).

Статтею 3 Закону №2735-VІ встановлено, що законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

Згідно із статтею 4 Закону №2735-VІ метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.

Відповідно до пунктів 3, 17 частини 1 статті 5 Закону №2735-VІ основними принципами ринкового нагляду і контролю продукції є, зокрема, пропорційність заходів ринкового нагляду, що вживаються органами ринкового нагляду, рівню загрози суспільним інтересам; результативність та пропорційність відповідальності суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та інших встановлених вимог, її спрямованість на попередження вчинення суб`єктами господарювання порушень, а також можливість посилення санкцій у разі повторного вчинення суб`єктом господарювання того самого порушення.

Частиною 1 статті 22 Закону №2735-VІ передбачено, що заходами ринкового нагляду є:

1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);

2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції;

3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону №2735-VІ обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 33 Закону №2735-VІ рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень митних органів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини шостої статті 38 цього Закону.

Частиною 5 статті 33 Закону №2735-VІ встановлено, що будь-який захід щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання, що вживається відповідно до цього Закону або Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", має бути пропорційним рівню загрози відповідної продукції суспільним інтересам. У рішенні про застосування обмеження чи заборону надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання мають бути зазначені підстави його застосування.

Відповідно до частин 11, 15 статті 33 Закону №2735-VІ до прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб`єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам.

У разі необхідності термінового вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з метою запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам орган ринкового нагляду може прийняти рішення про вжиття відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів без надання (надіслання) суб`єкту господарювання проекту такого рішення. У такому разі суб`єкт господарювання, якого стосується рішення, має право надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до такого рішення в будь-який час після його прийняття, але до закінчення визначеного строку виконання такого рішення. Орган ринкового нагляду має негайно розглянути одержані пояснення, заперечення та інформацію суб`єкта господарювання та за результатами такого розгляду оцінити адекватність і пропорційність прийнятого ним рішення.

Пунктом 17 Методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2011 №1407, передбачено, що у разі коли за результатами оцінки ризику встановлено, що продукція становить високий рівень загрози, органи ринкового нагляду вживають обмежувальних (корегувальних) заходів відповідно до статей 30-31 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції". Відкликання продукції застосовується як винятковий захід, якщо вжиті виробником та/або розповсюджувачем заходи є недостатніми для усунення невідповідності продукції встановленим вимогам.

Частиною 2 статті 34 Закону №2735-VІ передбачено, що суб`єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб`єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 34 Закону №2735-VІ у разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб`єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб`єктом господарювання такого рішення.

Перевірка стану виконання рішення починається не пізніше десяти робочих днів з дня одержання органом ринкового нагляду повідомлення суб`єкта господарювання про виконання відповідного рішення, а в разі ненадання суб`єктом господарювання такого повідомлення у визначений у рішенні строк - не пізніше десяти робочих днів з дня настання визначеного строку.

У разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб`єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб`єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів (частина восьма статті 34 Закону №2735-VІ).

Частиною 1 статті 44 Закону №2735-VІ встановлено, що відповідальність за порушення вимог цього Закону встановлюється цим та іншими законами України.

Пунктом 2 частини 4статті 44 Закону №2735-VI передбачено,що до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.

Частиною 7 статті 44 Закону №2735-VI передбачено, що суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення, у разі несплати штрафу в зазначений строк примусове виконання постанов про накладення штрафу здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".Суб`єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб`єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.

VI. Оцінка суду

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

В основі винесення оскаржуваних рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, основоположним має бути доведений та зафіксований факт невідповідності продукції встановленим вимогам та/або формальної невідповідності на момент здійснення перевірки характеристик продукції та складання акту перевірки характеристик продукції.

В свою чергу, в основі винесення оскаржуваних постанов про накладення штрафу є невиконання позивачем рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, за що передбачено відповідальність п.2ч.4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а також винесення оскаржуваних постанов про накладення штрафу за невиконання позивачем рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, за що передбачено відповідальність п.3ч.4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Як встановлено судом, ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві на підставі даних, отриманих з Національної інформаційної системи ринкового нагляду, про продукцію, що не відповідає встановленим вимогам, виявлену Головним управлінням Держпродспоживслужби в Тернопільській області у товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕП», здійснило за ланцюгом постачання чотири позапланових перевірки ТОВ «ЕЖЖЕ ЕЛЕКТРИК» як особи, відповідальної за введення продукції в обіг. Таким чином, відповідачем складено Акт перевірки характеристик продукції від 15.02.2024 №159/12; Акт перевірки характеристик продукції від 16.02.2024 №160/13; Акт перевірки характеристик продукції від 22.02.2024 №161/14; Акт перевірки характеристик продукції від 23.02.2024 №162/15.

Як відзначено у позовній заяві позивачем, під час вищезазначених перевірок та складанні Актів перевірок характеристик продукції від 15.02.2024 №159/12; від 16.02.2024 №160/13; від 22.02.2024 №161/14; від 23.02.2024 №162/15 зразки продукції не перевірялись та не оглядались.

У відзиві на позовну заяву відповідач даний факт не заперечував і не спростовував та зазначив, що факт відсутності продукції у позивача не скасовує попередньо встановлені порушення, задокументовані Головним управлінням в Закарпатській області (Акт перевірки характеристик продукції від 30.11.2023 року №0000003) та Головним управлінням в Тернопільській області (Акт перевірки характеристик продукції від 04.01.2024 року №5). Крім цього, у відзиві на позовну заяву відповідач зауважив, що в огляді безпосередньо самої продукції не було потреби, оскільки під час проведення перевірки характеристик продукції та складанні вищезазначених актів перевірялась технічна документація позивача. Разом з цим відповідач вказав, що орган ринкового нагляду не був зобов`язаний перевіряти наявність знака відповідності технічним регламентам, а також етикетки та маркування продукції.

Позивач не заперечує того, що перед введенням продукції в обіг не наніс на світлодіодні лампи TM «Violux», технічну інформацію про кількість циклів вмикання до передчасного виходу лампи з ладу та час розігрівання лампи до 60% повної світлової віддачі (якщо менше 1 секунди може позначатися, як «миттєве повне світло»), чим порушив вимоги підпункту 1 пункту 3 додатка 2 Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп неспрямованого випромінення, затв. постановою КМУ 14.08.2019 р. № 734 та п. 30 Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів від 03.10.2018 р. № 804, за що поніс відповідальність згідно з п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

У позовній заяві, позивач зазначив, що спільно з ТОВ «ЛЕП» привів продукцію у відповідність до встановлених вимог, що підтверджується Рішеннями Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області від 14.02.2024 року №29 - №36 про скасування попередніх Рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 29.01.2024р. №7 - №14.

У відзиві на позовну заяву, відповідач висновків Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області про результативність виконання рішень не спростовував і не заперечував, інформації про виявлену ним продукцію у позивача, що не відповідає встановленим вимогам та її кількість суду не надав.

Згідно з вимогами ч. 12 ст. 23 Закону №2735-VI, після визначення виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, орган ринкового нагляду розпочинає проведення перевірки характеристик такої продукції в її виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та визначає всю послідовність суб`єктів господарювання в ланцюгу постачання такої продукції.

Як видно з матеріалів справи, відповідач при здійсненні заходів ринкового нагляду щодо ТОВ «ЕЖЖЕ ЕЛЕКТРИК» керувався даними, отриманими виключно з Національної інформаційної системи ринкового нагляду, оскільки місцезнаходження продукції, її кількість, а також послідовність суб`єктів господарювання в ланцюгу постачання такої продукції не встановлював.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що позивач співпрацюючи з ТОВ «ЛЕП» усунув виявлені порушення, привів продукцію у відповідність до встановлених вимог, що підтверджується Рішеннями Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області від 14.02.2024 року №29 - №36 про скасування попередніх Рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 29.01.2024р. №7 - №14. Оскільки відповідачем у ТОВ «ЕЖЖЕ ЕЛЕКТРИК» не виявлено аналогічної продукції, що перевірялась Головним управлінням Держпродспоживслужби в Тернопільській області, а Акти перевірок характеристик продукції від 15.02.2024 №159/12; 16.02.2024 №160/13; 22.02.2024 №161/14; 23.02.2024 №162/15 складено на підставі інформації, отриманої з Національної інформаційної системи ринкового нагляду, суд вважає, що заходи реагування у вигляді оскаржуваних Рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024р. №04.1-01-89 - 04.1-01-100 не були пропорційними та обґрунтованими, а тому не відповідають вимогам частини другої статті 2 КАС України, що є підставою для визнання таких рішень протиправними та їх скасування.

Разом з вищевикладеним, суд вважає за необхідне надати правову оцінку доводам позивача щодо Рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024р. №04.1-01-90; №04.1-01-92; №04.1-01-97; №04.1-01-100 з вимогою усунути формальну невідповідність.

У вищезазначених рішеннях відповідача зазначається, що під час здійснення перевірки характеристик продукції не надано протоколів випробувань або розрахунків щодо підтвердження відповідності продукції вимогам Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп не спрямованого випромінення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. № 734 та Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. № 804, чим порушено Додаток 4 Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. № 804.

Технічний регламент щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. № 804, встановлює систему для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів з метою забезпечення вільного руху таких продуктів на ринку України; Технічний регламент розроблено на основі Директиви Європейського Парламенту та Ради 2009/125/ЄС від 21 жовтня 2009 р., що встановлює систему для визначення вимог з екодизайну, що застосовується до енергоспоживчих продуктів.

Пунктом 22Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. № 804, встановлено, що процедури оцінки відповідності, що застосовуються, визначаються в технічних регламентах щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів, які повинні давати виробникам право вибору між процедурою внутрішнього контролю дизайну, викладеною в додатку 3, та процедурою системи управління для оцінки відповідності, викладеною в додатку 4.

Пунктом 5 Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп не спрямованого випромінення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 14 серпня 2019 р. № 734 встановлено, що оцінка відповідності ламп не спрямованого випромінення вимогам цього Технічного регламенту здійснюється шляхом застосування процедуривнутрішнього контролю дизайну або процедури системи управління для оцінкивідповідності, наведених відповідно в додатках 3 і 4 до Технічного регламентущодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. № 804 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 80,ст. 2678).

У відзиві на позовну заяву відповідач відзначив, що вибір тієї чи іншої процедури оцінки відповідності залежить від конкретного виду продукції та вимог, встановлених у спеціальних технічних регламентах щодо певних типів продукції. При цьому відповідач також відзначив, що внутрішній контроль дизайну є недостатньою та неповною процедурою оцінки відповідності. Доказів вищенаведених доводів відповідач суду не надав.

Оцінюючи вищевказані висновки відповідача, суд приходить до переконання, що вони є хибними, оскільки право вибору між процедурою внутрішнього контролю дизайну чи процедурою системи управління для оцінки відповідності, гарантується, як загальними вимогами, встановленими Технічним регламентом щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, постановою КМУ від 03.10.2018 р. № 804 так і спеціальними вимогами на конкретний вид продукції, встановленими п. 5 Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп не спрямованого випромінення, постановою КМУ від 14.08.2019 р. № 734.

Таким чином, вимоги відповідача, викладенні у Рішеннях про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024р. №04.1-01-90; №04.1-01-92; №04.1-01-97; №04.1-01-100 про усунення формальної невідповідності шляхом оцінки відповідності за процедурою системи управління для оцінки відповідності, викладеною в додатку 4 порушують права позивача, гарантовані вищевказаними Технічними регламентами.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що посилання відповідача у Рішеннях про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024р. №04.1-01-90; №04.1-01-92; №04.1-01-97; №04.1-01-100 на порушення вимог Додатку 4 Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, постановою КМУ від 03.10.2018 р. № 804, є незаконним та таким, що порушує права позивача у виборі процедури оцінки відповідності продукції, а отже такі рішення є незаконними та мають бути скасованими.

З огляду на зміст позовних вимог про визнання протиправними та скасування Постанов Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу від 09.01.2025 року №№ 1/4833; 2/4833; 3/4833; 4/4833; 5/4833; 6/4833; 7/4833; 8/4833; 9/4833; 10/4833; 11/4833; 12/4833 суд вважає за необхідне надати правову оцінку наданим сторонами доказам та прийняти рішення про обґрунтованість позовних вимог окремо і в їх сукупності.

Як зазначалось вище, в основі винесення оскаржуваних постанов про накладення штрафу є невиконання позивачем рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, за що передбачено відповідальність п.2 ч.4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а також винесення оскаржуваних постанов про накладення штрафу за невиконання позивачем рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, за що передбачено відповідальність п.3 ч.4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Щодо невиконання рішень про тимчасову заборону надання продукції на ринку, з системного аналізу правових норм, викладених у статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суд прийшов до висновку, що відповідальність за таке правопорушення Законом не передбачена.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 19 квітня 2019 року №667 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 травня 2019 року за №540/33511) затверджена форма 8 Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства №173 від 29.01.2021.

Згідно із змістом форми 8, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів повинне містити, зокрема зміст обмежувального (корегувального) заходу та пов`язані з ним дії, що має виконати суб`єкт господарювання.

Однак, у Рішеннях про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів про тимчасову заборону надання продукції на ринку від 01.03.2024р. №04.1-01-91; №04.1-01-94; №04.1-01-96; №04.1-01-99у графі "зміст обмежувального (корегувального) заходу та пов`язані з ним дії, що має виконати суб`єкт господарювання" зазначено лише - вжити заходів щодо нанесення на упаковку продукції інформації про кількість циклів вмикання до передчасного виходу лампи з ладу; час розігрівання лампи до 60% повної світлової віддачі (якщо менше 1 секунди може позначатися, як «миттєве повне світло»).

В Акті перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26 грудня 2024 року № 3518-668/178 відповідачем зафіксовано, що вищевказані Рішення є невиконаними, не можуть бути визнаними результативними, оскільки суб`єктом господарювання не надано підтверджуючої інформації про вжиття заходів щодо обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку, та взаємодії в ланцюгу з розповсюджувачами продукції щодо припинення пропонування, демонстрування та реалізації продукції до приведення її у відповідність до встановлених вимог Технічних регламентів, що розповсюджуються на неї.

Суд погоджується з доводами позивача, що класифікація та опис встановленого порушення в Акті перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26.12.2024 року № 3518-668/178 жодним чином не узгоджується з приписами, зазначеними у самих Рішеннях.

Суд погоджується з доводами позивача, що можливість усунення порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити позивачу для усунення порушень. Відповідно орган ринкового нагляду несе імперативний обов`язок визначити конкретний спосіб усунення порушення, саме в рішенні про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а не в будь-якому іншому документі. Зазначення конкретних дій у рішенні, які має вчинити суб`єкт господарювання слугує не лише досягненню основних завдань державної політики у сфері забезпечення безпечності нехарчової продукції, а й однакового розуміння норм законодавства з метою його дотримання як суб`єктом господарювання, так і органом ринкового нагляду.

Тобто, відповідачем всупереч вимогам до оформлення таких рішень не визначено конкретних способів усунення виявлених порушень. Відповідач при винесенні рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів обмежився вказівкою на загальний засадничий порядок усунення виявлених порушень без зазначення конкретних дій чи заходів, які повинен вчинити позивач з метою саме обмеження надання продукції на ринку.

Така поведінка суб`єкта владних повноважень, уповноваженого виносити розпорядчі акти, що є обов`язковими до виконання учасниками правовідносин, не відповідає критеріям чіткості та визначеності, що в свою чергу ставить суб`єктів до яких звернений такий акт в неоднозначне становище і, відповідно, нівелює можливі дії цих суб`єктів, направлені на виконання таких актів.

Зазначене, свідчить про недотримання відповідачем при винесенні рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів принципів правової визначеності, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом, та принципу належного урядування, одним з елементів якого є обов`язок державного органу діяти в належний і якомога послідовний спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права особи, як майнові права.

Частиною 7 статті 33 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" встановлено, що у рішенні органу ринкового нагляду про заборону чи обмеження надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу або її відкликання зазначаються: обґрунтування підстав прийняття такого рішення; конкретні обмежувальні (корегувальні) заходи та пов`язані з ними дії, що має виконати суб`єкт господарювання, до якого застосовуються такі заходи; потреба у вжитті відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів щодо всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій; строк виконання рішення; способи, суб`єктом господарювання органу ринкового нагляду про виконання рішення, порядок і строки оскарження суб`єктом господарювання цього рішення; строк повідомлення відповідним.

Зі змісту рішень ГУ Держпродспоживслужби в Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №04.1-01-91; №04.1-01-94; №04.1-01-96; №04.1-01-99 від 01.03.2024р. вбачається, що вони не містять переліку дій, які мав виконати позивач з метою виконання рішень про тимчасову заборону надання продукції на ринку.

У позовній заяві позивач заявив, що на виконання оскаржуваних Рішень Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №№04.1-01-89; 04.1-01-90; 04.1-01-91; 04.1-01-92; 04.1-01-93; 04.1-01-94; 04.1-01-95; 04.1-01-96; 04.1-01-97; 04.1-01-98; 04.1-01-99; 04.1-01-100 подав повідомлення про їх виконання 02.09.2024 року, що підтверджується відповідними доказами. Відповідач дану інформацію не спростовує.

Разом із цим позивач зазначає, що вищезазначені повідомлення про виконання рішень оформлювались і подавались відповідачу у такому ж порядку і в такий самий спосіб, як і Повідомлення ТОВ «ЕЖЖЕ ЕЛЕКТРИК» від 26.07.2024 року про виконання Рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21.05.2024 року №04.1-01-200 - 201. Згідно аргументації позивача, форма і зміст Повідомлень про виконання оскаржуваних Рішень Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №№04.1-01-89; 04.1-01-90; 04.1-01-91; 04.1-01-92; 04.1-01-93; 04.1-01-94; 04.1-01-95; 04.1-01-96; 04.1-01-97; 04.1-01-98; 04.1-01-99; 04.1-01-100 є аналогічною повідомленням позивача від 26.07.2024 року про виконання Рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21.05.2024 року №04.1-01-200 - 201, які визнано відповідачем виконаними та результативними. Проте, всупереч принципам правової визначеності та послідовності, за результатами перевірки стану виконання Рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №№04.1-01-89 - 100, що зафіксовано в Акті перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26.12.2024 року № 3518-668/178, відповідач зробив висновки, що зазначені рішення позивачем не виконано, визнано не результативними.

Судом встановлено, що Акт перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26.12.2024 року № 3518-668/178, складено за результатами повторної перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів. Під час попередньої, виїзної перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів відповідачем складено Акт перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №2647-489/73 (зазначений письмовий доказ надано суду відповідачем в додатках до відзиву на позовну заяву у вигляді першої з трьох сторінок Акту перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №2647-489/73 (без дати складання акту, без підписів посадових осіб, що складали акт). Разом з цим, у відзиві на позовну заяву відповідач відзначив, що перевірка, згідно Направлення на проведення перевірки від 12.09.2024 р. №489-2647 не проведена, по причині відсутності представника суб`єкта господарювання за юридичною адресою ТОВ «ЕЖЖЕ ЕЛЕКТРИК». Крім цього, відповідач у відзиві на позовну заяву, зазначив, що згідно направлення від 12.09.2024 року №489-2647 мала проводитись повторна перевірка стану виконання рішення за місцезнаходженням органу ринкового нагляду, проте документального підтвердження цьому не надав.

Згідно з вимогами ст. 34 Закону №2735, з метою контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органи ринкового нагляду:

1) аналізують повідомлення про виконання цих рішень, надані (надіслані) суб`єктами господарювання, яких стосувалися такі рішення;

2) проводять перевірки стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень;

3) здійснюють моніторинг результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів.

Суб`єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб`єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.

У разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб`єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб`єктом господарювання такого рішення.

Перевірка стану виконання рішення починається не пізніше десяти робочих днів з дня одержання органом ринкового нагляду повідомлення суб`єкта господарювання про виконання відповідного рішення, а в разі ненадання суб`єктом господарювання такого повідомлення у визначений у рішенні строк - не пізніше десяти робочих днів з дня настання визначеного строку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2011 р. N 1017 затверджено Порядок здійснення контролю стану виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (надалі Порядок № 1017).

Згідно п. 10 Порядку №1017, Перевірка стану виконання рішення проводиться органом ринкового нагляду відповідно до вимог, установлених статтею 23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції"

Виїзна перевірка стану виконання рішення проводиться у разі, коли інформація, що міститься в документах (їх копіях), додатково поданих суб`єктом господарювання на вимогу органу ринкового нагляду, є недостатньою для підтвердження факту результативності виконання рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності такої інформації.

Згідно п. 6 Порядку №1017, орган ринкового нагляду на підставі повідомлення суб`єкта господарювання про виконання рішення оформляє довідку про результати аналізу виконання рішення.

Згідно п. 8 Порядку №1017, перевірка стану виконання рішення починається не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня надходження до органу ринкового нагляду повідомлення про його виконання, а в разі неподання суб`єктом господарювання такого повідомлення в установлений строк - не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня настання такого строку.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі «Про затвердження типових форм документів у сфері державного ринкового нагляду і державного контролю продукції» від19.04.2019 № 667, затверджено в тому числі, типову форму Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Як видно з матеріалів справи, відповідач не надав суду доказів, що перед здійсненням виїзної перевірки, що проводилась згідно Направлення на проведення перевірки від 12.09.2024 р. №489-2647, ним надавалась вимога про надання додаткових документів на виконання оспорюваних рішень. Також у матеріалах справи відсутні докази про здійснення аналізу повідомлень про виконання рішень та висновків про результативність виконання рішень. Крім цього, судом також встановлено, що довідки про результати аналізу виконання рішення не оформлювались.

Щодо повторної перевірки стану виконання рішень, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив наступне:«законодавством не встановлено строків, в межах яких контролюючий орган має вийти на повторну перевірку стану виконання з метою провести таку перевірку. За таких обставин, Головне управління, маючи намір провести перевірку стану виконання ТОВ «ЕЖЖЕ ЕЛЕКИРИК» рішень, прийняло Наказ від 12.09.2024 року №2647 та Направлення від 12.09.2024 року №489-2647, відповідно до яких перевірка мала проводитися уже за місцезнаходженням органу ринкового нагляду: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 12, каб. № 10», при цьому належних доказів проведення перевірки за Направленням від12.09.2024 року №489-2647 на виконання Наказу від 12.09.2024 року №2647 суду не надав.

Як встановлено судом, наступну перевірку стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів відповідач здійснив 26.12.2024 року. Результати перевірки оформлено Актом перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26.12.2024 року № 3518-668/178 та протоколами про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 26.12.2024 року № 161 - 172. На підставі вищевказаних Акту та протоколів, відповідачем прийнято дванадцять оскаржуваних постанов про накладення штрафу від 09.01.2025 року № 1/4833 - №12/4833.

Суд підтримує правову позицію позивача щодо порушення термінів проведення перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та складання у зв`язку з цим Акту перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26.12.2024 року № 3518-668/178.

Як статтею 34 Закону №2735, так і пунктом 8 Порядку №1017 визначено, що перевірка стану виконання рішення починається не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня надходження до органу ринкового нагляду повідомлення про його виконання, а в разі неподання суб`єктом господарювання такого повідомлення в установлений строк - не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня настання такого строку.

Отже, після закінчення десятиденного терміну з дня надходження до органу ринкового нагляду повідомлення про його виконання, відповідач має повноваження здійснювати моніторинг результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів.

Відносно примусового виконання спірних рішень, суд зазначає про наступне.

Вимогами частини 7 статті 44 Закону№2735, встановлено, що суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення, у разі несплати штрафу в зазначений строк примусове виконання постанов про накладення штрафу здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Суб`єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб`єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.

Як вбачаться з матеріалів справи, позивач не сплатив штрафні санкції у визначений Законом п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про їх накладення, однак оскаржив їх у судовому порядку та належним чином повідомив про це відповідача.

Між тим, будучи належним чином обізнаним, що позивач скористався своїм законним правом на оскарження рішень і постанов органу ринкового нагляду про накладення штрафу в судовому порядку, відповідач звернувся до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції для примусового виконання оскаржуваних постанов про накладення штрафу.

Таким чином, 03.03.2025 р. на адресу позивача надійшло 12 Постанов про відкриття виконавчих проваджень від 24.02.2025 року №№77284996; 77284826; 77283967; 77282867; 77283067; 77284085; 77283457; 77283345; 77283841; 77284504;77284669; 77285160.

В подальшому, 26.02.2025 року з банківського рахунку позивача за виконавчим провадженням №77283067 списано 112569, 00 грн.; 14.03.2025 року за виконавчим провадженням №77283457 списано 945764,10 грн.; 26.03.2025 року за виконавчим провадженням №77283457 списано 11625,90 грн.; 16.04.2025 року списано 112569,00 (в загальному з банківського рахунку позивача стягнено в примусовому порядку 1182528,00 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно інформації, що зазначена у Постановах Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, розмір стягнутого виконавчого збору має складати 10% - 102000,00 грн, а розмір мінімальних витрат виконавчого провадження - 4428,00 грн. (369 грн. х 12 постанов).

Отже, загальний розмір виконавчого стягнення мав складати: 1020000,00 + 102000,00 + 4428,00 = 1126428,00 грн. Натомість, з позивача було стягнено 1182528,00 грн., що на 56100,00 грн більше ніж визначений Законом розмір примусового стягнення. Стягнуті з рахунків позивача кошти Голосіївським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції перераховано на рахунок Управління державної казначейської служби України в Голосіївському районі.

Отже, суд, визнаючи протиправність спірних рішень, вважає, що кошти, стягнуті внаслідок їх примусового виконання, підлягають безспірному списанню з державного бюджету як протиправно, передчасно та безпідставно стягнуті.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У цьому випадку оскаржувані рішення та постанови відносно ТОВ «ЕЖЖЕ ЕЛЕКТРИК» прийняті з порушенням принципу пропорційності, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких вони спрямовані.

Оцінивши обставини справи в їх сукупності, з урахуванням приписів законодавства та принципів адміністративного судочинства, суд доходить висновку про протиправність дій відповідача, що виразилися у винесенні постанов про накладення адміністративно-господарських штрафів від 09.01.2025 №1/4833 - №12/4833, а також про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Зі змісту оскаржуваних постанов вбачається, що підставою для притягнення позивача до відповідальності стало нібито невиконання рішень про вжиття обмежувальних заходів від 01.03.2024 №04.1-01-89 - №04.1-01-100. Водночас матеріали справи переконливо свідчать, що такі рішення були скасовані самим органом ринкового нагляду 20.01.2025 рішенням №04.1-02-4, у зв`язку з їх повним та результативним виконанням. Таким чином, у відповідача об`єктивно були відсутні правові підстави для застосування до суб`єкта господарювання заходів адміністративно-господарського впливу.

Крім того, рішенням від 30.12.2024 №04.1-03-50 відповідачем було офіційно подовжено строк виконання вимог, визначених у рішеннях про вжиття обмежувальних заходів, до 20.01.2025. Незважаючи на це, штрафні санкції були застосовані 09.01.2025 - тобто до закінчення строку, в межах якого позивач мав право законно здійснити усунення недоліків. Отже, притягнення до відповідальності в зазначеному випадку є не лише юридично необґрунтованим, але й прямо суперечить принципу законності, що закріплений у статті 19 Конституції України та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також установлено, що позивач неодноразово, впродовж усього періоду дії оскаржуваних рішень, повідомляв орган нагляду про виконання відповідних приписів, надавав письмові пояснення та документи зокрема, повідомлення від 02.09.2024, 23.12.2024, 16.01.2025, які були отримані відповідачем належним чином. У матеріалах справи відсутні будь-які докази, що свідчать про неналежне або несвоєчасне реагування позивача, або про невиконання вимог органу нагляду в установлені строки.

Слід також зауважити, що орган ринкового нагляду самостійно визнавав ефективність та результативність дій позивача в межах аналогічних рішень, зокрема: рішеннями від 14.02.2024 №29- 36 та 30.07.2024 №04.01-02-61, що ще раз підтверджує безпідставність подальших репресивних заходів з боку відповідача.

Враховуючи викладене, дії відповідача з накладення адміністративно-господарських штрафів в умовах фактичної відсутності порушення, за незавершеним строком виконання та за відсутності шкоди споживачам, суд кваліфікує як протиправне втручання в господарську діяльність позивача, що підлягає судовому захисту відповідно до статті 55 Конституції України та статей 5, 6, 19 КАС України.

У зв`язку з викладеним, оскаржувані постанови підлягають скасуванню як такі, що прийняті з перевищенням повноважень, з порушенням процедурних вимог та без належного правового обґрунтування.

Відтак, позовні вимоги є обгрунтованими.

VІI. Висновок суду

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

VIІI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції позивачем сплачено судовий збір у розмірі 18328,00 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору на суму 18328,00 грн, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №04.1-01-89 - скасувати.

Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №04.1-01-90 - скасувати.

Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №04.1-01-91 - скасувати.

Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №04.1-01-92 - скасувати.

Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №04.1-01-93 - скасувати.

Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №04.1-01-94 - скасувати.

Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №04.1-01-95 - скасувати.

Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №04.1-01-96 - скасувати.

Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №04.1-01-97 - скасувати.

Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №04.1-01-98 - скасувати.

Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №04.1-01-99 - скасувати.

Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №04.1-01-100 - скасувати.

Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу від 09.01.2025 року № 1/4833 - скасувати.

Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу від 09.01.2025 року № 2/4833 - скасувати.

Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу від 09.01.2025 року № 3/4833 - скасувати.

Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу від 09.01.2025 року № 4/4833 - скасувати.

Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу від 09.01.2025 року № 5/4833 - скасувати.

Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу від 09.01.2025 року № 6/4833 - скасувати.

Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу від 09.01.2025 року № 7/4833 - скасувати.

Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу від 09.01.2025 року № 8/4833 - скасувати.

Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу від 09.01.2025 року № 9/4833 - скасувати.

Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу від 09.01.2025 року № 10/4833 - скасувати.

Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу від 09.01.2025 року № 11/4833 - скасувати.

Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу від 09.01.2025 року № 12/4833 - скасувати.

Стягнути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЖЖЕ ЕЛЕКТРИК» (ЄДРПОУ: 41983734; Фактична/юридична адреса: 03189, м. Київ, вул. Степана Рудницького, 6-Д, офіс 43) протиправно стягнуті кошти у розмірі 1182528,00 грн. (один мільйон сто вісімдесят дві тисячі п`ятсот двадцять вісім грн. (00) копійок).

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЖЖЕ ЕЛЕКТРИК» (ЄДРПОУ: 41983734; Фактична/юридична адреса: 03189, м. Київ, вул. Степана Рудницького, 6-Д, офіс 43)за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві (ЄДРПОУ: 40414833; 03151, м. Київ, вул. Волининська,12) судовий збір у розмірі 18328,00 грн. (вісімнадцять тисяч триста двадцять вісім грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.