Рішення

від 14.09.2006 по справі 7/119-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/119-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

14 вересня 2006 р.           Справа 7/119-06

             Господарський суд Вінницької області в складі: головуючого –судді  Н.В. Мінєєвої, секретаря судового засідання  Л.С. Юрчак.

             За участю представників сторін:

    позивача –Кудирко І.В. –пост. дор. від 13.03. 2006 року.

    відповідача – не з”явився

              Розглянувши  в приміщенні суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю  „Жмеринський маслосир завод” м. Жмеринка, Вінницької області до  Відкритого акціонерного товариства  „Вінницямолоко” м. Вінниця  про стягнення 2545 грн. 30 коп.

ВСТАНОВИВ :

         Подано позов про  стягнення    2545 грн. 30 коп.  заборгованості по оплаті  молочних продуктів  відпущених відповідачу  у 2004-2005 роках згідно укладеного між сторонами  договору купівлі-продажу № 16/09-04 від 16.09. 2004 року.

         12.05. 2006 року на адресу суду від позивача  (супровідний лист, вх. канцелярії суду № 6805 від 12.05. 2006 року) надійшла заява  від  10.05. 2006 року про уточнення  та збільшення позовних вимог, згідно якої  останній просить суд стягнути  з відповідача  2545 грн. 30 коп. основного боргу, 154 грн. 02 коп. індексу інфляції, 53 грн.  03 коп.  3 % річних та відшкодувати йому  понесені судові витрати. Одночасно з заявою  суду був наданий розрахунок ціни позову (лист № 187 від 10.05. 2006 року) та докази направлення цієї  заяви відповідачу.

       Супровідним листом (вх. канцелярії суду № 9008 від 20.06. 2006 року) позивач подав суду  письмову заяву за №  271 від 19.06. 2006 року про  уточнення та зменшення  позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 2485 грн. 20 коп.  основного боргу, 126,73 грн. індексу інфляції, 51,42 грн. 3% річних та  відшкодувати судові витрати. Одночасно з заявою суду  були надані докази направлення цієї заяви відповідачу по справі.

      В зв”язку з невиконанням сторонами в повному обсязі вимог суду, не наданням усіх витребуваних  документів,  необхідних для вирішення господарського спору, неявкою представника відповідача у судове засідання,  необхідністю витребування додаткових письмових доказів, хворобою судді Мінєєвої та перебуванням останньої у відпустці, а також з метою належного повідомлення сторін про день і час розгляду справи в суді, її  розгляд   відкладався  на 18.05.2006 року,  22.06. 2006 року та 14.09. 2006 року.

       Відповідач в судове засідання  14.09. 2006 року не з”явився, не виконав в повному обсязі вимоги ухвал суду  від 18.05. 2006 року та від 11.07. 2006 року, не надав усіх витребуваних судом документів, у т.р. відзиву на позов з доказами направлення його позивачу. Про день і час розгляду справи в суді був належним чином повідомлений, що стверджується  відміткою канцелярії суду за вих. №№ 10540р-10541р від 13.07. 2006 року про направлення сторонам ухвали суду від  11.07. 2006 року про призначення розгляду справи на 14.09. 2006 року  рекомендованими листами.  Конверт з зазначеною ухвалою суду з відміткою поштового відділення зв”язку про  невручення його відповідачу на адресу суду не повернувся. Оскільки ухвали суду від  18.05. 2006 року та від 11.07. 2006 року були направлені відповідачу за його юридичною адресою, що стверджується  довідкою  з ЄДРПОУ № 1897 від 05.07. 2005 року, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для  повідомлення належним чином  останнього   про час і місце розгляду судової справи за його  участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

            За таких обставин справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до  положень ст. 75 ГПК України.

            За письмовим клопотанням сторін справа розглядається  без здійснення технічної фіксації (звукозапису) судового процесу, що не суперечить ч. 7 ст. 81-1 ГПК України та за межами термінів, передбачених  ст. 69 ГПК України.

            В судове засідання  14.09. 2006 року  позивач  подав письмове клопотання, яким підтримав позовні вимоги  в частині стягнення суми основного боргу  в розмірі 2485 грн. 20 коп.  Від позову в частині стягнення  126,73 грн. індексу інфляції

та 51,42 грн.  3% річних  відмовився і просить провадження у справі в цій частині припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

            Зазначені уточнення позивачем позовних вимог прийняті судом до розгляду на підставі ст. 22 ГПК України.  

            Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, судом встановлено, що  16.09. 2004 року  між сторонами  було укладено договір № 16/09-04, згідно п. 1-1 якого  Продавець (позивач) зобов”язався передати у власність  Покупця ( відповідача)  товар, а останній  зобов”язався прийняти  товар  та оплатити його на умовах даного договору.

              Відповідно до п. 1.3 договору асортимент, ціна, кількість товару вказується  в накладних, що є  невід”ємною частиною цього договору.

              Розрахунок за продукцію здійснюється  протягом п”яти банківських днів, що обумовлено п. 4.2 договору.

              Згідно  п. 7.1 договору він набирає чинності  з моменту підписання його сторонами і діє до  остаточного  виконання зобов”язань, але в будь-якому випадку до  01.01. 2005 року.

              На виконання умов укладеного між сторонами договору  купівлі-продажу  № 16/09-04 від 16.09. 2004 року позивач за період терміну дії даного договору поставив відповідачу  молочних продуктів на загальну  суму  39141 грн. 81 коп., що підтверджується наявними у справі  видатковими накладними  № 4241, № 4242 від 16.09.04р,  №  4608  від  01.10. 04р, № 4955 від 15.10. 2004 року, № 5269 від  29.10. 2004 року,  № 5512 від  11.11. 2004 року,  № 5790 від 26.11. 2004 року,  № 6029 від 10.12.2004 року, № 6030 від  10.12.2004 року, № 6461 від 31.12. 2004 року.

             Крім того, на підставі усної домовленості сторін позивач поставив відповідачу  за період січень-червень 2005 року  молочних продуктів  на загальну суму  16014 грн. 20 коп., що стверджується наявними у справі видатковими накладними  № 371, № 372 від  21.01. 2005 року, № 772 від 14.02. 2005 року, № 1086 від  02.03. 2005 року, №  1846 від  13.04. 2005 року, № 2332 від  06.05. 2006 року, № 2637 від 26.05. 2005 року, № 2871 від 07.06. 2005 року.

             За отримані від позивача молочні продукти як за договором  № 16/09-04 від  16.09. 2004 року  так і за усною домовленістю  сторін, відповідач розрахувався частково шляхом сплати  грошових коштів на загальну суму  33809  грн. 22 коп. ,  так і шляхом повернення позивачу товару  на суму 2787 грн. 29 коп., що  стверджується наявними у справі витягами банку та  видатковими накладними на  повернення товару.

            Відповідно до п. 4 Прикінцевих  та перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс  України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.  Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності  Цивільним кодексом України, положення  цього Кодексу застосовуються  до тих прав і обов”язків, що виникли або продовжують існувати  після набрання ним чинності.

          Оскільки правовідносини між сторонами  виникли і продовжують існувати, суд керується нормами  Цивільного кодексу України (2003 року).  

           Згідно п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний термін  від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.     

 В зв”язку з тим, що  поставка  частини товарно-матеріальних цінностей була здійснена на підставі усної домовленості сторін з невизначеним строком виконання зобов'язання,  27.09.2005 року  позивач направив відповідачу претензію (вимогу) за № 18/25   про оплату отриманих товарно-матеріальних цінностей у 7-денний термін.

Відповідач своїх зобов'язань  щодо проведення розрахунків за отримані товарно-матеріальні цінності  як за договором  № 16/09-04 від 16.09. 2004 року  так і в  строки, обумовлені  п. 2 ст. 530 ЦК України  не виконав, що спонукало позивача звернутись з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 526 ЦК України   зобов'язання має  виконуватися  належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, що передбачено ст. 525 ЦК  України.

Станом на час звернення з позовом до суду  заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті  товарно-матеріальних цінностей  складала  2545 грн. 30 коп.

Позовні вимоги в частині стягнення  2545 грн. 30 коп. основного боргу стверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема,  видатковими накладними на відпуск товару та його повернення, витягами банку, іншими матеріалами справи.

Відповідно  до ст.ст. 4-3,33 ГПК України  сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення  поданими суду доказами.

На день розгляду справи  відповідач не надав суду доказів щодо  сплати позивачу основного боргу  не  надав і доказів щодо спростування  позовних вимог в цій частині а тому позов підлягає задоволенню з межах заявлених позовних вимог (з урахуванням заяви  позивача про уточнення та зменшення позовних вимог за № 271 від 19.06. 2006 року)  в сумі  2485  грн. 20 коп. на підставі  ст.ст.  525,  526, 530 ЦК України.

Відмова позивача від позову  в частині стягнення 126 грн. 73 коп. індексу інфляції, 51 грн. 42 коп. 3% річних  приймається судом як така, що не суперечить законодавству, не порушує чиїх - небудь прав і охоронюваних законом інтересів, а провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 78 ГПК України позивачу роз”яснені процесуальні наслідки його дій.

              Витрати на  держмито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  підлягають віднесенню на відповідача відповідно до вимог   ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.  526, 525, 530 ЦК України,  п. 4 „Прикінцеві та перехідні положення ЦК України”,  ст. 193 ГК України, ст.ст.   4-3,33, 44, 49, 75, 78, п. 4 ст. 80,   ст.ст.  82, 84, 85,  115, 116 ГПК України;

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Вінницямолоко” (м. Вінниця, вул.. А. Іванова, 51А, код ЄДРПОУ  00453196,  р/р  260050330061  в філії Укрпромбанку м. Вінниці, МФО 302515)-на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Жмеринський маслосир завод” (23100 Вінницька область, м. Жмеринка, вул.. Миру, 33, р/р  260033419  в Вінницькій обласній дирекції  АППБ „Аваль”, МФО 302247, код ЄДРПОУ  30580812)  2485 грн. 20 коп. основного боргу,  95 грн. 18 коп.  відшкодування витрат на держмито, 110 грн. 11 коп. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення  126 грн. 73 коп. індексу інфляції, 51 грн. 42 коп. 3% річних,  провадження у справі в цій частині припинити.

Суддя                                             Мінєєва Н.В.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84ГПК України  18.09.06