Ухвала від 04.08.2025 по справі 757/10814/25-к

печерський районний суд міста києва

757/10814/25-к

1-кс-11358/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2025 року

слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.12.2024 року № 757/58142/24-к у кримінальному провадженні № 12020000000000441 від 06.05.2020.

В обґрунтування клопотання адвокат зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, вказані земельні ділянки перебувають під арештом тривалий час, а ОСОБА_5 , який набув право власності на земельні ділянки у встановлений законом спосіб, не має жодного процесуального статусу у провадженні.

У судовому засіданні представник клопотання підтримала, просила задовольнити його в повному обсязі.

Прокурор та слідчий у судове засідання не з`явились, були належним чином повідомлені.

В матеріалах містяться заперечення слідчого, заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити, посилаючись на те, що вказані земельні ділянки розташовані в межах земель лісового фонду.

Вивчивши матеріали клопотання, заслухавши думку представника слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора при оперативному супроводженні Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000441 від 06.05.2020.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.12.2024 року № 757/58142/24-к накладено арешт на майно, зокрема, на земельні ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_5 являється одноосібним власником земельних ділянок кадастровими номерами 2611092001:22:002:3073 і 2611092001:22:002:3072, що підтверджується нотаріальною заявою ОСОБА_5 щодо згоди на поділ земельної ділянки площею 0.2 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:1499, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою участок Стаїщі, с. Поляниця, Івано-Франківська область, та проведення державної реєстрації прав на дві створені земельні ділянки із кадастровими номерами 2611092001:22:002:3073 і 2611092001:22:002:3072. Вказана заява зареєстрована 12.09.2019 приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_6 в реєстрі за№1359.

В свою чергу представник вказує, що земельна ділянка площею 0.2 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:1499 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою участок Стаїщі, с. Поляниця, Івано-Франківська область була подарована ОСОБА_5 її колишньою власницею ОСОБА_7 , що стверджується договором дарування земельної ділянки від 04.06.2018, що посвідчений приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрованого в реєстрі за №829 .

Між тим, як вбачається з договору дарування земельної ділянки від 04.06.2018, приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу ОСОБА_8 перед тим як вчиняти нотаріальну дію з посвідчення цього договору встановлено належність ОСОБА_7 відчужуваної земельної ділянки. Так, ця земельна ділянка належна ОСОБА_7 на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу ОСОБА_8 04.10.2013 року за реєстровим №2424, власність також підтверджувалась витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 04.10.2013 року за номером запису про право власності 2725276. Будь-які обмеження для використання земельної ділянки на час її придбання були відсутні.

Тобто ОСОБА_5 є добросовісним власником майна, набутим у встановленому законом порядку, що прокурорм чи слідчим не спростовано, а також жодних обгрутованих доказів, що арештоване майно отримано незаконно слідчому судді не надано.

Крім цього, слідчим суддею під час розгляду даного клопотання встановлено, що ОСОБА_5 не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні №12020000000000441 від 06.05.2020.

Також слідчим суддею береться до уваги та обставина, що кримінальне провадження за № 12020000000000441 внесене до ЄРДР 06.05.2020, тобто досудове розслідування триває більше 5 років, що є об`єктивно достатнім строком для з`ясування обставин кримінального провадження, прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, зокрема, що стосується вказаного майна.

Так п. 1 ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 є добросовісним власником майна, набутим у встановленому законом порядку, жодних доказів, що арештоване майно отримано незаконно слідчому судді не надано.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається із наданих суду матеріалів, відсутні підстави вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, що в свою чергу вказує на безпідставність такого обмеження права власника на мирне володіння та користування своїм майном.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Будь-яке втручання державного органа у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" від 23.09.1982 р.). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986 р.).

Зазначені обставини в їх сукупності свідчать про наявність підстав для скасування арешту з метою забезпечення "справедливого балансу" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи, а також у зв`язку із відсутністю обгрунтованих підстав для його застосування, оскільки майно набуте у встановленому законом порядку, відтак клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт на земельні ділянки із кадастровими номерами 2611092001:22:002:3073 і 2611092001:22:002:3072, які на праві власності належать ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , який накладений на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 за єдиним унікальним номером судової справи 757/58142/24-к, номером провадження 1-кс-49361/24 від 11.12.2024, з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 12020000000000441 від 06.05.2020, шляхом заборони їх відчуження, розпорядження та користування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1