Ухвала від 16.07.2025 по справі 640/16655/21

ф

УХВАЛА

16 липня 2025 року

м. Київ

справа №640/16655/21

адміністративне провадження №К/990/37126/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Сороки Л.П.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представників відповідача: Бойко О.В., Колодій К.Г., Шейко О.О.,

розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання постанови Верховного Суду від 27.11.2023 у справі №640/16655/21

за позовом ОСОБА_1

до Вищого адміністративного суду України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Вищого адміністративного суду України (далі також - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі також - відповідач 2), в якому позивач просив:

- визнати протиправними дії Вищого адміністративного суду України щодо невидачі йому довідки про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно заяви від 17.02.2021;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови йому провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді Верховного Суду, передбаченого статтею 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити йому перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді Верховного Суду згідно зі статтями 135, 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 19.02.2020 в розмірі 143 067, 45 грн щомісячно.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2021, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2022, позовні вимоги - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Вищого адміністративного суду України щодо невидачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно заяви від 17.02.2021.

Суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та зобов`язав Вищий адміністративний суд України видати ОСОБА_1 передбачену Розділом ІІ Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління ПФУ від 25.01.2008 №3-1 (в редакції постанови правління ПФУ № 6-1 від 07.06.2019), довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі положень статей 135, 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402, та передбачений Додатком 4 Розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Вищого адміністративного суду України.

3. Постановою Верховного Суду від 27.11.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2022 в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити судді у відставці ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді, виходячи з розміру суддівської винагороди судді вищого спеціалізованого суду з відповідними коефіцієнтами та доплатами, визначеними в статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, з моменту виникнення такого права, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2022 - залишено без змін.

4. Ухвалою Верховного Суду від 06.05.2024 задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №640/16655/21. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати звіт про виконання постанови Верховного Суду від 27.11.2023 у справі №640/16655/21 протягом 30 днів з дати прийняття цієї ухвали.

5. 28.05.2024 відповідач 2 надіслав до Суду звіт про виконання судового рішення. Зазначає, що на виконання постанови Верховного Суду від 27.11.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувало позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді, виходячи з розміру суддівської винагороди судді вищого спеціалізованого суду з відповідними коефіцієнтами та доплатами; виплата нарахованої заборгованості за період з 19.02.2020 по 26.12.2023 у розмірі 4 405 707 грн 09 коп. буде здійснена у межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

6. Ухвалою від 06.06.2024 Верховний Суд не прийняв поданий відповідачем 2 звіт від 28.05.2024 як належне документальне підтвердження виконання постанови Верховного Суду від 27.11.2023 у повному обсязі (а саме в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості щомісячного довічного грошового утримання судді після здійснення його перерахунку) та установив Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві новий строк для подання звіту про виконання судового рішення у зазначеній частині, з дня отримання ним копії цієї ухвали; зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали подати до Верховного Суду звіт про виконання постанови Верховного Суду від 27.11.2023 у справі № 640/16655/21 з письмовими доказами на підтвердження виплати заборгованості.

7. 21.08.2024 відповідачем 2 подано до Верховного Суду звіт про виконання рішення суду, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зазначило, що виплату заборгованості, що виникла на виконання постанови Верховного Суду від 27.11.2023 за період з 19.02.2020 по 26.12.2023, буде здійснено у межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Також відповідач 2 повідомив, що з метою виконання постанови Верховного Суду від 27.11.2023, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві направлено лист до Пенсійного фонду України з проханням профінансувати заборгованість в сумі 4 405 707, 09 грн для виконання рішення суду в повному обсязі (вих. № 2600-0501-5/119040 від 12.06.2024). Однак, розглянувши запит щодо виділення коштів на виконання рішення суду стосовно ОСОБА_1 - отримувача щомісячного довічного грошового утримання, Пенсійний фонд України повідомив, серед іншого, що Бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік на сьогодні не затверджено; сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена в бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік після його затвердження; сума коштів, що нарахована на виконання постанови Верховного Суду від 27.11.2023 у справі №640/16655/21, виплачуватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Таким чином, відповідач 2 вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виконало постанову Верховного Суду від 27.11.2023 згідно покладених зобов`язань.

8. 22.08.2024 відповідачем 2 через підсистему "Електронний суд" подану звіт про виконання рішення суду, який аналогічний за змістом тому, що поданий 21.08.2024.

9. Ухвалою від 12.09.2024 Верховний Суд не прийняв поданий відповідачем 2 звіт від 21.08.2024 як належне документальне підтвердження виконання постанови Верховного Суду від 27.11.2023 у повному обсязі (а саме в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості щомісячного довічного грошового утримання судді після здійснення його перерахунку) та установив Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві новий строк для подання звіту про виконання судового рішення у зазначеній частині; зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві протягом шести місяців з дня отримання копії цієї ухвали подати до Верховного Суду звіт про виконання постанови Верховного Суду від 27.11.2023 у справі № 640/16655/21 з письмовими доказами на підтвердження виплати заборгованості.

10. 03.03.2025 відповідачем 2 через підсистему "Електронний суд" подано звіт про виконання рішення суду, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зазначило, що виплату заборгованості, що виникла на виконання постанови Верховного Суду від 27.11.2023 за період з 19.02.2020 по 26.12.2023, буде здійснено у межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Також відповідач 2 повідомив, що з метою виконання постанови Верховного Суду від 27.11.2023, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві направлено лист до Пенсійного фонду України з проханням профінансувати заборгованість в сумі 4 405 707, 09 грн для виконання рішення суду в повному обсязі, однак Пенсійний фонд України повідомив, серед іншого, що сума коштів, що нарахована на виконання постанови Верховного Суду від 27.11.2023 у справі №640/16655/21, виплачуватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. До звіту про виконання рішення суду відповідач 2 додав: виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; рішення №930010835797 від 17.05.2024 про перерахунок довічного грошового утримання; лист до Пенсійного фонду України №2600-0401-5/29784 від 20.02.2025; докази відправки звіту позивачу; Тимчасовий розпис доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на І квартал 2025 року.

11. 11.03.2025 відповідачем 2 до Верховного Суду подано звіт про виконання рішення суду, який аналогічний за змістом тому, що поданий 03.03.2025.

12. Ухвалою Верховного Суду від 13.03.2025 відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві у прийнятті звіту про виконання постанови Верховного Суду від 27.11.2023 у справі №640/16655/21.

Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві новий строк для подання звіту про виконання постанови Верховного Суду від 27.11.2023 у справі №640/16655/21.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надати Верховному Суду звіт про виконання постанови Верховного Суду від 27.11.2023 у справі №640/16655/21 протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснено Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві, що звіт про виконання постанови Верховного Суду від 27.11.2023 у справі №640/16655/21 має відповідати вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.

Накладено на начальника Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві Бойко Олену Володимирівну ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ; адреса місяця роботи: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) штраф у розмірі 60 560,00 грн. за невиконання у повному обсязі рішення суду у даній справі.

Штраф стягнуто у такому порядку:

- 30 280,00 грн. на користь Державного бюджету України. Стягувачем є Державна судова адміністрація України (код ЄДРПОУ 26255795; адреса: 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5);

- 30 280,00 грн. на користь позивача - ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ).

13. 09.05.2025 відповідачем 2 через підсистему "Електронний суд" подано звіт про виконання рішення суду, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві просить:

- прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання постанови Верховного Суду від 27.11.2023 по справі 640/16655/21 на виконання ухвали Верховного Суду від 13.03.2025;

- звільнити начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Бойко Олену Володимирівну від сплати штрафу у розмірі 60 560,00 грн.

У вказаному звіті Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві покликається на виконання судового рішення у межах наданих йому повноважень, а саме: здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді. Виплата нарахованої заборгованості у розмірі 4 405 707 грн 09 коп. буде здійснено у межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідач 2 також зазначає, що вказану заборгованість обліковано в Головному управлінні за номером справи та датою набрання рішення законної сили за порядковим №582880.

У взаємозв`язку з наведеним Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило, що у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік у структурі коштів Державного бюджету України виокремлені кошти на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, річний обсяг яких передбачений в сумі 500,00 млн грн.

У межах виділених бюджетних коштів Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві на фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду у 2024 році використано - 49, 8 млн грн (виплачено у жовтні-грудні 492 особам), заборгованості по виплаті перед якими обліковувалися на підставі рішень судів, що набрали законної сили по 19.11.2020.

Станом на травень 2025 бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік не затверджений, внаслідок чого Головне управління здійснює виплати згідно Тимчасового розпису доходів і видатків на ІІ квартал цього року, згідно якого кошти на фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду на 2025 рік не передбачені.

Водночас Пенсійний фонд України своїми листами від 25.03.2025 №2800-010102-9/20095 (відповідь на запит від 20.02.2025) та від 24.04.2025 № 2800-030102-9/27196 (відповідь на запит від 21.03.2025) повідомив відповідача 2 про те, що виплата коштів на виконання згаданої вище постанови касаційного суду здійснюється в межах затверджених бюджетних призначень для виконання відповідних виплат. При цьому черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.

Враховуючи вищевикладене, відповідач 2 вважає, що керівником Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві вжито активних, розумних та достатніх дій, які свідчили б про належне виконання ним обов`язків та використання всіх доступних інструментів, спрямованих на встановлення дійсного стану розгляду органом вищого рівня питання погашення заборгованості на виконання судового рішення у справі №640/16655/21.

Також відповідач 2 просить про звільнення начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Бойко Олени Володимирівни від сплати штрафу у розмірі 60 560,00 грн, посилаючись на норми частини п`ятої статті 383-3 КАС України, якою передбачено, що якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

До звіту про виконання рішення суду відповідач 2 додав: лист Пенсійного фонду України від 25.03.2025 вих. №2800-030102-9/20095; лист до Пенсійного фонду України від 21.03.2025 вих. №2600-01-05/50756 з додатками; лист Пенсійного фонду України від 24.04.2025 вих. №2800-030102-9/27196; План доходів та видатків Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на 2024 рік; Тимчасовий розпис видатків і доходів на ІІ квартал 2025 року; Принтскрин картки в підсистемі РСР; лист Пенсійного фонду України до Міністерства соціальної політики України від 21.02.2024 №2800-040101-5/10866; лист Пенсійного фонду України до Міністерства соціальної політики України від 17.04.2025 №2800-040101-5/23370.

14. Вирішуючи питання прийнятності звіту про виконання судового рішення, Суд виходить з такого.

15. Верховний Суд постановляючи ухвалу від 13.03.2025, якою відмовив Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві у прийнятті попереднього звіту та встановив новий строк подання звіту, при цьому наклавши на начальника Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві штраф, виходив з того, що:

1) з часу набрання рішенням суду законної сили (27.11.2023) останнє залишається невиконаним більше 15 місяців і за весь цей період відповідач (боржник) направив до Пенсійного фонду України, лише два листа, один з яких направлено відповідачем 2 до Пенсійного фонду України лише 20.02.2025, тобто лише через 161 день (після постановлення ухвали) та всього за 21 день до закінчення установленого Судом шестимісячного строку;

2) відповідачем 2 втретє подано звіт про виконання рішення суду, який по суті є аналогічним за змістом попереднім;

3) відповідачем 2 не надано жодних доказів подання до Пенсійного фонду України пакету документів, необхідних для підтвердження суми, що підлягає виплаті;

4) відповідачем 2 не надано доказів вжиття керівником боржника активних, розумних та достатніх дій, які свідчили б про належне виконання ним обов`язків та використання всіх доступних інструментів, спрямованих на встановлення дійсного стану розгляду органом вищого рівня питання погашення заборгованості на виконання судового рішення у справі №640/16655/21.

Так, подаючи звіт 09.05.2025 відповідач 2 зазначив, що на момент подання цього звіту, він виконав усі умови, про які йшлось в ухвалі Верховного Суду від 13.03.2025, зокрема:

1) за результатами розгляду запиту Головного управління від 20.02.2025 № 2600-0401-5/29784 (надано до звіту Головного управління від 21.02.2025 №2600-0803-8/30956) щодо виділення коштів на виконання рішення суду стосовно ОСОБА_1 - отримувача щомісячного довічного грошового утримання, Пенсійний фонд України листом від 25.03.2025 №2800-030102-9/20095 повідомив, що бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік не затверджено. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена в бюджеті Пенсійного фонду України на 2025 рік після його затвердження. З огляду на положення абзацу другого пункту 7 розділу ІІ Порядку № 21-2, черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Відтак сума коштів, що нарахована на виконання постанови Суду від 27.11.2023, виплачуватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

Враховуючи вищевикладене, відповідач 2 вважає, що керівником Головного управління вжито активних, розумних та достатніх дій, які свідчили б про належне виконання ним обов`язків та використання всіх доступних інструментів, спрямованих на встановлення дійсного стану розгляду органом вищого рівня питання погашення заборгованості на виконання судового рішення у справі №640/16655/21.

2) Суду надано копію тимчасового розпису доходів і видатків Головного управління на ІІ квартал 2025, з якого вбачається, що коштів Державного бюджету на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду не передбачено.

Поряд з цим, відповідач 2 звернув увагу, що згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913 (у редакції постанови правління № 35 Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1, підписаної Головою правління Є. Капінусом та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.01.2022 №53/37389) видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України від 05.06.2012 №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм.

Фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Зазначені кошти входять до складу запланованих асигнувань з державного бюджету по бюджетній програмі за КПКВК 2506080 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду".

Головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат по зазначеній бюджетній програмі, є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України (далі - Фонд) - відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня.

Приписами пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 за № 28-2, передбачено, що Головне управління, відповідно до покладених на нього завдань, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 та підпункту 4 пункту 4 Положення основним завданням Управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Управління відповідно до покладених на нього завдань планує доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду.

Бюджет Фонду затверджується Кабінетом Міністрів України. Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Отже, у Головного управління відсутня можливість самостійно формувати бюджет та виділяти кошти із державного бюджету на фінансування пенсій. Як наслідок, покладені судом зобов`язання на відповідача можуть бути виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, після надходження відповідних коштів з Державного бюджету України.

3) Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві до Пенсійного фонду України було направлено на розгляд пакет документів, передбачених пунктом 5 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 у справі 640/16655/21.

Листом від 24.04.2025 №2800-030102-9/27196 Пенсійний фонд України за результатами розгляду запиту Головного управління від 21.03.2025 № 2600-01- 5/50756 щодо розгляду пакету документів для виділення коштів на виконання постанови Верховного Суду від 27.11.2023 у справі № 640/16655/21 стосовно ОСОБА_1 - отримувача щомісячного довічного грошового утримання, повідомив, що щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України (частина п`ята статті 142 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів"). Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс) будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можливо здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена в бюджеті Пенсійного фонду України на 2025 рік після його затвердження. З огляду на положення абзацу другого пункту 7 розділу ІІ Порядку № 21-2, черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Відтак сума коштів, що нарахована на виконання постанови Суду від 27.11.2023, виплачуватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

4) Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві відомо, що Пенсійний фонд України (копія листів додається) неодноразово звертався до Міністерства соціальної політики України з проханням сприяння щодо виділення у повному обсязі асигнувань з держаного бюджету на забезпечення пенсійних виплат, перерахованих на виконання судових рішень. Проте, вищевказані звернення не дали позитивного результату. Відповідач 2 вважає, що вищевикладене є поважними та винятковими обставинами, які дійсно унеможливлюють виконання постанови Верховного Суду від 27.11.2023 в частині виплати заборгованості у розмірі 4405707 грн. 09 коп. у визначений судом строк.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, Суд звертає увагу на те, що фактична невиплата заборгованості обумовлена недостатністю бюджетних коштів, що виділяються на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України.

Разом з тим, відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення, що узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі № 611/26/17, від 07.02.2022 у справі № 200/3958/19-а.

З 19.12.2024 набрав чинності Закон України від 21.11.2024 № 4094-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" (далі - Закон № 4094-ІХ), яким статтю 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.

Відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Вимоги до змісту та форми такого звіту визначені у нормах частин другої та третьої статті 382-2 КАС України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами статті 382-3 КАС України. А тому, вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення з подальшим застосуванням таких заходів судового контролю як встановлення нового строку для подання звіту й накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень (боржника), суд має встановити факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Зокрема суд повинен з`ясувати чи вживалися суб`єктом владних повноважень (зокрема в особі його керівника) всі необхідні та вичерпні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення, та які саме заходи; чи діяв зазначений керівник при вжитті тих чи інших заходів добросовісно, пропорційно, своєчасно та обгрунтовано; чи існували документально підтверджені поважні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення. Необхідність встановлення судом цих обставин під час розгляду звіту про виконання судового рішення, ухваленого у справі, яка стосується здійснення пенсійних (соціальних та ін.) виплат, випливає безпосередньо зі змісту частин другої і п`ятої статті 382-3 КАС України.

Проаналізувавши доводи відповідача, викладені у наданому звіті про виконання судового рішення, а також дослідивши долучені до звіту копії документів сукупно з іншими матеріалами справи, Суд встановив, що постанова від 27.11.2023 в частині здійснення нарахування суми коштів на виконання постанови Верховного Суду від 27.11.2023 у справі №640/16655/21 виконана, але в частині погашення нарахованої виплати станом на день подання цього звіту така залишилася невиконаною.

Відповідно до положень частини першої статті 3 Закону України від 05.06.2012 № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Поряд з цим за правилами пунктів 20 і 29 статті 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається:

- взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України;

- здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.

У звіті від 09.05.2025, як й у попередніх своїх звітах про виконання судового рішення, Головне управління зазначило, що причина невиконання постанови Верховного Суду від 27.11.2023 в частині виплати на користь позивача доплати щомісячного довічного грошового утримання судді пов`язана виключно з відсутністю необхідного для цього бюджетного фінансування.

Суд вважає, що відповідачем у поданому звіті не наведено обставин і не доведено належними та допустими доказами вжиття ГУ ПФ України в м. Києві достатніх й вичерпних заходів для виконання рішення суду в повному обсязі.

Стосовно ж покликання відповідача на випадки надсилання ним до Пенсійного фонду України листів, то Судом акцентувалася увага Головного управління, що направлення таких запитів на виділення коштів до Пенсійного фонду України не є достатнім для вжиття завершальних заходів з виконання постанови Верховного Суду від 27.11.2023. Необхідним також є вжиття заходів з метою актуалізації перед Пенсійним фондом України проблеми неповного виконання судових рішень (зокрема, судового рішення у справі № 640/16655/21), ухвалених не на користь Фонду, та ініціювання зміни системного підходу до виконання таких рішень. Проте докази вчинення таких дій керівником ГУ ПФ України в м. Києві до останнього із звітів про виконання судового рішення вчергове не долучено.

Таким чином, на переконання Суду, вжиті відповідачем 2 заходи для виконання судового рішення, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення, а тому Суд відмовляє у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, поданого 09.05.2025.

Що стосується клопотання відповідача 2, заявленого у звіті від 09.05.2025, про звільнення начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Бойко Олени Володимирівни від сплати штрафу у розмірі 60 560, 00 грн, Суд зазначає таке.

По-перше, конструкція статті 382-3 КАС України побудована таким чином, що у ній йдеться про те, що Суд при вирішенні прийнятності кожного нового звіту про виконання рішення суду, зобов`язаний одночасно вирішувати питання щодо накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу. При цьому, якщо при розгляді попереднього звіту було відмовлено у прийнятті такого і судом у зв`язку з цим накладено на суб`єкта владних повноважень штраф, то нормами чинного процесуального права не передбачено механізму для зменшення/скасування вже застосованого штрафу.

Таким чином, штраф, який встановлений ухвалою Верховного Суду від 13.03.2025, залишається чинним та не може бути зменшеним/скасованим в межах розгляду цього звіту від 09.05.2025.

По-друге, щодо наявності/відсутності підстав для застосування штрафу під час розгляду звіту відповідача 2 від 09.05.2025, враховуючи зроблені раніше висновки Суду щодо відмови у прийнятті такого звіту, слід зазначити наступне.

За змістом норм частини п`ятої статті 382-3 КАС України суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Верховний Суд в ухвалі від 03.03.2025 у справі № 160/5259/20 відзначив, що за усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

У взаємозв`язку із наведеним Суд вважає за необхідне зазначити, що накладення штрафу за невиконання судового рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності останнього за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу судового контролю як штраф у випадку відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є обов`язком суду й направлено на забезпечення повної реалізації відповідного судового рішення.

При цьому визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.

У свою чергу в залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання за судовим рішенням, що підлягає виконанню боржником, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Зокрема перелік таких обставин при виконанні судового рішення, яке стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), визначений у частині п`ятій статті 382-3 КАС України. А саме це відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Отже, враховуючи передбачене у частині п`ятій статті 382-3 КАС України право суду звільнити боржника від сплати штрафу за невиконання (неповне виконання) судового рішення, за наявності документально доведених обставин щодо відсутності бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, Суд розглядає як прийнятне не застосовувати до відповідача 2 штраф та надати йому можливість виконати судове рішення належним чином, здійснивши виплату нарахованої суми щомісячного довічного грошового утримання судді, у зв`язку з чим, згідно з положенням частини третьої статті 382-3 КАС України вирішив встановити новий строк для надання звіту про виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, Суд доходить висновку про відмову у прийнятті звіту про виконання постанови Верховного Суду від 27.11.2023 у справі № 640/16655/21 та необхідність у встановленні нового строку для виконання судового рішення - протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали.

Керуючись статтями 382 - 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві у прийнятті звіту про виконання постанови Верховного Суду від 27.11.2023 у справі №640/16655/21.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві новий строк для подання звіту про виконання постанови Верховного Суду від 27.11.2023 у справі №640/16655/21.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надати Верховному Суду звіт про виконання постанови Верховного Суду від 27.11.2023 у справі №640/16655/21 протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві, що звіт про виконання постанови Верховного Суду від 27.11.2023 у справі №640/16655/21 має відповідати вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 04.08.2025.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

А.І. Рибачук

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду