Постанова від 22.07.2025 по справі 607/24077/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/24077/24Головуючий у 1-й інстанції Черніцька І.М. Провадження № 22-ц/817/527/25 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2025 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,

за участю секретаря судового засідання Гичко К.С.,

представника позивача адвоката Матвіяса А.Б.,

представників відповідачів Кузьми Г.Р., Панас Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу №607/24077/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 лютого 2025 року, ухвалене суддею Черніцькою І.М., повний текст якого складено 07 березня 2025 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної ради, Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради про визнання протиправним, скасування розпорядження, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

07 листопада 2024 року ОСОБА_2 (далі позивач, апелянт) звернувся з позовом до Тернопільської обласної ради (далі ТОР, відповідач 1), комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради (далі КНП «ТОДКЛ» ТОР, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування розпорядження першого заступника голови Тернопільської обласної ради В.Болєщука за №179 від 16 вересня 2024 року про звільнення його з посади генерального директора КНП «ТОДКЛ» ТОР, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 16 вересня 2019 року між ним та Тернопільською обласною радою було укладено контракт на зайняття посади керівника комунального некомерційного підприємства у сфері охорони здоров`я, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області, а саме на посаду генерального директора (головного лікаря) КНП «ТОДКЛ» ТОР. Згідно п.27 розділу 6 контракту він діє 5 років з 16 вересня 2019 року до 16 вересня 2024 року. Якщо після закінчення строку його дії трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія контракту вважається продовженим на строк, на який його укладено.

12 липня 2024 року позивач на виконання п.12 розділу 2 контракту подав відповідачу звіт про виконання контракту та заяву, в якій просив продовжити термін дії контракту ще на 5 років.

17 вересня 2024 року позивач ОСОБА_2 на електронну пошту КНП «ТОДКЛ» і рекомендованим листом отримав копію розпорядження першого заступника голови Тернопільської обласної ради В.Болєщука за №179, відповідно до якого він з 16 вересня 2024 року був звільнений з посади генерального директора (головного лікаря) КНП «ТОДКЛ» ТОР та призначений виконуючим обов`язки на цій посаді.

Згідно умов контракту, суб`єктом, який мав право приймати рішення про звільнення позивача при закінченні дії контракту, є Тернопільська обласна рада.

Ініціатором звільнення працівника із займаної посади може виступити і голова Тернопільської обласної ради, обґрунтована пропозиція якого подається на розгляд відповідної постійної комісії Тернопільської обласної ради, що передбачено Положенням про порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року №170 «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору» (далі Положення №170). Далі згідно пункту 4.14 розділу 4 вказаного Положення №170 голова Тернопільської обласної ради з урахуванням рекомендацій постійної комісії вносить питання про звільнення керівника на розгляд пленарного засідання сесії Тернопільської обласної ради.

Позивач вказав, що відповідач не дотримав визначеного законом та контрактом порядку звільнення. Вважає, що 16 вересня 2024 року, що є останнім днем дії контракту, позивач виконував свої службові обов`язки, жодних повідомлень про звільнення не отримував, що свідчить про продовження трудових відносин.

Отже, позивач вважає розпорядження про своє звільнення протиправним, оскільки воно винесено неуповноваженою на це службовою особою після закінчення строку дії контракту, який 16 вересня 2024 автоматично продовжено ще на п`ять років.

Крім того, роботодавець не попередив позивача письмово про рішення припинити з ним трудові відносини, чим було порушено Конвенцію Міжнародної організації праці за №158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, яка ратифікована постановою Верховної ради України від 04 лютого 1994 року.

З посиланням на вищенаведене, позивач вказав, що питання про продовження контракту чи його звільнення після закінчення строку не вирішено органом, до компетенції якого належить їх вирішення, а тому вважає розпорядження заступника голови Тернопільської обласної ради за №179 від 16 вересня 2024 року таким, що не спричиняє реальних правових наслідків.

Крім того, відповідач при його звільненні не повідомив його про наявність вакансій, чим не було дотримано вимог ст.23 КЗпПУ.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 лютого 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким його позов задовольнити.

Мотиви апеляційної скарги є подібними доводам, викладеним у позовній заяві.

Крім того, зазначає, що оскаржуване розпорядження першого заступника голови Тернопільської обласної ради затверджено Тернопільською обласною радою на пленарному засіданні, яке відбулось 30 грудня 2024 року (рішення № 1103 «Про затвердження виданих у міжсесійний (міжпленарний) період розпоряджень голови Тернопільської обласної ради»), що встановлено судом першої інстанції. Однак станом на 30 грудня 2024 року контракт, укладений з Позивачем, вже автоматично продовжив термін дії ще на 5 років. Тому факт затвердження оскаржуваного розпорядження на пленарному засіданні Тернопільської обласної ради знову ж таки не є підставою для припинення трудових відносин з позивачем.

З огляду на це вказує, що оскільки станом на 17 вересня 2024 року Тернопільська обласна рада не припинила трудових відносин з позивачем (не повідомила про таке припинення), то з цього дня в силу пункту 2 частини першої статті 36 КЗпПУ та пункту 27 розділу VІ контракту термін його дії автоматично продовжений ще на 5 років.

Також вказує, що судом першої інстанції не надана оцінка свідомого ігнорування вимог частини третьої статті 23 КЗпПУ, яка зобов`язує роботодавця інформувати працівників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, що відповідають їх кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, а також забезпечити рівні можливості таких працівників для його укладення, однак будь-якої інформації про вакансії позивачу не надавалось, що також свідчить про незаконність рішення, яке оскаржується.

У відзиві на апеляційну скаргу Тернопільська обласна рада просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.

Зокрема зазначає, що згідно з пунктом 27 контракту від 16 вересня 2019 року визначено строк дії контракту з 16 вересня 2019 року до 16 вересня 2024 року. Водночас підпунктом 1 пункту 22 контракту встановлено, що дія контракту припиняється із закінченням строку, на який його укладено.

Вказує, що 12 липня 2024 року на адресу Тернопільської обласної ради надійшла заява ОСОБА_2 від 12 липня 2024 року з приводу продовження строку дії контракту від 16 вересня 2019 року до 16 вересня 2029 року.

Відповідно до встановлених регламентно-процедурних вимог питання щодо строку дії контракту від 16 вересня 2019 року було предметом розгляду постійної комісії Тернопільської обласної ради з питань охорони здоров`я, сім`ї, материнства, дитинства, до функціональної спрямованості якої належить означене питання. У зв`язку з цим 16 вересня 2024 року цією постійною комісією Тернопільської обласної ради прийняті рішення №№356, 357, 358.

На підставі наведеного, керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішеннями Тернопільської обласної ради від 26 жовтня 2023 року №814 «Про надання доручень першому заступнику голови Тернопільської обласної ради Болєщуку Володимиру Михайловичу», від 04 липня 2024 року №1048 «Про доручення голові Тернопільської обласної ради щодо вирішення окремих питань управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області», враховуючи пункт 27 контракту з керівником комунального некомерційного підприємства у сфері охорони здоров`я, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області, укладеного 16 вересня 2019 року між Тернопільською обласною радою і ОСОБА_2 (з урахуванням додаткових договорів від 10 липня 2020 року №1, від 15 червня 2022 року №2 до вказаного контракту), рішення постійної комісії Тернопільської обласної ради з питань охорони здоров`я, сім`ї, материнства, дитинства від 16 вересня 2024 року №356 і №357, першим заступником голови Тернопільської обласної ради видано розпорядження від 16 вересня 2024 року №179 «Про ОСОБА_2 », згідно з яким передбачено:

- звільнити ОСОБА_2 16 вересня 2024 року з посади генерального директора (головного лікаря) КНП «ТОДКЛ» ТОР у зв`язку із закінченням строку дії контракту на підставі пункту 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України;

- до остаточного вирішення Тернопільською обласною радою кадрового питання у встановленому порядку ОСОБА_2 призначити з 17 вересня 2024 року виконувачем обов`язків генерального директора (головного лікаря) комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради.

Зазначає, що чинним трудовим законодавством України не передбачено обов`язку власника продовжувати строк дії контракту та повідомляти працівника про закінчення дії строкового трудового контракту. Закінчення строку трудового договору (контракту) припиняє трудові відносини тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна з сторін трудового договору працівник чи власник або уповноважений ним орган. При такому волевиявленні однієї зі сторін друга сторона не може перешкодити припиненню трудових відносин. Також чинне законодавство не передбачає можливості поновлення працівника на роботі після закінчення строку дії контракту в судовому порядку.

Відповідно до ст.36 КЗпП України підставами припинення трудового договору, зокрема, є закінчення його строку (пункти 2 і 3 статті 23 КЗпП України), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Зокрема, укладення 16 вересня 2019 року контракту з керівником комунального некомерційного підприємства у сфері охорони здоров`я, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області, між Тернопільською обласною радою та ОСОБА_2 відбулось відповідно до Порядку укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я. А текст самого контракту відповідає Типовій формі контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я, що діє в організаційно-правовій формі державного або комунального некомерційного підприємства.

Згідно з підпунктом 1 пункту 22 контракту від 16 вересня 2019 року передбачено, що дія контракту припиняється із закінченням строку, на який його укладено.

Таким чином, вважає, Тернопільська обласна рада мала право, а не обов`язок, на продовження строку дії контракту від 16 вересня 2019 року з ОСОБА_2 . Наявність бажання тільки працівника на продовження строку дії контракту, а не взаємне волевиявлення сторін контракту від 16 вересня 2019 року, нівелює поняття «згода сторін».

Вказує, що пунктом 27 контракту від 16 вересня 2019 року чітко визначено строк його дії з 16 вересня 2019 року до 16 вересня 2024 року та встановлено, якщо після закінчення строку дії цього контракту трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не вимагає їх припинення, дія цього контракту вважається продовженою на строк, на який його було укладено.

В даному випадку трудові відносини між сторонами контракту від 16 вересня 2019 року припинені, оскільки оскаржуваним розпорядженням від 16 вересня 2024 року №179 ОСОБА_2 16 вересня 2024 року звільнено з посади генерального директора (головного лікаря) підприємства у зв`язку із закінченням строку дії контракту на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України, що підтверджує відсутність волевиявлення Тернопільської обласної ради, як роботодавця, на продовження строку дії контракту від 16 вересня 2019 року з працівником ОСОБА_2 та спростовує твердження позивача про те, що трудові відносини фактично тривали і жодна з сторін не ставила вимогу про їх припинення та у зв`язку з цим 17 вересня 2024 року строк дії контракту автоматично продовжився ще на наступні 5 років.

Також вказує, що у постанові Верховного Суду від 09 червня 2020 року у справі №419/1965/18 (провадження №61-16740св19) зазначено, що прийменники «до» і «по» в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь, а отже зазначення у контракті терміну його дії до 27 червня 2015 року свідчить, що саме ця дата і є останнім днем чинності дії контракту. У постановах Верховного Суду у справах №815/1298/17, №803/1387/17 зазначено, що дата закінчення поєднана з прийменником «до» в українській мові прямо вказує на зазначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь.

Таким чином, з вказаних підстав кінцевою календарною датою контракту від 16 вересня 2019 року є 16 вересня 2024 року і саме ця дата і є останнім днем чинності дії контракту.

Згідно з підпунктом 1.8 пункту 1 рішення Тернопільської обласної ради від 04 липня 2024 року №1048 «Про доручення голові Тернопільської обласної ради щодо вирішення окремих питань управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області» Тернопільська обласна рада доручила голові Тернопільської обласної ради (у разі його відсутності першому заступнику (заступнику) голови Тернопільської обласної ради, який здійснює повноваження голови Тернопільської обласної ради), зокрема, видавати розпорядження про звільнення із займаних посад керівників підприємств, установ, організацій спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області з їх ініціативи та/або на визначених законодавством підставах і у зв`язку з цим призначати виконувачами обов`язків керівника з подальшим затвердженням цих розпоряджень на пленарному засіданні сесії Тернопільської обласної ради.

Вказує, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 липня 2022 року у справі №487/1448/20 (провадження № 61-10512с821) зазначено, що «Закінчення строку трудового договору (контракту) припиняє трудові відносини тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна з сторін трудового договору працівник чи власник або уповноважений ним орган. При такому волевиявленні однієї зі сторін друга сторона не може перешкодити припиненню трудових відносин. Оскільки власник не висловив бажання продовжити трудові відносини із працівником після закінчення строку дії контракту, то звільнення особи проведено з додержанням вимог чинного законодавства у зв`язку з закінченням строку дії контракту. Чинне законодавство не передбачає можливості поновлення працівника на роботі після закінчення строку дії контракту в судовому порядку».

Відтак, припинення трудового договору у зв`язку із закінченням строку його дії не потребує заяви чи будь-якого волевиявлення працівника і власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України. Тому контракт припиняється за закінченням строку його дії.

У відзиві на апеляційну скаргу КНП «ТОДКЛ» ТОР просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.

Вказує, що звільнення позивача відбулося у відповідності до вимог чинного законодавства України про працю, а місцевий суд повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку.

В судовому засіданні представник апелянта просив задовольнити апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.

Представники відповідачів просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення суду залишити без змін, оскільки вважають його законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідача, сторін по справі, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено наступні обставини.

Згідно рішення сесії Тернопільської обласної ради від 17 вересня 2019 року за №1429 вирішено вважати ОСОБА_2 призначеним на посаду генерального директора КНП «Тернопільська обласна клінічна дитяча лікарня» Тернопільської обласної ради шляхом укладення контракту на п`ять років за результатами конкурсу.

16 вересня 2019 року між ОСОБА_2 та Тернопільською обласною радою (орган управління майном) було укладено контракт на зайняття посади керівника комунального некомерційного підприємства у сфері охорони здоров`я, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області, а саме на посаду генерального директора (головного лікаря) КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради.

Підставою для укладення контракту було рішення конкурсної комісії Тернопільської обласної ради з проведення конкурсу на заміщення вакантної посади генерального директора (головного лікаря) КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради від 24 вересня 2019 за № 3.

Згідно з вимогами п.27 Розділу 6 контракту, він діє з 16 вересня 2019 року до 16 вересня 2024 року, тобто термін дії контракту 5 років. Якщо після закінчення строку його дії трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія контракту вважається продовженим на строк, на який його укладено.

Відповідно до умов п.25 контракту, він може бути продовжений за два місяці до закінчення строку за згодою сторін відповідно до законодавства.

Згідно з умовами п.8 Розділу 2 контракту, орган управління майном має право звільняти керівника з посади у разі закінчення строку дії цього контракту, достроково за вимогою Керівника, а також у випадку порушення Керівником вимог законодавства та умов цього контракту.

10 липня 2020 року та 15 червня 2022 року між Тернопільською обласною радою та ОСОБА_2 були укладені відповідно Додаткові Договори за №№ 1 та 2 до контракту від 16 вересня 2019 року щодо умов матеріального забезпечення керівника, всі інші умови контракту від 16 вересня 2019 року залишено без змін.

Відповідно до рішення шостої сесії Тернопільської обласної ради сьомого скликання від 26 жовтня 2023 року за № 814, до остаточного вирішення питання про обрання у встановленому порядку голови Тернопільської обласної ради, керуючись ст.56 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» доручено першому заступнику голови Тернопільської обласної ради Болєщуку В.М. здійснення повноважень (виконання обов`язків) голови Тернопільської обласної ради з правом підпису від імені Тернопільської обласної ради розпорядчих, фінансових, банківських та інших документів.

Відповідно до рішення сьомої сесії Тернопільської обласної ради від 04 липня 2024 року за №1048, доручено голові Тернопільської обласної ради, у випадку його відсутності першому заступнику голови, видавати розпорядження про звільнення із займаних посад керівників підприємств, установ, організацій спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області з їх ініціативи та/або на визначених законодавством підставах і у зв`язку з цим призначати виконуючими обов`язків керівника з подальшим затвердженням цих розпоряджень на пленарному засіданні сесії Тернопільської обласної ради.

12 липня 2024 року ОСОБА_2 надіслав на ім`я першого заступника голови Тернопільської обласної ради Болєщука В. заяву про продовження контракту.

Розпорядженням першого заступника голови Тернопільської обласної ради Болєщука В. від 16 вересня 2024 року за № 179, ОСОБА_2 вирішено звільнити з 16 вересня 2024 року з посади генерального директора (головного лікаря) КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради у зв`язку із закінченням строку дії контракту на підставі п.2 ч.1 ст.36 КЗпП, та призначити ОСОБА_2 з 17 вересня 2024 року виконуючим обов`язки генерального директора (головного лікаря) КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради.

При видачі цього розпорядження, перший заступник керувався рішенням Тернопільської обласної ради від 26 жовтня 2023 року за № 814 «Про надання доручень першому заступнику голови Тернопільської обласної ради Болєщуку В.М.» від 04 липня 2024 року № 1048 «Про доручення голові Тернопільської обласної ради щодо вирішення окремих питань управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області», рішеннями постійної комісії Тернопільської обласної ради з питань охорони здоров`я, сім`ї, материнства, дитинства від 16 вересня 2024 року №356 і №357.

Відповідно до рішення комісії з питань охорони здоров`я, сім`ї, материнства, дитинства від 16 вересня 2024 року за №356, вирішено, у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору (контракту), укладеного Тернопільською обласною радою 16 вересня 2019 року з генеральним директором (головним лікарем) КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради ОСОБА_2 , рекомендувати першому заступнику Тернопільської обласної ради Болєщуку В.М. звільнити ОСОБА_2 16 вересня 2024 року з посади головного лікаря у зв`язку із закінченням строку дії контракту та призначити виконуючим обов`язки на цій посаді.

Відповідно до рішення комісії з питань охорони здоров`я, сім`ї, материнства, дитинства від 16 вересня 2024 року за №357 вирішено, у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору (контракту), укладеного Тернопільською обласною радою 16 вересня 2019 року з генеральним директором (головним лікарем) КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради Корицьким Г.І., рекомендувати першому заступнику Тернопільської обласної ради Болєщуку В.М. призначити виконуючим обов`язки на цій посаді ОСОБА_2 з 17 вересня 2024 року

Відповідно до рішення комісії з питань охорони здоров`я, сім`ї, материнства, дитинства від 16 вересня 2024 року за №358 вирішено, у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору (контракту), укладеного Тернопільською обласною радою 16 вересня 2019 року з генеральним директором (головним лікарем) КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради Корицьким Г.І., рекомендувати першому заступнику Тернопільської обласної ради ОСОБА_3 оголосити конкурс на заміщення вакантної посади генерального директора (головного лікаря) КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради.

17 вересня 2024 року позивач ОСОБА_2 на електронну пошту КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР і рекомендованим листом отримав копію розпорядження першого заступника голови Тернопільської обласної ради В.Болєщука за № 179, відповідно до якого він з 16 вересня 2024 року був звільнений з посади генерального директора (головного лікаря) КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради та призначений виконуючим обов`язки на цій посаді.

Крім того, сам позивач видав наказ від 17 вересня 2024 року за № 208/01, в якому вказав, що він припиняє виконання обов`язків генерального директора (головного лікаря) КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради в зв`язку з закінченням строку дії контракту, пункт 2 ст.36 КЗпП України.

У наказі від 17 вересня 2024 року за № 209/01 «Про прийняття на роботу», виданим виконуючим обов`язки ОСОБА_2 зазначено, що ОСОБА_2 приступає з 17 вересня 2024 року до виконання виконувача обов`язків генерального директора (головного лікаря) КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради до остаточного вирішення Тернопільською обласною радою кадрового питання у встановленому порядку.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача відбулось у відповідності до вимог чинного законодавства та умов контракту.

Колегія суддів з таким рішенням суду погоджується.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

КЗпП України визначає механізм захисту трудових прав працівників, що включає в себе, зокрема, право на працю, та визначає способи захисту прав працівників.

При цьому КЗпП України визначає можливість працівнику оскарження наказу про його звільнення.

Частиною першою статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, згідно з якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини третьої статті 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України

Згідно статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути укладено на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.

Строковий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23 КЗпП України), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Чинним трудовим законодавством України не передбачено обов`язку власника повідомляти працівника про закінчення дії строкового трудового контракту.

Закінчення строку трудового договору (контракту) припиняє трудові відносини тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна зі сторін трудового договору працівник чи власник або уповноважений ним орган. При такому волевиявленні однієї зі сторін друга сторона не може перешкодити припиненню трудових відносин.

Такий висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №297/1656/17.

Відповідно до вимог статті 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» керівники державних та комунальних закладів охорони здоров`я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров`я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п`яти років. Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я та порядок укладання контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я, а також типова форма такого контракту затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №792 «Про затвердження Порядку укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я та типових форм контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я» (із змінами) затверджено, зокрема, Порядок укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я (далі Порядок №792) та Типову форму контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я, що діє в організаційно-правовій формі державного або комунального некомерційного підприємства.

Так, у пунктах 2-3 Порядку укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я встановлено, що призначення на посаду керівника закладу здійснюється відповідно до законодавства керівником органу або державним секретарем міністерства, до сфери управління якого належить (в управлінні якого перебуває) заклад, або за рішенням обласної, районної ради чи сільським, селищним, міським головою.

Контракт укладається згідно з типовою формою для відповідної організаційно-правової форми державного, комунального закладу охорони здоров`я в письмовій формі у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, що мають однакову юридичну силу.

Контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами, якщо інше не передбачено контрактом, і може бути змінений за згодою сторін у письмовій формі.

Водночас пунктами 4-5 Порядку укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я встановлено, що контракт укладається на строк від трьох до п`яти років.

У контракті передбачаються строк його дії, права, обов`язки та відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), вимоги до збереження керівником закладу державного або комунального майна, підвищення ним кваліфікації або проходження перепідготовки протягом строку дії контракту, умови матеріального забезпечення і організації праці, умови розірвання контракту.

Пунктом 7 Порядку укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я встановлено, що контракт може бути розірваний на підставах, передбачених законодавством та умовами контракту.

Згідно з пунктом 23 Типової форми контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я, що діє в організаційно-правовій формі державного або комунального некомерційного підприємства, передбачено, що дія контракту припиняється, зокрема, із закінченням строку, на який його укладено.

Водночас пунктом 26 Типової форми контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я, що діє в організаційно-правовій формі державного або комунального некомерційного підприємства, передбачено, що за два місяці до закінчення строку дії цього контракту він може бути продовжений за згодою сторін не більш як один раз на строк від трьох до п`яти років.

Пунктами 10, 24 Порядку №170 встановлено, що у контракті передбачаються, зокрема, строк дії контракту, підстави припинення та розірвання контракту. За два місяці до закінчення строку чинності контракту за угодою сторін його може бути продовжено або укладено на новий строк.

Тобто, нормативно-правовим актом визначено право, а не обов`язок роботодавця на продовження строку дії контракту, а також волевиявлення на це обох сторін, а не тільки бажання працівника.

Тобто, чинним трудовим законодавством України не передбачено обов`язку власника продовжувати строк дії контракту та повідомляти працівника про закінчення дії строкового трудового контракту. Закінчення строку трудового договору (контракту) припиняє трудові відносини тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна з сторін трудового договору працівник чи власник або уповноважений ним орган. При такому волевиявленні однієї зі сторін друга сторона не може перешкодити припиненню трудових відносин. Також чинне законодавство не передбачає можливості поновлення працівника на роботі після закінчення строку дії контракту в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 16 вересня 2019 року між ОСОБА_2 та Тернопільською обласною радою (орган управління майном) було укладено контракт на зайняття посади керівника комунального некомерційного підприємства у сфері охорони здоров`я, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області, а саме на посаду генерального директора (головного лікаря) КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради.

Згідно з вимогами п.27 Розділу 6 Контракту, він діє з 16 вересня 2019 року до 16 вересня 2024 року, тобто термін дії контракту 5 років. Якщо після закінчення строку його дії трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія Контракту вважається продовженим на строк, на який його укладено.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, а також наявним в матеріалах справи доказам, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду про відсутність підстав для задоволення позову є обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також нормам КЗпП, оскільки звільнення позивача відбулося у відповідності до передбачених законом вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що роботодавець, звільнивши позивача у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору, діяв у межах та у відповідності до норм чинного трудового законодавства, а позивачем не доведено порушення відповідачем вимог законодавства під час його звільнення.

Зокрема, укладення 16 вересня 2019 року контракту з керівником комунального некомерційного підприємства у сфері охорони здоров`я, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області, між Тернопільською обласною радою та ОСОБА_2 відбулось відповідно до Порядку укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я. А текст самого контракту відповідає Типовій формі контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я, що діє в організаційно-правовій формі державного або комунального некомерційного підприємства.

Згідно з підпунктом 1 пункту 22 контракту від 16 вересня 2019 року передбачено, що дія контракту припиняється із закінченням строку, на який його укладено.

Таким чином, Тернопільська обласна рада мала право, а не обов`язок на продовження строку дії контракту від 16 вересня 2019 року з ОСОБА_2 . Наявність бажання тільки працівника на продовження строку дії контракту, а не взаємне волевиявлення сторін контракту від 16 вересня 2019 року нівелює поняття «згода сторін».

Пунктом 27 контракту від 16 вересня 2019 року чітко визначено строк дії контракту з 16 вересня 2019 року до 16 вересня 2024 року та встановлено, якщо після закінчення строку дії цього контракту трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не вимагає їх припинення, дія цього контракту вважається продовженою на строк, на який його було укладено.

В даному випадку трудові відносини між сторонами контракту від 16 вересня 2019 року припинені, оскільки оскаржуваним розпорядженням від 16 вересня 2024 року №179 ОСОБА_2 16 вересня 2024 року звільнено з посади генерального директора (головного лікаря) підприємства у зв`язку із закінченням строку дії контракту на підставі пункту 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.

Вказане підтверджує відсутність волевиявлення Тернопільської обласної ради, як роботодавця, на продовження строку дії контракту від 16 вересня 2019 року з працівником ОСОБА_2 та спростовує твердження позивача про те, що трудові відносини фактично тривали і жодна з сторін не ставила вимогу про їх припинення та у зв`язку з цим 17 вересня 2024 року строк дії контракту автоматично продовжився ще на наступні 5 років.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції на підставі досліджених доказів обґрунтовано і правомірно з`ясовано, що наявність заяви ОСОБА_2 про намір продовження строку дії контракту не може бути підставою для його продовження, оскільки судом не встановлено і не підтверджено волевиявлення Тернопільської обласної ради на продовження строку дії цього контракту, а твердження позивача про те, що він не був повідомлений про відмову у продовженні строку дії контракту спростовуються дослідженими матеріалами справи, зокрема фактом надіслання позивачу тексту оскаржуваного розпорядження від 16 вересня 2024 року №179 на електронну пошту підприємства, на особистий телефон позивача з повідомленням отримати у Тернопільській обласній раді, письмовим підтвердженням отримання його заступником генерального директора (головного лікаря) підприємства Панас Н.М., наказами підприємства від 17 вересня 2024 року №208/01 та №209/01.

Також, на думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги посилання позивача на рішення Тернопільської обласної ради від 21 серпня 2014 року за №1737, згідно якого призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ, організацій спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області вирішується виключно на пленарних засіданнях сесій Тернопільської обласної ради, оскільки відповідно до підпункту 3.2 пункту 3 рішення Тернопільської обласної ради від 04 липня 2024 року за №1948 «Про доручення голові Тернопільської обласної ради щодо вирішення окремих питань управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області» вищезазначене рішення Тернопільської обласної ради від 21 серпня 2014 року за №1737 визнано таким, що втратило чинність.

Відповідно до пунктів 15 і 18 частини шостої статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» голова обласної ради представляє раду у відносинах з іншими юридичними і фізичними особами, а також вирішує інші питання, доручені йому радою.

Згідно з підпунктом 1.8 пункту 1 рішення Тернопільської обласної ради від 04 липня 2024 року №1048 «Про доручення голові Тернопільської обласної ради щодо вирішення окремих питань управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області» Тернопільська обласна рада доручила голові Тернопільської обласної ради (у разі його відсутності - першому заступнику (заступнику) голови Тернопільської обласної ради, який здійснює повноваження голови Тернопільської обласної ради), зокрема, видавати розпорядження про звільнення із займаних посад керівників підприємств, установ, організацій спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області з їх ініціативи та/або на визначених законодавством підставах і у зв`язку з цим призначати виконувачами обов`язків керівника з подальшим затвердженням цих розпоряджень на пленарному засіданні сесії Тернопільської обласної ради.

Рішенням Тернопільської обласної ради від 30 грудня 2024 року №1103 «Про затвердження виданих у міжсесійний (міжпленарний) період розпоряджень голови Тернопільської обласної ради» затверджено видані у міжсесійний (міжпленарний) період розпорядження голови Тернопільської обласної ради, зокрема, і оскаржуване розпорядження від 16 вересня 2024 року №179.

Вимоги пунктів 15, 18 частини шостої статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та рішення Тернопільської обласної ради від 26 жовтня 2023 року №814, від 04 липня 2024 року №1048 у своїй сукупності спростовують твердження позивача щодо перевищення першим заступником голови Тернопільської обласної ради ОСОБА_3 повноважень з приводу виданого оскаржуваного розпорядження від 16 вересня 2024 року №179.

Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване розпорядження першого заступника голови Тернопільської обласної ради затверджено Тернопільською обласною радою на пленарному засіданні лише 30 грудня 2024 року, а тому контракт, укладений з позивачем, автоматично продовжив термін дії ще на 5 років не свідчать про незаконність чи безпідставність виданого першим заступником голови Тернопільської обласної ради розпорядження В.Болєщука за №179 від 16 вересня 2024 року, оскільки таке було видано в межах повноважень та у відповідності до вимог закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що роботодавець при звільненні повинен був запропонувати позивачу інші наявні вакантні посади є безпідставними, оскільки роботодавець не зобов`язаний пропонувати іншу посаду при звільненні працівника на підставі пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП. Ця стаття стосується припинення трудового договору у зв`язку із закінченням строку його дії. Тобто, якщо трудовий договір був укладений на певний термін, і цей термін закінчився, роботодавець має право звільнити працівника без пропозиції іншої посади.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, які фактично зводяться лише до незгоди з ухваленим судовим рішенням.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 лютого 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 04 серпня 2025 року.

Головуючий

Судді