Ухвала від 05.08.2025 по справі 915/585/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття апеляційного провадження

05 серпня 2025 рокум. ОдесаСправа № 915/585/24 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Богацької Н.С., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Ісмаілова А.Н.

за участю представників учасників справи:

від ОСОБА_1 , с.Михайлівка Миколаївської області- не з`явився;

від Товариства з обмеженою відповідальністю САЛОХА-П, с. Михайлівка Миколаївської області- не з`явився;

від Квартирно експлуатаційного відділу м. Миколаїв- не з`явився.

розглянувши у закритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , с.Михайлівка Миколаївської області

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2025 року, м. Миколаїв, суддя першої інстанції Коваль С.М.

у справі:№915/585/24

за позовом Миколаївського квартирно-експлуатаційного управління Командування Сил логістики Збройних Сил України, м. Миколаїв

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю САЛОХА-П, с. Михайлівка Миколаївської області

про стягнення грошових коштів по компенсації земельного податку у сумі 876 892 грн 89 коп.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року Миколаївське квартирно-експлуатаційне управління Командування Сил логістики Збройних Сил України, м. Миколаїв звернулось до Господарського суду Миколаївської області до Товариства з обмеженою відповідальністю САЛОХА-П, с. Михайлівка, Миколаївської області, з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю САЛОХА-П, с. Михайлівка Миколаївської області грошові кошти по компенсації земельного податку у загальній сумі 876 892 грн 89 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю САЛОХА-П зобов`язань за укладеним з позивачем договором про спільний обробіток землі від 16.08.2016 № 13, з урахуванням додаткових угод від 07.04.2017 № 1, від 10.09.2018 № 2, від 13.02.2019 №3, від 30.11.2020 № 4, а саме, зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати по компенсації земельного податку у період жовтень 2023 - березень 2024, внаслідок чого у відповідача виник борг у вищезазначеній сумі.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2025 року у справі №915/585/24 задоволено позовну заяву та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю САЛОХА-П на користь Миколаївського квартирно - експлуатаційного управління Командування Сил логістики Збройних Сил України 876 892 грн 89 коп. заборгованості із компенсації витрат з оплати земельного податку, а також витрати на оплату судового збору у розмірі 10 522 грн 71 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи позивача є такими, що відповідають дійсним обставинам справи, а вимоги позивача у цій справі є обґрунтованими та підтвердженими наданими доказами.

ОСОБА_1 з рішенням суду першої інстанції не погодився, тому звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2025 у справі №915/585/24 та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову Миколаївського квартирно-експлуатаційного управління Командування Сил логістики Збройних Сил України, м. Миколаїв.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник вважає, що докази, надані позивачем, а саме, розрахунок заборгованості, лист від 20.02.2023 року за №359 щодо розміру податкового зобов`язання з плати за землю у 2023 році, лист від 19.02.2024 року за №635 щодо розміру податкового зобов`язання з плати за землю у 2024 році, податкову декларацію з плати за землю за 2023 рік, не можна вважати достатніми для ухвалення рішення на користь позивача, так як у розрахунку заборгованості не зазначено кадастровий номер та розмір земельної ділянки, за яку сплачується земельний податок, надана податкова декларація містить інформацію про нарахування земельного податку за дві земельні ділянки та визначає розмір податкового зобов`язання тільки за 2023 рік. При цьому, розмір податкового зобов`язання є більшим, ніж той, який заявлений до стягнення, що свідчить про використання Товариством з обмеженою відповідальністю САЛОХА-П лише частини земельних ділянок, включених до податкової декларації.

Отже, ОСОБА_1 зазначає, що враховуючи те, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не містить механізму обрахування земельного податку при використанні частини земельної ділянки, він не може бути доказом, що підтверджує заборгованість, з приводу якої подано позов.

Також, останній вказує, що листи позивача від 20.02.2023 року за №359 та від 19.02.2024 року за №635 містять вимогу про сплату зобов`язання згідно умов додаткової угоди №2 від 10.09.2018 року, а не від 30.11.2020 за №4, як зазначено у рішенні суду, та містять посилання на уточнюючі податкові декларації з плати за землю, які не були надані з позовною заявою.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.015.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , с. Михайлівка Миколаївської області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2025 року у справі №915/585/24, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2025 року задоволено клопотання Миколаївського квартирно-експлуатаційного управління Командування Сил логістики Збройних Сил України, м. Миколаїв про розгляд справи №915/585/24 у закритому судовому засіданні.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2025 року прийнято справу №915/585/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , с. Михайлівка Миколаївська область на рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2025 року у справі №915/585/24 до свого провадження у новому складі: головуючий суддя: Діброва Г.І., судді Богацька Н.С., Принцевська Н.М.

20.05.2025 року через підсистему «Електронний суд» до Південно-західного апеляційного господарського суду від Квартирно - експлуатаційного відділу, м. Миколаїв надійшла заява про заміну сторони її правонаступником (вх.№2136/25). В обґрунтування зазначеної заяви останній посилається на ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.52 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що 06.02.2025 Миколаївське квартирно-експлуатаційне управління було реорганізовано в Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаєва, про що внесено відповідний запис до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому просив замінити позивача у даній справі.

Також, 20.05.2025 року через підсистему «Електронний суд» до Південно-західного апеляційного господарського суду від Квартирно - експлуатаційного відділу, м. Миколаїв надійшов відзив (вх.№ 1686/25/Д1), у якому останній просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Відзив судовою колегією долучено до матеріалів господарської справи.

Зокрема, за доводами відзиву, позивач наголошує, що факт отримання відповідачем повідомлень про належну до сплати компенсацію земельного податку останнім не заперечувалось ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі. Оскільки жодних заперечень щодо розміру належного до сплати земельного податку, ставки податку, розміру земельної ділянки, щодо якої відбувався розрахунок від контрагента не надходило ні до КЕВ м. Миколаїв до моменту подання позовної заяви про стягнення, ні до суду першої інстанції разом з відзивом, а тому позивач вважає, що Господарський суд Миколаївської області правомірно прийшов до висновку щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог та їх задоволення.

Щодо відсутності кадастрового номеру земельної ділянки, позивач наголошує, що дані обставини не заслуговують на увагу, оскільки договір про спільний обробіток землі №13 від 16.08.2016 не містить кадастрового номеру земельної ділянки, а лише розташування останньої в межах Широколанівського полігону.

Щодо подання позивачем в якості доказу податкової декларації за 2023 рік, Відділ зазначає, що договором №13 від 16.08.2016 року взагалі не передбачено надання будь-яких документів, окрім повідомлення про нарахування належного до сплати земельного податку.

В судове засідання учасники справи та апелянт не з`явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка про електронну доставку ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до судового розгляду на їх електронний кабінет.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, у зв`язку із тим, що судом апеляційної інстанції вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та апелянта.

Дослідивши заяву Квартирно - експлуатаційного відділу, м. Миколаїв про заміну позивача у справі №915/585/24 його правонаступником, судова колегія вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення.

Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з нормами статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв (код ЄДРПОУ 08029523) є органом управління, який входить до структури командування Сил логістики Збройних Сил України та наділений правами та обов`язками у своїй діяльності, які регулюються Положенням про Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв (нова редакція), затвердженого наказом начальника Південного квартирно-експлуатаційного управління №4 від 30.01.2025.

06.02.2025 відомості про Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, Миколаївське квартирно-експлуатаційне управління Командування Сил логістики Збройних Сил України (код ЄДРПОУ 08029523) було реорганізовано в Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв (код ЄДРПОУ 08029523), про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Тому судова колегія задовольняє клопотання Квартирно- експлуатаційного відділу м. Миколаїв про заміну сторони її правонаступником та замінює учасника справи (позивача) (код ЄДРПОУ 08029523) - Миколаївське квартирно-експлуатаційне управління Командування Сил логістики Збройних Сил України на його правонаступника - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаєва.

Перш ніж переходити до розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія повинна визначитися щодо наявності у скаржника права апеляційного оскарження, бо в даному випадку до суду апеляційної інстанції звернувся не учасник справи. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Встановлена процесуальним законом можливість здійснення апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яку не було залучено до участі у справі, лише у разі підтвердження та встановлення наявності порушення її прав, інтересів та (або) обов`язків оскаржуваним судовим рішенням ґрунтується на принципі res judicata, тобто поваги до остаточного судового рішення, дія якого передбачає встановлення у відносинах між сторонами спору, вирішеного остаточним і обов`язковим для сторін судовим рішенням, стану правової визначеності.

Здійснення апеляційного перегляду судового рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим для виконання за відсутності передбачених законом виняткових підстав є порушенням зазначеного принципу, що не є виправданим.

Як передбачено ч. 1, 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням або невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, у разі подання апеляційної скарги не учасником справи, який не був присутній під час розгляду справи, а особою, яка взагалі не брала участі у справі (в даному випадку як фізична особа), суд апеляційної інстанції перш за все має з`ясувати, чи вирішував суд першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, незалучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним і безумовним, а не ймовірним.

Аналогічна правова позиція послідовно та неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 10.09.2020 та від 23.11.2020 у справі №914/1643/19, від 05.11.2020 у справі №912/837/19, від 20.09.2021 у справі №910/6681/20, від 19.01.2023, від 18.09.2023 у справі №914/1334/20, від 04.10.2023 у справі №910/1005/23, від 16.10.2023 у справі №914/794/21, від 12.03.2024 у справі №910/6180/20, від 17.05.2024 у справі №910/5094/23, від 22.05.2024 у справі №910/4552/23, від 10.06.2024 у справі №910/4552/23, від 11.09.2024 №922/3904/23.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 15.05.2020 у справі №904/897/19, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи із зазначеного вище, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної (касаційної) скарги.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

Наведене також відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2019 у справі №908/1141/15-г, від 17.10.2022 у справі №904/6084/21, від 15.05.2020 у справі № 904/897/19 та постановах Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 910/3438/17, від 01.12.2020 у справі № 910/5511/19, від 11.01.2021 у справі № 925/1600/16, від 13.07.2023 у справі № 910/3428/19, від 27.05.2025 №914/1295/16, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі №916/4093/21.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що встановлення факту вирішення судом першої інстанції зазначених питань є необхідною передумовою для здійснення апеляційного перегляду судового рішення та оцінки доводів особи, яка подала скаргу, оскільки в інакшому випадку (якщо буде встановлено, що питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника у справі судом першої інстанції не вирішувалися) апеляційний господарський суд закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, незалежно від того, чи розглядалися відповідні доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи (правова позиція, яка викладена у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі №910/10364/16, від 28.08.2023 у справі №910/15967/21, від 14.09.2023 у справі №910/17544/20).

Отже, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи вирішене оскаржуваним судовим рішенням безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Відповідний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 19.06.2018 у справі №910/18705/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 04.10.2018 у справі №5017/461/2012, від 29.11.2018 у справі №918/115/16, від 04.12.2018 у справі №906/1764/15, від 06.12.2018 у справі №910/22354/15, від 11.12.2018 у справі №916/2878/14, від 15.01.2019 у справі №7/74, від 11.04.2019 у справі № 8/71-НМ, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі №921/730/13-г/3 сформульовано висновок про те, що у разі, якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.

Верховний Суд також звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що судове рішення, ухвалене у справі, ні за яких обставин не може бути протиставлене особі, яка не брала участі у цій справі. Зокрема, судове рішення про задоволення позову стосується особи, щодо якої ухвалено це рішення, і не визначає права чи обов`язки інших осіб (постанова від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 провадження № 12-158гс19, пункт 10.28)). Судове рішення діє виключно "inter partes" (лат. між сторонами) (постанова Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 904/7803/21 (пункт 6.23)).

Колегія суддів зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Так, у даному випадку предметом розгляду справи №915/585/24 було встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю САЛОХА-П с. Михайлівка, Миколаївської області грошових коштів по компенсації земельного податку у загальній сумі 876 892 грн 89 коп.

Оскаржуваним рішенням Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2025 року у справі №915/585/24 задоволено позовну заяву та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю САЛОХА-П на користь Миколаївського квартирно - експлуатаційного управління Командування Сил логістики Збройних Сил України ( Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва) 876 892 грн 89 коп. заборгованості із компенсації витрат з оплати земельного податку.

Дослідивши текст оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила, що ані описова, ані мотивувальна, ані резолютивна частини не містять жодних суджень чи висновків суду про права, інтереси чи обов`язки скаржника, як і апеляційна скарга скаржника не містить жодного обґрунтування стосунку до нього, як до фізичної особи, правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем у даній справі, які є юридичними особами. В даному випадку слід зазначити, що питання, унормовані ст.50 Господарського процесуального кодексу України стосовно того, що у справі можуть приймати участь треті особи без права самостійних вимог, прав та обов`язків яких може стосуватися судове рішення, і питання, унормовані ст.254 Господарського процесуального кодексу України щодо права апеляційного провадження особами, щодо яких судовим рішенням було вирішено їх права та обов`язки, мають різні правові конструкції і в даному випадку судовою колегією розглядається питання саме, чи було вирішено оскарженим рішенням суду права та обов`язки скаржника, який заявив апеляційну скаргу не від імені юридичної особи (як керівник), а від імені особисто фізичної особи.

Відтак, враховуючи те, що скаржником не доведено суду апеляційної інстанції наявність у нього права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі, як особою, яка не брала участі у справі, бо фізична особа ОСОБА_1 не є безпосереднім учасником відповідних правовідносин, які склалися між сторонами юридичними особами, судова колегія вважає, що у даному випадку скаржником оскаржується рішення суду першої інстанції, в якому жодним чином судом не вирішувалося під час розгляду даного спору питання щодо його прав та обов`язків.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою не учасником справи, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 не є учасником справи, за якою відкрите апеляційне правадження, а суд першої інстанції не вирішував питання про його права, інтереси та (або) обов`язки, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.02.2025 року у справі № 915/585/24.

Керуючись ст. 234, 254, 255, 264 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Квартирно - експлуатаційного відділу, м. Миколаїв про заміну позивача правонаступником - задовольнити.

Замінити позивача у справі №915/585/24 Миколаївське квартирно-експлуатаційне управління Командування Сил логістики Збройних Сил України, м. Миколаїв (код ЄДРПОУ 08029523) його правонаступником Квартирно - експлуатаційного відділу міста Миколав (код ЄДРПОУ 08029523, 54056, Миколаївська область, м. Миколаїв, проспект Миру, буд 62-А).

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2025 року у справі № 915/585/24.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частина ухвали проголошені в судовому засіданні 05.08.2025 року.

Повний текст ухвали складено 06.08.2025 року.

Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Н.С. Богацька Н.М. Принцевська