Герб України

Рішення від 23.07.2025 по справі 917/622/25

Господарський суд полтавської області

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2025 Справа № 917/622/25

Господарський суд Полтавської області у складі судді Дмитра Сіроша, за участю секретаря судового засідання Марії Данько, розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом

Публічного акціонерного товариства УКРНАФТА, 04053, м. Київ, провулок Несторівський, 3-5

до Товариства з обмеженою відповідальністю КТК, вул. Ювілейна, буд.23, с. Супрунівка, Полтавський р-н, 38700, ідентифікаційний код 30296209

про стягнення штрафу за прострочення поставки товару

та за зустрічним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю КТК, вул. Ювілейна, буд.23, с. Супрунівка, Полтавський р-н, 38700, ідентифікаційний код 30296209

до Публічного акціонерного товариства УКРНАФТА, 04053, м. Київ, провулок Несторівський, 3-5, ідентифікаційний код 00135390

про повернення суми банківської гарантії

за участю представників сторін:

від Позивача: Сергій Дубчак

інші не з`явились

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство «УКРНАФТА звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КТК» про стягнення штрафу за прострочення поставки Товару у розмірі 121 198,85 грн за договором від 26.04.2024 № 13/1496-МТР.

Обґрунтовуючи позовні вимоги за первісним позовом, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки в частині своєчасного та в повному обсязі здійснення розрахунків за отриманий Товар.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 31.03.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 917/622/25. Постановив розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

14.04.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «КТК» звернулося із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства «УКРНАФТА про стягнення 56 099,42 грн банківської гарантії.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.04.2025 суд прийняв до провадження зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КТК», об`єднав вимоги зустрічного позову в одне провадження з первісним позовом, перейшов до розгляду справи за правилами загального провадження та призначив підготовче засідання у справі на 09:30 14.05.2025.

18.04.2025 від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про зменшення розміру штрафу до 0,1 %, визначеного у пункті 3.2 договору, з посиланням на те, що зобов`язання за договором Постачальником виконані в повному обсязі; в простроченні поставки відсутня вина Постачальника; прострочення є незначним та позивач не зазнав жодних збитків.

Вважає, що вимоги ПАТ "Укрнафта" до ТОВ "КТК" про стягнення штрафу не підлягають задоволенню у зв`язку з наявністю обставин непереборної сили, але в разі прийняття рішення судом про стягнення штрафу, просить зменшити його розмір до 0,1 % від суми, визначеної у пункті 3.2 договору.

01.05.2025 від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (вх. № 5820 від 02.05.2025), в якому заперечує проти зустрічного позову, посилаючись на те, що відповідно до пункту 14.8 договору ПАТ «Укрнафта» повертає ТОВ банківську гарантію протягом п`яти робочих днів, зокрема, після виконання Товриством зобов`язань за договором в повному обсязі.

Проте зобов`язання за договором в повному обсязі не виконане, сума штрафних санкцій на користь ПАТ «Укрнафта» не сплачена, тому відсутні підстави для повернення банківської гарантії.

Отже, до моменту сплати Товариством штрафних санкцій відсутні підстави для повернення банківської гарантії, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 14.05.2025 суд закрив підготовче провадження у справі № 917/622/25 та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 09:05 11.06.2025.Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.06.2025 суд відклав розгляд справи по суті на 10:00 23.07.2025.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні, відповідно до частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

26.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «КТК» (Постачальник) та Публічне акціонерне товариством «УКРНАФТА» уклали договір від №13/1496-МТР з додатками № 1, 2 до нього, відповідно до умов якого ТОВ зобов`язувалося виконати поставку гравій, пісок, щебінь і наповнювачі (відсів гранітний, щебінь гранітний), а Покупець зобов`язувався прийняти та оплатити такий Товар на умовах цього договору (п.1.1 Договору та таблиця Додатку №1).

Згідно з пунктом 3.2 договору загальна сума договору становить 1 121 988,48 грн (один мільйон сто двадцять одна тисяча дев`ятсот вісімдесят вісім гривень 48 копійок) з ПДВ.

Відповідно до пункту 5.1 договору умови поставки, які встановлюються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «ІНКОТЕРМС-2020», місце, умови та строки поставки визначені у Технічній специфікації до даного договору, що є Додатком № 2 до цього договору та є його невід`ємною частиною.

Згідно з Додатком № 2 (Технічна специфікація) до договору умови поставки - DDP склад/станція Вантажоотримувача. Транспортні витрати по доставці Товару в місце призначення включені в ціну Товару.

Згідно з пунктом 5.7 договору право власності та ризики на Товар переходять від Постачальника до Покупця з моменту підписання Сторонами відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) та акту (-ів) приймання-передачі Товару за кількістю та якістю (після зняття всіх зауважень) згідно з умовами даного договору. При цьому, товарно-транспортні накладні про приймання Товару не є документами, що свідчать про прийом Товару.

Відповідно до пункту 5.1 договору та Додатку № 2 поставка Товару здійснюється Постачальником партіями, протягом 30 календарних днів з дати укладення договору.

Водночас, у разі поставки залізничним транспортом, відвантаження проводиться з інтервалом 4-напіввагону, не раніш ніж кожні три календарних дні після попереднього відвантаження.

Договір підписаний 26.04.2024.

Отже, поставка Товару повинна була відбутись до 26.05.2024 включно.

Поставка Товару здійснювалась партіями, що підтверджується видатковими накладними № 941 від 03.07.2024, 922 від 21.06.2024, 907 від 17.06.2024, 888 від 11.06.2024, 881 від 09.06.2024, 866 від 04.06.2024, 865 від 03.06.2024, 859 від 01.06.2024, 842 від 27.05.2024, 831 від 17.05.2024, 830 від 17.05.2024, 818 від 17.05.2024.

Разом з цим, поставки за накладними № 922 від 21.06.2024, 907 від 17.06.2024, 888 від 11.06.2024, 881 від 09.06.2024, 866 від 04.06.2024, 865 від 03.06.2024, 859 від 01.06.2024, 842 від 27.05.2024 відбулися з простроченням до 30 днів, а за видатковою накладною № 941 від 03.07.2024 більше ніж 30 днів.

Відповідно до пункту 6.1 договору, при недотриманні Постачальником строків поставки, Постачальник сплачує Покупцю штраф в розмірі 5 % від суми, визначеної у пункті 3.2 договору за прострочення до 30 днів та 10 % від суми, визначеної у пункті 3.2 договору за прострочення 30 днів і більше.

Отже, в порушення пункту 5.1 договору, Додатку № 2 до договору, поставку Товару за договором прострочено більш ніж на 30 днів.

За розрахунком, здійсненим позивачем, розмір штрафу складає 121 198,85 грн (10 % від вартості Товару).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі - продажу.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 6 та 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені правові наслідки порушення зобов`язання, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (пункт 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 7.1 договору встановлений штраф.

Перевіривши розрахунок штрафу, суд встановив, що розрахунок є правильним, тому вимога про стягнення 121 198,85 грн штрафу підлягає задоволенню.

Стосовно клопотання про зменшення розміру штрафу, слід зазначити наступне.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Водночас, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положеннями частини 1 статті 550 Цивільного кодексу України.

У правових висновках, викладених у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 903/277/21, зокрема вказано на те, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків; майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення.

Також, при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

Відповідач не надав жодних належних доказів (баланс, звіт про фінансовий результат) неплатоспроможності, оскільки реальний майновий стан та платоспроможність боржника має оцінюватися в сукупності з іншими доказами, зокрема, але не виключно, інформацією про всі розрахунки боржника (доказами відсутності руху коштів по банківських рахунках, доказами про відсутність майна або його недостатності для виконання зобов`язання перед позивачем та інше). З доданих до клопотання доказів не вбачається фактичне матеріальне становища відповідача станом на час розгляду цієї справи.

З огляду на викладене та враховуючи, що цей випадок не є винятковим, суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

Щодо посилання відповідача за первісним позовом на обставини непереборної сили, пов`язані з воєнним станом, слід зазначити наступне.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося наслідок випадку або непереборної сили.

Водночас, відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з пунктом 8.1 договору сторона звільняється від визначеної цим договором або чинним в Україні законодавством відповідальності за порушення договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору), визначених у цьому договорі, за умови, що настання таких обставин засвідчено у визначеному цим договором та/або законом порядку.

Сторони в частині 2 пункту 8.2 дійшли згоди, що з огляду на укладення цього договору в умовах воєнного стану, запровадженого Указом Президента № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який триває, Сторони визнаватимуть воєнний стан як обставину непереборної сили виключно у випадку доведення безпосереднього впливу на можливість виконання зобов`язань за цим договором.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України "Про торгово-промислові палати в Україні" та деталізовано в розділі 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 № 40(3) (з наступними змінами)).

Відповідно до частини 1 статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) здійснюється сертифікатом про такі обставини.

Проте, в порушення приписів чинного законодавства та умов договору, на підтвердження форс-мажорних обставин відповідач не надав відповідного документа.

Слід зазначити, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Отже, відповідно до частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 218 Господарського кодексу України та статті 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.

Тобто, введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що введення воєнного стану не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань особою, яка посилається на такі обставини, має бути підтверджено не факт настання цих обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання конкретного зобов`язання.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів неможливості виконання ним зобов`язань за договором внаслідок настання обставин непереборної сили.

З огляду на викладене, суд відхиляє заперечення відповідача за первісним позовом як необґрунтовані.

Розглянувши матеріали зустрічного позову, суд

УСТАНОВИВ:

За результатами закупівлі ID UA -2024-03-15-01-0024-a Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КТК" уклали договір про закупівлю товарів №13/1496-МТР від 26.04.2024.

Згідно з пунктом 1.1 договору предмет закупівлі: 14210000-6 Гравій, пісок, щебінь і наповнювачі (відсів гранітний, щебінь гранітний).

На умовах цього договору Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця у погоджені Сторонами строки Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий Товар на умовах цього договору.

Пунктом 2.1 договору визначено, що номенклатура, кількість, ціна Товару визначені у Специфікації до даного договору, що є Додатком № 1 до цього договору та є його невід`ємною частиною.

Пунктом 3.1 встановлено, що ціна Товару в договорі визначається в національній валюті України та вказується у Специфікації до цього договору.

Відповідно до пункту 3.2 загальна сума договору становить 934 990,40 грн (дев`ятсот тридцять чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто гривень 40 коп.), ПДВ (20 %) 186 998,08 грн (сто вісімдесят шість тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім гривень 08 коп.), разом з ПДВ 1 121 988,48 грн (один мільйон сто двадцять одна тисяча дев`ятсот вісімдесят вісім гривень 48 коп.).

Згідно з Технічною специфікацією, яка є Додатком № 2 до договору поставка здійснюється автомобільним та залізничним транспортом протягом 30 календарних днів з дати укладення договору.

На виконання умов договору Постачальник поставив Покупцю щебінь та відсів гранітний згідно з видатковими накладними: № 818 від 17.05.2024, № 830 від 17.05.2024, № 831 від 17.05.2024, № 842 від 27.05.2024, № 859 від 01.06.2024, № 865 від 03.06.2024, № 866 від 04.06.2024, № 881 від 09.06.2024, № 888 від 11.06.2024, № 907 від 17.06.2024, № 922 від 21.06.2024, № 941 від 03.07.2024.

Проте Поставка за видатковими накладними № 859 від 01.06.2024, № 865 від 03.06.2024, № 866 від 04.06.2024, № 881 від 09.06.2024, № 888 від 11.06.2024, № 907 від 17.06.2024, № 922 від 21.06.2024, № 941 від 03.07.2024 здійснена поза межами тридцятиденного строку.

Відповідно до пункту 10.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його укладання та діє до 31.12.2024 включно, а в частині розрахунків до їх повного виконання.

Відповідно до пункту 14.1 договору про закупівлю під час укладення договору Постачальник не пізніше дати його підписання надає забезпечення виконання договору в розмірі 5 % його вартості, що складає 56 099,42 грн.

Згідно з пунктом 14.2 забезпечення виконання договору вноситься у формі банківської гарантії, яка надана банком та гарантує забезпечення виконання договору про закупівлю і повинно бути дійсним до кінця дії договору та додатково протягом 90 календарних днів після закінчення строку дії договору.

Відповідно до пункту 14.8 договору ПАТ «Укрнафта» повертає ТОВ банківську гарантію протягом п`яти робочих днів, зокрема, після виконання ТОВ зобов`язань за договором в повному обсязі.

У березні 2025 року бенефіціар - ПАТ «Укрнафта» звернувся до АТ «РВС БАНК» з вимогою про здійснення виплати згідно з банківською гарантією № 1709-24Г у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язання.

17.03.2025 принципал - ТОВ «КТК» виконало вимогу Банка-гаранта та перерахувало 56 099,42 грн на виконання гарантії № 1709-24Г.

Як стверджує позивач за зустрічним позовом (Постачальник) виконання Постачальником своїх зобов`язань за договором виконано у повному обсязі, спірними між сторонами залишаються обставини виключно щодо строків поставки, що відноситься не до виконання договору в цілому, а до належного чи неналежного виконання зобов`язань з поставки товару згідно з наступними видатковими накладними: № 859 від 01.06.2024, № 865 від 03.06.2024, № 866 від 04.06.2024, № 881 від 09.06.2024, № 888 від 11.06.2024, № 907 від 17.06.2024, № 922 від 21.06.2024, № 941 від 03.07.2024.

Оскільки, умовами пункту 14.1 договору як і умовами банківської гарантії передбачено, що гарантія забезпечує виключно «виконання» договору, а не «належність його виконання», тому, як вважає позивач за зустрічним позовом, наявні підстави для повернення забезпечення.

Проте суд не погоджується з доводами позивача за зустрічним позовом, з огляду на наступне.

Пунктом 14.1 договору про закупівлю від 26.04.2024 № 13/1496-МТР Сторонами погоджено, що під час укладення договору Постачальник не пізніше дати його підписання надає забезпечення виконання договору в розмірі 5 % його вартості, що складає 56 099,42 грн.

Умовами банківської гарантії № 1709-24Г від 10.04.2024 передбачено, що ця гарантія забезпечує виконання Принципалом договору.

Відповідно до пункту 10.1 договору про закупівлю, цей договір набирає чинності з моменту його укладання та діє до 31.12.2024, а в частині розрахунків до їх повного виконання.

Як установив суд, поставка товару відбулась із простроченням, що підтверджує ТОВ КТК у своїй зустрічній позовній заяві.

Відповідно, у зв`язку з порушенням Товариством пункту 5.1 договору, Додатку № 2 до договору станом на даний час наявне зобов`язання ТОВ ПАТ «Укрнафта» сплатити суму штрафних санкцій, відповідно до пункту 6.1 договору.

Отже, в частині розрахунків щодо сплати позивачем за зустрічним позовом на користь ПАТ «Укрнафта» штрафних санкцій, договір є не виконаним.

Відповідно до банківської гарантії, яка забезпечувала виконання договору, ПАТ «Укрнафта» реалізувало свої права, відповідно до розділу 14 договору та стягнуло банківську гарантію.

Відповідно до пункту 14.8 договору ПАТ «Укрнафта» повертає ТОВ КТК банківську гарантію протягом п`яти робочих днів, зокрема, після виконання ТОВ зобов`язань за договором в повному обсязі.

З огляду на те, що зобов`язання за договором в повному обсязі не виконане, сума штрафу на користь ПАТ «Укрнафта» не сплачена, суд не вбачає підстав для повернення банківської гарантії, а відтак відсутні підстави для задоволення зустрічного позову.

За таких обставин, зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача за первісним позовом.

Керуючись статтями 129, 232 - 233, 237 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов Публічного акціонерного товариства УКРНАФТА задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КТК (вул. Ювілейна, буд. 23, с. Супрунівка, Полтавський р-н, 38700, ЄДРПОУ 30296209) на користь Публічного акціонерного товариства УКРНАФТА (04053, м. Київ, провулок Несторівський, 3-5, ЄДРПОУ 00135390) 121 198,85 грн штрафу та 2 422,40 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволені зустрічного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 05.08.25.

Суддя Дмитро Сірош

СудГосподарський суд Полтавської області
Дата ухвалення рішення23.07.2025
Оприлюднено07.08.2025
Номер документу129344194
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них

Судовий реєстр по справі —917/622/25

Рішення від 23.07.2025

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Сірош Д.М.

Рішення від 23.07.2025

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Сірош Д.М.

Ухвала від 23.07.2025

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Сірош Д.М.

Ухвала від 11.06.2025

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Сірош Д.М.

Ухвала від 14.05.2025

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Сірош Д.М.

Ухвала від 14.05.2025

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Сірош Д.М.

Ухвала від 16.04.2025

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Сірош Д.М.

Ухвала від 31.03.2025

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Сірош Д.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні