Рішення від 04.08.2025 по справі 917/546/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2025 Справа № 917/546/25

Суддя Господарського суду Полтавської області Дмитро Сірош, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом

Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз", вул. Л. Толстого, 87, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37503

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Лан-Н", Полтавський р-н, Полтавська обл., м. Карлівка, вул. Огородня, буд., 1 В, ЄДРПОУ 35013914

про стягнення пені, 3 % річних та інфляційний втрат,

без виклику сторін

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Лан-Н" про стягнення 12 396,46 грн заборгованості за договором розподілу природного газу, укладеного шляхом підписання заяви-приєднання № 74-ОП/1 від 03.04.2018, з яких: пеня 8 373,49 грн, 3 % річних 528,90 грн та інфляційні 3 494,07 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Зазначена ухала суду отримана відповідачем 03.04.2025, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач у відзиві на позов від 08.04.2025 (вх. № 4715 від 09.04.2025) заперечує проти позову в повному обсязі, посилається на те що позивачем не виконано умови договору та не направлено відповідачу рахунки, тому вважає, що строк (термін) оплати відповідно до умов договору ще не настав, що спростовує доводи позивача про порушення його прав та факт наявності заборгованості, а отже позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 8 373,49 грн, 3 % річних у розмірі 528,90 грн, інфляційних у розмірі 3 494,07 не підлягають задоволенню.

Також відповідач у відзиві на позов заявив про пропуск позовної давності щодо пені, посилаючись на те що останньою датою коли нарахована пеня мала бути оплачена є 31.08.2022. Строк позовної давності сплив 05.09.2023.

08.04.2025 представник відповідача подав заяву про застосування строку позовної давності (вх. № 4718 від 09.04.2025) в якій просить суд відмовити позивачу в частині стягнення пені в сумі 8 373,49 грн з мотивів спливу позовної давності.

08.04.2025 представник відповідача подав заява про зменшення розміру заявлених до стягнення пені, інфляційних збитків та 3 % річних (вх. № 4720 від 09.04.2025) в якій просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача на 99 % до суми стягнення пені 83,74 грн, 3 % річних 5,29 грн, інфляційних 34,94 грн.

14.04.2025 представник позивача подав відповідь на відзив (вх. № 4977 від 15.04.2025), в якій просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених до стягнення 3 % річних та пені.

15.04.2025 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх. № 5005 від 15.04.2025). Відповідач зазначив, що позивач Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" не надав суду докази про направлення рахунків на оплату та доказів вручення рахунків. В позовній заяві необґрунтовано строк настання грошової вимоги. Також між сторонами не проводилась звірка взаєморозрахунків, тобто не складався та не підписувався відповідний Акт, що б доводило беззаперечність розміру та наявності заборгованості. Оскільки, позивачем не виконано умови договору № 74-ОП/1 та не направлено відповідачу рахунки, вважає, що строк (термін) оплати відповідно до умов договору ще не настав, що спростовує доводи позивача про порушення його прав та факт наявності заборгованості, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.03.2025 відкрито провадження у справі № 917/546/25, постановлено, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України сторони суду не надали.

Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно зі статтею 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

03.04.2018 Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» (далі за текстом Оператор ГРМ, позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий Лан-Н» уклали Типовий договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання № 74-ОП/1 (надалі - договір).

Відповідно до пункту 6.1 Типового договору оплата вартості послуги Оператором ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Згідно з пунктом 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператора ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.

Водночас, відповідно до пункту 5.3 Типового договору за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі газорозподільних систем.

Відповідно до Постанови НКРЕКП від 22.12.2021 № 2757 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Лубнигаз» установлено з 01.01.2022 тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 1,99 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).

Абзацом 2 пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що з 01.01.2022 річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2.1 Типового договору за цим договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Відповідно до пункту 6.6 договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

На виконання умов зазначеного Типового договору, позивач надав відповідачу рахунок на оплату (розподіл газу) № 540 від 09 лютого 2022 року (за березень 2022) на суму 14 032,49 грн, термін оплати якого 01.03.2022 року. Фактично сплачено 23.06.2022;

рахунок на оплату (розподіл газу) № 881 від 21 березня 2022 року (за квітень 2022) на суму 14 032,49 грн термін оплати якого 01.04.2022. Фактично сплачено 31.08.2022;

рахунок на оплату (розподіл газу) № 1110 від 18 квітня 2022 року (за травень 2022) на суму 14 032,49 грн, термін оплати якого 01.05.2022. Фактично сплачено 31.08.2022;

рахунок на оплату (розподіл газу) № 1370 від 13 травня 2022 року (за червень 2022) на суму 14 032,49 грн., термін оплати якого 01.06.2022. Фактично сплачено 31.08.2022;

рахунок на оплату (розподіл газу) № 1688 від 20 червня 2022 року (за липень 2022) на суму 14 032,49 грн, термін оплати якого 01.07.2022. Фактично сплачено 31.08.2022;

рахунок на оплату (розподіл газу) № 1965 від 15 липня 2022 року (за серпень 2022) на суму 14 032,49 грн, термін оплати якого 01.08.2022. Фактично сплачено 31.08.2022;

рахунок на оплату (розподіл газу) № 2236 від 10 серпня 2022 року (за вересень 2022) на суму 14 032,49 грн, термін оплати якого 01.09.2022. Фактично сплачено 05.09.2022.

Отже, відповідач здійснив повністю оплату за розподіл природного газу, але з порушенням строку, встановленого пунктом 6.6 договору, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги пункту 6.6 договору.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 8 373,49 грн пені, 528,90 грн 3 % річних, 3 494,07 грн інфляційних втрат.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до вимог частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до статті 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано (частина 6 статті 232Господарського кодексу УКраїни).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем не виконані умови договору щодо розрахунку за послугу з розподілу природного газу, тому він зобов`язаний сплатити на користь Оператора ГРМ суму боргу з урахуванням пені, трьох процентів річних та інфляційні від простроченої суми.

По рахунку на оплату (розподіл газу) № 540 від 09 лютого 2022 року (за березень 2022 року) на суму 14 032,49 грн за період з 01.03.2022 по 23.06.2022 (115 пр. дн.) розмір заборгованості Споживача зі сплати пені складає 294,29 грн, 3 % річних складає 44,14 грн та інфляційні 1 290,98 грн.

По рахунку на оплату (розподіл газу) № 881 від 21 березня 2022 (за квітень 2022 року) на суму 14 032,49 грн за період з 01.04.2022 по 31.08.2022 року (154 пр. дн.) розмір заборгованості Споживача зі сплати пені складає 2062,53 грн, 3 % річних складає 123,75 грн та інфляційні 1 094,53 грн.

По рахунку на оплату (розподіл газу) № 1110 від 18 квітня 2022 року (за травень 2022) на суму 14 032,49 грн за період з 01.05.2022 по 31.08.2022 (123 пр. дн.) розмір заборгованості Споживача зі сплати пені складає 2364,38 грн, 3 % річних складає 141,86 грн та інфляційні 701,62 грн.

По рахунку на оплату (розподіл газу) № 1370 від 13 травня 2022 року (за червень 2022 року) на суму 14 032,49 грн за період з 01.06.2022 по 31.08.2022 (92 пр. дн.) розмір заборгованості Споживача зі сплати пені складає 1768,48 грн, 3 % річних складає 106,11 грн та інфляційні 252,58 грн.

По рахунку на оплату (розподіл газу) № 1688 від 20 червня 2022 року (за липень 2022 року) на суму 14 032,49 грн за період з 01.07.2022 по 31.08.2022 (62 пр. дн) розмір заборгованості Споживача зі сплати пені складає 1191,80 грн, 3 % річних складає 71,51 грн та інфляційні 154,36 грн.

По рахунку на оплату (розподіл газу) № 1965 від 15 липня 2022 року (за серпень 2022 року) на суму 14 032,49 грн за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 (31 пр. дн) розмір заборгованості Споживача зі сплати пені складає 595,90 грн, 3 % річних складає 35,75 грн.

По рахунку на оплату (розподіл газу) № 2236 від 10 серпня 2022 року (за вересень 2022) на суму 14 032,49 грн за період з 01.09.2022 по 05.09.2022 (5 пр. дн) розмір заборгованості Споживача зі сплати пені складає 595,90 грн, 3 % річних складає 35,75 грн.

Щодо поданої відповідачем 09.04.2025 заяви про застосування строку позовної давності, слід зазначити наступне.

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Нормами статей 257, 258 Цивільного кодексу України встановлено, що загальний строк позовної давності становить три роки, а позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена строком в один рік.

Згідно з частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою відмови у позові.

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідачем подано заяву про застосування строку давності за вимогами про стягнення пені. На його переконання, вимоги про стягнення пені у сумі 8 373,49 грн, нарахованої за період з 01.03.2022 по 05.09.2022 року, задоволенню не підлягають як такі, що пред`явлені з пропуском встановленого строку позовної давності.

Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Також, відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2» №211 від 11.03.2020 (зі змінами та доповненнями), а також постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами та доповненнями) №1236 від 09.12.2020, в Україні встановлено карантин з 12.03.2020.

Водночас, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 651 від 27.06.2023, на всій території України відмінено карантин з 24 год 00 хв 30.06.2023, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, карантин на території України діяв у період з 12.03.2020 по 30.06.2023.

24.02.2022 російська федерація розпочала воєнні дії на території України.

Згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на усій території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховна Рада України доповнила розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 19, згідно із яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

З огляду на те, що позивач звернувся до суду з позовом 19.03.2025, враховуючи строки початку перебігу позовної давності та продовження Законом строків позовної давності на строк дії карантину та воєнного стану, суд дійшов до висновку, що звернення до суду з вимогами про стягнення з відповідача пені, відбулось в межах строку позовної давності.

Щодо заяви відповідача від 09.04.2025 про зменшення розміру заявлених до стягнення пені, інфляційних збитків та 3 % річних, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Водночас, згідно з частиною 1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

У правових висновках, викладених у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 903/277/21, зокрема, вказано, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків; майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення.

Також, при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

Відповідач не надав жодних належних доказів (баланс, звіт про фінансовий результат) неплатоспроможності, оскільки реальний майновий стан та платоспроможність боржника має оцінюватися в сукупності з іншими доказами, зокрема, але не виключно, інформацією про всі розрахунки боржника (доказами відсутності руху коштів по банківських рахунках, доказами про відсутність майна або його недостатності для виконання зобов`язання перед позивачем та інше). З наданого відзиву не вбачається фактичне матеріальне становища відповідача станом на час розгляду цієї справи.

Водночас, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Виходячи з викладеного, надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

З огляду на викладене та враховуючи, що цей випадок не є винятковим, суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача про зменшення суми стягнення пені, 3 % річних та інфляційних на 99 %.

Доводи відповідача про те, що позивачем не направлено відповідачу рахунки, тому строк (термін) оплати відповідно до умов договору ще не настав, суд відхиляє виходячи з наступного.

Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду у справі № 920/1343/21 від 29.04.2020 наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату, оскільки такий обов`язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку. За своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти як оплату за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232- 233, 237 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Лан-Н" (Полтавський р-н, Полтавська обл., м. Карлівка, вул. Огородня, буд., 1 В, ЄДРПОУ 35013914) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" (вул. Л. Толстого, 87, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37503, код ЄДРПОУ 05524713) 8 373,49 грн пені, 528,90 грн 3 % річних, 3 494,07 грн інфляційних витрат та 3 028,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Дмитро Сірош