Рішення від 31.07.2025 по справі 925/566/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2025 року

м. Черкаси

Справа № 925/566/25

за позовом Першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лип`янської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОР-К"

про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки.

Представники учасників справи:

Прокурор Олійник І.А.

Позивач не з`явився;

Відповідач не з`явився.

Секретар судового засідання Драченко Т.О.

Суддя Гладун А.І.

1.Стислий виклад позиції прокурора, позивача та заперечень відповідача. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії учасників справи та суду.

1.1. 20.05.2024 Перший заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лип`янської сільської ради звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОР-К".

1.2.Змістом позову прокурора є немайнова вимога визнати відсутнім право оренди відповідача земельної ділянки кадастровий номер 7125780400:04:001:0217 площею 2,0000 га, яка знаходиться в адміністративних межах с. Антонівка Лип`янської територіальної громади Звенигородського району Черкаської області, яка зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під номером запису про інше речове право: 47526530, рішення про державну реєстрацію індексний номер: 64413192 від 06.08.2022.

1.3.Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор стверджує про незаконне вибуття земельної ділянки із володіння Лип`янської сільської ради та надання земельної ділянки в оренду відповідачу особою, яка на мала речового права власності на земельну ділянку.

1.4.23.05.2025 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/566/25. Справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив о 10 год. 30 хв. 08.07.2025.

1.5.Ухвалу суду від 23.05.2025 про відкриття провадження у справі суд надіслав прокурору, позивачу та відповідачу, яку 24.05.2025 доставлено до їх електронних кабінетів у ЄСІТС (а.с. 117-118).

1.6.19.06.2025 суд ухвалив призначити судове засідання о 15 год. 00 хв. 21.07.2025, повідомив учасників процесу, що судове засідання о 10 год. 30 хв. 08.07.2025 не відбудеться у зв`язку з призовом судді Гладуна А.І. на навчальні збори на базі військової частини за програмою підготовки офіцерів запасу.

1.7.Ухвалу суду від 19.06.2025 про призначення судового засідання суд надіслав прокурору, позивачу та відповідачу, яку 19.06.2025 доставлено до їх електронних кабінетів у ЄСІТС (а.с. 120-121).

1.8.24.06.2025 позивач Лип`янська сільська рада подала до суду заяву про розгляд справи без участі її представника, позов прокурора просила задовольнити повністю (а.с. 122).

1.9.21.07.2025 у підготовче засідання з`явилась прокурор Олійник І.А. Представники позивача та відповідача у підготовче засідання не з`явились.

1.10.21.07.2025 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті об 11 год. 30 хв. 31.07.2025.

1.11.Ухвалу суду від 21.07.2025 про призначення справи до судового розгляду по суті суд надіслав прокурору, позивачу та відповідачу, яку 22.07.2025 доставлено до їх електронних кабінетів у ЄСІТС (а.с. 127-128).

1.12.Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

1.13.Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

1.14.Днем вручення ухвали суду від 23.05.2025, від 19.06.2025, від 21.07.2025 відповідачу є 24.05.2025, 19.06.2025 та 22.07.2025 дні отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи (а.с. 117 на звороті, 121 на звороті, 128).

1.15.Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

1.16.Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).

1.17.Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю.

1.18.Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

1.19.31.07.2025 у судове засідання з`явилась прокурор Олійник І.А. Представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явились.

1.20.Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

1.21.Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

1.22.Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

1.23.Учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.

1.24.Явку учасників судового провадження в судове засідання суд обов`язковою не визнавав.

1.25.Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явку представників учасників справи в судове засідання суд не визнав обов`язковою, суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представників позивача та відповідача.

1.26.31.07.2025 суд розпочав розгляд справи по суті.

1.27.Прокурор Олійник І.А. у судовому засіданні просила позов задовольнити повністю.

1.28.31.07.2025 суд завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення суду та час його проголошення у цьому судовому засіданні.

1.29.31.07.2025, керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/566/25.

Вислухавши пояснення учасника справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2.Обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1. Предметом позову прокурора є немайнова вимога визнати відсутнім у відповідача права оренди земельної ділянки.

2.2. Підставами позову є обставини, якими прокурор обґрунтовує незаконне вибуття земельної ділянки з володіння Лип`янської сільської ради та надання земельної ділянки в оренду відповідачу особою, яка не мала речового права оренди земельної ділянки.

2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4.Предметом доказування у справі є вибуття спірної земельної ділянки із володіння власника - Лип`янської сільської ради; виникнення у відповідача права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі; наявність підстав для визнання відсутнім у відповідач права оренди спірної земельної ділянки, порушення інтересу держави та суб`єктивного права позивача, за захистом яких прокурор звернувся до суду.

3.Обставини, які не підлягають доказуванню у справі.

3.1. Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

3.2.Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 20.09.2023 у справі №710/889/22 позов Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лип`янської сільської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ОР-К", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області про витребування земельної ділянки, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права оренди з одночасним припиненням речових прав задоволено частково. Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Лип`янської сільської ради земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,0 га кадастровий номер 7125780400:04:001:0217. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду від 20.09.2023 у справі №710/889/22 набрало законної сили 27.10.2023.

3.3.Шполянський районний суд Черкаської області у рішенні суду від 20.09.2023 у справі №710/889/22 встановив:

- 19.07.2019 на підставі державного акту на право власності на землю серія ЯК 717993 від 29.03.2010 за ОСОБА_1 на праві приватної власності зареєстрована земельна ділянка кадастровий номер 7125780400:04:001:0217 площею 2,0 га;

- 06.08.2022 на підставі договору оренди землі від 04.08.2022, укладеного ОСОБА_1 та ТОВ "ОР-К", зареєстровано право оренди земельної ділянки ТОВ "ОР-К";

- ОСОБА_1 земельна ділянка у передбаченому законом порядку для ведення особистого селянського господарства у власність не передавалась;

-докази звернення ОСОБА_1 до Шполянської районної державної адміністрації, уповноваженої розпоряджатися землями державної власності станом на час видання державного акту серії ЯК 717993 від 29.03.2010 у межах відповідного району, із заявою про передачу у власність земельної ділянки із земель державної власності, відсутні;

-розпорядженням Шполянської районної державної адміністрації від 22.03.2010 №142 надано у приватну власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Антонівської сільської ради Шполянського району іншим громадянам, серед яких прізвище відповідача ОСОБА_1 відсутнє.

3.4.На підставі частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 20.09.2023 у справі №710/889/22, зокрема незаконного вибуття спірної земельної ділянки із державної власності без дотримання норм земельного законодавства, чинних на дату переходу права власності до ОСОБА_1 , не підлягає доказуванню у справі №925/566/25.

4. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, прокурор подав письмові докази, дослідивши які суд встановив:

4.1.1.04.08.2021 ОСОБА_1 (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ОР-К" (орендар) уклали договір оренди землі, згідно з умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку кадастровий номер 7125780400:04:001:0217, місце розташування якої є адміністративно-територіальні межі Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, площею 2,00 га, з видом угідь земельної ділянки: рілля, строком на 49 років.

4.1.2.06.08.2022 на підставі договору оренди землі від 04.08.2022, укладеного ОСОБА_1 та ТОВ "ОР-К", зареєстровано право оренди земельної ділянки ТОВ "ОР-К", у підтвердження чого прокурор подав Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 22.04.2025 №423608448 (а.с. 101-103).

4.1.3.07.11.2023 зареєстровано право комунальної власності Лип`янської сільської ради на земельну ділянку кадастровий номер 7125780400:04:001:0217 площею 2,0 га на підставі рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 20.09.2023 у справі №710/889/22, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 22.04.2025 №423608448 (а.с. 101-103).

4.1.Відповідач доказів на спростування доводів прокурора не подав.

4.2.Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

4.3.Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

4.4.На підставі поданих прокурором доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані прокурором докази суд визнає належними.

4.5.Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

4.6.На підтвердження обставин, якими прокурор обґрунтовує підстави позову, прокурор подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані прокурором отримані з порушенням закону. Докази подані прокурором суд визнає допустимими.

4.7.Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

4.8.Подані прокурором докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані прокурором, суд визнає достовірними.

4.9.Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

4.10.Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

4.11.Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

5.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

5.1.Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

5.2.Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

5.3.З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

5.4.Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

5.5.Враховуючи обставини, які не підлягають доказуванню у справі, належність, допустимість та достовірність доказів, поданих прокурором, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає доведеними обставини, на які прокурор посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:

5.5.1.земельна ділянка кадастровий номер 7125780400:04:001:0217 площею 2,0 га вибула з державної власності та перейшла у власність ОСОБА_1 ; ОСОБА_1 земельна ділянка у передбаченому законом порядку для ведення особистого селянського господарства у власність не передавалась;

5.5.2.04.08.2022 ОСОБА_1 та ТОВ "ОР-К" уклали договору оренди землі, об`єктом якого є земельна ділянка кадастровий номер 7125780400:04:001:0217 площею 2,0 га;

5.5.3.06.08.2022 на підставі договору оренди землі від 04.08.2022 зареєстровано право оренди земельної ділянки ТОВ "ОР-К";

5.5.4.власником земельної ділянки кадастровий номер 7125780400:04:001:0217 площею 2,0 га є Лип`янська сільська рада. 07.11.2023 зареєстровано право комунальної власності Лип`янської сільської ради на земельну ділянку на підставі рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 20.09.2023 у справі №710/889/22.

6. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися сторони, які суд застосував, та мотиви їх застосування.

6.1. Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

6.2.Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

6.3.Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частини перша та дев`ята статті 93 Земельного кодексу України).

6.4.Згідно із частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

6.5.Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

6.6.Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного Кодексу України реалізуються через право постійного користування або право оренди.

6.7.Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

6.8.Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2 статті 116 Земельного кодексу України).

6.9.Згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

6.10.Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу (частина 2 статті 127 Земельного кодексу України).

6.11.Відповідно до частини 1 статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

6.12.Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного Кодексу України).

6.13.Відповідно до частини 1 статті 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

6.14.Згідно з абзацом 2 статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

6.15.Відповідно до статті 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

6.16.Частиною 3 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

6.17.Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

6.18.Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України).

6.19.Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

6.20.Нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України).

6.21.Згідно з частинами 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

6.22.Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

7.Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

7.1. Передумовою спору є вибуття земельної ділянки з державної власності всупереч закону без належних правових підстав.

7.2.Причиною виникнення спору є набуття відповідачем права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди, укладеного з особою, яка не є власником земельної ділянки.

7.3.Звертаючись з позовом, прокурор прагне захистити інтереси держави у сфері земельних правовідносин та право територіальної громади села на вільне володіння, розпорядження та користування земельною ділянкою комунальної власності.

7.4.Прокурор ствердив, що у відповідача ТОВ "ОР-К" відсутнє право оренди земельної ділянки, оскільки договір оренди землі укладено з особою (орендодавцем), яка не мала права розпоряджатися земельною ділянкою.

7.5.Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власності та мирно володіти своїм майном; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

7.6.Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє цивільне право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

7.7.Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

7.8.Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

7.9.При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

7.10.Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

7.11.Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

7.12.Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14).

7.13.Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

7.14.Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. У кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

7.15.Порушення права (інтересу) - пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Прийняття судом рішення покликане усунути цю невизначеність, відновити порушене право, створити можливість для реалізації інтересу.

7.16.Отже застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

7.17.Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

7.18.Рішенням суду, що набрало законної сили, земельну ділянку витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Лип`янської сільської ради.

7.19.Власником земельної ділянки є позивач Лип`янська сільська рада.

7.20.Позивач позбавлений можливості розпоряджатися земельною ділянкою на власний розсуд у зв`язку з її перебуванням у користуванні відповідача на підставі договору оренди землі, укладеного з ОСОБА_1 . Право користування (оренди) відповідача зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

7.21. ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку зареєстрував на підставі документів, які не видалися органом державної влади, що доводить відсутність правових підстав набуття цієї особою права власності на земельну ділянку та відсутність у ОСОБА_1 права розпоряджатися нею й, зокрема, передавати в оренду відповідачу.

7.22.Водночас, власник земельної ділянки - Лип`янська сільська рада, жодних дій для передачі спірної земельної ділянки в оренду не вчиняла та такого волевиявлення не мала.

7.23.Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

7.24.Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

7.25.Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

7.26.Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

7.27.Державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема, право оренди земельної ділянки.

7.28.Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення таких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

7.29.Державній реєстрації підлягає заявлене право, державна реєстрація якого здійснюється суб`єктом державної реєстрації прав не за власною ініціативою, а на підставах, установлених законом, зокрема за заявою про державну реєстрацію прав, поданою особою, за якою здійснюється реєстрація права.

7.30.Відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

7.31.Реєстрація відповідачем речового права оренди земельної ділянки не впливає на виключне право територіальної громади Лип`янської сільської ради, як власника земельної ділянки, не визнавати права оренди цієї земельної ділянки та вимагати усунення будь-яких порушень її прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 11.02.2020 у справі № 915/572/17, який вказав, що навіть якщо буде встановлено, що суб`єкт державної реєстрації прав дотримався законодавства при внесенні запису про проведену державну реєстрацію права за іншою особою, це не є перешкодою для задоволення позову щодо скасування цього запису, якщо наявність такого запису порушує права чи охоронювані законом інтереси позивача.

7.32.Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію (п. 152 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16).

7.33.Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постанові від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19 щодо володіння орендарем нерухомим майном: тимчасове володіння нерухомими речами може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації такого права на це майно у встановленому порядку, тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право тимчасового володіння, визнається тимчасовим фактичним володільцем нерухомого майна; судове рішення про задоволення позовних вимог про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння є підставою для внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

7.34.Отже, специфіка книжкового володіння полягає, серед іншого, в тому, що нерухомістю можуть володіти одночасно кілька осіб, але щодо різних речових прав. Зокрема, якщо зареєстровані право власності і право оренди нерухомого майна, то і особа, зареєстрована як власник, і особа, зареєстрована як орендар, визнаються фактичними володільцями нерухомої речі щодо права власності і права оренди відповідно (див. правовий висновок у постанові Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 911/665/22, у постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 910/3453/22, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2024 у справі № 640/14353/19 (п. 6.14), у постанові Верховного Суду у справі № 920/14/23 від 24.07.2024 (п. 50)).

7.35.Тобто, реєстрація відповідачем речового права - права оренди земельної ділянки свідчить про заволодіння відповідачем земельною ділянкою й користування нею на праві оренди, але в той же час не позбавляє територіальну громаду села права володіння цією ж ділянкою, реалізуючи правомочності власника.

7.36.У постанові від 29.11.2023 у справі № 513/879/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що належним способом захисту прав власника, який у спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди.

7.37.Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

7.38.Враховуючи, що позивач є власником земельної ділянки, у нього відсутня необхідність для пред`явлення позову про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, оскільки Лип`янська сільська рада як особа, що зареєстрована як власник визнається фактичним володільцем нерухомої речі на праві власності.

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.07.2024 у справі №920/14/23.

7.39.Тому, належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди.

Аналогічну правову позицію висловлено Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2024 у справі № 567/3/22. У правовідносинах у справі № 567/3/22 власник спірної земельної ділянки, незважаючи на зареєстроване право оренди за юридичною особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, договір оренди землі не підписувала та відповідно умови договору не узгоджувала, а тому просила суд зобов`язати орендаря повернути їй спірну земельну ділянку та скасувати рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації права оренди з одночасним припиненням такого права. Об`єднана палата Верховного Суду виснувала, що належним способом захисту прав орендодавця, який у спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди.

7.40.Ураховуючи вищевказані правові висновки Верховного Суду, належним способом захисту порушеного права володіння Лип`янської сільської ради земельною ділянкою є вимога про визнання відсутнім у ТОВ «ОР-К» права оренди цієї земельної ділянки.

7.41.Враховуючи предмет та підстави позову, зміст та характер правовідносин, що виникли між сторонами, суд враховує наведені висновки Великої Палати Верховного Суду, Об`єднаної палати касаційного цивільного суду та доходить висновку, що прокурором обрано належний спосіб захисту інтересів держави та права власності територіальної громади села про визнання відсутнім у відповідача права оренди земельної ділянки.

7.42.Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

7.43.Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

7.44.Частина 1 статті 215 Цивільного кодексу України, статті 229-233 Цивільного кодексу України передбачають недійсність вчинених правочинів у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі, зокрема шляхом вчинення підпису на паперовому носії, що не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

7.45.У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набутими, тобто правовідносини за ним не виникли.

7.46.Нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України).

7.47.Нікчемність правочину конструюється за допомогою "текстуальної" недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах "нікчемний", "є недійсним" (постанова Верховного Суду від 09.01.2019 у справі №759/2328/16).

7.48.Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (постанови Верховного Суду від 08.02.2023, 13.03.2023 у справах №№ 359/12165/14, 398/1796/20).

7.49.У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на розпорядження земельною ділянкою, вважаючи право оренди відсутнім, оскільки спірною земельною ділянкою розпорядилася особа, яка не мала на це право.

7.50.Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

7.51.Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

7.52.Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених Земельним кодексом України.

7.53.Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах).

7.54.Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

7.55.Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність волевиявлення органу місцевого самоврядування, зокрема Лип`янської міської ради як власника спірної земельної ділянки, що є підставою для висновку про нікчемність правочину, укладеного між ОСОБА_1 та відповідачем про оренду землі від 04.08.2021.

7.56.Оскільки відповідач у встановленому законом порядку земельну ділянку не отримував, користується нею на підставі договору оренди укладеного, у тому числі без дотримання конкурентних засад, та з особою, яка право на її розпорядження не мала, що встановлено рішенням суду, що набрало законної сили, а тому не потребує повторному доказуванню, вказаний договір оренди спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності та відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.

7.57.Обізнаність/необізнаність орендаря - відповідача ТОВ "ОР-К" про відсутність у ОСОБА_1 прав на спірну земельну ділянку не може бути достатньою перепоною для відновлення становища, яке існувало до порушення прав Лип`янської сільської ради

7.58.На виконання рішення Шполянського районного суду від 20.09.2023 у справі № 710/889/22 Лип`янська сільська рада зареєструвала право власності на земельну ділянку.

7.59.Проте, у повній мірі захист інтересів держави щодо відновлення права територіальної громади с. Антонівка, яка входить до складу Лип`янської сільської територіальної громади, на розпорядження земельною ділянкою та користування нею, ураховуючи перебування спірної земельної ділянки у фактичному користуванні ТОВ "ОР-К" не відновлено, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

7.60.Лип`янська сільська рада, як законний власник даної земельної ділянки, позбавлена можливості ефективно розпорядитися нею, зокрема, на конкурентній основі через земельні торги передати її в оренду та отримувати відповідну орендну плату до місцевого бюджету.

7.61.Незаконність набуття ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку свідчить про відсутність законних підстав для передачі її у платне користування ТОВ "ОР-К" та є підставою для вжиття заходів на захист інтересів держави у сфері земельних відносин та права територіальної громади села як власника земельної ділянки шляхом визнання відсутнім у відповідача права оренди земельної ділянки.

7.62.Вимогу прокурора про визнання відсутнім права оренди відповідача ТОВ «ОР-К на земельну ділянку кадастровий номер 7125780400:04:001:0217 площею 2,0000 га, яка знаходиться в адміністративних межах с. Антонівка Лип`янської територіальної громади Звенигородського району Черкаської області, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під номером запису про інше речове право: 47526530, рішення про державну реєстрацію індексний номер: 64413192 від 06.08.2022 суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний прокурором є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

8.Підстави представництва прокурором інтересів держави у справі.

8.1. В Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України).

8.2.Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (стаття 23 Закону України "Про прокуратуру").

8.3.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 виснувала, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

8.4.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц зазначила, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

8.5.Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

8.6.Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

8.7.Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

8.8.Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

8.9.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі №905/1907/21 зазначила, що для того, щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

8.10.05.03.2024, 23.12.2024, 06.02.2025, 19.03.2025, 17.04.2025 Звенигородська окружна прокуратура звернулась до Лип`янської сільської ради з листами №50-754вих24, №50-3999вих-24, №50-421вих25 та №50-907вих-24, №50-1205вих-25, у яких просила повідомити чи вживала сільська рада або має намір вживати заходи щодо звернення до суду із позовною заявою про припинення права оренди, зокрема, на земельну ділянку з кадастровим номером 7125780400:04:001:0217 (а.с. 73-75, 77-79, 81-84, 88-91, 93-96).

8.11.11.03.2024 Лип`янська сільська рада надіслала Звенигородській окружній прокуратурі лист №02-28/960, у якому повідомила, що питання щодо звернення до суду із позовними заявами про припинення права оренди відносин з орендарями вказаних земельних ділянок, зокрема ТОВ "ОР-К" буде винесено на розгляд засідання комісії з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології та природокористування з наступним розглядом на сесії сільської ради (а.с. 76)

8.12.25.03.2024, 24.12.2024, 07.02.2025 та 22.04.2025 Лип`янська сільська рада надіслала Звенигородській окружній прокуратурі листи №02-28/1133, №02-28/4585, №02-36/551, №02-36/1459, у яких повідомила, що не зверталася до суду щодо визнання неукладеним договору оренди, зокрема, спірної земельної ділянки та не заперечила щодо представництва інтересів сільської ради Звенигородською окружною прокуратурою (а.с. 80, 85, 92, 97).

8.13.23.04.2025 Звенигородська окружна прокуратура звернулась до Лип`янської сільської ради з листом №501271вих25, у якому повідомила, що прокуратурою будуть вжиті заходи представницького характеру на захист державних інтересів шляхом звернення до господарського суду Черкаської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Лип`янської сільської ради до ТОВ "ОР-К" про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки кадастровий номер 7125780400:04:001:0217 площею 2,0000 га (а.с. 99-100).

8.14.Суд дійшов висновку, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи Лип`янської сільської ради про неможливість самостійно звернутися до суду з відповідним позовом, сам факт не звернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси позивача свідчить про те, що Лип`янська сільська сільська рада неналежно виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави шляхом припинення порушень відповідача, які виникли внаслідок незаконного використання відповідачем спірної земельної ділянки за відсутності згоди її фактичного власника та без урахування його інтересів щодо умов договірних відносин, які ним не погоджено, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з цим позовом.

8.15.Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18, у постанові Верховного Суду у справі №910/7916/20 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21.

8.16.Бездіяльність Лип`янської сільської ради є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду з метою захисту інтересів держави, оскільки територіальна громада в особі Лип`янської сільської ради позбавлена можливості максимально ефективно розпорядитися спірною земельною ділянкою, зокрема порушеного права даного органу місцевого самоврядування на одержання доходу у вигляді орендної плати за землю від її використання, яке направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до його відання.

8.17.Враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор у цій справі належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

8.18.Підстав для залишення позову прокурора без розгляду суд не встановив.

9.Розподіл судових витрат.

9.1. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

9.2.За подання позовної заяви Черкаська обласна прокуратура сплатила судовий збір у розмірі 3028,00 грн на підставі платіжної інструкції від 09.04.2024 №631 (а. с. 18).

9.3.Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

9.4.Оскільки позов прокурора задоволено повністю, суд покладає на відповідача судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лип`янської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОР-К" задовольнити.

Визнати відсутнім право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "ОР-К" (ідентифікаційний код 44194524, адреса місцезнаходження: 20603, Черкаська область, Звенигородський район, м. Шпола, вул. Нескорених, 54) на земельну ділянку кадастровий номер 7125780400:04:001:0217 площею 2,0000 га, яка знаходиться в адміністративних межах с. Антонівка Лип`янської територіальної громади Звенигородського району Черкаської області, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під номером запису про інше речове право: 47526530, рішення про державну реєстрацію індексний номер: 64413192 від 06.08.2022.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОР-К" (ідентифікаційний код 44194524, адреса місцезнаходження: 20603, Черкаська область, Звенигородський район, м. Шпола, вул. Нескорених, 54) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, бул. Шевченка, 286, р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ) 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення суду складене 06.08.2025.

Суддя А.І. Гладун