Рішення від 06.08.2025 по справі 927/635/25

Іменем України

РІШЕННЯ

06 серпня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/635/25 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРС СЕРВІС",

код ЄДРПОУ 45203707, вул. Руденко Лариси, буд. 6-А, приміщення 58, офіс 2, м. Київ, 02141,

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОС ДЕРЕВИНИ",

код ЄДРПОУ 41519965, вул. Миру, 115, с. Деревини, Чернігівський район, Чернігівська область, 15110,

про стягнення 325 175,61 грн

без повідомлення (виклику) сторін;

Обставини справи:

19.06.25, до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРС СЕРВІС", в якій просить суд стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОС ДЕРЕВИНИ" 220 064 грн заборгованості за поставлений товар, 66 169,92 грн пені, 31 796,69 грн інфляційних втрат та 7145 грн 3% річних.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.25 справу №927/635/25 передано на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.06.25 постановлено:

прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання).

запропонувати відповідачу:

відповідно до ст.165 Господарського процесуального кодексу України, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі: надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується його заперечення, якщо такі докази не надані позивачем; одночасно надіслати позивачу: копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.

- подати до суду протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (якщо така буде подана) заперечення на відповідь на відзив (ст.167, 251 ГПК України).

запропонувати позивачу: відповідно до ст.166 Господарського процесуального кодексу України, протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву: надіслати (надати) до суду відповідь на відзив, надіславши одночасно копію даної відповіді на відзив відповідачу, а докази надсилання надати суду.

звернути увагу учасників справи на те, що:

- за приписами п.8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї; копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

- згідно з ч.2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, заяви та клопотання, які без поважних причин не будуть подані в строк, визначений судом, суд залишає без розгляду.

роз`яснити учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 ГПК України клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.06.25 направлена позивачу та відповідачу до електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно з довідками про доставку електронного листа, роздрукованими з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до електронного кабінета позивача 23.06.25 13:29, відповідача 23.06.25 13:29.

Відповідно до ч.6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що суд належним чином повідомив учасників справи про відкриття провадження у справі та встановлення процесуальних строків, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 23.06.2025 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.

Суд також врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Суд констатує, що сторонами не заявлені клопотання щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз`яснене при відкритті провадження в справі в ухвалі суду від 23.06.25.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

17 травня 2024 року між СТОВ Колос Деревини (далі - Покупець) та ТОВ Чернігівоблнафтопродукт (далі - Постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів № 192 (далі - Договір).

Відповідно до наявного в матеріалах справи Рішення одноосібного учасника №14/06 Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівоблнафтопродукт від 14.06.24, у відповідності до ст. 37 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», учасником ТОВ Чернігівоблнафтопродукт прийнято рішення про зміну найменування товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівоблнафтопродукт на товариство з обмеженою відповідальністю ЛАРС СЕРВІС, про що внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до умов п.п.1.1. 2.1. Договору:

п. 1.1. Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця нафтопродукти, (надалі Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар на умовах, визначених цим Договором.

п. 1.2. Вид нафтопродуктів (найменування), одиниці виміру та кількість Товару, що підлягає передачі за цим Договором, визначаються Сторонами та відображаються в рахунках-фактурах, видаткових накладних.

п. 1.3. Якісь товару, що передається за цим Договором, має відповідати технічним умовам і державним стандартам, які діють на території України.

п. 2.1. Поставка Товару здійснюється автотранспортом. Постачання товару здійснюється на умовах Міжнародних правил інтерпретації комірційних термінів «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 року.

Згідно з п.2.2. Договору, поставка товару здійснюється партіями на підставі Заявок на поставку Товару (електронних чи усних), що мають містити найменування Товару, кількість, ціну, строк та інші умови поставки Товару.

Поставка Товару здійснюється Постачальником у строки, визначені у Заявці на поставку Товару до цього Договору. (п. 2.3. Договору).

Відповідно до п. 2.4. Договору кожна партія Товару повинна супроводжуватись комплектом документів, а саме:

2.4.1. Сертифікатом відповідності Товару;

2.4.2. Паспортом якості на Товар, виданого заводом виробником, в якому містяться фізико-хімічні характеристики якості та відповідності Товару встановленим нормам.

2.4.3. Видатковою накладною

2.4.4. Товарно-транспортною накладною.

Згідно з п. 3.1. Договору, перехід права власності на товар відбувається після підписання Сторонами відповідних видаткових накладних.

Пунктом 3.3. передбачено, що Покупець зобов`язаний прийняти Товар, що поставляється по даному Договору, протягом 1 (одного) календарного дня з моменту готовності Товару до передачі, про що Постачальник повідомляє Покупця. У разі відмови Покупця прийняти Товар у зазначені строки, Покупець відшкодовує Постачальнику вартість зберігання Товару у нафтосховищі, а також протягом 3 (трьох) банківських днів сплачує на користь Постачальника штраф в розмірі 5 % від вартості відповідної партії Товару.

Покупець має право не приймати Товар у випадку поставки Товару неналежної якості, тобто такого що не відповідає вимогам цього Договору, та у випадках, коли партія Товару не супроводжується документами, визначеними у п. 2.4. цього Договору. (п. 3.4. Договору).

Розділ 4 Договору визначає ціну товару, загальну суму Договору.

Так, відповідно до пунктів 4.1., 4.2. Договору ціна Товару визначається Сторонами та відображається в рахунках-фактури, видаткових накладних.

Ціна товару може змінюватись протягом строку дії даного договору.

Відповідно до пунктів 4.3., 4.4. Договору, ціна Товару, визначена у рахунках-фактури може змінюватись до поставки Товару по даній Партії Товару тільки у випадках двостороннього узгодження Сторонами Договору таких змін, про що складається Додаткова угода.

Загальна сума даного Договору складається з вартості партій, що були поставлені Покупцю протягом строку дії Договору.

Згідно з п. 5.2. Договору Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100% за кожну партію Товару протягом 1 (одного) банківського дня з моменту отримання відповідного рахунку фактури Постачальника.

Форма розрахунків: безготівковий розрахунок (п. 5.3. Договору).

Крім того, відповідно до пунктів 6.1., 6.2. Договору, за порушення умов даного Договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Покупець несе відповідальність за порушення строків оплати Товару, і на вимогу Постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого зобов`язання за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 8.2. Договору, якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку в Господарському суді Чернігівської області.

Відповідно до п. 9.1. цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін, скріплення його печатками Сторін і діє до 31 грудня 2024 року, а в частині оплати до повного виконання зобов`язань по даному Договору. У випадку відсутності заяв Сторін про розірвання Договору не пізніше ніж за 1 (один) місяць до моменту закінчення строку, встановленого в цьому пункті Договору, Договір вважається автоматично пролонгованим на один календарний рік на тих самих умовах.

Відповідно видаткової накладної № РН-0000467 від 17.05.24 на суму 220 064 грн позивач виконав свої зобов`язання за договором поставки нафтопродуктів у повному обсязі.

Крім того, відповідачу направлявся рахунок-фактура № СФ-0000313 від 17.05.24 на суму 220 064,00 грн на поставку дизельного пального (УКТ ЗЕД 27101943000) кількість 5001,00 л.

Факт виконання позивачем обов`язків та отримання відповідачем Товару також підтверджується товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 0000000463 від 17.05.2024.

Як вказує позивач, СТОВ Колос Деревини за період з травня 2024 року по червень 2025 року не було здійснено жодної виплати за отриманий товар, тому станом на день звернення до суду, заборгованість відповідача перед позивачем становить 220 064 грн.

З огляду на те, що відповідач неналежно виконував свої зобов`язання по оплаті вартості Товару, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення 66 169,92 грн пені, 7 145 грн 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов`язання з 18.05.24 по 17.06.25, та 31 796,69 грн інфляційних втрат за період прострочення виконання грошового зобов`язання з червня 2024 року по червень 2025 року.

Претензія-вимога про сплату заборгованості в розмірі 220 064 грн (вих.177 від 30.05.25), направлена на адресу відповідача, залишилась без відповіді.

Позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань по договору.

Нормативно-правове обґрунтування, оцінка доказів та висновки суду.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

За приписами статей 546, 549 ЦК України, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі. Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, зважаючи на юридичну природу правовідносин між сторонами як грошових зобов`язань, на них поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Норми ст. 625 ЦК України спрямовані в першу чергу на те, щоб внаслідок неправомірних дій боржника (прострочення) право власності кредитора не було порушене, оскільки внаслідок знецінення національної грошової одиниці купівельна спроможність коштів, які б кредитор міг одержати за належного виконання боржником своїх грошових зобов`язань, буде значно меншим, що має відповідно наслідком зменшення майнового блага кредитора.

Крім того, невиконання або неналежне виконання боржником свого грошового зобов`язання не може бути залишене без реагування та застосування до нього міри відповідальності, оскільки б це суперечило загальним засадам цивільного законодавства, якими є справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 Цивільного кодексу України).

Тому, оскільки застосування індексу інфляції до суми боргу фактично має на меті одержання кредитором того, на що він розраховував одержати у разі належного виконання боржником грошового зобов`язання, то стягнення 3% річних є тою мірою відповідальності, яку боржник зобов`язаний понести за неналежне виконання свого грошового зобов`язання.

Отже, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У розумінні положень ст. 625 ЦК України, кредитором є будь-яка особа, в якої наявне право грошової вимоги.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято Товар на загальну суму 220 064 грн, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000467 від 17.05.2024, товарно-транспортною накладною № 0000000463 від 17.05.2024.

Крім того, позивачем виставлено рахунок-фактуру на оплату, а саме: № СФ-0000313 від 17.05.2024.

За умовами п.5.2. Договору оплата Товару здійснюється за 100% попередньою оплатою.

Як встановлено судом, Товар, поставлений згідно з накладною №РН-0000467 від 17.05.2024, відповідачем у строки, встановлені Договором, не оплачено.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати Товару за накладною №РН-0000467 від 17.05.2024, позивачем пред`явлено до стягнення 66169,92 грн пені, 7145 грн 3% річних та 31796,69 грн інфляційних.

Судом здійснено перерахунок інфляційних та 3% річних та встановлено, що такі розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, виконані арифметично вірно, вказані суми нараховані обґрунтовано та підлягають до стягнення 7145 грн 3% річних та 31796,69 грн інфляційних.

Одночасно судом встановлено, що позивачем неправильно визначено тривалість періоду нарахування пені.

Адже відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, зокрема, і вимоги ч.6 ст.232 ГК України, суд, здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга:Закон" перерахунок розміру пені, вважає такою, що підлягає до задоволення 28 926,99 грн. пені за період 18.05.2024 по 17.11.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Всупереч наведеним нормам, відповідач проти позову не заперечив, жодних належних доказів, які підтверджують неможливість здійснення ним своєчасної оплати до суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 220 064 грн заборгованості за поставлений товар, 28 926,99 грн пені, 31 796,69 грн інфляційних втрат та 7145 грн 3% річних. У частині вимог щодо стягнення 37 242,93 грн пені суд відмовляє з підстав, викладених вище.

Розподіл судових витрат.

Згідно з пунктом 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 4319 грн.

Керуючись статтями 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОС ДЕРЕВИНИ" (код ЄДРПОУ 41519965, вул. Миру, 115, с. Деревини, Чернігівський район, Чернігівська область, 15110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРС СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 45203707, вул. Руденко Лариси, буд. 6-А, приміщення 58, офіс 2, м. Київ, 02141) 220 064 грн заборгованості за поставлений товар, 28 926,99 грн пені, 31 796,69 грн інфляційних втрат та 7145 грн 3% річних та 4319 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У частині вимог щодо стягнення 37 242,93 грн пені - відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяМ.В. Фесюра

Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/

Документи по справі можуть бути направлені на адресу суду: пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000, та на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області: Е-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. канцелярії (099)420-54-50.