Рішення від 05.08.2025 по справі 953/5293/25

Справа № 953/5293/25

н/п 2/953/2508/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2025 року м.Харків

Київський районний суд м.Харкова у складі:

головуючої судді - Лисиченко С.М.,

за участю секретаря судового засідання Кот Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою об`єднання житлових кооперативів «Приозерний-25» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача об`єднання житлових кооперативів «Приозерний-25» - Андрощук Б.М. звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , відповідно до якого просить стягнути з з ОСОБА_1 на користь об`єднання житлових кооперативів «Приозерний-25» заборгованість за спожиті послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території (житлова послуга) за період з 01 квітня 2017 року по 01 травня 2025 року, у розмірі 26617,02 грн., а також судові витрати у загальному розмірі 5422,40 грн., що складаються із витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що Об`єднання житлових кооперативів «Приозерний-25» (надаліОЖК «Приозерний-25», позивач) є зареєстрованою в установленому законом порядку юридичною особою, основною діяльністю якої є комплексне обслуговування об`єктів та належне утримання будинків та прибудинкової території. ОЖК «Приозерний-25» діє на підставі власного установчого документа, а саме на підставі Статуту, який затверджено протоколом загальних зборів №2 від 14.03.2016 року.

Відповідно до п.п.1.1., 1.9. Статуту ОЖК «Приозерний-25» є кооперативним об`єднанням, яке створене в результаті реорганізації Житлово-експлуатаційної контори №25 по обслуговуванню будинків житлово-будівельних кооперативів шляхом перетворення в ОЖК «Приозерний-25» та є правонаступником всіх його прав та обов`язків, відповідно до ЗУ «Про кооперацію». Засновниками ОЖК «Приозерний-25» є Житловий кооператив «Приозерний-9» із місцезнаходженням за адресою: АДРЕСА_1 , Житловий кооператив «Приозерний-10» із місцезнаходженням за адресою: АДРЕСА_1 , Житловий кооператив «Приозерний-11» із місцезнаходженням за адресою: АДРЕСА_1 , Житлово-будівельний кооператив «Приозерний-27» із місцезнаходженням за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник позивача вказує, що ОЖК «Приозерний-25» надає свої послуги з утримання будинків та прибудинкової території усім його учасникам (засновникам), зокрема і власникам квартир, які знаходяться у будинку АДРЕСА_2 та який входить у Житлово-будівельний кооператив «Приозерний-27», у зв`язку з чим у власників таких квартир виникає обов`язок своєчасно та в повному обсязі оплачувати рахунки виставлені за спожиті житлово комунальні послуги, зокрема і ті які надаються позивачем.

Зважаючи на перелік послуг, які надаються ОЖК «Приозерний-25» за адресою АДРЕСА_2 , позивачем, на підставі протоколу №1 від 01.01.2017, протоколу загальних зборів №1 від 24.12.2021 та протоколу загальних зборів №2 від 26.12.2023, було затверджено калькуляцію тарифів (щомісячного внеску) за утримання будинку та прибудинкової території ЖБК «Приозерний-27» відповідно до якої на період з 01.01.2017 по 31.12.2021 встановлено для власників квартир тариф у розмірі 4,60 грн. за 1 кв.м. площі квартири та 3,80 грн. за 1 кв.м. площі квартири, яка розташовується на першому поверсі будинка, на період з 01.01.2022 по 31.12.2023 ОЖК «Приозерний-25» встановив для власників квартир тариф у розмірі 5,20 грн. за 1 кв.м. площі квартири та 3,66 грн. за 1 кв.м. площі квартири, яка розташовується на першому поверсі будинка, а з 01.01.2024 5,40 грн. за 1 кв.м. площі квартири та 4,38 грн. за 1 кв.м. площі квартири, яка розташовується на першому поверсі будинка.

Представник позивача вказує, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 .

Незважаючи на те, що договір про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території між ОЖК «Приозерний-25» та відповідачем не укладався, останній будучи власником квартири та співвласником багатоквартирного будинку перебуває у договірних відносинах із позивачем, а тому повинен оплачувати за надані ОЖК «Приозерний-25» послуги, оскільки власники квартир несуть відповідальність за своєчасність здійснення платежів на рахунок управителя незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду. ОЖК «Приозерний-25» добросовісно виконує зобов`язання щодо обслуговування житлового будинку та утримання прибудинкової території, однак, відповідач, як споживач житлово-комунальних послуг у будинку, ігнорує покладений на нього обов`язок щодо сплати у повному обсязі коштів за утримання будинку та прибудинкової території, у зв`язку з чим у нього за період з 01.04.2017 по 01.05.2025 утворилась заборгованість у розмірі 26617,02 грн.

На підставі викладеного позивач звернувся до суду з даним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2025 справу передано для розгляду головуючій судді С.М. Лисиченко.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 03.06.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Електронним шляхом до суду надійшла заява представника позивача адвоката Андрощука Б.М. з проханням розглядати справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся у встановленому законом порядку, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція, яка була повернута оператором поштового зв`язку. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч.4ст.223 ЦПК Українипостановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності н анерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, інформаційна довідка №428086999 від 22.05.2025, за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1042706563101, житлова квартира АДРЕСА_4 , на праві власності належить ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що 14 березня 2016 року проведено державну реєстрацію Об`єднання житлових кооперативів «Приозерний-25», що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , в результаті перетворення.

Протоколом загальних зборів № 2ОЖК «Приозерний-25»від 14 березня 2016 року затверджений СтатутОЖК «Приозерний-25».

Положеннями СтатутуОЖК «Приозерний-25»передбачено, щоОЖК «Приозерний-25» є кооперативним об`єднанням, яке створене в результаті реорганізації Житлово-експлуатаційної контори №25 по обслуговуванню будинків житлово-будівельних кооперативів шляхом перетворення в ОЖК «Приозерний-25» та є правонаступником всіх його прав та обов`язків, відповідно до ЗУ «Про кооперацію». Засновниками ОЖК «Приозерний-25» є Житловий кооператив «Приозерний-9» із місцезнаходженням за адресою: АДРЕСА_1 , Житловий кооператив «Приозерний-10» із місцезнаходженням за адресою: АДРЕСА_1 , Житловий кооператив «Приозерний-11» із місцезнаходженням за адресою: АДРЕСА_1 , Житлово-будівельний кооператив «Приозерний-27» із місцезнаходженням за адресою: АДРЕСА_2 .

Пунктами 2.1., 2.3 Статуту передбачено, що метою створення та діяльності ОЖК «Приозерний-25» є забезпечення належного утримання будинків та прибудинкової території житлових кооперативів, що є засновниками Об`єднання. Об`єднання забезпечує сплату внесків власниками квартир, житлових та нежитлових приміщень на утримання будинку, його інженерного обладнання, під`їздів, інших місць загального користування будинку та прибудинкової території.

Відповідно до п.12.2 Статуту до компетенції ОЖК «Приозерний-25» відноситься: організація обслуговування будинку та прилеглої території, профілактичний огляд і технічне обслуговування конструктивних елементів і інженерного устаткування будинку, прибирання і освітлення місць загального користування, санітарне очищення, прибирання території домоволодіння і вивезення побутового сміття, чищення вентканалів, дезінфекція, дератівація приміщень, скидання снігу і сміття з крівлі, своєчасна підготовка будинку і устаткування до експлуатації в зимовий і літній період за участю голови правління кооперативу, контроль за безперебійним функціонуванням системи центрального опалювання впродовж всього опалювального сезону, систем гарячого і холодного водопостачання, електро- і газопостачання, каналізації, сміттєпроводу і іншого устаткування, підготовка домоволодіння до свят, аварійне обслуговування за участю представника кооперативу голови правління, забезпечення виконання правил протипожежної безпеки, а також виконання вказівок місцевих органів пожежного нагляду за участю представника кооперативу голови правління.

Згідно з п.14.1. Статуту ОЖК «Приозерний-25» надає послуги за цінами і тарифами, встановленими самостійно на загальних зборах учасників (засновників), а у випадках, передбачених законом за державними цінами і тарифами.

Зі змісту протоколу № 1 загальних зборів ОЖК «Приозерний-25» від 24 грудня 2021 року вбачається, що загальними зборами ОЖК «Приозерний-25» було затверджено розмір витрат на управління багатоквартирним будинком/внесок на утримання будинку та прибудинкової території із розрахунку 5,20 грн за 1 кв.м. площі квартир, розташованих з 2-го поверху та 3,657 грн за 1 кв.м. площі квартир першого поверху (не враховуючи витрат на технічне обслуговування ліфтів).

Зі змісту протоколу № 2 загальних зборів ОЖК «Приозерний-25» від 26 грудня 2023 року вбачається, що загальними зборами ОЖК «Приозерний-25» було затверджено розмір витрат на управління багатоквартирним будинком/внесок на утримання будинку та прибудинкової території із розрахунку 5,40 грн за 1 кв.м. площі квартир, розташованих з 2-го поверху та 4,38 грн за 1 кв.м. площі квартир першого поверху (по АДРЕСА_2 ).

Згідно з розрахунком заборгованості з експлуатаційних внесків за адресою: АДРЕСА_6 заборгованість ОСОБА_1 за період з 01.04.2017 по 01.05.2025 становить 26617,02 гривень.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує.

Згідно ст. 322 ЦПК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1,2 ст. 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до статей 64, 66, 67, 162 ЖК України власники квартир, наймачі повинні своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги відповідно до умов договору з організацією, яка обслуговує будинок, а також приймати участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.

Стаття 179 ЖК України передбачає, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 р. №45, власник або наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором чи законом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Згідно п.5 ч.2 ст.7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач, серед іншого, зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Отже, відсутність письмово оформленого договору з постачальником послуг не позбавляє споживача обов`язку оплачувати надані послуги.

Верховний Суд України у правовій позиції, яка висловлена в постанові від 20.04.2016 року по справі №6-2951цс15 роз`яснив, що, хоч у ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Отже, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Отже, відсутність договору у разі фактичного користування послугою не дає підстав не оплачувати її або оплачувати лише частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком..

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як власник нерухомого майна, зобов`язаний сплачувати внески на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі, що затверджуються загальними зборами ОЖК.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

В силу статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зістаттею 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 13ЦПКУкраїни суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2статті 77 ЦПК України.

Відповідно до частини1статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В ході судового розгляду відповідачем не надані будь-які докази на спростування вказаних обставин, своєї незгоди або будь-яких заперечень щодо наданого позивачем розрахунку суду не надано.

За таких обставин, з урахуванням того, що на час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про сплату ним заборгованості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території в сумі 26617,02 гривень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому, сплачений позивачем судовий збір в сумі 2422,40 гривень підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У пункті 3.2рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно достатті 1 Закону Українивід 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI)договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону№ 5076-VI).

Згідно зістаттею 11 ЦПК Українисуд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленомузаконом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зістаттею 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої-шостоїстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу надано суду наступні докази (в копіях):

- договір №1 про надання правових послуг від 02.04.2025, укладений між Об`єднанням житлових кооперативів «Приозерний-25» та ФО-П адвокатом Андрощуком Б.М., за умовами якого Виконавець, за дорученням Замовника, зобов`язується надавати Замовнику послуги з юридичного консультування, правового супроводження та представлення прав та інтересів Замовникав будь-яких цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних, інших публічних та приватних правовідносинах, які виникають із діяльності Замовника (далі послуги), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги, а також фактичні витрати, пов`язані з виконанням доручення Замовника. Зміст доручення: надавати Замовнику усні та письмові консультації, довідки, роз`яснення висновки, правові позиції з юридичних питань, представляти Замовника в будь-яких цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних, інших публічних, приватних правовідносинах та судових спорах, складати документи правового характеру (договори, доручення, заяви, скарги, клопотання, запити, процесуальні документи тощо). За надані Виконавцем та прийняті Замовником послуги з юридичного консультування, правового супроводження та представлення прав та інтересів, Замовник сплачує Виконавцю вартість (ціну) цих послуг: згідно фактично виконаних робіт та наданих послуг, короткий опис та вартість яких визначається актамиприймання послуг (робіт), що підписуються Сторонами. Вартість (ціна) цих послуг визначається згідно часу витраченого Виконавцем на виконання робіт та надання послуг із розрахунку1000грн. 1 година і може бути змінений (збільшений або зменшений) з урахуванням коливання середньої (ринкової) вартості аналогічних послуг по регіону, за згодою Сторін. Час витрачений Виконавцем на надання послуг та виконання робіт відображається в актах приймання послуг (робіт). Вартість (ціна) наданих Виконавцем послуг повинна бути сплачена Замовником Виконавцю протягом п`яти календарних днів з дня підписання акту приймання послуг (робіт). Витратами Виконавця пов`язані з виконанням доручення Замовника є транспортні витрати, витрати на виготовления (друк, ксерокопіювання, посвідчення) документів, переклад, нотаріальне посвідчення документів, витрати на оплату роботи фахівців чиї висновки запитуються Виконавцем на виконання доручения, тощо. Замовник зобов`язаний відшкодувати Виконавцю усі попередньо погоджені фактичні витрати;

- акт №2 приймання послуг (робіт) до Договору про надання правових послуг №1 від 02.04.2025, складений 23.06.2025 між Об`єднанням житлових кооперативів «Приозерний-25» та ФО-П адвокатом Андрощуком Б.М., про те, що станом на дату складання акту Адвокатом були надані послуги з юридичного консультування, правового супроводження та представлення прав та інтересів Замовника за Договором про надання правових послуг №1 від 02 квітня2025року. Загальна вартість наданих послуг становить 21 500,00 гривень із розрахунку 1 година1000гривень. 1.2. Адвокатом були надані наступні послуги - представництво прав та інтересів Замовника, як позивача у цивільній справі №953/5293/25, яка перебуває в провадженні Київського районного суду м. Харкова: складання та подання позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території, час витрачений адвокатом 3 години;

- заключну виписку за період з 15.07.2024 по 15.07.2025, згідно з даними якої Об`єднання житлових кооперативів «Приозерний-25» сплатило ФО-П ОСОБА_2 3000,00 гривень сплати по договору №1 від 02.04.2025 та акта виконаних послуг від 23.06.2025 без ПДВ;

- ордер на надання правничої допомоги серія АХ №1263748 від 30.05.2025;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ХВ №002611 від 17.05.2023

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правову допомогу, суд враховує висновки, викладені у Постанові Верховного Суду від 03 березня 2025року по справі № 275/150/22 провадження № 61-13766св24, де Верховний Суд виснував таке.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша друга статті 133 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що:

«40. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

41. Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

42. Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

43. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

44.Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

45. Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

46. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

47.Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19 вказано, що:

«у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Судами також не враховано, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України (на підставі якої прийнято рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу) суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі обґрунтування нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому, судами не враховано, що для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат».

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України,відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У справі, що розглядається, відповідачем заперечень щодовитрат позивача на правову допомогу до суду не подано.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі викладеного, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-266, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги об`єднання житлових кооперативів «Приозерний-25» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання житлових кооперативів «Приозерний-25» заборгованість зі сплати послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.04.2017 по 01.05.2025 у розмірі 26617 (двадцять шість тисяч шістсот сімнадцять) гривень 02 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання житлових кооперативів «Приозерний-25» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання житлових кооперативів «Приозерний-25» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач:Об`єднанняжитлових кооперативів«Приозерний-25»,код ЄДРПОУ03105739,місцезнаходження:61168,м.Харків,вул.Академіка Павлова,313-Б,кв.111.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 .

Суддя С.М. Лисиченко