Ухвала від 05.08.2025 по справі 544/2453/23

Справа № 544/2453/23

пров. № 2/544/51/2025

Номер рядка звіту 15

У Х В А Л А

05 серпня 2025 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Сайко О.О.,

за участі:

секретаря судового засіданняКостенко Т.В.,

представника позивачапрокурора Мрічка В.І.,

представника позивача Кабінету Міністрів УкраїниМазур О.О.,

представника позивача НПП "Пирятинський" - Мотроненко І.Ю.,

представника відповідача ГУ ДГК у Полтавській області - Подріз Є.А.,

представника відповідача ПП «Удача» - адвоката Ступніка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду по вул.Соборна, 41, цивільну справу за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури Іллі Титарчука в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Полтавської обласної державної адміністрації (Полтавської обласної військової адміністрації), Національного природного парку «Пирятинський» до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Удача», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Оксана Запорожець, державний реєстратор Почаївської сільської ради Гребінківського району Полтавської області Фатіма Андрущенко, Пирятинська міська рада, про повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду знаходиться дана цивільна справа.

10.07.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, яке мотивовано наступним.

09.04.2025 набули чинності зміни доЦивільного кодексу Українищодо посилення захисту прав добросовісного набувача.

Так,статтю 390 Цивільного кодексудоповнено частиною п`ятою такого змісту:

"5. Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначенихЗаконом України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви".

Пунктом 2 цьогоЗаконувизначено, що його положення мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування, майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:

нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;

нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.

Крім того, частину четвертустатті 177 Цивільного процесуального кодексу Українидоповнено абзацом другим такого змісту: "У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви".

Таким чином, законодавець встановив обов`язок прокурора у разі подання позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави надати документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна.

Отже, прокурор повинен внести на депозитний рахунок Пирятинського районного суду грошові кошти у розмірі вартості відповідно до експертно-грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 5323886200:00:026:0049, яка належить ОСОБА_1 , з метою забезпечення його прав як добросовісного набувача земельної ділянки.

Позивачу відомо про зміни, які відбулися в законодавстві, але не виконано вимоги законодавства щодо внесення коштів на депозитний рахунок суду.

З огляду на викладене представник ГУ ДГК просить залишити позов без розгляду на підставі п.8 ч.1ст.257 ЦПК України.

07.07.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача ПП «Удача» надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, яке мотивовано наступним.

09.04.2025 набули чинності зміни доЦКтаЦПК Українищодо посилення захисту прав добросовісного набувача (зокрема,ст..390 ЦК України,ст.177 ЦПК України).

Цими змінами законодавець встановив обов`язок прокурора у разі подання/розгляду позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави, надати документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна. Отже, прокурор повинен внести на депозитний рахунок Пирятинського районного суду грошові кошти у розмірі вартості відповідно до експертно-грошової оцінки земельної ділянки, яка належить відповідачу з метою забезпечення його прав, як добросовісного набувача земельної ділянки.

Наразі даних щодо внесення таких коштів у матеріалах справи немає, хоча пройшло уже більше місяця, як прокурору стало відомо про зміни, які відбулися в законодавстві.

Наголошує, що, дійсно, відповідно до правових позицій, в тому числі Великої Палати Верховного Суду, ефективним способом судового захисту щодо повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду власнику є негаторний, а не віндикаційний позов. Є відповідний масив судових рішень, зокрема по справі № 554/10517/16-ц та інших.

Проте, незважаючи на згадку за текстом позову про можливість та необхідність заявлення саме негаторного позову, прокурор досить однозначно формулює позовні вимоги, зокрема, щодо відповідача-фізичної особи, вживаючи правове поняття«повернути», що, безперечно, властиво віндикаційному позову, як позову про повернення майна з чужого незаконного володіння.

Інші позовні вимоги, які, з погляду відповідача, не є ефективними способами захисту та не можуть бути задоволені, в тому числі, зважаючи на точку зору Верховного Суду по уже згаданій вище справі, хоча якраз такі вимоги і носять ознаки негаторного позову.

Слід додати, що віндикаційний позов і негаторний є взаємовиключними, про що зазначає у своїй постанові від 21 серпня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (справа № 910/19865/17).

За таких умов прагнення прокурора в одній позовній заяві, ймовірно, з метою «процесуальної економії» заявити максимум вимог, поєднавши і негаторні і віндикаційні, заслуговує критичної оцінки.

Але, насправді, в рамках даного клопотання, питання щодо віндикаційності чи негаторності позову є радше ілюстративним/побічним та підкреслює саму суть проблеми щодо необхідності компенсації добросовісному набувачу.

За будь-яких умов власник земельної ділянки в даному випадку набув її внаслідок визначеної законом процедури шляхом отримання відповідних дозволів, як на розробку технічної документації, так і на її затвердження.

Відповідач по даній справі є класичним добросовісним набувачем в повному сенсі - не знав і не міг знати, що він придбав/набув майно у особи, яка не мала права це майно відчужувати/надавати.

Незалежно від будь-якої остаточної інтерпретації судом суті позовних вимог, нинішній власник позбавляється свого майна.

Власне, головний вектор, яким керувався законодавець, вносячи зміни в частині посилення прав добросовісного набувача, і відображає загальноєвропейські тенденції щодо компенсаційних механізмів.

Відмова внести кошти на депозит в сьогоднішніх справах (що залишить власника без компенсації) однозначно призведе до майбутніх звернень до ЄСПЛ, ймовірного скасування судових рішень та, врешті, до справедливої сатисфакції (з втратою часу, людських/виробничих/процесуальних та фінансових ресурсів).

З огляду на викладене представник ПП «Удача» просить залишити позов без розгляду на підставі п.8 ч.1ст.257 ЦПК України.

У судовому засіданні представники відповідачів ГУ ДГК та ПП «Удача» клопотання підтримали та просили їх задовольнити.

Прокурор категорично заперечував проти задоволення клопотання, оскільки позов було подано ще до набрання чинності змін доЦКта ЦПК щодо захисту прав добросовісного набувача.

Представники позивачів Кабінету Міністрів України та НПП «Пирятинський» підтримали позицію прокурора, зазначивши, що власник спірної земельної ділянки не є добросовісним набувачем в розумінні положеньст.388 ЦК України.

Суд, розглянувши клопотання про залишення позову без розгляду, з`ясувавши думки учасників справи, дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до п.8 ч.1ст.257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

На момент подачі прокурором позову до суду частина 4статті 177 ЦПК Українидіяла в такій редакції: «До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону».

Відповідно до частини третьоїстатті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

З матеріалів справи убачається, що на дату надходження позову до суду (27.12.2023) позовна заява була подана з дотриманням вимог, викладених у статтях175і177 ЦПК України(в редакції станом на дату подання позову до суду), про що також було зазначено судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, позивачем було сплачено судовий збір у повному обсязі, а тому провадження у справі було відкрито та призначено підготовче судове засідання.

09 квітня 2025 року набрав чинностіЗакон України від 12 березня 2025 року № 4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача».

Даним Законом частину четверту статті 177 було доповнено абзацом другим такого змісту: "У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви".

Частина першастатті 58 Конституції Українизакріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Також, частиною четвертоюстатті 3 ЦПК Українивстановлено, що закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Отже враховуючи, що на момент подачі даного позову до суду цивільний процесуальний закон не містив норми щодо обов`язку позивача у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади додавати до позову документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів, тому підстави для залишення позову без розгляду в порядку п.8 ч.1ст.257 ЦПК Українивідсутні.

Щодо доводів представника відповідача ПП «Удача» в частині того, що в даній справі власник спірної земельної ділянки є добросовісним набувачем, а прокурором заявлені взаємовиключні вимоги і віндикаційного, і негаторного позову, суд зазначає, що на даній стадії судового розгляду суд не має права надавати оцінку вказаним доводам, так як відповідно до норм частини першоїстатті 264 ЦПКоцінку цим доводам суд надає під час ухвалення рішення при вирішенні питань, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

За таких обставин у задоволенні клопотань представників відповідачів ГУ ДГК та ПП «Удача» про залишення позову без розгляду слід відмовити.

Керуючись ст.3,257,260,261,353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про залишення позову без розгляду - відмовити.

У задоволенні клопотання представника відповідача ПП «Удача» про залишення позову без розгляду - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О.Сайко