Рішення від 05.08.2025 по справі 460/8619/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 серпня 2025 року м. Рівне№460/8619/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу середньої заробітної плати за несвоєчасний розрахунок при звільненні;

стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки (з 28.07.2023 по 10.07.2024) розрахунку при звільненні з військової служби (стосовно здійснення нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 28.07.2023, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за 2019-2023 роки, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 та 2023 рік терміном 80 днів, суми грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки та суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 роки у сумі 242918,73 грн) в загальному розмірі 157007,40 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.

За змістом позовної заяви вимоги позивача ґрунтуються на тому, що на виконання судового рішення йому виплачено грошове забезпечення. Позивач вказує, що відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Таким чином, позивач стверджує про наявність у нього права на отримання середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні, з огляду на що просить позов задовольнити повністю.

29.08.2024 через відділ документального забезпечення (канцелярію) суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що при нарахуванні і виплаті позивачу належних при звільненні сум грошового забезпечення спір щодо їх розміру був відсутній. Також, відповідач зауважує, що у спірних правовідносинах позивач був не найманим працівником, а військовослужбовцем, і отримував не заробітну плату, а грошове забезпечення, а тому відповідні гарантії щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до нього не застосовуються. Таким чином, відповідач стверджує, що у спірних правовідносинах діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні позову повністю.

ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Інших заяв та клопотань, які мають значення для вирішення спору до суду не надходило.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою суду від 16.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.

Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 (28.07.1963) проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу командувача військ ОК " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 04.07.2023 № 358-РС позивач звільнений з військової служби та наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.07.2023 № 211 виключений з особового складу частини та всіх видів забезпечення з 28.07.2023, а з котлового забезпечення з сніданку 29.07.2023.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 у справі № 460/197271/23, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме:

визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 з не виконання постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30.08.2017, не здійснені перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 28.07.2023, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, за 2019-2023 роки, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 та 2023 рік терміном 80 днів, суми грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки та суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30.08.2017.

зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік № 294-IX на 01.01.2020 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум.

зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік № 1082-IX на 01.01.2021 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум.

зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 включно, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік № 1928-IX на 01.01.2022 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум.

зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, за період з 01.01.2023 по 28.07.2023 включно, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік № 2710-IX на 01.01.2023 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум.

зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік № 2710-IX на 01.01.2023 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум.

зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2020 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік № 294-IX на 01.01.2020 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум.

зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2021 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік № 1082-IX на 01.01.2021 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30.08.2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум.

зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік № 1928-IX на 01.01.2022 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум.

зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік № 2710-IX на 01.01.2023 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум.

зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік з урахуванням окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік № 294-IX на 01.01.2020 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум.

зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік з урахуванням окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік № 1082-IX на 01 січня 2021 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб №704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум.

зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з урахуванням окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік № 1928-IX на 01 січня 2022 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум.

зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 та 2023 роки за 80 календарних днів з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік Nє 2710-IX на 01 січня 2023 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів У країни Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум.

зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за 2019 - 2023 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік № 2710-IX на 01.01.2023 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум.

у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання судового рішення у справі № 460/19727/23, відповідач здійснив нарахування позивачу грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 28.07.2023, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за 2019-2023 роки, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 та 2023 рік терміном 80 днів, суми грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки та суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 роки та 10.07.2024 виплатив кошти в розмірі 242918,73 грн.

Позивач вважаючи, що у нього наявне право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яке було порушено відповідачем, звернувся з позовом до суду.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини у цій справі виникли з приводу стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до статті 116 Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України), при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до статті 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Наведена редакція статті 117 КЗпП України набрала законної сили з 19.07.2022.

Зміна редакції статті 117 КЗпП України свідчить на користь того, що приписи чинної редакції статті 117 КЗпП України, яким законодавець обмежив виплату 6 місяцями, застосовуються без принципу співмірності цієї суми щодо коштів, які роботодавець невчасно сплатив працівникові.

Наведена правова позиція узгоджується із висновком судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеному у постанові від 06.12.2024 у справі № 440/6856/22.

Так, Верховний Суд зазначив, що у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-IX (далі - Закон № 2352-IX), яким статтю 117 КЗпП України викладено в новій редакції, з 19.07.2022 стаття 117 КЗпП України в редакції Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" від 20.12.2005 № 3248-IV (далі -Закон № 3248-IV) втратила чинність. Отже, судова палата вважає, що розповсюдження висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.09.2019 у справі № 761/9584/15-ц, на статтю 117 КЗпП України в новій редакцій, яка регулює правовідносини, які виникли/тривають після 19.07.2022, є неможливим.

Також судова палата зауважила, що наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду підхід щодо критеріїв/способів зменшення суми середнього заробітку, який підлягає стягненню у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, був обґрунтований з урахуванням, зокрема, того, що оплаті середнім заробітком підлягав весь час затримки по день фактичного розрахунку, оскільки стаття 117 Кодексу законів про працю України в редакції Закону № 3248-IV не обмежувала період, за який може стягуватися середній заробіток у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні.

Проаналізувавши зміст постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 761/9584/15-ц, Судова палата дійшла висновку, що критерії зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника, які викладено у цій постанові, побудовані саме з урахуванням того, що стаття 117 КЗпП України в редакції Закону № 3248-IV не обмежувала періоду, за який може стягуватися середній заробіток у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні. Такі критерії визначено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, і задля уникнення недобросовісності як роботодавця, так і працівника у таких правовідносинах.

Водночас, із прийняттям Закону № 2352-IX законодавець обмежив строк, за який роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові середній заробіток шістьма місяцями, чим фактично на нормативному рівні усунув обставини, які призводили до порушення критеріїв співмірності, недобросовісності.

У зв`язку з обмеженням законодавцем строку звернення до суду у таких спорах та можливістю отримання середнього заробітку шістьма місяцями, судова палата дійшла висновку, що застосовувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.09.2019 у справі № 761/9584/15-ц, на правовідносини, які регулюються статтею 117 КЗпП України в редакції Закону № 2352-IX, не є можливим.

З огляду на вказане, Судова палата відступила від висновку, викладеному в постанові Верховного суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі № 120/10686/22, у якій зроблено протилежний висновок щодо застосування статті 117 КЗпП України у редакції Закону № 2352-IX.

Отже, при вирішенні цієї справи належить враховувати приписи чинної редакції статті 117 КЗпП України, яким законодавець обмежив виплату 6 місяцями, проте без застосування принципу співмірності цієї суми щодо коштів, які роботодавець невчасно сплатив працівникові.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 24.07.2025 по справі № 300/8802/23 і суд не має підстав не погодитись із запропонованим підходом.

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку про те, що позивач має право на отримання середнього заробітку за затримку виплати грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 28.07.2023, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за 2019-2023 роки, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 та 2023 рік терміном 80 днів, суми грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки та суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 роки.

При цьому, період затримки розрахунку при звільненні перевищує шість місяців (з 29.07.2023 по 10.07.2024), тому відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України відповідач повинен виплатити позивачу середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні лише за шість місяців, тобто з 29.07.2023 (наступний день після звільнення) по 28.01.2024, що складає 184 дні.

Розмір грошового забезпечення позивача за два місяці перед звільненням становив 52335,80 грн (травень 2023 року 26167,90 грн, червень 2023 року 26167,90 грн), що підтверджується наявною у справі довідкою відповідача про розмір грошового забезпечення позивача за період з травня по червень 2023 року.

Кількість календарних днів служби позивача за травень і червень 2023 року становила 61 день.

Отже, середньоденний заробіток позивача становить 857,96 грн (52335,80 грн / 61 день).

Відповідно, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період не більш як за 6 місяців становить 157864,64 грн (з розрахунку: 857,96 грн х 184 календарних дня), а не 157007,40 грн як про це вказує позивач у позовній заяві.

Отже, з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі заявлених позовних вимог та ухвалити рішення про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не виплати позивачу середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.07.2024 по 28.01.2025 в загальному розмірі 157864,64 грн.

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не підтвердив правомірність своєї бездіяльності, натомість позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому позов належить задовольнити повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл судових витрат між сторонами у відповідності до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 середньої заробітної плати за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби (стосовно здійснення нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 28.07.2023, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за 2019-2023 роки, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 та 2023 рік терміном 80 днів, суми грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки та суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 роки у сумі 242918,73 грн) за період з 29.07.2023 до 28.01.2024 в розмірі 157864,64 грн (сума вказана без утримання обов`язкових платежів та зборів).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 05.08.2025.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач - військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя Ольга ПОЛІЩУК