Рішення від 06.08.2025 по справі 460/8620/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 серпня 2025 року м. Рівне№460/8620/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-1), військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач-2), про:

визнання протиправними дій відповідача-1 щодо врахування грудня 2015 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2016 по 28.02.2018;

зобов`язання відповідача-2 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2018 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

визнання протиправними дій відповідача-1 щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.03.2018 по 01.07.2020;

визнання протиправними дій відповідача-2 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.07.2020 по 08.04.2022;

зобов`язання відповідача-2 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 08.04.2022, із урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.

За змістом позовної заяви вимоги позивача ґрунтуються на тому, що у період з 01.12.2016 по 08.04.2022 він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . При цьому, в період з 01.08.2015 по 01.07.2020 військова частина НОМЕР_2 перебувала на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 . Позивач вказує, що в спірні періоди проходження військової служби відповідачі виплачували йому індексацію грошового забезпечення в меншому розмірі, ніж визначено чинним законодавством. Зокрема, позивач вказує, що у період з 01.12.2016 по 28.02.2018 відповідач-1 здійснював нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення із застосуванням в якості "базового місяця" грудня 2015 року, а не січня 2008 року. В свою чергу, у період з 01.03.2018 по 17.05.2024 нарахування та виплата індексації грошового забезпечення проводилися відповідачами без дотримання вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. За наведених обставин, позивач просить позов задовольнити повністю.

20.08.2024 через відділ документального забезпечення (канцелярію) суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач-1 заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що індексація грошового забезпечення позивача проведена відповідно до вимог норм Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", а суми індексації грошового забезпечення позивача обчислені згідно норм, правил обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів, визначених Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" з урахуванням рівня підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом (норма частини 5 статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення") в грудні 2015 року (проведене відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013) у порядку, визначеному Додатком 5, абзацами 8-10 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Таким чином, відповідач-1 стверджує, що у спірних правовідносинах він діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні позову повністю.

21.08.2024 через відділ документального забезпечення (канцелярію) суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач-2 заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення протягом спірних періодів проводилися з дотриманням вимог чинного законодавства. З огляду на вказане, відповідач-2 просить відмовити в задоволенні позову повністю.

ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Інших заяв та клопотань, які мають значення для вирішення спору до суду не надходило.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою суду від 09.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.

Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), у період з 01.12.2016 по 08.04.2022 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . При цьому, у період з 01.08.2015 по 01.07.2020 військова частина НОМЕР_2 перебувала на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 . Вказане не заперечується учасниками справи за змістом заяв по суті.

Наказом командувача оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (по особовому складу) від 08.04.2022 № 42-РС позивача звільнено з військової служби, а наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 08.04.2022 № 81 його було виключено із списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення з 08.04.2022.

На запит позивача, відповідач-1 листом від 17.06.2024 за № 3/125 надав роз`яснення щодо порядку та умов виплати позивачу індексації грошового забезпечення в період проходження військової служби. Крім того, до листа відповідачем-1 долучено довідку про суму нарахованого та виплаченого грошового забезпечення за період з грудня 2016 року по 01 липня 2020 року, та картки особового рахунку позивача за 2016 - 2020 роки.

Також, на запит позивача, відповідач-2 листом від 05.07.2024 за № 268/2 надав роз`яснення щодо порядку та умов виплати позивачу індексації грошового забезпечення в період проходження військової служби. Також, у листі вказано про відсутність підстав для включення індексації до складу грошового забезпечення, яке враховується при обчисленні одноразових видів грошового забезпечення. Крім того, до листа відповідачем-2 долучено довідку про суму нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення за період з липня 2020 року по день звільнення у 2022 році.

Позивач, вважаючи, що відповідачами недотримано вимоги чинного законодавства при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2016 по 08.04.2022, у зв`язку з чим такі дії є протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Статтею 43 Основного Закону України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною першою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (…).

За змістом преамбули Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), цей Закон відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній та політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з частиною першою статті 1-2 вказаного Закону, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Положеннями частини другої статті 9 Закону № 2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 цього ж Закону).

Щодо періоду з 01.12.2015 до 28.02.2018.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII).

Так, відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За приписами статті 2 Закону № 1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об`єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 3 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

У свою чергу, підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону № 1282-ХІІ.

При цьому, судом установлено, що частина перша вказаної статті у початковій редакції передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII (далі - Закон № 911-VIII), який набрав чинності 01.01.2016, у частині першій статті 4 Закону № 1282-ХІІ цифри "101" замінено цифрами "103".

Тож, з 01.01.2016 індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини друга-четверта статті 4 Закону № 1282-XII).

Частиною першою статті 5 Закону № 1282-XII визначено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частина друга статті 5 Закону № 1282-XII).

Положеннями частини сьомої статті 5 Закону № 1282-XII передбачено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно частин першої та другої статті 6 Закону № 1282-XII, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників (далі - Порядок № 1078).

Пунктом 1-1 Порядку № 1078 (у редакції до 15.12.2015) передбачалося, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

А нормами пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції до 15.12.2015) було установлено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці населення. За вимогами вказаних вище нормативно-правових актів, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, в тому числі й для військовослужбовців.

Поряд з тим, у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова № 1013), яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, істотно змінився порядок індексації заробітної плати та інших доходів населення. Серед іншого, внесеними змінами передбачено ряд новел в порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Згідно з Пояснювальною запискою до проекту Постанови № 1013, мета цього акта полягала у внесенні змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.

Пунктом 2 Постанови № 1013 внесені зміни, зокрема, до Порядку № 1078. За змістом згаданої вище Пояснювальної записки, ці зміни передбачали:

здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Отже, змінюється механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати, при цьому вилучається застосування терміну "базовий місяць";

зменшення розміру індексації заробітної плати у разі підвищення тарифних ставок (окладів), якщо розмір їх підвищення не перевищує величину індексації (чинний механізм передбачає зменшення індексації не тільки при підвищенні тарифних ставок (окладів), а і у разі збільшення доплат та надбавок, що призводить до нарахування різних сум індексації для працівників, які займають однакові посади).

Крім цього, пунктами 1, 3 Постанови № 1013 установлено, зокрема, що:

підвищуються посадові оклади з 01.12.2015 працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери;

підвищуються з 01.12.2015 на 10 відсотків посадові оклади працівників, розміри яких затверджено відповідними постановами Уряду;

у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов`язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено відповідними розпорядженнями й постановами Уряду;

міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01.12.2015 розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року;

для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078.

Отже, Постановою № 1013 з 01.12.2015 були підвищені посадові оклади окремих працівників бюджетної сфери. Пунктом 3 цієї постанови вирішено підвищити розміри посадових окладів, тарифних ставок, заробітної плати, а також переглянути постійні додаткові виплати, щоб розмір підвищення у грудні 2015 року перевищив суму індексації у грудні 2015 року. За рахунок цього мала б "обнулитися" індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого непідвищення доходу працівників. У такому випадку для подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається із січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078, який уже діяв зі змінами, внесеними Постановою № 1013.

У цьому контексті системний та цільовий способи тлумачення норм Постанови № 1013 дають підстави для висновку про те, що січень 2016 року визначений для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації саме заробітної плати працівникам, яким були підвищені оклади з 01.12.2015.

Водночас, норми Постанови № 1013 не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям, а отже січень 2016 року не став для позивача "місяцем підвищення доходу", з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку № 1078 (зі змінами, внесеними Постановою № 1013).

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 21.03.2023 у справі № 620/7687/21, від 22.03.2023 у справі № 380/1730/22 та від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.

Разом з тим, до числа основних змін, які внесені Постановою № 1013 до Порядку № 1078 та пов`язані з індексацією грошового забезпечення військовослужбовців, слід віднести нову редакцію пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, окремими положеннями яких було установлено таке:

у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків;

обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення;

для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Порівняльний аналіз наведених положень свідчить про те, що внаслідок змін, запроваджених Постановою № 1013, з 01.12.2015 почали діяти єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення чи виходу на роботу.

Внаслідок таких змін Порядок № 1078 у редакції, що застосовується з 01.12.2015, не містить поняття "базовий місяць" та передбачає уніфікований підхід до обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації всіх працівників.

Суд зауважує, що для проведення індексації з 01.12.2015 замість терміну "базовий місяць" використовується поняття "місяць підвищення доходу", яке має інший зміст.

Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таке визначення висновується із системного аналізу пункту 5 Порядку № 1078 у редакції Постанови № 1013.

Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож, з 01.12.2015 зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття "місяць підвищення доходу" від терміну "базовий місяць", оскільки визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Водночас, вилучення терміну "базовий місяць" та запровадження поняття "місяць підвищення доходу" не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у "базовому місяці", так і у "місяці підвищення доходу" індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.

Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

При цьому, системний спосіб тлумачення приписів Постанови № 1013, у взаємозв`язку із запровадженими нею змінами до пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, дають суду підстави дійти висновку про те, що для проведення подальшої індексації грошового забезпечення позивача відповідачу з 01.12.2015 належало переглянути "базовий місяць", визначений за старими правилами, змінивши його на "місяць підвищення доходу", тобто на місяць останнього підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, займаною позивачем.

Суд звертає увагу, що у період спірних правовідносин (2015-2025 роки) посадові оклади військовослужбовців визначалися двома постановами Кабінету Міністрів України.

Так, у період з 01.01.2015 до 28.02.2018 схеми посадових окладів військовослужбовців визначались Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Вказана Постанова була чинною з 01.01.2008 до 01.03.2018.

Суд констатує, що від січня 2008 року посадовий оклад ОСОБА_2 не змінювався, позаяк, доказів на підтвердження протилежного матеріали судової справи не містять. Останній змінився лише у березні 2018 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), якою були установлені нові розміри окладів військовослужбовців.

З урахуванням місяця підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 (у редакції Постанови № 1013), суд дійшов висновку про те, що саме січень 2008 року є місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації його грошового забезпечення (базовим місяцем) за період з 01.12.2015 до 28.02.2018.

Наведене узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.04.2023 у справі № 380/166/21.

Наявною у справі довідкою військової частини НОМЕР_1 стверджується, що у період з грудня 2016 року до лютого 2018 року індексація грошового забезпечення позивача відповідачем-1 взагалі не нараховувалася і не виплачувалася, що дає суду підстави для висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині та наявність підстав для їх задоволення.

При цьому, суд зауважує, що у цій справі повноваження відповідачів не є дискреційними, оскільки у даному випадку є лише один правомірний і законно-обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.

З даного приводу Верховний Суд неодноразово зазначав, що дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

На основі усталеної практики тлумачення поняття "дискреційних повноважень" та з огляду на об`єкти, підстави й умови для проведення індексації, що встановлені статтями 2, 4 Закону № 1282-XII, пунктами 1-1, 2, 5, 10-2 Порядку № 1078, суд дійшов висновку про те, що повноваження відповідачів стосовно визначення січня 2008 року місяцем підвищення доходу позивача, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації його грошового забезпечення за період з 01.12.2016 до 28.02.2018, не є дискреційними.

Цей висновок пояснюється тим, що місяць підвищення доходу для такої індексації визначається нормативно і залежить тільки від місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займав позивач. Відповідно, зростання інших постійних складових грошового забезпечення, без підвищення таких ставок (окладів), не має наслідком зміну місяця підвищення доходу позивача у спірний період. Відтак, відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи місяцем підвищення доходу інакший місяць, ніж той, у якому востаннє відбулося підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймав позивач.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо врахування грудня 2015 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2016 до 28.02.2018, та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати й виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період із застосуванням базового місяця січня 2008 року, є обґрунтованими і підлягають задоволенню судом.

Що стосується періоду з 01.03.2018, суд враховує наступне.

Як зазначалося вище судом, з 01.03.2018 відбулась зміна грошового забезпечення військовослужбовців у зв`язку з набранням чинності Постановою № 704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Це стало підставою для зміни місяця підвищення доходу (базового місяця) у цілях нарахування індексації військовослужбовцям з січня 2008 року на березень 2018 року.

Суд звертає увагу, що Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи "поточної" та "індексації-різниці". Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотки (абзац другий пункту 1-1, абзац шостий пункту 5 Порядку № 1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзаци другий, п`ятий пункту 4 Порядку № 1078).

У свою чергу, що стосується "фіксованої" суми індексації, то слід зазначити, що Закон № 1282-XII і Порядок № 1078 такого терміну не містять.

Цей термін містився у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526, де наводились приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Проте, Постановою № 1013 вказаний додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у ньому, як і у Порядку № 1078 загалом, поняття "фіксованої" суми індексації не згадується.

Натомість, з 01.12.2015 в абзацах четвертому-шостому пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про "індексацію-різницю", право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

При цьому, абзаци третій та четвертий пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися у період з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац четвертий).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац шостий пункту 5 Порядку № 1078 додатково вказує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми "індексації-різниці" мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів, зокрема, військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації його грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21 та від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21.

Таким чином, з огляду на положення абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078, позивач має право на отримання суми "індексації-різниці" за умови, якщо розмір підвищення його доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної позивачу індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення його доходу.

Отже, для правильного вирішення справи, з урахуванням заявлених позивачем вимог, необхідно з`ясувати, чи має останній право на отримання щомісячної індексації-різниці за період з 01.03.2018.

Суд враховує, що для правильного застосування абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку № 1078 необхідно встановити:

розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А);

суму можливої індексації грошового забезпечення позивача у березні 2018 року (Б);

чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

При цьому, розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (абзац п`ятий пункту 5 Порядку № 1078).

А сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати його звільнення зі служби. У такому випадку, відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078, сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Зазначені висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеній у згаданих вище постановах, яка враховується судом в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України.

Так, відповідно до картки особового рахунку ОСОБА_1 за 2018 рік, розмір грошового забезпечення (грошовий дохід) позивача (без урахування виплат разового характеру) у 2018 році становив:

- у лютому 8706,08 грн;

- у березні 9141,88 грн.

Тобто, розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А) становив 435,80 грн (9141,88 грн - 8706,08 грн = 435,80 грн).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 № 2246-VIII визначено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у період з 01.01.2018 до 30.06.2018 установлювався в розмірі 1762,00 грн.

За змістом листа Міністерства соціальної політики України від 28.09.2021 № 5211/0/290-21/5, та, виходячи із розмірів індексів споживчих цін у період лютий-березень 2018 року, величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, порівняно із місяцем попереднього підвищення доходу (січень 2008 року), складає 253,3% (353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100%).

Отже, сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (В) становить 4463,15 грн (1762,00 грн х 253,3 % / 100 = 4463,15 грн).

Враховуючи, що підвищення доходу позивача в березні 2018 року склало 435,80 грн, а сума можливої індексації грошового забезпечення за березень 2018 року - 4463,15 грн, то сума можливої індексації грошового забезпечення позивача за березень 2018 року перевищує розмір підвищення його доходу у вказаному місяці.

Таким чином, з огляду на приписи абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078, позивач має право на отримання індексації-різниці в сумі 4027,35 грн (4463,15 грн 435,80 грн = 4027,35 грн) щомісячно, починаючи з 01.03.2018 і до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати його звільнення зі служби.

Матеріалами справи підтверджується, що у період з 01.03.2018 до 08.04.2022 індексація (індексація-різниця) грошового забезпечення ОСОБА_1 або взагалі не нараховувалася і не виплачувалася, або в окремі місяці нараховувалася та виплачувалася у менших розмірах, ніж встановлений вище судом (згідно з наявними в матеріалах судової справи довідками військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 та карток особового рахунку ОСОБА_1 ).

А тому, суд дійшов висновку, що відповідачі, не нараховуючи та не виплачуючи позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 08.04.2022, діяли не на підставі, не у межах та не у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, що свідчить про невідповідність поведінки суб`єктів владних повноважень у спірних правовідносинах критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Відтак, належним способом захисту порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивача є визнання протиправними дій відповідачів щодо неврахування вимог абзаців четвертого, п`ятого та шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 08.04.2022.

Поряд з цим, належним та ефективним способом відновлення порушених прав позивача суд вважає на підставі пункту 10 частини другої статті 245 КАС України зобов`язання відповідачів здійснити нарахування і виплату позивачу індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 08.04.2022 у розмірі 4027,35 грн щомісячно, з урахуванням раніше виплачених сум.

Частинами першою, другою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності їх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а тому позовну заяву належить задовольнити повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл судових витрат між сторонами у відповідності до статті 139 КАС України відсутні, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору за подання цього позову до суду на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", а доказів понесення інших судових витрат учасниками справи суду не надано.

Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_3 , військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо врахування грудня 2015 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2016 по 28.02.2018.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 по 01.07.2020.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.07.2020 по 08.04.2022.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 08.04.2022 у розмірі 4027,35 грн щомісячно, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 06.08.2025.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 );

відповідач - військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 );

відповідач - військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_6 ).

Суддя Ольга ПОЛІЩУК