Рішення від 06.08.2025 по справі 917/1009/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2025 Справа № 917/1009/25

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Сьомкіній А. В.. розглянувши справу № 917/1009/25

за позовною заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, вул. Небесної Сотні, 1/23, м. Полтава, 36014,

до відповідача Фізичної особи - підприємця Дубровінської Валентини Володимирівни, АДРЕСА_1

про стягнення 765 402,16 грн заборгованості,

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

21.05.2025 року до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях до відповідача Фізичної особи - підприємця Дубровінської Валентини Володимирівни про стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування орендованим майном за час прострочення у розмірі 765 402,16 грн за договором оренди №24/14-Н нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.02.2014 року (вх.№1043/25).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі у разі припинення договору, що стало наслідком застосування до наймача такої форми відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Ухвалою від 26.05.2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановив відповідачу строки: для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - 5 днів з дня отримання цієї ухвали; для подання відзиву на позов, оформленого з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України - протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.ст. 167,184 ГПК України. Встановив позивачу строки для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов, для надання суду належним чином засвідчені копії рішення Господарського суду Полтавської області від 24.01.2024 року по справі №917/1767/23 та доказів направлення вказаної копії рішення на адресу відповідача - 5 днів з моменту отримання цієї ухвали.

29.05.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 26.05.2025 року з додатками (вх. № 7178, а. с. 68 - 82).

Суд двічі направляв відповідачу ухвалу про відкриття провадження у справі, однак ухвали повернулися до суду без вручення адресату.

Копія ухвали від 26.05.2025 року, яка направлялася на адресу місцезнаходження відповідача, що вказана у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 61 - 64) (вул. Європейська, 29/45, кв. 48, м. Полтава, 36000) повернулася суду без вручення з відміткою поштового відділення адресат відсутній за вказаною адресою (відмітка пошти - 27.06.2025 року).

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 26.05.2025 року є 27.06.2025 року. Отже, суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи.

Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.

Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Суд встановив, що 24.02.2014 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області та фізичною особою-підприємцем Дубровінською Валентиною Володимирівною укладено договір оренди № 24/14-Н нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір оренди №24/14-Н від 24.02.2014 року, а. с. 11, 12).

Відповідно до п. 1.1 договору оренди №24/14-Н від 24.02.2014 року орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - частину нежитлового приміщення, реєстровий номер (за даними Єдиного реєстру об`єктів державної власності) - 02546714КОЛШЮЯ003, надалі за текстом - "Об`єкт оренди".

Об`єкт оренди знаходиться за адресою: вул. Чапаєва, 3, м. Полтава (п. 1.2 договору оренди №24/14-Н від 24.02.2014 року).

Загальна площа об`єкту оренди: складає 127,1 кв. м. (п. 1.3 договору №24/14-Н).

Об`єкт оренди знаходиться на балансі Державного професійно - технічного навчального закладу Полтавське вище професійне училище ім. О. А, Чепіги", код ЄДРПОУ 02546714 (далі по тексту - "балансоутримувач") (п. 1.5 договору оренди №24/14-Н від 24.02.2014 року).

Передача об`єкта оренди у користування орендаря здійснюється одночасно з підпиранням сторонами договору та оформлюється актом приймання - передачі, який є невід`ємною частиною цього договору. В акті приймання - передачі вказується вартісна характеристика об`єкта оренди на момент передачі майна орендарю (п. 2.1 договору оренди №24/14-Н від 24.02.2014 року).

За цим договором орендодавець та балансоутримувач мають наступні права: контролювати з можливим залученням балансоутримувача виконання умов договору та використання майна, переданого в оренду, і у разі необхідності спільно з балансоутримувачем вживати відповідних-заходів реагування. Орендодавець та балансоутримувач мають право вимагати від орендаря повної та своєчасної сплати орендних платежів та своєчасного повернення орендованого майна за умовами договору (п. п. 4.2.1, 4.2.2 договору оренди №24/14-Н від 24.02.2014 року).

Орендодавець має право проводити нарахування неустойки, передбаченої п. 3.10 договору, за весь час прострочення повернення орендованого майна з дня, коли зобов`язання по поверненню майна мало були виконане. Нарахування неустойки припиняється наступного дня після підписання акту приймання - передачі, за яким орендоване майно повертається орендодавцю (п. 4.2.7 договору оренди №24/14-Н від 24.02.2014 року).

Факт передачі нерухомого майна в оренду відповідачу підтверджується актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить додержавної власності від 24.02.2014 року (додаток №1 до договору оренди №24/14-Н від 24.02.2014 року) (а. с. 36).

20.03.2014 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області та фізичною особою - підприємцем Дубровінською В. В. до договору оренди від 24.02.2014 № 24/14-Н нерухомого майна, що належить до державної власності укладено додаткову угоду № 1 щодо консолідації договорів оренди від 24.02.2014 № 24/14-Н та від 20.11.2013 № 114/13-Н (далі додаткова угода №1, а. с. 40).

За умовами вказаної додаткової угоди пункти 1.3, 1.4, 1.6 Розділу І Договору Предмет договору викладено у наступній редакції:

1.3. Загальна площа об`єкту оренди складає 422 кв.м., а саме:

- частина нежитлового приміщення, площею 127,1 кв.м.;

- частина нежитлового приміщення, площею 294,9 кв.м.

1.4. Вартість об`єкту оренди визначена згідно з висновками про вартість станом на 30.09.2013 і становить відповідно:

- 127,1 кв.м. - 234 674,00 грн;

- 294,9 кв. м. - 539 230,00 грн

1.6. Майно передається в оренду: 127, 1 кв. м. - з метою розміщення

камери схову, 294,9 кв м - для надання побутових послуг (перукарні).

Крім цього, пункт 3.1 Розділу 3 Орендна плата договору викладено в іншій редакції.

Всі інші умови договору залишено без змін.

На підставі додаткової угоди № 1 внесено зміни та доповнення № 1 до Акту приймання - передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності до Договору оренди № 24/14-Н від 24.02.2014.

20.03.2014 року сторонами також підписано Зміни та доповнення №1 до Акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності до договору оренди №24/14-Н від 24.02.2014 року (далі - Зміни та доповнення №1, а. с. 25), відповідно до яких внесено зміни та доповнення до акту приймання-передачі від 24.02.2014 року за №24/14-Н про наступне:

"1. Пункт 1 Акту приймання-передачі викласти в новій редакції:

1. "Орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до державної власності (далі - об`єкт оренди), за адресою вул. Чапаєва, 3, м. Полтава, загальною площею 422, 00 кв.м., а саме:

- частина нежитлового приміщення, площею 127,1 кв.м., вартість якого визначена згідно з висновком про вартість від 30.09.2013 і становить відповідно 234 674,00 грн;

-частина нежитлового приміщення, площею 294,9 кв.м., вартість якого визначена згідно з висновком про вартість від 30.09.2013 і становить відповідно 539 230,00 грн.

2. Всі інші умови Акту залишено без змін."

У подальшому, 23.03.2015 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області та ФОП Дубровінською В.В. укладено додаткову угоду № 2 до договору оренди від 24.02.2014 № 24/14-Н нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - додаткова угода №2, а. с. 16 - 19).

Відповідно до додаткової угоди №2 п. 1.3 договору №24/14-Н викладено в наступній редакції: "Загальна площа об`єкту оренди: складає 422,0 кв. м." (п. 1.3 договору №24/14-Н).

Також, відповідно до додаткової угоди №2 п. 8.1 договору №24/14-Н має наступний зміст: "Строк дії договору 2 роки 11 місяців. Договір діє до 23.01.2018 року включно".

Додатковою угодою № 3 від16.06.2015 року до договору оренди від 24.02.2014 № 24/14-Н нерухомого майна, що належить до державної власності (а. с. 20) Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області та ФОП Дубровінською В. В. внесено зміни до пунктів 1.3, 1.4, 1.6 Розділу 1 Предмет договору та договір викладено в новій редакції: 1.3. Загальна площа об`єкту оренди складає 294,9 кв.м.;

1.4. Вартість об`єкту оренди визначена згідно з висновками про вартість станом на 30.09.2013 і становить 540 815,86 грн;

1.6. Майно передається в оренду для надання побутових послуг (перукарні).

Крім цього, внесено зміни та доповнення до Розділу 3 договору Орендна плата.

Всі інші умови договору залишено без змін.

На підставі додаткової угоди № 3 внесено зміни № 2 до Акту приймання-передачі нерухомого майна, що є державною власністю до договору оренди № 24/14-Н від 24.02.2014 (а. с. 20 зворот).

Відповідно до змін №2, пункт 1 Акту приймання - передачі нерухомого майна викладено у наступній редакції:

1.Орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до державної власності, а саме - частину нежитлового приміщення площею 294,9 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Чапаєва, 3, м. Полтава., вартість якого зазначена згідно з висновком по вартість станом на 30.09.2013 року і становить відповідно 540 815,86 грн."

Всі інші умови Акту залишено без змін.

У подальшому, 20.03.2018 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях та фізичною особою-підприємцем Дубровінською В.В. укладено додаткову угоду № 4 до договору оренди від 24.02.2014 № 24/14-Н нерухомого майна, що належить до державної власності ( далі - додаткова угода №4, а. с. 22).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди №4 сторони узгодили викласти п. 1.4 розділу 1 "Предмет договору" договору в наступній редакції: "Вартість об`єкта визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.01.2018 і становить відповідно 1 113 800 грн".

Розділи 3 Орендна плата та 4 Права і обов`язки сторін договору №24/14-Н викладено в нових редакціях.

При цьому, Розділу 4 Права і обов`язки сторін доповнено пунктом 4.3.15 наступного змісту: Використовувати об`єкт оренди відповідно до його призначення та умов цього договору.

Додатковою угодою № 4 строк дії договору продовжено до 23.12.2020 включно.

На підставі додаткової угоди №4 20.03.2018 року внесено зміни до Акту приймання

передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності в частині вартості орендованого майна.

Згідно Наказу Фонду державного майна України від 17.01.2019 №40 Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях як юридичну особу публічного права - правонаступника майна, прав та обов`язків Регіонального відділення фонду державного майна України по Полтавській області.

Розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 20.05.2016 № 207 Про перейменування топонімічних назв, демонтаж меморіальних дошок та зображень комуністичної символіки у місті Полтаві вулицю Чапаева перейменовано на вулицю Героїв - Чорнобильців.

Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради № 61 від 21.03.2018 Про надання нової адреси об`єктам нерухомого майна по вулиці Героїв Чорнобильців, 3 земельній ділянці площею 0,1161 га (кадастровий номер 5310137000:15:008:0462) для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти за адресою: м. Полтава, вул. Героїв - Чорнобильців, 3 та об`єктам нерухомого майна, що знаходяться на ній, надати нову адресу - вулиця Героїв Чорнобильців, 3 Д.

За результатами проведення аукціону 05.02.2021 року продовжено договір оренди від 24.02.2014 № 24/14-Н, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях та ФОП Дубровінською В. В. Також за результатами зазначеного аукціону сторонами було підписано текст продовженого договору оренди від 24.02.2014 № 24/14-Н з відповідними змінами (а. с. 26-31).

Відповідно до розділу 1 "Змінювані умови договору", об`єктом оренди є вбудовані нежитлові приміщення площею 301 кв. м., за адресою: вул. Героїв Чорнобильців, 3 д, м. Полтава (п. 4.1 договору оренди від 24.02.2014 № 24/14-Н).

Вартість орендованого державного майна склала 1 647 800,00 грн (п. 6.1 Розділ 1 договору оренди від 24.02.2014 № 24/14-Н).

Пунктом 12.1 Розділу 1 договору оренди від 24.02.2014 № 24/14-Н передбачено, що цей договір продовжено на 5 років та діє до 23.12.2025 року включно.

Відповідно до п. 13 Розділу 1 договору оренди від 24.02.2014 № 24/14-Н орендодавець не надав згоду на передачу майна в суборенду згідно з оголошенням про передачу майна в оренду.

Згідно з п. 16 Розділу 1 договору оренди №24/14-н від 14.02.2014 року, співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору: балансоутримувачу 30 % суми орендної плати, державному бюджету 70% суми орендної плати.

Орендна плата становить суму, визначену у пункту 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.1 договору оренди від 24.02.2014 № 24/14-Н).

Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із з зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Орендар сплачує балансоутримувачу належну йому частину орендної плати разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. Балансоутримувач надсилає орендарю рахунок не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати платежу. Протягом п`яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди балансоутримувач передає орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації орендаря платником податку на додану вартість (п. 3.4 розділу 2 договору оренди від 24.02.2014 № 24/14-Н).

У разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний:

- звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей та повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід`ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, - то разом із таким поліпшенням/капітальним ремонтом;

- сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди пеню (за наявності), сплатити балансоутримувачу платежі за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна а надання комунальних послуг орендарю, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди (п. 4.1 розділу 2 договору оренди від 24.02.2014 № 24/14-Н).

Балансоутриувач складає акт повернення з оренди орендованого майна у трьох оригінальних примірниках і надає підписані балансоутримувачем примірники орендарю (п. 4.2 розділу 2 договору від оренди від 24.02.2014 № 24/14-Н).

Майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна (п. 4.3 розділу 2 договору оренди від 24.02.2014 № 24/14-Н).

Якщо орендар не повертає майно після отримання від балансоутримуача примірників акта повернення з оренди орендованого майна, орендар сплачує до бюджету неустойку у розмірі подвійної орендної плати за кожен день користування майном після дати припинення цього договору (п. 4.4 розділу 2 договору оренди від 24.02.2014 № 24/14-Н).

Орендар не має права передавати майно в суборенду (п. 8.1 розділу 2 договору оренди від 24.02.2014 № 24/14-Н).

Договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар передав майно, його частину у користування іншій особі всупереч пункту 8.1 договору (п.12.7.3 договору оренди від 24.02.2014 № 24/14-Н).

Про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи орендодавця, передбачених п. 12.7 цього договору, орендодавець та балансоутримувач повідомляє орендареві та іншій стороні договору листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимогу про його усунення в строк не менше як 15 та не більше як 30 робочих днів з доти реєстрації листа (у строк п`яти робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійсненні орендодавцем або балансоутримувачем контролю за використанням майна). Лист пересилається на адресу електронної пошти орендаря і поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого майна.

Якщо протягом встановленого у приписі часу орендар не усунув порушення, орендодавець надсилає орендарю лист у якому повідомляє орендареві про дострокове припинення договору на вимогу орендодавця. У листі зазначається підстава припинення договору, посилання на вимогу про усунення порушення, а також посилання на обставини, які свідчать про те, що порушення триває після закінчення строку, відведеного для його усунення.

Договір вважається припиненим на п`ятий робочий день після надіслання орендодавцем або балансоутримувачем орендарю листа про дострокове припинення цього договору. Орендодавець надсилає орендарю лист про дострокове припинення цього договору електронною поштою, а також поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого майна. Дата дострокового припинення цього договору на вимогу орендодавця встановлюється на підставі штемпеля поштового відправлення на поштовому відправленні орендодавця (п. 12.8 договору оренди від 24.02.2014 № 24/14-Н).

01.06.2021 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях та ФОП Дубровінською В.В. укладено договір про внесення змін № 6 до договору оренди від 24.02.2014 № 24/14-Н нерухомого майна, що належить до державної власності, яким внесено зміни щодо реквізитів орендаря.

Позивачем встановлено, що за адресою вул. Героїв Чорнобильців, 3Д здійснюють підприємницьку діяльність інші суб`єкти господарювання, а не відповідач.

Комісією у складі начальника відділу оренди Управління орендних відносин, оціночної діяльності та розпорядження державним майном Полях Т.В., начальника юридичного відділу Миськів В.М., головного спеціаліста відділу оренди Управління орендних відносин Чистоти Т.А. та техніка Державного професійно-технічного навчального закладу Полтавське вище професійне училище ім. А.О. Чепіги Каленіченко Л.І. було проведено обстеження об`єкту оренди, що належить до державної власності - вбудованих нежитлових приміщень площею 301 кв.м., які перебувають в оренді за договором № 24/14-Н від 24.02.2014 р. та обліковуються на балансі Державного професійно-технічного навчального закладу Полтавське вище професійне училище ім. А.О. Чепіги, за результатами якого складено Акт від 03.03.2023 р. (а. с. 37).

Під час обстеження комісією зафіксовано здійснення господарської діяльності в орендованих приміщеннях сторонніми особами:

-ФОП Стадніченко Ю.І. (ремонт одягу), площа приміщення 8.9 кв.м.;

-ФОП Полтавець О.В. (магазин Штори), площа приміщення 75,2 кв.м.;

- ФОП Письків Т.А. (магазин Двері), площа приміщення 27,8 кв.м.

Згідно акту від 03.03.2023 року, під час огляду ФОП Стадніченко Ю.І. та ФОП Полтавець О.В. надали укладені з ФОП Дубровінською В.В. договори для здійснення спільної діяльності крім того ФОП Полтавець О. В. надала копії квитанції про оплату нею послуг електропостачання.

Відповідачем відповідь на вказаний лист не надано.

05.05.2023 р. комісією у складі начальника відділу оренди Управління орендних відносин, оціночної діяльності та розпорядження державним майном Полях Т.В., заступника начальника юридичного відділу Біленко Н.О., головного спеціаліста відділу оренди Управління орендних відносин Федь Ю.С. та техніка Державного професійно-технічного навчального закладу Полтавське вище професійне училище ім. А.О. Чепіги Каленіченко Л.І. було проведено огляд майна, за результатами якого був складений Акт обстеженням об`єкту оренди, що належить до державної власності - вбудованих нежитлових приміщень площею 301 кв.м. за адресою: м. Полтава, вул. Героїв Чорнобильців, 3Д, які перебувають в оренді за договором оренди № 24/14-Н від 24.02.2014 р. та обліковуються на балансі Державного професійно-технічного навчального закладу Полтавське вище професійне училище імені А.О. Чепіги (а. с. 38).

У вказаному Акті комісією повторно зафіксовано здійснення господарської діяльності сторонніми особами ФОП Стадніченко Ю.І. (ремонт одягу, площа приміщення 8.9 кв. м.), ФОП Полтавець О.В. (магазин Штори, площа приміщення 75,2 кв м) та ФОП Письків Т.А. (магазин Двері, площа приміщення 27,8 кв м.).

15.05.2023 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях було надіслано на адресу місцезнаходження ФОП Дубровінської В. В. та за місцем реєстрації майна листи за № 18-121-01969 від 15.05.2023 р. (а. с. 39, 40) яким повідомлено відповідача про дострокове припинення договору та обов`язок орендаря звільнити приміщення та повернути його шляхом підписання Акту повернення майна з оренди.

Відповідно до акту огляду державного майна від 24.05.2023 року (а. с.41 (зворот), 42) ФОП Стадніченко Ю.І., ФОП Полтавець О.В. та ФОП Письків Т.А. продовжували користуватися приміщеннями закладу освіти.

Як вбачається з позовної заяви Полтавська обласна прокуратура також звернулась з позовом до суду і рішенням від 24.01.2024 року Господарський суд Полтавської області зобов"язав ФОП Дубровінську Валентину Володимирівну звільнити та повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях державне нерухоме майно площею 301 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Героїв Чорнобильців, 3д шляхом підписання Акту приймання-передачі.

Рішення набрало законної сили 20.02.2024 року.

Позивач стверджує, що відповідач мав у продовж 3 робочих днів, а саме до 25.05.2023 року включно повернути орендоване майно балансоутримувачу, проте до теперішнього часу майно не повернуте, що також підтверджується постановою Шевченківського відділу ДВС у м. Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 23.04.2024 року про закінчення виконавчого провадження (а. с. 43 - 44).

Зважаючи на вищезазначене, позивач заявив до стягнення на користь держави неустойки в сумі 765 402,16 грн.

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов`язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

Згідно частини шостої статті 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Обов`язок відповідача сплатити кошти за отриманий товар визначений також ст.ст. 655, 706 ЦК України.

Згідно п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов`язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем зобов`язань з оплати вартості послуг оренди.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір оренди.

Відповідно до ст. 759, 762 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно статті 795 Цивільного кодексу України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), якій підписується сторонами договору. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони, відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять пункти (умови), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, усі умови договору навіть ті, що не є обов`язковими для того чи іншого виду договору, проте погоджені сторонами та містяться у договорі, є обов`язковими для виконання сторонами за договором.

У частині першій статті 284 Господарського кодексу України законодавець як істотні умови договору оренди, визначив, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; умови повернення орендованого майна або викупу.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 1 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Як встановив суд, на підставі укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна № 24/14-Н від 24.02.2014 року відповідач прийняв в оренду від позивача нерухоме майно, за користування яким повинен був сплачувати позивачу орендну плату.

Позивач, відповідно до умов договору оренди №24/14-н від 24.02.2014 року передав відповідачеві майно, загальною площею 422,00 кв. м., що підтверджується актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.02.2014 року (у рахуванням подальших змін до акту, а. с. 36, 39, 50, 54).

Згідно з п. 16 Розділу 1 договору №24/14-н від 24.02.2014 року, співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору: балансоутримувачу 30 % суми орендної плати, державному бюджету 70% суми орендної плати.

Орендна плата становить суму, визначену у пункту 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.1 договору оренди №24/14-Н від 24.02.2014 року).

Орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року (п. 3.2 договору оренди №24/14-Н від 24.02.2014 року).

Орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у п. 16 Умов щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди (п. 3.3 розділу 2 договору оренди №24/14-Н від 24.02.2014 року).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.01.2024 року в справі № 917/1767/23 встановлено наступне:

- з урахуванням вимог пункту 12.8 договору оренди № 24/14-Н від 24.02.2014 р. він є припиненим з 22.05.2023 р.;

- відповідачем вимоги пункту 4.1 договору оренди № 24/14-Н від 24.02.2014 р. не виконані, державне майно на підставі акту повернення майна з оренди не повернуто.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002р, Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007р. одним з основних елементів верховенства права визнано принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до п. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Отже, обставини, встановлені рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.01.2024 року по справі № 917/1767/23 мають преюдиціальне значення та не доказуються при розгляді даної справи.

Як вже зазначалося, рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.01.2024 року в справі № 917/1767/23 встановлено, відповідачем вимоги пункту 4.1 договору оренди № 24/14-Н від 24.02.2014 р. не виконані, державне майно на підставі акту повернення майна з оренди не повернуто.

Відповідно до статей 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку, що узгоджується з нормами ст. 610 Цивільного кодексу України та ст. 216 Господарського кодексу К України.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Невиконання наймачем передбаченого ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19.

У період дії договору оренди № 24/14-Н від 24.02.2014 р., правовідносини в сфері оренди майна, що перебуває в державній власності, врегульовувалися спеціальними Законами, а саме: Законом України від 10.04.1992 № 2269-ХІІ Про оренду державного та комунального майна та Законом України від 03.10.2019 № 157-ІХ Про оренду державного та комунального майна (далі - Закон №157).

Відповідно до п. 4.4 договору оренди №24/14-Н від 24.02.2014 р., якщо орендар не повертає майно після отримання від балансоутримувача примірників акта повернення з оренди орендованого майна, орендар сплачує до державного бюджету неустойку у розмірі подвійної орендної плати за кожен день користування майном після дати припинення цього договору.

Частиною першою статті 25 Закону № 157 передбачено, що у разі припинення договору оренди, орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Пунктом 4.1 договору оренди №24/14-Н від 24.02.2014 р. у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належної орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід`ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, - то разом із такими поліпшеннями / капітальним ремонтом.

Відповідно до п. 4.2 договору №24/14-Н від 24.02.2014 р. протягом трьох робочих днів з моменту припинення цього договору балансоутриувач зобов`язаний оглянути майно і зафіксувати його поточний стан, а також стан розрахунків за цим договором і за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю в акті повернення з оренди орендованого майна.

Судом встановлено, що договір є припиненим з 22.05.2023 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач орендоване майно за актом приймання-передавання не повернув, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 765 402,16 грн неустойки відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України та п. 4.4 договору №24/14-Н від 24.02.2014 р.

Рішенням від 24.01.2024 у справі № 917/1767/23 Господарський суд Полтавської області зобов`язав Фізичну особу-підприємця Дубровінську Валентину Володимирівну звільнити та повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях державне нерухоме майно площею 301 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Героїв Чорнобильців, 3 Д шляхом підписання Акту приймання-передачі.

Рішення набрало законної сили 20.02.2024 року.

Відтак, відповідач мав упродовж трьох робочих днів, а саме до 25.05.2023 року включно повернути орендоване майно балансоутримувачу.

Враховуючи те, що майно ФОП Дубровінською В. В. не повернуто, акт приймання-передавання не підписаний, відповідачу нарахована неустойка за несвоєчасне повернення державного майна, яка згідно з доданим розрахунком за період з листопада 2023 року по березень 2025 року становить 765 402,16 грн.

Суд зазначає, що відповідно до п. п. 4 п. 1 Постанови КМУ від 27.05.2022 року №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше: орендарям, крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив розрахунок неустойки без врахування п. п. 4 п. 1 Постанови КМУ від 27.05.2022 року №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" (орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації)) (постанова Східного апеляційного господарського суду від 26.07.2024 року по справі № 917/44/24).

Здійснивши розрахунок неустойки за період з листопада 2023 року по березень 2025 року з урахуванням п. п. 4 п. 1 Постанови КМУ від 27.05.2022 року №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", суд встановив, що законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню є сума 382 701,08 грн (762 402,16 грн*50%)

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Перевірка правильності розрахунку пені здійснена за допомогою програми Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга: закон".

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи. Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допустимих доказів у спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 382 701,08 грн неустойки обґрунтовані, відповідачем не спростовані та не заперечуються, підтверджуються наявними доказами та підлягають задоволенню.

Підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення 382 701,08 грн неустойки у суду відсутні.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Дубровінської Валентини Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь держави (рахунок UA518999980313060094000016719, ГУК у Полтавській області /тг м. Полтава, код за ЄДРПОУ 37959255, код класифікації доходів бюджету 22080300, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат)) 382 701,08 грн неустойки.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Дубровінської Валентини Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (вул. Небесної Сотні, 1/23, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 42769539, рахунок UA708201720343120002000018853, банк отримувач Держказначейська служба України, м. Київ) 4 592,42 грн витрат по сплаті судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення складено та підписано 06.08.2025 року.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О. М. Тимощенко