Ухвала від 07.08.2025 по справі 214/7644/25

Справа № 214/7644/25

2/214/4545/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

07 серпня 2025 року, суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Гринь Н.Г. дослідивши матеріали справи № 214/7644/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Кривбас» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

01.08.2025 позивач засобами «Електронний суд» звернувся до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить: скасувати наказ ТОВ «Футбольний клуб «Кривбас» №358/к-П-440 від 30.06.2025 про звільнення ОСОБА_1 з посади спортсмена-професіонала з футболу; поновити ОСОБА_1 на посаді спортсмена-професіонала з футболу ТОВ «Футбольний клуб «Кривбас» з 01.07.2025 року; стягнути з ТОВ «Футбольний клуб «Кривбас» на користь ОСОБА_1 оплату за вимушений прогул з 01 липня 2025 року по день поновлення на роботі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2025 року справу передано у провадження судді Гриню Н.Г.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, встановлено, що позов підлягає залишенню без руху, оскільки не повністю відповідає вимогам ст.175,177 ЦПК України.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються

В порушення п.3 ч. 2ст. 175 ЦПК України, ОСОБА_1 не зазначає ціну позову в частині вимог, що підлягають грошовій оцінці.

Відповідно до п. 4 ч. 3ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Відповідно до п. 5 ч. 3ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не обґрунтовує та не зазначає якими доказами підтверджується факт того, що він перебуває на посаді спортсменапрофесіонала з футболу ТОВ «Футбольний клуб «Кривбас», не додає ці докази до позовної заяви, а саме контракт №26/08/2022 від 26.08.2022.

Як убачається зі змісту позовної заяви, однією із вимог позивача є стягнення оплати за вимушений прогул з 01.07.2025 року. Проте, суму за час вимушеного прогулу, яку позивач просить стягнути на його користь не зазначає.

Таким чином, позивачу слід зазначити суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню з відповідача, та надати суду обґрунтований розрахунок такої, після чого сформувати ціну позову з урахуванням вказаної суми, зазначити таку та сплатити судовий збір.

Крім того до позовної заяви не долучено висновок спеціаліста від 03.01.2025 року №38 та довідка про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 ТОВ «Футбольний клуб «Кривбас», що вказані у додатку до позовної заяви.

Суд звертає увагу, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст.177ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Пунктом 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.

Позовна заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд», отже у зв`язку з набранням чинності 26.05.2021року Закону України №1416-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, що на даний час передбачено ч.1ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст.42ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Судом встановлено, що позовна заява позивачем ОСОБА_1 в системі «Електронний суд».

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.

Верховний Суд зробив правовий висновок у постанові від 14.11.2018 у справі №761/9285/17, що належним доказом надіслання документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом, а факт отримання підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відтак позивачу необхідно надати доказ направлення позовної заяви шляхом надсилання листом з описом вкладення відповідачу.

Пунктом 1 ч. 1ст. 5 ЗУ « Про судовий збір»регламентовано, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У позовній заяві позивач фактично заявляє такі вимоги: 1) розібратися в незаконному звільненні його з роботи; 2) поновити його на роботі; 3) виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу; 4) змінити формулювання звільнення (п. 3ст. 40 КЗпПна статтю за власним бажанням); 5) компенсувати моральну та матеріальну шкоду.

Згідност. 1 ч. 1 Закону України «Про оплату праці»заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно дост. 2 Закону України «Про оплату праці»та Інструкція зі статистики заробітної плати, затвердженанаказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5заробітна плата складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Перелік інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, наведено у пункті 3 Інструкції.

Тобто, виплата за рішенням суду середнього заробітку за час затримки належних звільненому працівнику не відноситься до виплат, пов`язаних з оплатою праці, перелічених в Інструкції.

У постанові Верховного Суду від 21.12.2019 р. (справа №243/10489/17-ц) зазначено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінністатті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Тобто, позивач звільнений від сплати судового збору тільки за пред`явлення вимоги про поновлення на роботі.

Таким чином, позивачу потрібно сплатити судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно доЗакону України «Про державний бюджет України на 2025 рік»розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 року становить 3028 гривні, таким чином судовий збір за майнову вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 1211,20 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивача та надати десять днів для усунення наведених недоліків з дня отримання позивачем ухвали суду.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява, згідно з ч. 3ст. 185 ЦПК України, вважається неподаною та повертається позивачеві.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.177,185 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Кривбас» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишити без руху.

Позивачу надати строкдля усунення недоліків,щоне може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання ним вимог, викладених в ухвалі, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Г. Гринь