Рішення від 21.07.2025 по справі 160/14316/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2025 рокуСправа №160/14316/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛУБ ЧІПСІВ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛУБ ЧІПСІВ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Одеської митниці , в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості №UA500110/2025/000052/1 від 28.03.2025 разом із карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення» №UA500110/2025/000112 від 28.03.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за ціною договору, що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/14316/25 та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства Українизазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Одеська митниця у відзиві на позовну заяву вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню виходячи, зокрема, з наступного.

На виконання вимог статті 54 МК України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №25UA500110002442U7 від 28.03.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2025/000052/1 від 28.03.2025 .

Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах.

ТОВ «КЛУБ ЧІПСІВ» надано відповідь на відзив.

Позивач зазначив, що сам факт не подання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару. Правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

На переконання позивача, відповідачу було надано всі необхідні документи і в тому числі товаросупровідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання відповідачем заявленої митної вартості не було. Натомість відповідач не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

У наданих запереченнях відповідач не погоджується з аргументами позивача і наполягає на своїй правовій позиції.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

20 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клуб Чіпсів» (Покупець) і Lehaa For Trading Agricultural Investment S.A.E (Гіза, Єгипет) (Продавець) було укладено контракт №20/25, відповідно до умов якого Продавець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим контрактом, постачати та передавати у власність Покупцеві картоплю та інші продукти харчування («товар»), а Покупець зобов`язався приймати та оплачувати товар.

Відповідно до п.1.2. контракту найменування, асортимент, одиниці виміру, кількість та ціни товару встановлюються у специфікаціях на постачання товару. Вимоги до якості товару можуть встановлюються у Додатках до контракту. Специфікації на поставку товару та Додатки до контракту є невід`ємною частиною цього контракту.

Постачання товару за цим контрактом здійснюється партіями. Під партією товару сторони розуміють товар, найменування, асортимент, кількість та вартість якого визначено однією специфікацією на постачання товару (п.1.3. контракту).

В п. 2.1 контракту сторони погодили, що загальна вартість товару, що підлягає постачанню за цим контрактом, становить 400 000 (чотириста тисяч) доларів США. Валюта контракту долар США. Валюта платежу долар США. Зазначення загальної вартості товару не зобов`язує Покупця придбати, а Продавця поставити товар, якщо умови постачання товару не погоджені сторонами у порядку, передбаченому цим контрактом.

Відповідно до п. 3.1. контракту Продавець здійснює постачання Товару морським транспортом на умовах постачання - CFR (Інкотермс 2020) Чорноморськ порт, Україна, якщо інше не вказано у специфікації.

Сторонами у п. 4.1.1. та 4.1.2 контракту передбачено наступний порядок оплати товару: перший (авансовий) платіж у розмірі 50 (п`ятдесят) % відсотків загальної вартості партії товару, зазначеної у специфікації на постачання такої партії Товару, після підписання сторонами специфікації на постачання даної партії товару; другий платіж сума у розмірі 50% від загальної вартості партії товару, погодженої у специфікації на поставку такої партії товару, сплачується Покупцем після отримання Покупцем копій документів по ел.пошті на таку партію товару, передбачених п. 3.6. контракту, але перед виданням телекс реліза Коносамента. Сторони можуть змінювати умови оплати та терміни постачання у специфікації на поставку кожної партії Товару. Умови постачання, зазначені у специфікації, мають пріоритет над умовами, зазначеними у контракті під час постачання такої партії товару.

20.02.2025 року сторонами було підписано Специфікацію №1 на поставку товару на умовах CFR (Інкотермс 2020): картопля сорту Леді Розетта та картопля сорту Гермес, врожай 2025 року, 26 000 кг, у загальній кількості 21 шт. біг-бег мішків, вартістю 0,4 дол. США/кг та загальною вартістю 10 400 дол.США.

Після підписання Специфікації № 1 позивач отримав від продавця проформу інвойс №115 від 03.03.2025 р. на поставку товару на умовах CFR (Інкотермс 2020) у кількості 26 тон та загальною вартістю 10 400 дол.США/кг. 04.03.2025 року позивач здійснив першу оплату партії товару, що підтверджується банківським платіжним документом № 250304/001564577.

10.03.2025 року продавець надав комерційний інвойс №570 на поставку товару на умовах CFR (Інкотермс 2020): картопля сорту Леді Розетта (12,5 тон) та картопля сорту Гермес (12,5 тон), разом 25 000 кг в мішках, ціною 400,00 доларів США за тонну, загальною вартістю 10 000 доларів США. Позивач здійснив оплату другого платежу 20.03.2025 р., що підтверджується банківським платіжним документом № 250320/001580121.

З метою митного оформлення товару товариством через уповноважену на митне декларування особу (ТОВ «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС») до Одеської митниці було подано 28.03.2025 року електронну митну декларацію №25UA500110002442U7.

Митна вартість товару була визначена позивачем за основним методом - ціною договору в розмірі 0.4 дол.США/кг.

На підтвердження митної вартості товарів позивачем були надані наступні документи, перелічені в графі 44 Митної декларації : пакувальний лист (Packing list) від 03.03.2025; рахунок-проформа (Proforma invoice) №115 від 03.03.2025; -рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №570 від 10.03.2025;коносамент (Bill of lading) №251203881 від 20.03.2025; навантажувальний документ (Bordereau) 25873 від 21.03.2025;-сертифiкат про походження товару форми A (Certificate oforigin form A (GSP)) A24 0072799 від 20.03.2025;-банківський платіжний документ, що стосується товару 04.03.2025 № 250304/001564577; банківський платіжний документ, що стосується товару 20.03.2025 № 250320/001580121;-специфікація на поставку партії товару № 1 від 20.02.2025; зовнішньоекономічний контракт №20/25 від 20.02.2025; договір надання послуг митного брокера №БР-584 від 12.03.2025; лист відправника від 25.03.2025; сертифікат здоров`я та якості від 10.03.2025.

У зв`язку із виявленими розбіжностями відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України Одеська митниця зобов`язала декларанта пртягом 10 календарних днів на дати (за наявності) такі додаткові документи: 1) платіжні доручення про здійснення платежів: 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) копію митної декларації країни відпрвлення, що містить підпис уповноваженої особи та печатку митного органу; 4) документи про страхування; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організааціями, та /або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 28.03.2025 позивачем було повідомлено про відсутність інших документів.

За результатами здійснення контролю Митницею оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2025/000112.

24.10.2024 Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2025/000052/1., у графі 28 якого, розрахована митна вартість товару картоплі свіжої, охолодженої, врожай 2025 складає 10000,00 дол США . у гривні 414863,00 грн.

Відповідно до графи 30 «Коригування» загальна вартість імпортованого товару складає 14667,50 дол. США, із розрахунку вартості за одиницю 0,5867 дол.США .

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу, встановлені ч. 1 ст. 7 Митного кодексу України.

Згідно п. 24. ч. 1 ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цьогоКодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Пунктами 23, 24 ч. 1ст. 4 МК України визначено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів ст.ст. 49,50 МК України).

За частинами 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.2ст.53 МК Українидокументами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 1,2ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1статті 58 цього Кодексу.

Приписамист. 337 МК Українипередбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4ст.54 МК Україниконтроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6ст.54 МК Україниорган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.24ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За змістом вищенаведених норм митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей.

Повідомляючи позивача про необхідність надати додаткові документи, митний орган не обгрунтував вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовідносинами, які склалися між позивачем і його контрагентом.

Витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті (ч. 3 ст. 54 МК України).

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст. 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьоюстатті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).

Відповідно до п. 4 ст. 57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1ст. 57 Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановленихстаттею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Щодо обгрунтування відповідача обраного методу визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.

В спірному рішені про коригування митної вартості товару здійснено коригування за ЕМД від 02.03.2025 №UA500100/2025/002372 на рівні 0.586712 дол .США/кг.

Відповідачем використано інформацію з баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України.

Натомість Верховний Суд в постанові від 25 лютого 2020 у справі №260/718/19 і від 27 квітня 2020 у справі №140/804/19 наголошував що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Щодо зауважень відповідача у п. 33 спірного рішення.

Митним органом в п. 1) зазначено наступне: «копії SWIFT від 04.03.2025 № 250304/001564577, від 20.03.2025 № 250320/001580121 не можуть бути взяті до уваги в якості банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару та підтверджують факт оплати, оскільки згідно з нормами Закону України від 21 червня 2018 року № 2473 VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216. Отже не надано належних банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару.»

Відповідно до Розділу 2 Порядок оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах». Постанови НБУ від 28.07.2008 № 216, термін «платіжна інструкція» уживається у значеннях, визначених у Законі про платіжні послуги. Згідно підпункту 54 пункту 1 статті 1 Закону «Про платіжні послуги», «платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції», тобто розпорядження від платника банківській установі про проведення платежу.

Позивачем були надані SWIFT-протоколи або SWIFT повідомлення форми МТ103 №250304/001564577 від 04.03.2025, №250320/001580121 від 20.03.2025 року, що є підтвердженням відправки SWIFT-платежів.

Пунктом 17. розділу III Постанови НБУ №2 від 02.01.2019 «Про затвердження Положення про здійснення операцій із валютними цінностями» передбачено, що форма і зміст квитанції/чека, що формується платіжним пристроєм банку, має відповідати вимогам нормативно-правових актів щодо здійснення валютно-обмінних, касових операцій та враховувати вимоги законодавства України про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Вимоги до SWIFT-повідомлень встановлені в міжнародному стандарті затвердженому у ДСТУ ISO 15022-2:2004 «Цінні папери. Схема повідомлень. Словник полів даних. Частина 1. Правила та настанови щодо побудови полів даних і повідомлень», затверджені наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 15.11.2004 року № 258. Згідно цих стандартів мають бути обов`язково заповнені поля, а також обов`язково має бути зазначений код відправлення. У наданих Позивачем платіжних документів SWIFT міститься посилання на контракт, специфікацію, зазначено дату операції, суму операції в доларах США та найменування банку відправника і банку отримувача, є код відправлення, тощо. Тобто, надані SWIFT містять усі реквізити, які вимагаються ДСТУ ISO 15022-2:2004 «Цінні папери. Схема повідомлень. Словник полів даних. Частина 1. Правила та настанови щодо побудови полів даних і повідомлень», затверджені наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 15.11.2004 року № 258.

Перерахунок коштів банком здійснюється після перевірки контракту і інвойсу. Таким чином, платіжні документи, надані позивачем, оформлені належним чином та указані платіжні доручення подавалось через Міжнародну система грошових переказів SWIFT, систему електронних платежів АТ «ОТП БАНК» із застосуванням кваліфікованого електронного підпису і мають бути взяті до уваги в якості банківського платіжного документа.

В п. 2) спірного рішення митний орган вказав :«відповідно до п. 3.6 контракту від 21.02.2025 № 210225 протягом 3 календарних днів з дати сплати за товар продавець зобов`язаний направити вантажоодержувачу документи, серед яких має бути копія експортної митної декларації, що містить підпис уповноваженої особи та печатку митного органу. Слід зазначити що цей документ є важливим для перевірки дійсності заявленої митної вартості. Крім того, відповідно до інформації, наявної в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» (далі - АСМО), ціна продажу оцінюваних товарів є нижчою за ціну товарів з ідентичними та аналогічними характеристиками, які імпортувалися іншими резидентами на митну територію України. Отже, декларантом не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних. Враховуючи зазначені положення законодавства, декларантом не вірно проведено обчислення митної вартості товару».

Вказані зауваження не підлягають врахуванню судом виходячи з наступного.

Митниця посилається на реквізити іншого контракту, тобто на інші договірні відносини.

Експортна митна декларація не входить до переліку документів, подання яких в обов`язковому порядку передбачено ст. 53 МК України, та митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Тому, за відсутності обґрунтування з боку митного органу на конкретну розбіжність яка б спричинила неправильність визначення митної вартості, вказане не може бути обґрунтованим сумнівом у заявленій митній вартості. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Стосовно витребування відповідачем 28.03.2025 додаткових документів слід вказати наступне.

Витребування перелічених вище додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів є правомірним лише в разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності заявлених даних. Надані банківські платіжні документи від 04.03.2025 № 250304/001564577 та від 20.03.2025 № 250320/001580121 в призначенні платежу чітко зазначено що це є передоплата за контрактом №20/25 від 20.02.2025 та специфікацією №1 від 20.02.2025 р. Зокрема, разом з електронною митною декларацією було надано комерційну пропозицію виробника від 01.03.2025 року, Пакувальний лист (Packing list) від 03.03.2025, Рахунок-проформа (Proforma invoice) №115 від 03.03.2025, Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №570 від 10.03.2025. Тобто, вимога відповідача про додаткове витребування платіжних доручень про здійснення платежів та виписки з бухгалтерської документації є необґрунтованою.

Щодо копії митної декларації країни відправлення, то вона не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Умовами контракту, інвойсом та специфікацією визначено, що постачання партії товару здійснюється на умовах CFR (Інкотермс 2020), що передбачають відповідальність продавця за вантаж завершується у той момент, коли товар розміщується на борту зафрахтованого відправником судна. Сторони не здійснювали страхування вантажу, відповідно такі відомості і не містяться у поданих документах.

Вимога відповідача про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, також є необгрунтованою, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт, специфікація, банківські платіжні документи, що стосується товару та інвойси.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у митній декларації було зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Верховний Суд постанові від 30.10.2018 по справі № 826/25605/15 зазначив, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У зв`язку із чим, необґрунтованими є доводи митниці про те, що відомості про митну вартість товарів були неповними, не конкретизовані, не зазначено, які витрати як складові митної вартості товарів не підтверджені або не включені.

Таким чином, не подання або подання декларантом додатково запитаних документів не в повному обсязі, не створює для нього негативних наслідків, оскільки, у даному випадку, були подані всі наявні документи, які давали змогу митному органу достовірно та обґрунтовано визначити митну вартість товарів.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду у постановахвід 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17, від 11 червня 2020 року у справі №815/5597/17, що декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами (складовими), які входять до митної вартості товару відповідно до умов поставки. Натомість, у тому випадку, коли відповідач стверджує, що декларантом понесені додаткові витрати, що впливають на митну вартість товару, він повинен довести наявність цих фактів.

В даному випадку відповідачем наявність цих фактів не підтверджена.

Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є обгрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

За ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений платіжною інструкцією №2167 від 13.05.2025 судовий збір в сумі 2422,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛУБ ЧІПСІВ» (пр. Олександра Поля, буд. 103, каб. 203, м. Дніпро, 49069, код ЄДРПОУ 39368433) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21 А, м. Одеса, Одеська область, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості №UA500110/2025/000052/1 від 28.03.2025 разом із карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення» №UA500110/2025/000112 від 28.03.2025 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛУБ ЧІПСІВ» (пр. Олександра Поля, буд. 103, каб. 203, м. Дніпро, 49069, код ЄДРПОУ 39368433) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21 А, м. Одеса, Одеська область, 65078, код ЄДРПОУ 44005631)судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона