Рішення від 07.08.2025 по справі 520/16239/23

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 серпня 2025 року справа №520/16239/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовною заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Харківськеавтотранспортне підприємство №16363»

доДержавної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Луганській, Донецькій та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті

проскасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківське автотранспортне підприємство №16363» (далі по тексту позивач, ТОВ «Харківське автотранспортне підприємство №16363») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Луганській, Донецькій та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (далі по тексту відповідач), в якому просить скасувати постанову від 15.06.2023 №028899 відділу державного нагляду (контролю) у Луганській, Донецькій та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 грн до ТДВ «АТП 16363» (згідно акту проведення перевірки від 17.05.2023 №АР023145).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач прийняв оскаржуване рішення на підставі припущень та недостовірної інформації, яка в силу частини другої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України є недопустимим доказом у справі, чим порушив частину другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відтак, на думку позивача, оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Представником відповідача через систему «Електронний суд» надіслано до суду відзив на позов, в якому зазначено, що на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області та направлення на перевірку від 15.05.2023 №008599, 17.05.2023 співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області проводилась рейдова перевірка на 251 км + 450 м а/д Н-07 «Київ-Суми-Юнаківка». Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №422, зупинений транспортний засіб марки SCANIA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом SCHMITZ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який обладнаний аналоговим тахографом. У ході перевірки зазначеного транспортного засобу встановлено, що відсутній протокол перевірки технічного стану напівпричепу SCHMITZ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . У зв`язку з виявленням зазначеного порушення, виконуючи функції покладені на них державою, державними інспекторами було складено акт від 17.05.2023 № АР 023145 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та застосовано у відношенні позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 17000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Самарою К.В. на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області у період з 15.05.2023 до 19.05.2023 та направлення на перевірку від 15.05.2023 №008599, 17.05.2023 проводилась рейдова перевірка на на 251 км + 450 м а/д Н-07 «Київ-Суми-Юнаківка».

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №422, зупинений транспортний засіб марки SCANIA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом SCHMITZ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який обладнаний аналоговим тахографом. У ході перевірки зазначеного транспортного засобу встановлено, що відсутній протокол перевірки технічного стану напівпричепу SCHMITZ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . У зв`язку з виявленням зазначеного порушення, державним інспектором було складено акт від 17.05.2023 №АР 023145, яким зафіксовано порушення частини 8 статті 35 Закону України «Про дорожній рух» - у водія транспортного засобу, який перевозив вантаж відсутній протокол перевірки технічного стану напівпричепу SCHMITZ. Як вбачається із акту перевірки від 17.05.2023 №АР 023145, наявного в матеріалах справи, водій з його змістом ознайомлений, закріплений його підписом, в графі «Пояснення водія про причини порушень» водієм зазначено: «Не мав на момент перевірки оригінал техогляду».

Відповідач, листом від 09.06.2023 №42500/38/24-23, направленим поштою рекомендованим повідомленням №0600028367128, викликав позивача для розгляду справи про порушення автотранспортного законодавства на 15.06.2023 з 9.00 до 12.00. Вказане повідомлення відповідачем направлялось на зареєстровану адресу позивача вулиця Роганська, будинок 160, місто Харків, Харківська область, 61172. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплати поштового переказу, копія якого міститься у відзиві на позовну заяву, вказане повідомлення про розгляд справи було отримано позивачем 13.06.2023.

За результатами розгляду акту від 17.05.2023 №АР023145 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 15.06.2023 №028899 за порушення статті 48 Закону України №2344-III та застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000,00 грн. Примірник вказаної постанови супровідним листом від 15.06.2023 №44399/38/24-23 надіслано 20.06.2023 позивачу на зареєстровану адресу: Роганська, будинок 160, місто Харків, Харківська область, 61172. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплати поштового переказу, копія якого міститься у відзиві на позовну заяву, вказане повідомлення про розгляд справи було отримано позивачем 20.06.2023.

Позивач, вважаючи протиправною постанову від 15.06.2023 №028899, звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі Закон України №2344-III).

Згідно із частиною першою статті 5 Закону України №2344-ІІІ, основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Частиною дванадцятою статті 6 Закону України №2344-ІІІ передбачено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до положень частин чотирнадцятої, сімнадцятої статті 6 Закону України №2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частинами першою, другою статті 48 Закону України №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При цьому, наведений у вказаній статті перелік документів не є вичерпним, оскільки зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

За приписами абзацу третього частини першої статті 60 Закону України №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону України №2344-III, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З правового аналізу наведених норм вбачається, що непред`явлення під час проведення перевірки, зазначених у статті 48 Закону України №2344-III документів, на підставі яких здійснюються внутрішні перевезення вантажів, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування до автомобільних перевізників санкцій, визначених статтею 60 Закону України №2344-ІІІ.

Зі змісту акту від 17.05.2025 №АР023145 слідує, що уповноваженими особами відповідача зафіксовано порушення вимог абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених статті 48 цього Закону України №2344-ІІІ - протоколу перевірки технічного стану транспортних засобів, а саме напівпричепу SCHMITZ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

При цьому, суд зауважує, що водій ОСОБА_1 надав контролюючому органу пояснення «Не мав на момент перевірки оригінал техогляду» та підписав акт від 17.05.2025 №АР023145.

Так, статтею 2 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, Законів України «Про транспорт», Закону України «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Згідно із частинами першою третьою статті 23 Закону України №2344-III, контроль технічного стану транспортних засобів включає: обов`язковий технічний контроль транспортних засобів; перевірку технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками.

Перевірку технічного стану транспортних засобів під час обов`язкового технічного контролю транспортних засобів здійснюють суб`єкти господарювання, визначені відповідно до Закону України «Про дорожній рух» в порядку, який встановлює Кабінет Міністрів України.

У період між обов`язковими технічними контролями відповідність технічного стану транспортних засобів вимогам законодавства забезпечує перевізник.

Порядок проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.

Перевірка технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками здійснюється в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Статтею 35 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті (частина перша).

Частиною восьмою цієї статті передбачено періодичність проходження обов`язкового технічного контролю, який становить:

для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;

для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;

для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.

На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті (частина 9).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137 затверджено Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу (далі Порядок № 137), який визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

Згідно із пунктом 18 Порядку №137, перевірка конструкцій і технічного стану транспортних засобів проводиться згідно з Вимогами до перевірки.

У разі позитивного результату після проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу виконавець складає протокол перевірки технічного стану транспортного засобу. Паперова копія протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу видається замовнику (водію). На вимогу замовника (водія) паперова копія виготовляється та видається на бланку протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу.

У разі негативного результату або невідповідності даних у реєстраційних документах на транспортний засіб даним ідентифікації транспортного засобу складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу за формою згідно з додатком 4, який видається замовнику (водію). У разі встановлення незначної невідповідності технічного стану транспортного засобу дозволяється експлуатація транспортного засобу протягом трьох робочих днів з дати видачі акта невідповідності технічного стану транспортного засобу.

Обсяги перевірки технічного стану транспортного засобу та коди оцінки його невідповідності наведено в додатку 5.

У протоколі перевірки технічного стану транспортного засобу виконавець зазначає дату проведення наступного обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до пункту 3 цього Порядку, а також призначення транспортного засобу в разі проведення додаткової перевірки транспортного засобу згідно з обсягами перевірки для автобуса, призначеного для перевезення школярів або осіб з інвалідністю, автомобіля таксі, спеціалізованого санітарного автомобіля бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, великогабаритного та великовагового транспортного засобу, транспортного засобу, що використовується для перевезення небезпечних вантажів, або учбового транспортного засобу.

Протокол, який видано з порушенням цього Порядку, Вимог до перевірки або містить неповну та/або недостовірну інформацію, є недійсним. Зазначення виконавцем неповної та/або недостовірної інформації в протоколі є порушенням.

У цій справі транспортний засіб, який належить позивачу відноситься до категорії вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонн, та який відповідно до статті 35 «Про дорожній рух», пункту 3 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 №137, підлягає проходженню обов`язкового технічного контролю - щороку.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, під час перевірки контролюючим органом виявлено порушення частини 8 статті 35 Закону України «Про дорожній рух», 17.05.2023 у водія на момент проведення перевірки був відсутній протокол перевірки технічного стану напівпричепа, що є прямим порушенням наведених норм законодавства, факт чого відображений у акті від 17.05.2023 № АР 023145 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Таким чином, суд погоджується з доводами представника відповідача, наведеними у відзиві на позовну заяву, з приводу того, що на момент здійснення заходів державного нагляду (контролю) відносно транспортного засобу позивача, який перевірявся були відсутні протоколи перевірки технічного стану транспортного засобу, чим порушено вимоги статті 48 Закон України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за це порушення передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Суд вважає, що виявлення факту порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт та встановлення наявності правових підстав для притягнення особи до відповідальності за виявлене порушення відбувається саме на момент проведення рейдової перевірки на основі пред`явлених водієм документів.

Щодо тверджень позивача про прийняття постанови безпідставно, необгрунтовано, з порушенням чинного законодавства, суд зазначає наступне.

Водієм транспортного засобу у акті від 17.05.2023 № АР 023145 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом належними доказами, підтверджено відсутність у позивача протоколів перевірки технічного стану транспортного засобу, а саме у графі «Пояснення водія про причини порушень» водієм зазначено: «Не мав на момент перевірки оригінал техогляду», також зазначене підтверджено підписом водія.

Поряд з цим, на виконання абзацу сімнадцятого статті 6 Закону України №2344-ІІІ Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі)» від 08.11.2006 №1567 (далі постанова № 1567).

Пунктом 15 постанови КМУ №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України №2344-ІІІ документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України №2344-ІІІ.

Як вбачається із матеріалів справи, керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком проведення перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі Порядок №1567), на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області та направлення на перевірку від 15.05.2023 №008599, 17.05.2023 співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Петриченком О.М. (головний спеціаліст Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області), Стеценком М.О. (старший державний інспектор Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області), Самарою К.В. (старший державний інспектор Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області), Белокуром С.В. (старший державний інспектор Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області), Магою К.В. (старший державний інспектор Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області) проводилась рейдова перевірка на 251 км + 450 м а/д Н-07 «Київ-Суми-Юнаківка». Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №422, зупинений транспортний засіб марки SCANIA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом SCHMITZ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який обладнаний аналоговим тахографом. У ході перевірки зазначеного транспортного засобу встановлено, що відсутній протокол перевірки технічного стану напівпричепу SCHMITZ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . У зв`язку з виявленням зазначеного порушення, виконуючи функції покладені на них державою, державними інспекторами було складено акт від 17.05.2023 № АР 023145 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та застосовано у відношенні позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 17000,00 грн.

Суд зазначає, що аргументи позовної заяви щодо неповного зазначення назви державного органу у акті від 17.05.2023 №АР 023145 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом є надмірним формалізмом, оскільки в самому бланку акту зазначена «Державна служба України з безпеки на транспорті», що є достатнім.

Згідно з чинним законодавством, документ вважається належно оформленим, якщо він містить достатньо відомостей для встановлення органу, який його видав. У даному випадку у бланку акту зазначено, що перевірку здійснено органом державного нагляду у сфері транспорту, а саме «Державною службою України з безпеки на транспорті», що повністю виключає плутанину щодо суб`єкта владних повноважень.

Практика Верховного Суду свідчить про те, що технічні помилки, які не впливають на права особи чи законність прийнятого рішення, не є правовою підставою для скасування адміністративного акта. Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у справах №826/7387/18, №640/1745/19, де зазначено, що формальні порушення без порушення суті або прав особи не є достатньою підставою для визнання акту незаконним.

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Згідно з пунктами 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду відповідної справи уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

У спірному випадку розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту від 17.05.2023 №АР 023145 було призначено на 15.06.2023 з 9.00 до 12.00, про що позивача повідомлено листом від 09.06.2023 №42500/38/24-23.

Вказане, на думку суду, свідчить, що відповідачем дотримано вимоги чинного законодавства у частині належного повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи.

Відтак, враховуючи наведене суд приходить до переконання, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

При цьому, суд враховує, що у постанові від 29.01.2020 у справі №814/1460/16 Верховний Суд сформулював висновок, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто на момент їх вчинення.

Відтак, враховуючи зафіксовані порушення законодавства, уповноваженими особами відповідача було правомірно прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 15.06.2023 №028899 у розмірі 17000,00 грн за порушення абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону.

Також, пунктом 29 Порядку №1567 визначено, що копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі автомобільного перевізника під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

З матеріалів справи судом встановлено, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 15.06.2023 №028899 направлена супровідним листом від 15.06.2023 №44399/38/24-23 та надіслана 20.06.2023 позивачу на зареєстровану адресу: Роганська, будинок 160, місто Харків, Харківська область, 61172. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплати поштового переказу, копія якого міститься у відзиві на позовну заяву, вказане повідомлення про розгляд справи було отримано позивачем 20.06.2023.

Аргументи позовної заяви щодо того, що Олег Богінський є неуповноваженою особою підписувати оскажувану постанову спростовуються наказом від 05.04.2023 №373-К про покладення виконання обов`язків начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областей.

Відтак, на переконання суду, спірна постанова прийнята відповідачем у межах наданих йому повноважень, із дотриманням процедури її розгляду та прийняття та у відповідності до норм Закону України «Про автомобільний транспорт», Порядку №1567 та є правомірною.

Також, позивач у позовній заяві наполягав на тому, що транспортний засіб марки SCANIA номерний знак НОМЕР_3 з причепом НОМЕР_2 не є власністю позивача та позивач не є їх належним користувачем.

Однак, суд вважає дані твердження позивача безпідставними, виходячи з наступного.

У розумінні статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу передбачена саме за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», товарно-транспортна накладна обов`язково повинна бути наявна у водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, учасниками яких є три сторони - перевізник, вантажовідправник та вантажоодержувач, тобто відповідальність за наявність товарно - транспортної накладної під час перевезення вантажів на договірних умовах несуть саме перевізники.

Відповідно до товарно-транспортної накладної від 17.05.2023 №17/05-1, наданої водієм під час перевірки 17.05.2023, автомобільним перевізником визначено саме позивача.

Таким чином, позивач у розумінні приписів Закону України «Про автомобільний транспорт» був перевізником у розглядуваному випадку, з огляду на визначення його перевізником у товарно-транспортній накладній.

Зважаючи на зазначене, відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях правомірно було прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 15.06.2023 №028899.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії, параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи та докази, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, належними та допустимими доказами довів правомірність оскаржуваної постанови, у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого позову, у зв`язку з чим відмовляє у його задоволенні у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківське автотранспортне підприємство №16363» (вулиця Роганська, будинок 160, місто Харків, Харківська область, 61172, код ЄДРПОУ: 01332106) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Луганській, Донецькій та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (вулиця Перемоги, місто Київ, 01135, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправним та скасування постанови - відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 07.08.2025.

СуддяОльга НІКОЛАЄВА