Постанова

від 15.09.2006 по справі 15/380-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/380-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

15 вересня 2006 р.                                                                                Справа № 15/380-06

Суддя господарського суду Курко О.П.

при секретарі судового засідання Білоконна О.В. , розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Віто" ( 21021, м. Вінниця, вул. Космонавтів, 8 )   

до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці ( 21027, м. Вінниця, вул. 30-річчя Перемоги, 21)  

про скасування податкових повідомлень-рішень

Представники :

позивача     :   Слюсар О.В., діюча по довіреності

відповідача :   Волощук В.О., діючий по довіреності

ВСТАНОВИВ :

          Приватним підприємством „Віто”  заявлено позов до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання нечинними та скасування податкових рішень № 0003122340/0 № 0003112340/0 від 25.07.2006р. Вказаними податковими рішеннями відповідно до ст.8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” ПП „Віто” зобов'язано сплатити фінансові санкції за здійснення господарської діяльності без придбання відповідних торгових патентів в сумі 135,48 грн. та 90,32 грн. відповідно. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Приватне підприємство „Віто” має ліцензію на надання послуг у сфері грального бізнесу. Відповідно до вимог ст.5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” позивачем було отримано торгові патенти на всі гральні автомати, які використовуються підприємством у підприємницькій діяльності. Але відповідачем було проведено перевірку господарських одиниць ПП "Віто”, де встановлені гральні автомати і за наслідками цієї перевірки були прийняті податкові рішення про зобов'язання позивача сплатити штрафні санкції у зв'язку з тим, що ДПІ у м. Вінниці вважає, що  позивач зобов'язаний був придбавати не один, а чотири торгових патенти на кожен гральний автомат,  так як автомат має чотири гральних поля.

          В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позові, просила його задовольнити.

          Відповідач в своїх запереченнях позовні вимоги ПП "Віто" про скасування податкових рішень не визнає з тих підстав, що  п. 4 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"  передбачено видача торгового патенту на кожне окреме гральне місце. Тобто, якщо гральний автомат у своєму складі має декілька гральних місць, для використання вказаного автомату слід придбавати торгові патенти в кількості, яка дорівнює кількості гральних місць. Абзацом 2 вказаної частини визначено, що торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу не дає права на здійснення грального бізнесу, не зазначеного у такому патенті.

          Таким чином відповідач вважає, що торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути придбаний суб'єктами підприємницької діяльності на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл). У разі якщо гральний стіл має більше одного ігрового поля, то торгові патенти придбаваються на кожне окреме ігрове поле (гральне місце), де проводиться гра.

          В зв'язку з викладеним, на думку відповідача, відсутні правові підстави для скасування вказаних податкових рішень.

          В судовому засіданні представник відповідача підтримав викладені заперечення та просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи встановив, що 19.07.2006р. ДПІ у м. Вінниці було проведено перевірку залів гральних автоматів за адресами: вул. Космонавтів 8, та вул. 600-річчя-Келецька м. Вінниці, які належать ПП "Віто"  щодо контролю за порядком проведення готівкових розрахунків за товари (послуги). За  наслідками даних перевірок складено акти за № 060301 та № 060343.  Вказаними актами перевірки  встановлено, що в порушення ст.ст. 5, 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" позивач надавав послуги в сфері грального бізнесу без придбання відповідних торгових патентів (гра здійснюється на 4-х гральних місцях грального автомату типу "Стовп").

На підставі даних актів перевірок ДПІ у м. Вінниці прийняті спірні рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) № 0003122340/0 та № 0003112340/0 від 25.07.06р.

Як встановлено в судовому засіданні з пояснень представника відповідача а також допитаних свідків - інспекторів податкової служби, якими здійснювалась дана перевірка, такий висновок ДПІ у м. Вінниці зробила з тих міркувань, що незалежно від того, що гральний автомат є один, торговий патент має бути придбано на кожне ігрове поле, оскільки модифікація автомату дозволяє здійснювати на ньому гру одночасно чотирьом особам.

За змістом ч.1 ст.5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”  патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності та їх структурними підрозділами.   ПП „Віто” основним видом своєї діяльності  має надання послуг у сфері грального бізнесу і  відповідно до вимог ст.5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” отримало торгові патенти на кожне гральне місце, де встановлено гральні автомати за адресами вул. Космонавтів 8, та вул. 600-річчя-Келецька м. Вінниці, що підтверджується оглянутими в судовому засіданні оригіналами торгових патентів за визначеними адресами.  

В матеріалах справи наявний сертифікат відповідності UA 1.033.0062087-03, яким сертифіковано моделі гральних автоматів (згідно додатку) виробництва "Одрекс".  При цьому в представників сторін не викликало сумнівів про те, що вказаний гральний автомат за своїми технічними характеристиками дозволяє одночасно здійснювати гру за чотирма гральними програмами.

          Згідно п. 2 ст.5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” під гральним бізнесом у цьому Законі  розуміється діяльність, пов'язана з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з майновим або грошовим виграшем, проведенням лотерей.  Казино, інші гральні місця (дома) повинні займати окремі приміщення або будівлі та мати гральний зал для відвідувачів (крім гральних автоматів). Згідно п.3 ст.5 цього Закону вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік). Наведеним вище пунктом передбачено фіксовану ставку торгового патенту для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем. Відповідно до п.4 ст.5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме  гральне місце (гральний автомат, гральний стіл).  Як вбачається з даної норми, під гральним місцем розуміється гральний автомат чи гральний стіл, незалежно від того, скільки осіб можуть одночасно брати участь у грі з використанням одного пристрою. Це підтверджується також п.4 ч.2 ст.5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, яким зазначено, що у разі, коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (грального місця).  З наведеного виплаває, що законодавець розділяє поняття „гральне місце”, „гральний автомат”, „гральний стіл”.

        В зв'язку з цим суд вважає,  що гральні автомати типу "Стовп" за своїми технічними характеристиками є одним гральним місцем з чотирма ігровими полями, а тому вимоги відповідача  до позивача щодо придбання торгового патенту на кожне окреме ігрове поле одного і того ж грального автомату в судовому засіданні доведені не були і є безпідставними.

          В судовому засіданні ні представник відповідача ні свідки не змогли дати законодавчо обґрунтованого поняття "гральне місце".

          Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування  правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як передбачено п.п. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"( конфлікт інтересів), зокрема у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.  

          Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлений позов в судовому засіданні був доведений і підлягає задоволенню в повному обсязі. При цьому заперечення відповідача судом не приймаються, так як повністю спростовуються наведеними вище мотивами.

          Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

          Позов задовольнити.

          Визнати протиправними та скасувати рішення ДПІ у м. Вінниці про застосування штрафних санкцій  № 0003122340/0 та № 0003112340/0 від 25.07.2006р.

          Стягнути з державного бюджету на користь Приватного підприємства „Віто” (м. Вінниця, вул. Космонавтів, 8, код 32257690) ) 3,40 грн. понесених судових витрат по сплаті державного мита.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                    Курко О.П.