Повістка від 07.08.2025 по справі 274/3180/24

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа 274/3180/24 Категорія 30

Додаткова постанова

Іменем України

07 серпня 2025 року м. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Григорусь Н.Й.

суддів Шевчук А.М., Борисюка Р.М.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 274/3180/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів

встановив:

У квітні 2024 року ОСОБА_3 через свого представника адвоката Мошко М.М. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, визначених рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29 листопада 2023 року у справі №274/6110/23, з 1/4 частки до 1/8 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10.12.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник позивача оскаржив його до суду апеляційної інстанції.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мошко М.М. задоволено частково. Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10.12.2024 скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову. Зменшено розмір аліментів, встановлених рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29 листопада 2023 року у справі №274/6110/23 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

19 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення. Вказану заяву мотивує тим, що апеляційний суд, частково задовольняючи його позовні вимоги, не вирішив питання розподілу судових витрат між сторонами.

З врахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив ухвалити додаткове судове рішення та стягнути з відповідача на його користь кошти у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн та апеляційної скарги - 1816,80 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подану заяву та матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності».

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача.

Так як судом апеляційної інстанції скасовано рішення суду першої інстанції та частково задоволено позовні вимоги позивача, то на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню із ОСОБА_2 2 119,60 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви в суді першої інстанції та подачу апеляційної скарги ((1211,20 + 1816,80):2).

Керуючись ст.ст 133, 137, 138, 141, 207 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 судові витрати в розмірі 2 119,60 грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді

Повний текст складений 07 серпня 2025 року