Ухвала від 05.08.2025 по справі 902/54/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у розстроченні виконання судового рішення

"05" серпня 2025 р.Cправа № 902/54/25

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Литвиненко О.Р.,

прокурора - Суходолі М.В.,

у відсутності решти учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представниці Фізичної особи-підприємця Шевчука Віктора Миколайовича вих. №б/н від 21.07.2025 (вх. №01-37/28/25 від 21.07.2025) про розстрочення виконання постанови у справі

за позовом: Керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури (вул. Покровська, 5, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000) в інтересах держави в особі Вінницької обласної ради (вул. Соборна, 70, м. Вінниця, 21050)

до: Фізичної особи-підприємця Шевчука Віктора Миколайовича ( АДРЕСА_1 )

до: Комунального закладу "Мурованокуриловецький спортивний ліцей" Вінницької обласної ради (вул. Спортивна, 3, смт Муровані Курилівці, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 23400)

про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 71509,58 грн,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа №902/54/25 за позовом Керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної ради до Фізичної особи-підприємця Шевчука Віктора Миколайовича та Комунального закладу "Мурованокуриловецький спортивний ліцей" Вінницької обласної ради про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 71509,58 грн.

08.04.2025 у вказаній справі ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 у справі №902/54/25 апеляційну скаргу Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури на рішення господарського суду Вінницької області від 08.04.25р. у справі № 902/54/25 задоволено. Рішення господарського суду Вінницької області від 08.04.25р. у справі № 902/54/25 скасовано. Прийнято нове рішення про задоволення позову.

21.07.2025 в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява представниці Фізичної особи-підприємця Шевчука Віктора Миколайовича про розстрочення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 у справі № 902/54/25.

23.07.2025 Господарським судом Вінницької області постановлено ухвалу про призначення на 05.08.2025 о 12:30 год. судового засідання в порядку ст. 331 Господарського процесуального кодексу України для розгляду заяви представниці Фізичної особи-підприємця Шевчука Віктора Миколайовича вих. №б/н від 21.07.2025 (вх. №01-37/28/25 від 21.07.2025) про розстрочення виконання постанови у справі № 902/54/25.

Після повернення матеріалів справи № 902/54/25 до Господарського суду Вінницької області із суду апеляційної інстанції, 31.07.2025 на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 у справі №902/54/25 видано відповідні накази.

25.07.2025 через канцелярію суду надійшли письмові пояснення Вінницької обласної ради щодо заяви про розстрочення виконання судового рішення, за змістом яких вказаний стягувач просив задовольнити заяву про розстрочення в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Шевчука Віктора Миколайовича на користь Вінницької обласної Ради коштів в сумі 71509,58 грн.

01.08.2025 до суду надійшло заперечення Керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури щодо розстрочення відповідної постанови з підстав необґрунтованості поданої боржником заяви.

04.08.2025 в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання представниці боржника (заявника) про розгляд заяви про розстрочення виконання постанови у справі № 902/54/25 без участі Фізичної особи-підприємця Шевчука Віктора Миколайовича та його представника, із проханням задовольнити таку заяву.

На визначений час у судове засідання 05.08.2025 з`явилася прокурор, яка заперечила щодо задоволення заяви представниці Фізичної особи-підприємця Шевчука Віктора Миколайовича про розстрочення виконання постанови у справі № 902/54/25. Решта повідомлених належним чином учасників справи правом участі у судовому засіданні не скористалися.

Визначаючись щодо поданої заяви представниці Фізичної особи-підприємця Шевчука Віктора Миколайовича про розстрочення виконання постанови у справі, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Згідно із ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України вказує, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (перше речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 225.04.2012 № 11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013).

Частинами першою, другою статті 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Принцип обов`язковості судових рішень має місце у нормах статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до частини другої якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997.

В ч. 1 ст. 331 ГПК України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим. Розстрочення або відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).

Підставами для відстрочення, розстрочення, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан; стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення; щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При розгляді заяв щодо відстрочення або розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності як застосування самого механізму розстрочення виконання рішення суду, так і строків відстрочення його виконання в цілому. Наявність підстав для розстрочення або відстрочення має бути доведена боржником. Оцінюючи доводи заяви про розстрочення виконання судового рішення судом повинно враховуватись, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилення від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, а й його намір, що свідчить про бажання виконати рішення.

Аналіз вищенаведеного свідчить, що розстрочення виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Таким чином, законодавець, у будь-якому випадку, пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, які повинні досліджуватися та оцінюватися не тільки з урахуванням доводів боржника, а й з огляду на заперечення кредитора. Зокрема, необхідно врахувати наслідки невиконання рішення у встановлений строк для стягувача при затримці виконання рішення.

Безпідставне розстрочення без обґрунтованих на те мотивів, надане без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Суд враховує, що Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Правовий аналіз статей 239 та 331 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Суд зазначає, що при розгляді заяв про надання розстрочки чи відстрочки виконання рішення суд повинен встановити чи не порушує це інтереси обох сторін, оскільки, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Заява представниці Фізичної особи-підприємця Шевчука Віктора Миколайовича вих. №б/н від 21.07.2025 (вх. №01-37/28/25 від 21.07.2025) про розстрочення виконання постанови у справі № 902/54/25 мотивована відсутністю достатніх обігових коштів боржника для одноразового виконання рішення суду, на підтвердження чого надано довідку АТ "Ощадбанк" від 18.07.2025 року №101.40/0179-15/. Крім того боржник вказує, що його фінансове становище ускладнилося внаслідок запровадження воєнного стану в Україні, що унеможливлює стабільну господарську діяльність фізичної особи-підприємця.

Позиція Вінницької обласної ради висловлена у підтримку заяви боржника про розстрочення виконання постанови про стягнення 71509,58 грн строком до 15.07.2026 щомісячно рівними частинами.

Поряд з цим прокурор у поданому запереченні акцентував увагу на необґрунтованості підстав для розстрочення судового рішення. Зокрема зауважує, що надана заявником довідка АТ "Ощадбанк" від 18.07.2025 року №101.40/0179-15/ підтверджує суму вхідного залишку коштів лише на початок дня 18.07.2025. Водночас зазначена довідка не містить відомостей про загальний фінансовий стан підприємця та не підтверджує конкретних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, з якими чинне законодавство пов`язує можливість розстрочки його виконання. Посилання заявника на ускладнення господарської діяльності внаслідок запровадженого у країні воєнного стану жодними доказами не підтверджено.

Окрім того, прокурор зазначає, що за даними вебпорталу Уповноваженого органу з питань закупівель встановлено, що ФОП Шевчук В.М. є учасником ряду закупівель, що завершені укладенням відповідних договорів зі строками виконання в поточному році, що передбачають надходження своєчасної та у повному обсязі плати за поставлений товар вказаному суб`єкту господарювання.

З огляду на викладені позиції учасників справи, суд бере до уваги, що при вирішенні питання про надання розстрочки необхідно врахувати, що спір у даній справі виник у зв`язку з безпідставним отриманням відповідачем 71509,58 грн внаслідок укладення додаткової угоди, якою збільшено ціну товару. Поряд з цим, тяжка економічна ситуація в країні спричинена військовою агресією носить загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін. Водночас господарська діяльність здійснюється на власний ризик, за власним комерційним розрахунком щодо наслідків вчинення відповідних дій, суб`єкт господарювання повинен самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій. Позивач не повинен відповідати за прорахунки суб`єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.

Так, відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

За приписами ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів. Неналежне планування своєї господарської діяльності не повинно порушувати права інших господарюючих суб`єктів, які належним чином виконали свої обов`язки.

Ризики від власної господарської діяльності не можуть покладатися на інших учасників господарських відносин, оскільки це порушує принцип розумності та справедливості.

Оцінюючи майновий стан суб`єкта господарювання при вирішенні питання про розстрочення виконання судового рішення, суду належить дотримуватись забезпечення балансу інтересів сторін спору.

Майновий стан суб`єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов`язань та відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону, хоча при вирішенні питання про наявність підстав для розстрочення або відстрочення виконання рішення суду зазначене не може бути єдиною та безумовною підставою для задоволення такої заяви.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим. Позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично.

Суд враховує, що здійснюючи підприємницьку діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов`язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення.

Вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, господарський суд також повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо.

Складне фінансове становище боржника (відповідача), яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не підтверджена жодними актуальними фінансовими документами, які б свідчили про фінансове становище відповідача на момент розгляду заяви.

Крім того, суд враховує, що заявником не надано доказів, які б свідчили про здійснення ним всіх можливих заходів для покращення стану розрахунків із стягувачем чи інших заходів, щодо покращення свого матеріально-фінансового стану. Не містить така і обґрунтованого плану дій, яким би визначалося за рахунок яких заходів та ресурсів відповідач має на меті у разі розстрочення виконання рішень покращувати своє матеріально-фінансове становище та здійснювати виконання судового рішення.

Разом з цим при вирішенні питання щодо доцільності розстрочення виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін.

Суд зазначає, що розстрочення виконання рішень суду у даній справі може призвести до порушення майнових інтересів стягувача, як учасника господарських відносин, який належним чином виконав договірні зобов`язання.

Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, які повинні досліджуватися та оцінюватися не тільки з урахуванням доводів боржника, а й з огляду на заперечення кредитора.

Зокрема, необхідно врахувати наслідки невиконання рішення у встановлений строк для стягувача при затримці виконання рішення.

Надання розстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" від 28.07.1999 (заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

Слушними є доводи прокурора, що довідка АТ "Ощадбанк" від 18.07.2025 року №101.40/0179-15/ підтверджує суму вхідного залишку коштів лише на початок дня 18.07.2025 та не містить відомостей про загальний фінансовий стан суб`єкта підприємницької діяльності боржника.

З урахуванням викладеного вище суд приходить до висновку про те, що наведені заявником обставини для розстрочення виконання рішення, не можуть розцінюватись як виняткові та беззаперечно не підтверджують неможливості своєчасного виконання рішення суду.

Отже, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представниці Фізичної особи-підприємця Шевчука Віктора Миколайовича вих. №б/н від 21.07.2025 (вх. №01-37/28/25 від 21.07.2025) про розстрочення виконання постанови у справі № 902/54/25.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 18, 42, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви представниці Фізичної особи-підприємця Шевчука Віктора Миколайовича вих. №б/н від 21.07.2025 (вх. №01-37/28/25 від 21.07.2025) про розстрочення виконання постанови у справі № 902/54/25 відмовити.

2. Відповідно до ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства.

3. За приписами ч. 7 ст. 331 ГПК України ухвалу про відмову у розстроченні виконання судового рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду.

4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник ухвали надіслати учасникам справи та Вінницькій обласній прокуратурі до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Дата складання повного тексту ухвали 08.08.2025.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи.