Дніпровський апеляційний суд
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/6277/25 Справа № 212/11089/24 Суддя у 1-й інстанції - Чайкін І. Б. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
УХВАЛА
08 серпня 2025 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Остапенко В.О.
суддів Бондар Я.М, Зубакової В.П.
заслухавши доповідьсудді-доповідачаОстапенко В.О.по апеляційнійскарзі Акціонерноготовариства «Криворізькийзалізорудний комбінат»,в інтересахякого дієВласкіна ТетянаЯківна,на рішенняЖовтневого районногосуду м.Кривого РогуДніпропетровської областівід 27березня 2025року уцивільній справі№ 212/11089/24за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», третя особа: Первинна організація профспілки трудящих металурійної та гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення невиплаченої заробітної плати, -
УСТАНОВИВ:
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 звернулися до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до АТ «Криворізький залізорудний комбінат», третя особа: Первинна організація профспілки трудящих металурійної та гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення невиплаченої заробітної плати.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 березня 2025 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Не погодившись із вказаним рішенням, АТ «Криворізький залізорудний комбінат», в інтересах якого діє ОСОБА_16 , подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 08 липня 2025 року залишив апеляційну скаргу відповідача без руху у зв`язку із несплатою судового збору та ненаданням доказів направлення апеляційної скарги відповідачам, на виконання якої від представника відповідача надійшли заяви про усунення недоліків.
29 липня 2025 року від АТ «Криворізький залізорудний комбінат», в інтересах якого діє Власкіна Т.Я., надійшла заява про направлення матеріалів цивільної справи № 212/11089/24 до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду даної справи в рамках справи № 904/2684/25 про банкрутство АТ «Криворізький залізорудний комбінат».
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 04 серпня 2025 року клопотання АТ «Криворізький залізорудний комбінат» задовольнив, цивільну справу № 212/11089/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», третя особа: Первинна організація профспілки трудящих металурійної та гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення невиплаченої заробітної плати, передав до Господарського суду Дніпропетровської області в провадженні якого перебуває господарська справа № 904/2684/25 про банкрутство АТ «Криворізький залізорудний комбінат».
Разом з тим, що проаналізувавши чинне законодавство України, практику Верховного Суду, вимоги клопотання сторони відповідача та доводи заяви сторони позивача про відмову у задоволенні клопотання, колегія суддів вважає, що цивільна справа № 212/11089/24 по апеляційній скарзі АТ «Криворізький залізорудний комбінат», в інтересах якого діє ОСОБА_16 , на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 березня 2025 року, підлягає залишенню в провадженні Дніпровського апеляційного суду з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Згідно з частиною першоюстатті 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до частин першої третьої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі-КУзПБ) спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороноюв яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Велика Палата Верховного Судуу постанові від 15 червня 2021 року у справі №916/585/18 (916/1051/20) зазначила, якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставістатті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цьогоКодексу.
Оскільки спір у цій справі виник щодо стягнення боргу з боржника, відносно до якого відкрите провадження у справі про банкрутство, відповідно виниклий спір впливає на ліквідаційну масу відповідача.
У постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 904/7234/15 Верховний Суду складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що з огляду на норми законодавства України, чинного на момент розгляду справи Верховним Судом, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Водночас, у цій самій постанові Верховний Суду складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що відсутність порушеного провадження у справі про банкрутство відповідача на момент звернення з позовом (13 серпня 2015 року), судового розгляду справи по суті в суді першої інстанції, який закінчився ухваленням рішення від 29 вересня 2015 року, звернення з апеляційною скаргою, свідчить про об`єктивну неможливість направлення такої справи до господарського суду для розгляду в межах справи про банкрутство, провадження у якій порушено 03 грудня 2015 року.
Аналогічного за змістом висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 17 червня 2020 року у справі №921/490/18, зазначивши, що скасування судового рішення лише з підстав встановлення факту порушення справи про банкрутство (через 8 місяців після ухвалення рішення судом першої інстанції), яке жодним чином не вплинуло та не могло вплинути на законність і обґрунтованість судового рішення, є відступом від принципу правової визначеності та проявом правого пуризму.
Схожого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 13 травня 2021 року у справі №465/5402/16-ц (провадження № 61-17041св20) тавід 30 листопада 2022 року у справі №752/3410/20 (провадження № 61-9243св22).
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина першастатті 367 ЦПК України).
Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції (постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 756/1529/15-ц (провадження № 14-242цс18), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2020 року у справі№ 752/1839/19 (провадження № 61-976св20), постанову Верховного Судуу складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 760/16979/15-ц (провадження№ 61-4848св19), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 грудня 2023 року в справі № 686/23143/20 (провадження № 61-13878св23)).
При цьому, Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що юрисдикція спору визначається на час відкриття провадження у справі в суді першої інстанції, тому і застосуванню підлягає процесуальне законодавство, що було чинним саме на час відкриття провадження у справі.
У постанові Об`єднаної палати КЦС ВС (справа 756/3328/20 від 04 листопада 2024 року) суд дійшов висновку про те, що:
юрисдикція спору визначається на час відкриття провадження у справі в суді першої інстанції, тому і застосуванню підлягає процесуальне законодавство, що було чинним саме на час відкриття провадження.
апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції;
норми статті 7 КУзПБ регулюють питання передачі справи господарському суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, ще на стадії розгляду справи у суді першої інстанції та до ухвалення рішення суду по суті заявлених вимог;
передача справи до господарського суду на підставі частини третьої статті 7 КУзПБ можлива лише на стадії розгляду справи в суді першої інстанції та до ухвалення рішення судом першої інстанції по суті заявлених вимог. Неможливо передати матеріали справи до суду іншої юрисдикції з ухваленим у ній рішенням по суті заявлених вимог;
не є підставою для скасування рішень при апеляційному/касаційному перегляді з передачею справи до господарського суду відкриття провадження у справі про банкрутство, яке відбулося після ухвалення судового рішення судом першої інстанції, за винятком якщо судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Враховуючи те, що провадження у справі про банкрутство АТ «Криворізький залізорудний комбінат» відкрите 09 червня 2025 року, тобто після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення та після подання апеляційної скарги відповідачем, тому відсутні підстави для передачі справи до суду господарської юрисдикції.
Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів, вважає, що цивільна справа № 212/11089/24 підлягає залишенню в провадженні Дніпровського апеляційного суду для вирішення питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги АТ «Криворізький залізорудний комбінат», в інтересах якого діє Власкіна Т.Я., на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 березня 2025 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 255, 256, 377 ЦПК України, ст.7Кодексу Україниз процедурбанкрутства, -
УХВАЛИВ:
Цивільну справу № 212/11089/24 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», в інтересах якого діє Власкіна Тетяна Яківна, на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», третя особа: Первинна організація профспілки трудящих металурійної та гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення невиплаченої заробітної плати, залишити у провадженні Дніпровського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді
| Суд | Дніпровський апеляційний суд |
| Дата ухвалення рішення | 08.08.2025 |
| Оприлюднено | 11.08.2025 |
| Номер документу | 129407481 |
| Судочинство | Цивільне |
| Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Дніпровський апеляційний суд
Остапенко В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні