Постанова від 05.08.2025 по справі 689/1554/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 689/1554/24

Провадження № 22-ц/820/1734/25

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Спірідонової Т. В. (суддя-доповідач), Гринчука Р. С., Костенка А. М.,

секретар судового засідання - Дубова М.В.

з участю: апелянта ОСОБА_1

представника апелянта Богача А.А.

особи щодо якої вирішується питання про визнання недієздатною ОСОБА_2 та її представника Чухась М.С.

представника заінтересованої особи Ярош П.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 689/1554/24за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Богач Анатолієм Анатолійовичем, на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 21 травня 2025 року, у складі судді Мазурчака В.М., у справіза заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Розсошанська сільська рада, Виноградівський психоневрологічний інтернат, про визнання ОСОБА_2 недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою та просив визнати ОСОБА_2 , яка знаходиться у Виноградівському психоневрологічному інтернаті, недієздатною та встановити над нею опіку та призначити її опікуном ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви зазначав, що він є близьким родичем ОСОБА_2 , яка з 27 грудня 2019 року по даний час перебуває на державному утриманні та проживає в Виноградівському психоневрологічному інтернаті. Внаслідок психічної хвороби ОСОБА_2 не може контролювати свою поведінку та потребує постійного стороннього догляду, не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тому може бути визнана недієздатною. Потребами ОСОБА_2 ніхто не переймається, лише регулярно її відвідують ОСОБА_1 та його мати ОСОБА_3 , яка є рідною сестрою ОСОБА_2 , забирають на період їх відпуски додому тривалістю від 1 до 2 місяців.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ярмолинецькогорайонного судуХмельницької областівід 21травня 2025року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано ОСОБА_2 недієздатною. Встановлено опіку над ОСОБА_2 , яка проживає у Виноградівському психоневрологічному інтернаті. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном ОСОБА_2 відмовлено. Передано недієздатну ОСОБА_2 під опіку органу опіки та піклування Розсошанській сільській раді.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наявність підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатною, оскільки вона відповідно до висновку судово психіатричного експерта не розуміє значення своїх дій та не може керувати ними. Відмовляючи в задоволенні заяви про призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_2 суд виходив з того, що не встановлено можливості ОСОБА_1 виконувати обов`язки опікуна, а також, що визнання ОСОБА_1 опікуном недієздатної відповідає її якнайкращим інтересам.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Богач А.А., просить скасувати рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 21 травня 2025 року в частині відмови заявнику в задоволенні вимог про встановлення опіки над ОСОБА_2 та ухвалити нове рішення в цій частині, яким призначити ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Узагальнення доводів апеляційної скарги

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є близькими родичами. Зазначає, що його тітка ОСОБА_2 має проблеми із здоров`ям та потребує стороннього догляду, вона більшість часу проводить в інтернаті, хоча в квартирі ОСОБА_1 створені умови проживання та догляду для ОСОБА_2 . Апелянт зазначає, що дозвіл від працівників Виноградівського психоневрологічного інтернату на короткострокове проживання ОСОБА_2 в квартирі ОСОБА_1 має тимчасовий характер та в подальшому можуть виникати складнощі. Відсутність в ОСОБА_1 статусу опікуна не дає йому права бути представником ОСОБА_2 , він не може офіційно записати тітку до лікаря, не може від її імені звертатися в державні органи. Апелянт зазначає, що встановленням опіки немає на меті уникнути мобілізації, оскільки з початку війни має бронювання. Заявник має достатній рівень доходів, що дозволяє йому забезпечувати свої потреби та потреби ОСОБА_2 . Вказані обставини судом не були враховані та не надано мотивованої оцінки даних доводам. Судом не вказано які саме перешкоди позбавляють можливості ОСОБА_1 виконувати обов`язки опікуна.

Процесуальні дії апеляційного суду

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 27 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 30 червня 2025 року призначено справу до розгляду.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Представником ОСОБА_2 адвокатом Чухась М.С. подано відзив на апеляційну скаргу. Представник зазначає, що ОСОБА_2 тривалий час хворіє психічним захворюванням, з 27 грудня 2017 року перебуває у Виноградівському психоневрологічному інтернаті. Оскільки мати заявника ОСОБА_1 , яка є рідною сестрою ОСОБА_2 , досягла пенсійного віку, має намір виїхати на постійне місце проживання до сина за кордон, тому єдиним близьким родичем, який може і має бажання взяти на себе обов`язки опікуна є ОСОБА_1 . Переконливих доказів, які б стали підставою для відмови заявнику у визнанні його опікуном ОСОБА_2 , вважає судом не встановлено. Передбачені вимоги статтею 63 ЦК України щодо особи опікуна, вважає, що заявником не порушені та доведені належними доказами.

Апелянт ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, з підстав наведених в апеляційній скарзі.

Представник ОСОБА_2 адвокат Чухась М.С. вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Представник Виноградівського психоневрологічного інтернату Ярош П.Г. проти задоволення апеляційної скарги не заперечує.

Представник органу опіки та піклування Розсошанської сільської ради Хмельницької області про дату, час і місце слухання справи належним чином повідомлений, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Мотивувальна частина

Встановлені фактичні обставини справи

Встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у Виноградівському психоневрологічному інтернаті з 27 грудня 2019 року по даний час на повному державному утриманні, що підтверджується довідкою інтернату за вих. № 162 від 20 червня 2024 року.

Заявник ОСОБА_1 є племінником ОСОБА_2 .

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта Хмельницької філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії» Міністерства охорони здоров`я України» №764 від 07 жовтня 2024 року ОСОБА_2 страждає стійким хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїдної шизофренії, безперервного типу перебігу, зі стабільним дефектом; вона не розуміє значення своїх дій та не може керувати ними.

ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 12 червня 2024 року.

Відповідно до довідки з місця роботи №181124-2 від 18 листопада 2024 року ОСОБА_1 працює на посаді менеджера з продажу відділу продажів департаменту з комерційної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-КОНТРОЛ» з 24 вересня 2018 року. Місце знаходження товариства м. Київ, вул. Є.Сверстюка, будинок 11.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області №20 від 28 листопада 2024 року доцільно призначити ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки т.в.о. директора Виноградівського психоневрологічного інтернату Ю. Кузя за вих. №161 від 19 червня 2024 року ОСОБА_3 зі своїм сином ОСОБА_1 регулярно відвідують свою родичку ОСОБА_2 , яка проживає в даному інтернаті на повному державному утриманні. Протягом року 2-3 рази забирають її на період відпустки додому тривалістю від 1 до 2 місяців.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додаткового поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно достатті 41ЦК Українинад недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Згідно зістаттею 55ЦК Україниопіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно достатті 58ЦК Україниопіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

У частині першійстатті 60ЦК Українивизначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи(у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина першастатті 300 ЦПК України).

Відповідно достатті 62ЦК Україниопіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

У частинах другій-п`ятійстатті 63 ЦК Українивизначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Встановивши, що ОСОБА_2 страждає стійким хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїдної шизофренії, безперервного типу перебігу, зі стабільним дефектом; вона не розуміє значення своїх дій та не може керувати ними, суд дійшов висновку про визнання її недієздатною.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 в частинівстановлення опіки над недієздатною ОСОБА_2 , суд виходив з того, що заявник ОСОБА_1 , який є племінником ОСОБА_2 , не довів що він дійсно має можливість виконувати обов`язки опікуна та, що визнання ОСОБА_1 опікуном недієздатної відповідатиме її найкращим інтересам.

Колегія судів погоджується із зазначеним висновком з огляду на таке.

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюєтьсяЦивільним процесуальним кодексом України(стаття 39 ЦК України).

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина першастатті 40 ЦК України).

Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод (абзац третій підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року №2-рп/2016).

Статтею 64 ЦК Українипередбачено, що опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.

Згідно з частиною першоюстатті 67 ЦК Україниопікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України і Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року №34/166/131/88 затверджено Правила опіки та піклування, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за №387/3680 (далі Правила).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил опіка (піклування) є особливою формою державної турботи, зокрема, про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки.

Згідно з пунктами 2.1, 2.4 Правил опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п`ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань.

Опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).

Відповідно до пункту 3.1. Правил при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.

Отже, опікуном може бути призначено не лише родича, а й осіб, які є близькими підопічному (постанова Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі №336/5652/18).

Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Такийвисновок викладений в постановах Верховного Суду від 20 травня2020 року в справі №736/1508/17, від 28 лютого 2024 року всправі №372/3474/21.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинно відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимогЦивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанови Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20, від 08 січня 2024 року у справі №753/1905/22).

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі №336/5652/18, від 24 липня 2024 року у справі №727/597/24 зазначив, що відповідно до частини 1 статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 № 34/166/131/88.

Також пунктом 3.3 Правил визначено перелік документів,за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, а саме: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органу опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.

Звертаючись до суду із заявою, ОСОБА_1 вказував, що він бажає доглядати за своєю тіткою ОСОБА_2 та відповідає усім вимогам опікуна.

Подання органу опіки та піклування про доцільність призначення заявника опікуном мотивоване тим, що ОСОБА_1 не має протипоказань щодо виконання обов`язків опікуна, має бажання доглядати свою тітку і бути опікуном. Зі слів директора Виноградівського психоневрологічного інтернату ОСОБА_5 ОСОБА_1 регулярно відвідує тітку ОСОБА_2 , забирає її у відпустку додому, а його мати та дружина не заперечують проти призначення його опікуном.

В поданні про доцільність призначення заявника опікуном відсутні дані щодо його стану здоров`я, не зазначено перебуває чи не перебуває він на обліку в психіатра чи нарколога, відсутні дані про обстеження умов життя майбутнього опікуна, та інші дані, встановлення яких передбачено п. 3.3 Правил опіки та піклування, затверджених спільним наказом Державного комітету у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України № 34/166/131/88 від 26.05.19.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження стану здоров`я майбутнього опікуна, не підтверджено можливість здійснювати ним опіку за недієздатною, яка потребує постійного стороннього догляду, та не перевірено доводи заявника, що, будучи працевлаштованим він не зможе належно дбати за ОСОБА_2 . Крім того, матеріали справи не містять даних, які б свідчили, що мати заявника рідна сестра ОСОБА_2 не має можливості здійснювати опіку, а лише наведене ймовірні причини неможливості здійснення такого догляду.

Таким чином колегія суддів вважає, що на даний час на підставі досліджених доказів не доведено спроможності ОСОБА_1 здійснювати опіку над недієздатною особою, можливість дбати про підопічну, створення їй необхідних побутових умов, забезпечення її доглядом та лікуванням, тобто здійснювати нормальне життєзабезпечення підопічної та виконувати обов`язки опікуна щодо ОСОБА_2 відповідно частини першоїстатті 67 ЦК України.

При цьому на даний час ОСОБА_2 перебуває в Виноградівському психоневрологічномуінтернатіна повному державному утримання і за встановлених обставин справи достеменно не доведено, що передача її під опіку заявнику не призведе до погіршення її становища, майнового стану, умов проживання, надання медичної допомоги тощо.

Доводи апеляційної скарги, що рішення суду є необґрунтованим, суд дійшов помилкових висновків про відмову в задоволенні вимог заяви про призначення опікуна, не надав належної оцінки поданню органу опіки та піклування виконавчого комітетуРозсошанської сільськоїради Хмельницькогорайонута не обґрунтував чому не взяв його до уваги, не навів жодних об`єктивних підстав для відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази про неможливість заявника виконувати обов`язки опікуна слід відхилити, оскільки даним аргументам апеляційної скарги надана оцінка в мотивувальній частині даної постанови, вказані доводи не спростовують висновків суду першої інстанцій, а зводяться до незгоди заявника з ухваленим у справі судовим рішенням та необхідності переоцінки доказів у справі. Інших доказів в обґрунтування своїх вимог заявником суду не надано

Суд першої інстанції правильно оцінив вищевказані обставини та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви в частині призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 .

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.

Висновки суду апеляційної інстанції

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобовязуєсуди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до статті 375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, рішення суду ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 374,375, 381, 382,384,389,390 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Богач Анатолієм Анатолійовичем, залишити без задоволення.

Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 21 травня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08 серпня 2025 року.

Судді: Т. В. Спірідонова

Р. С. Гринчук

А. М. Костенко