Рішення від 08.08.2025 по справі 522/17834/25

Справа № 522/17834/25

Провадження № 2-а/522/428/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2025 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого-судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Кріцької Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, по якому просить затримати з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 07.08.2025 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні 07.08.2025 представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи та надання часу для ознайомлення, оскільки тільки отримав позовну заяву. Йому необхідний час для підготовки відзиву на позов.

В судовому засіданні 08.08.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач приймав участь у судовому засіданні в режимі відеокоференції, проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача адвокат Казнєвський В.О. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог, про що подав відзив на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

06.08.2025 співробітниками ГВКР УСБУ в Одеській області спільно з співробітниками відділу міграційного контролю ГУ ДМС в Одеській області під час проведення оперативно-профілактичних заходів у м. Одеса, виявлено особу, який назвався громадянином Республіки Таджикистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , та запрошено останнього за адресою: АДРЕСА_1 .

06.08.2025 о 13.46 годині, відповідача громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано відповідно до протоколу про адміністративне затримання серії № МОД 000321 відповідно до ч. 2 ст. 263 КУпАП з метою з`ясування обставин правопорушення, встановлення особи порушника.

В результаті проведеної перевірки, щодо законності перебування на території України встановлено, що громадянин Республіки Таджикистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі слів, прибув на територію України у 2017 році, через КПП «Конотоп», та порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства перевищив встановлений строк перебування в Україні більш як на 30 днів, а так само проживав на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні. Під час виявлення паспортний документ громадянина Російської Федерації для виїзду за кордон у відповідача, відсутній.

Крім того, у грудні 2024 року ОСОБА_3 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Державної міграційної служби України від 25 липня 2024 року №123-24, яким ОСОБА_1 було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

зобов`язати Державну міграційну службу України прийняти рішення про визнання біженцем або особою, яка погребує додаткового захисту стосовно ОСОБА_1 .

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року, по справі № 420/37107/24 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (довідка про звернення за захистом в Україні № 014118, місце проживання: АДРЕСА_2 ; адреса для листування: АДРЕСА_3 ) до Державної міграційної служби України (код ЄДРПОУ 37508470, місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 9) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року, громадянин Республіки Таджикистан ОСОБА_1 звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 у справі № 420/37107/24 залишено без змін.

Представник позивача звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до ст. 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 19 червня 2025 року через підсистему «Електронний суд».

Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Казнєвський Владислав Олегович, у справі № 420/37107/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернуто особі, яка її подала.

Приписами ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закону №3773-VI) передбачено, що строк перебування іноземців та осіб без громадянства встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

На момент скоєння правопорушення громадянином Республіки Таджикистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , правила перебування іноземних громадян на території України визначались наказом МВС України від 20.07.2015 № 884 «Про затвердження Порядку обчислення строку тимчасового перебування в Україні іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду» (далі - Наказ № 884).

Відповідно до пункту 1 Наказу МВС України від 20.07.2015 № 884 передбачено, що громадяни держав з безвізовим порядком в`їзду можуть тимчасово перебувати на території України не більше ніж 90 днів протягом 180 днів, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України.

Дозволений строк перебування на території України у громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчився, відповідач перебуває на території України - незаконно, ухиляється від виїзду з України до країни походження або третьої країни після закінчення встановленого терміну перебування в Україні.

ГУ ДМС в Одеській області встановлено, що громадянин Республіки Таджикистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України знаходиться не законно, постійного зареєстрованого місця проживання та законного джерела існування не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону № 3773-VI, в`їзд в Україну, перебування на території України та транзитний проїзд через територію України іноземців та осіб без громадянства здійснюється за наявності достатнього фінансового забезпечення або наявності можливості отримати таке забезпечення законним способом на території України. Порядок підтвердження достатнього фінансового забезпечення та його розмір встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , не має дійсного паспортного документа, або документа, який дає право на виїзд з України, відсутні документи на проживання в Україні. Він не може бути працевлаштований, та мати законного, постійного джерела доходів згідно чинного законодавства, не зможе забезпечувати власні потреби, через що, з метою отримання грошових коштів, може вчиняти злочини проти власності, чим завдати істотної шкоди охоронюваним інтересам держави та окремих громадян.

06.08.2025 за порушення правил перебування іноземців в Україні, а саме: перевищення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування в Україні більш як на 30 днів, а так само проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), стосовно громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення серії та номеру ПР МОД 012182 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 06.08.2025 серії та номеру ПН МОД 012280 відповідач притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 5 100 гривень.

За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП відповідачем громадянином Республіки Таджикистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 07.08.2025 добровільно адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100 гривень, не сплачено, що підтверджується відсутністю банківської квитанції банку платника як в додатках до адміністративного позову позивача, так і в особовій справі останнього.

В силу ч. 8 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", а так само не може бути застосовано до осіб, які не мають документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України (такі іноземці та особи без громадянства затримуються у встановленому законом порядку з метою ідентифікації, документування та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або примусового видворення відповідно до цього Закону).

Враховуючи те, що у відповідача громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні документи, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України в силу вимоги ч. 8 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» примусове повернення до нього не застосовувалося.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

06.08.2025 ГУ ДМС в Одеській області прийнято рішення № 5101100100000512 про примусове видворення з України громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Складений відносно відповідача протокол про адміністративне правопорушення № 0120182 від 06.08.2025 містить пояснення останнього, які за своїм змістом є підтвердженням вини у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставиться йому в провину.

Докази про те, що в країні походження відповідач піддавався переслідуванням за політичні чи релігійні переконання, расові або етнічні ознаки матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», статті 3 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», Постанови № 1 Пленуму Вищого Адміністративного суду України від 25.06.2009, ГУ ДМС в Одеській області розглянуло всю належну інформацію, яка була доступна та переконані, що виконання рішення про примусове видворення не буде означати для іноземця чи особи без громадянства реальної загрози бути страченим або підданим катуванню, нелюдському чи принизливому поводженню з боку влади країни, куди він видворяється.

Громадянин Республіки Таджикистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , не має жодної з обставин, на підставі яких, відповідно до ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» він не може бути примусово видворенний за межі території України.

За правилами частини 7статті 5 КАС України, іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що й громадяни та юридичні особи України.

Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України (даліЗакон № 3773-VI).

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону 3773-VI іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватисяКонституціїта законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Згідно ч. 1ст. 9 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.

Ч. 1ст. 26 Закону № 3773-VIвстановлює, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Відповідно до ч. 1ст. 30 Закону № 3773-VІ центральнийорган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 30 Закону № 3773- VІцентральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення суду має право розміщувати іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

На підставі частини 4статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства визначеніст. 289 Кодексу адміністративного судочинства України.

Строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але загальний строк затримання не повинен перевищувати вісімнадцять місяців (ч. 11ст. 289 КАС України).

Аналіз зазначених правових норм дозволяє дійти висновку, що за наявності певних обставин, як це передбачає ч. 1.ст. 289 КАС України, до іноземця може бути застосовано такі заходи, як зокрема затримання з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України (пункт 1 частини 1 вказаної статті).

У постанові Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 585/2811/19 зазначено, що за наявності певних перелічених у цих нормах умов, існує правова можливість здійснити затримання як з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України, так і лише для забезпечення видворення за межі території України, як досягнення самостійної мети без необхідності ідентифікації.

П. "f" ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожному на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім як відповідно до процедури, встановленої законом, у випадку законного арешту або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

Право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

«Затримання особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції» у відповідності до другої частини статті 5 § 1 (f) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, як наголошено в § 164 рішення Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 р. у справі "А. та інші проти Сполученого Королівства" буде виправдано до тих пір, поки йде процес депортації або екстрадиції. Якщо така процедура не виконується з належною ретельністю, затримання особи перестає бути допустимим відповідно до статті 5 § 1 (f) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до ч. 4 ст. 30 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Приписами ч. 1 ст. 289 КАС України визначено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Положеннями ч. 11 ст. 289 КАС України встановлено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.

Згідно з п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, - державна установа, призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства: стосовно яких судом прийнято рішення про примусове видворення; стосовно яких судом прийнято рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, у тому числі прийнятих відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; затриманих центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальними органами та підрозділами на строки та в порядку, передбачені законодавством України; затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» в`їзд в Україну та виїзд з України іноземців та осіб без громадянства здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в`їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.

Доводи відповідача та його представника не приймаються судом до уваги, як такі, що спростовані матеріалами справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 26, ч. 4 ст. 30, ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. ст. 2, 6-11, 72-78, 90, 211, 241-246,247, 268-272, 289, 371, 372 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області задовольнити.

Затримати громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців по 05.02.2026 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Допустити негайне виконання рішення суду, відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк після отримання рішення суду.

Повний текст постанови складено 08.08.2025.

Суддя Р. Д. Абухін

08.08.25