Дарницький районний суд міста києва
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16691/24
провадження № 2/753/359/25
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва у складі судді Котенко Р.В., за участі секретаря судового засідання Троцковець К. В., представника позивача адвоката Літвінової О. Г., представника відповідача Цитовича К. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
До Дарницького районного суду м. Києва звернулась позивачка ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Літвінової Олесі Григорівни з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити певні дії, а саме зобов`язати відповідача вчинити дії щодо присвоєння житловому будинку адреси, відмінної від адреси АДРЕСА_1 .
Свої позовні вимоги позивачка мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір - ОСОБА_4 . Після смерті матері протягом встановленого законом строку позивачка звернулась до Сьомої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, складеним її матір`ю на користь позивачки, зокрема, належну на праві власності її матері 1/4 частину житлового будинку за номером АДРЕСА_1 . Проте, постановою державного нотаріуса Сьомої київської державної нотаріальної контори від 11.03.2020 позивачці було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину зазначеного житлового будинку, оскільки за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно житловий будинок за номером АДРЕСА_1 08.08.2013 зареєстровано за іншою особою. Разом з тим, житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований на праві власності за наступними особами: 1/4 частка будинку зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 19.08.1987; 2/4 частки будинку зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 19.08.1987 та свідоцтва про право на спадщину від 10.08.2006 р. та 1/4 частка зареєстрована за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 21.03.1987, що підтверджується інформаційною довідкою КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» та іншими документами. Крім того, мати позивачки з 02.07.1970 по 15.07.2015 була зареєстрована у будинку АДРЕСА_1 , де фактично проживала до своєї смерті. Також за даною адресою зареєстрована позивачка та її малолітня дитина - ОСОБА_5 . Позивачка зазначає, що оскільки інший житловий будинок по АДРЕСА_1 , належний на праві власності ОСОБА_6 , зареєстрований під тим самим номером - 23А за тією ж самою адресою, це унеможливлює отримання позивачкою свідоцтва про право на спадкове майно - належну на праві власності її матері 1/4 частку житлового будинку, який також зареєстрований за номером АДРЕСА_1 . У зв`язку з цим, з метою захисту своїх порушених прав та інтересів, позивачка зверталася, зокрема, до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) з заявами про впорядкування адреси об`єкту нерухомого майна, проте отримала відповідь Департаменту про те, що у разі виявлення дублювання номерів об`єктів нерухомого майна, зміна та коригування адреси здійснюється на підставі рішення суду. Тому позивачка була змушена звернутись до суду із вказаним позовом про зобов`язання відповідача вчинити дії, направлені на присвоєння житловому будинку, який є власністю ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , спадкоємицею якої є позивачка ОСОБА_1 , нової поштової адреси, відмінної від адреси - АДРЕСА_1 , оскільки внаслідок помилкового присвоєння однакових адрес двом різним об`єктам нерухомого майна, які належать різним особам, позивачка позбавлена можливості реалізувати своє право на прийняття, оформлення спадщини та реєстрацію права власності на спадкове майно.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено на суддю Дарницького районного суду м. Києва Котенко Р. В.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
29 жовтня 2024 року від Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до суду надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необгрунтованість та безпідставність. В обгрунтування своїх заперечень, відповідачем зазначено, що вирішення питань присвоєння чи зміни поштових адрес є адміністративною послугою і відповідно до п. 3-1 Порядку № 690, документи про присвоєння, зміни, коригування, анулювання адреси подаються особисто заявником через центр надання адміністративних послуг або в електронній формі через відповідний електронний кабінет, або надсилаються до центру надання адміністративних послуг рекомендованим листом з описом, в той час як заява позивачки була подана в письмовій формі берзпосередньо до відповідача. Також, відповідачем у відзиві вказано, що заява про зміну адреси повинна подаватися усіма співвласниками відповідного об`єкта нерухомості, в той час, як заява позивачки була надіслана її представником від імені та в інтересах лише ОСОБА_1 . Крім цього, відповідачем зазначено, що зі співставлення відомостей доданого до позовної заяви технічного паспорту від 16.01.2024 з відомостями Міської інформаційно-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності (МІАС ЗМД) «Містобудівний кадастр Києва» вбачається, що спірне домоволодіння розміщується на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:010:0169, площею 15.7369 га, яка перебуває у власності територіальної громади м. Києва та в оренді ТОВ «Академ-Клуб» і окремої земельної ділянки для розміщення спірного домоволодіння не сформовано, не виділено в натурі, не передано у власність чи користування позивачки та не зареєстровано в Державному земельному кадастрі.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29 жовтня 2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Літвінової О.Г. про витребування доказів відмовлено.
10 грудня 2024 року до суду надійшли письмові пояснення третіх осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у яких ними зазначено, що позивачка після смерті своєї матері не може отримати свідоцтво про право на спадщину на частку житлового будинку АДРЕСА_1 , оскільки право власності за цією адресою зареєстровано за ОСОБА_6 . Також, треті особи вказали, що вони, як співвласники житлового будинку або їх спадкоємці в майбутньому також не зможуть зареєструвати своє право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проти задоволення в повному обсязі позовних вимог ОСОБА_1 не заперечували.
04 листопада 2024 року представником позивачки адвокатом Літвіновою О.Г. до суду була надіслана заява про уточнення позовних вимог, яка ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18 грудня 2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, прийнята судом до розгляду та приєднана до матеріалів справи.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27 лютого 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 01 квітня 2025 року.
В судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.
Представником позивача до початку судового засідання 01 квітня 2025 року до суду було подано заяву про розгляд справи за відсутності позивачки та її представника, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представником відповідача 31 березня 2025 року до суду було подано клопотання про подальший розгляд справи без участі представника Департаменту, в якій зазначено, що позиція відповідача щодо предмету спору в даній справі викладена у відзиві на позов, наявному в матеріалах справи.
Треті особи в судове засідання не з`явилися.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке грунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов до таких висновків.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При здійсненні правосуддя (ст. 5 ЦПК) суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦПК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 була матір`ю позивачки ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 »), що підтверджується свідоцтвом про народження позивачки серія НОМЕР_1 , виданим 19 вересня 1979 року та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 19 серпня 2011 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, про що у Відділі реєстрації смерті у м. Києві Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві 18 червня 2015 року зроблено відповідний актовий запис за № 9990.
За життя ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нікітенко Ю.М. 20 березня 2015 року за номером в реєстрі 557, відповідно до якого належну їй 1/4 частину житлового будинку за номером АДРЕСА_1 та все інше її майно заповіла ОСОБА_1 .
Протягом встановленого законодавством строку позивачка ОСОБА_1 звернулась до Сьомої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 , що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 41432903 від 08 вересня 2015 року, спадкова справа № 448/2015.
Постановою державного нотаріуса Сьомої київської державної нотаріальної контори Конончук Т.В. від 11 березня 2020 року позивачці було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_4 , у зв`язку з тим, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно житловий будинок за номером АДРЕСА_1 08.08.2013 зареєстровано за іншою особою.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, за ОСОБА_4 на праві власності зареєстровано 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 21 березня 1987 року та реєстраційним посвідченням Київського міського бюро технічної інвентаризації від 21 грудня 1987 року.
За даними реєстрових книг КП КРМ «КИ БТІ», станом на 07 грудня 2022 року житловий будинок АДРЕСА_1 на праві власності зареєстровано за такими особами:
- 1/4 частка за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 1-ю Київською державною нотаріальною конторою 21 березня 1987 року за № 7н-3818, зареєстрованого в КП КМР «КМ БТІ» 23 грудня 1987 року за реєстровим номером 22351;
- 1/4 частка за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 1-ю Київською державною нотаріальною конторою 19 серпня 1987 року за № 7н-12526, дублікат якого виданий 30 березня 2006 року № 3-144, зареєстрованого в КП КМР «КМ БТІ» 21 квітня 2006 року за реєстровим номером 22351;
- 1/4 частка за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 1-ю Київською державною нотаріальною конторою 19 серпня 1987 року за № 7н-12526, зареєстрованого в КП КМР «КМ БТІ» 21 грудня 1987 року за реєстровим номером 22351;
- 1/4 частка за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 16-ю Київською державною нотаріальною конторою 10 серпня 2006 року за № 1-2051, зареєстрованого в КП КМР «КМ БТІ» 19 жовтня 2006 року за реєстровим номером 22351.
Крім того, як вбачається з довідки КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» № 570 від 21 липня 2015 року, виданої позивачці ОСОБА_1 , її мати ОСОБА_4 дійсно була зареєстрована в приватному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 з 02.07.1970 по 15.07.2015 згідно з даними будинкової книги.
Також, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована позивачка ОСОБА_1 та треті особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
За даними технічного паспорту на житловий будинок садибного типу, виготовленого на замовлення ОСОБА_1 станом на 16 січня 2024 року, будинок АДРЕСА_1 , має загальну площу будинку 120,2 кв.м., житлову площу 75,1 кв. м., допоміжну (підсобну) - 45,1 кв.м. Рік побудови - до 1952 року. Також, на земельній ділянці розташовані господарські будівлі та споруди.
В той же час, згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано на праві власності житловий будинок житловою площею 42.7 кв.м., матеріали стін: дерев`яний за іншою особою - ОСОБА_6 , дата державної реєстрації: 08 серпня 2013 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 128194080000. Ця обставина підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 361719687 від 12 січня 2024 року.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 08 серпня 2013 року отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом померлої ОСОБА_9 , видане 08 серпня 2013 року державним нотаріусом 16-ї Київської державної нотаріальної контори Шапченко М.І. на житловий будинок АДРЕСА_2 , зареєстрованим в реєстрі за № 2-1021 та зареєстрував право власності на житловий будинок.
В ході розгляду справи встановлено, що житловий будинок за номером АДРЕСА_1 з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, загальною площею 120,2 кв.м., житловою площею 75,1 кв.м., 1/4 частина якого є спадковим майном позивачки ОСОБА_1 , і власниками якого є ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та померла ОСОБА_4 , та інший (сусідній) житловий будинок АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_6 , зареєстровані під одним і тим же номером та адресою.
Отже, вбачається, що внаслідок помилкового присвоєння однакових адрес двом різним об`єктам нерухомого майна, які належать різним особам, позивачка обмежена у можливості реалізації свого права на належне оформлення спадкового майна, що залишилось після смерті її матері.
Також, з матеріалів справи вбачається, що з метою захисту своїх порушених прав та інтересів, позивачка в особі свого представника зверталася до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) із заявами про впорядкування поштової адреси об`єкта нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 , частина якого є спадковим майном позивачки, шляхом присвоєння цьому будинку нової адреси, оскільки за цією адресою зареєстровано право власності на інший житловий будинок за іншою особою.
За результатами розгляду вказаних заяв Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив, серед іншого, що відповідно до п. 52 Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна у разі виявлення дублювання номерів об`єктів нерухомого майна, один чи більше з яких не є об`єктами державної чи комунальної власності та не підпадають під випадки, зазначені у пункті 50 цього Порядку, зміна, коригування адреси здійснюються на підставі рішення суду, про що зазначено в листі Департаменту за № 055-2559 від 14 березня 2024 року.
Крім того, у відповідь на подану представником позивача заяву до ЦНАП від 05 лютого 2025 року Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 12.02.2025 № 219/0/012/27-25 зазначив норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо підстав для відмови у зміні адреси закінченого будівництвом об`єкта, проте не зазначив конкретно які недоліки були виявлені Департаментом у пакеті поданих представником позивача документів для зміни адреси житлового будинку.
За наслідками отриманої відповіді Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14 березня 2024 року № 055-2559 позивач звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі № 320/17025/24 у відкритті провадження за вказаним позовом було відмовлено та роз`яснено, що розгляд спору відноситься до юрисдикції місцевого загального суду. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року залишено без змін.
Статтею 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності і він спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до статті 26-3 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» адресою об`єкта нерухомого майна є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об`єкта та визначення місця його розташування на місцевості. Порядок присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок не може передбачати обов`язок фізичних та юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи. Адреса присвоюється об`єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.
Відповідно до частини 11 статті 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підставами для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта є: 1) зміни в адміністративно-територіальному устрої (у тому числі зміна назви області, району, населеного пункту); 2) зміна назви вулиці, її об`єднання та поділ; 3) зміна назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об`єкта; 4) об`єднання, поділ закінчених будівництвом об`єктів, виділення частки із закінченого будівництвом об`єкта (з урахуванням вимог пункту 2 частини третьої цієї статті); 5) упорядкування нумерації об`єктів нерухомого майна у визначених цим Законом випадках та в інших випадках, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес.
Отже, порядок присвоєння, зміни адреси об`єкту нерухомого майна у разі його дублювання здійснюється відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 № 690.
Абзацом 2 пункту 1 Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, передбачено, що органи, уповноважені на присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об`єктів будівництва, об єктів нерухомого майна, визначаються відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - уповноважені органи з присвоєння адрес).
Пунктом 23 Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна визначено, що для нумерування об`єктів використовуються арабські цифри. Номер об`єкта може також містити літеру. Літера використовується у разі, коли відсутня можливість забезпечити послідовну нумерацію будівель, розташованих вздовж вулиці, відповідно до пункту 25 цього Порядку (наприклад, у разі будівництва двох чи більше будівель замість однієї, поділу будівель на дві чи більше блоковані). Також може використовуватися літера для будівель, що розташовані (або будуються) посеред кварталу та не мають фасаду, що виходить на вулицю. У такому разі номер найближчої житлової будівлі (для інших житлових) або споруди (для інших споруд), яка має фасад, який виходить на вулицю, отримує літеру "А", а будівля чи будівлі (споруда чи споруди) відповідно отримують інші літери. Для нумерації об`єктів використовуються великі літери українського алфавіту в такій послідовності: "А", "Б", "В", "Г", "Д", "Е", "Ж", "И", "К", "Л", "М", "Н", "П", "Р", "С", "Т", "У", "Ф", "Х", "Ц", "Ч", "Ш", "Ю", "Я". Літера зазначається після номера через дефіс.
Відповідно до п. 50 Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна упорядкування нумерації об`єктів нерухомого майна здійснюється: у випадку виявлення невідповідності адреси фактичному розташуванню об`єкта; у випадку виявлення дублювання адрес існуючих об`єктів; у випадку подвоєння адрес внаслідок об`єднання населених пунктів; у випадках, визначених пунктами 9 та 41 цього Порядку; у випадках, встановлених законодавством та цим Порядком.
Відповідно до ч. 15 ст. 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підставами для відмови у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта за заявою власника (співвласника) закінченого будівництвом об`єкта (його представника) про зміну адреси є: 1) подання неповного пакета документів; 2) виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально; 3) подання заяви особою, яка не є власником (співвласником) об`єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про зміну адреси, або його (їх) представником; 4) подання заяви до органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.
Відмова у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта з підстав, не передбачених цією частиною, не допускається.
Після усунення причин, що були підставою для відмови у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта, заявник може повторно подати документи для зміни адреси.
Відповідачем не доведено наявність будь-яких підстав для відмови у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта за заявою власника (співвласника) закінченого будівництвом об`єкта (його представника) про зміну адреси.
Судом встановлено, що без упорядкування нумерації двох різних об`єктів нерухомого майна, належних на праві власності різним особам, яким помилково присвоєно однакові адреси, внаслідок чого має місце дублювання адрес цих існуючих об`єктів, позивачка ОСОБА_1 не має можливості належним чином оформити спадщину, яка відкрилася після смерті її матері ОСОБА_4 .
Таким чином, суд вважає, що є достатні підстави для зміни (коригування) адреси житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, зареєстрованого на праві власності за ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Згідно з пунктом 1-2 Положення про Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), утворений відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у складі виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та у визначених законодавством України випадках, виконує функції державної виконавчої влади.
Відповідно до п. 5.55 Положення на Департамент відповідно до його завдань покладається, зокрема, функція присвоєння поштової адреси об`єктам нерухомого майна й об`єктам будівництва в межах наданих повноважень.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивачки в даному випадку є зобов`язання відповідача упорядкувати нумерацію двох різних існуючих об`єктів нерухомого майна з метою усунення дублювання адрес цих об`єктів шляхом зміни (коригування) поштової адреси житлового будинку за номером АДРЕСА_1 з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, загальною площею 120,2 кв.м, житловою площею 75,1 кв.м., який належить на праві власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , спадкоємицею якої є ОСОБА_1 .
За таких обставини, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи та наданих в їх обґрунтування доказів, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у справі, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись нормами ст.ст. 2, 12, 13, 76-83, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснити дії щодо упорядкування нумерації об`єктів нерухомого майна у зв`язку з дублюванням адрес різних існуючих об`єктів нерухомого майна за номером АДРЕСА_1 шляхом зміни (коригування) адреси житлового будинку під номером АДРЕСА_1 з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, загальною площею 120,2 кв.м, житловою площею 75,1 кв.м, який належить на праві приватної власності таким особам:
1/4 частина - ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 1-ю Київською державною нотаріальною конторою 21 березня 1987 року за № 7н-3818, зареєстрованого в КП КМР «КМ БТІ» 23 грудня 1987 року за реєстровим номером 22351, спадкоємицею якої є ОСОБА_1 ;
1/4 частина - ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 1-ю Київською державною нотаріальною конторою 19 серпня 1987 року за № 7н-12526, дублікат якого виданий 30 березня 2006 року № 3-144, зареєстрованого в КП КМР «КМ БТІ» 21 квітня 2006 року за реєстровим номером 22351;
2/4 частини - ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 1-ю Київською державною нотаріальною конторою 19 серпня 1987 року за № 7н-12526, зареєстрованого в КП КМР «КМ БТІ» 21 грудня 1987 року за реєстровим номером 22351 та свідоцтва про право на спадщину, виданого 16-ю Київською державною нотаріальною конторою 10 серпня 2006 року за № 1-2051, зареєстрованого в КП КМР «КМ БТІ» 19 жовтня 2006 року за реєстровим номером 22351.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 .
Відповідач: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 26345558.
Треті особи: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 .
ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 .
Суддя Р. В. Котенко
| Суд | Дарницький районний суд міста Києва |
| Дата ухвалення рішення | 01.04.2025 |
| Оприлюднено | 12.08.2025 |
| Номер документу | 129419915 |
| Судочинство | Цивільне |
| Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії |
Цивільне
Дарницький районний суд міста Києва
Котенко Р. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні