Ухвала від 08.07.2025 по справі 367/6656/25

Справа № 367/6656/25

Провадження №2/367/4946/2025

УХВАЛА

про залишення без руху

08липня 2025року суддя Ірпінського міського суду Київської області Горбачова Ю.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_1 , Ірпінська міська державна нотаріальна контора, про звернення стягнення на спадкове майно та стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_1 , Ірпінська міська державна нотаріальна контора, про звернення стягнення на спадкове майно та стягнення заборгованості, яка не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, приходить до висновку про залишення її без руху з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Проте позивачем не зазначено РНОКПП адвоката для перевірки наявності її електронного кабінету.

Відповідно до п. 1, 2, 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; в позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995 зі змінами та доповненнями від 25.05.1998 визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Згідно ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання є звіт про оцінку майна.

Таким чином, ціна позову у даній справі повинна визначатись загальною сумою всіх вимог, а щодо нерухомого майна (земельних ділянок, зазначених в прохальній частині позову) дійсною (ринковою) вартістю нерухомого майна, визначеною належним суб`єктом оціночної діяльності.

Тобто позивачповинна надати звіт про оцінку нерухомого майна, зазначеного в прохальній частині позову, визначатись з загальною сумою всіх вимог, та зазначити відповідну ціну позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду.

В пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VІ. Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною 5 статті 216, статтею 1212 ЦК України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини 2 статті 119 ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позивач пред`являє чотири вимоги майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру. Відтак, позивач повинна сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру окремо в розмірі 1211,20 грн. та доплатити судовий збір залежно від встановленої ціни позову (щодо загальної вартості вимог майнового характеру) та надати суду оригінали квитанцій на підтвердження.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач, серед іншого, пред`являє вимоги про виділення в натурі частини земельних ділянок відповідачу, проте в позовній заяві не зазначено, на яких підставах позивач висуває вимоги в інтересах відповідача, та які підстави дають їй право діяти в його інтересах.

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні,неповнолітні,повнолітні непрацездатнідіти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують,незалежно відзмісту заповіту,половину частки,яка належалаб кожномуз ниху разіспадкування зазаконом (обов`язковачастка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно доч.1ст.1267ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно доч.1,2ст.1220ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 2 ст. 1279 ЦК України спадкоємці, які разом із спадкодавцем були співвласниками майна, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі цього майна, у межах їхньої частки у спадщині, якщо це не порушує інтересів інших спадкоємців, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен ізспадкоємців зобов`язанийзадовольнити вимогикредитора особисто,у розмірі,який відповідаєйого частціу спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Проте у позові не зазначено та не надано доказів на підтвердження відсутності інших спадкоємців. Крім того, не має доказів на підтвердження прийняття або не прийняття спадщини, отримання або не отримання свідоцтва про право на спадщину відповідачем та іншими спадкоємцями. Також позивач не зазначає всіх спадкоємців, не вказує, чому відповідачем зазначений лише ОСОБА_3 .

Крім того, позивач не зазначає підстав для залучення саме третьою особою ОСОБА_4 , яким чином рішення по справі може в подальшому вплинути на її права та обов`язки.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Проте до позовної заяви не долучено доказів на підтвердження отримання у спадщину відповідачем майна, та якого саме. Також до позовної заяви не долучено витягів з реєстру нерухомого майна на все, зазначене в прохальній частині позивачем майно, щодо права власності. Крім того, немає підтвердження про те, що позивачу не було сплачено судовий збір в розмірі 1610,50 грн. та грошові кошти в розмірі 3837,59 грн. на виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області у справі № 1013/6952/2012 від 18.10.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_1 , Ірпінська міська державна нотаріальна контора, про звернення стягнення на спадкове майно та стягнення заборгованості підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261, 352, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_1 , Ірпінська міська державна нотаріальна контора, про звернення стягнення на спадкове майно та стягнення заборгованості - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду - 10 днів з дня отримання даної ухвали.

У разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно до ч. 3 ст.185ЦПК України буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.

Суддя: Ю.В. Горбачова