Ухвала від 11.08.2025 по справі 523/4211/25

Справа № 523/4211/25

Провадження №2/523/3310/25

У Х В А Л А

"11" серпня 2025 р. Пересипський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді - Бузовського В. В.,

при секретарі - Петровської О.П.,

за участі:

представника позивача Мироненка С.С.,

представника відповідача Кравцана В.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в м. Одесі заяву представника відповідача адвоката Кравцана Віктора Михайловича про закриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обережною відповідальністю «Екокар» (ЄДРПОУ 39700807, місцезнаходження: вул. Рудика, буд.6, м. Харків) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ), Товариства з обережною відповідальністю «Юнікарс» (ЄДРПОУ 42719645, місцезнаходження: вул. Інглезі, буд. 15-А, м. Одеса) про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, -

встановив:

В провадженні суду перебуває зазначена цивільна справа. Представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Кравцан В.М., надав заяву про закриття провадження у справі, в обґрунтування якої посилався на те, що позивачем об`єднані в одне провадження вимоги, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, саме в частині вимог ТОВ «Екокар» до ТОВ «Юнікакарс» про визнання недійсними договорів комісії.

Представник позивача ТОВ «Екокар» адвокат Мироненко С.С., заперечував проти закриття провадження, зазначивши, що вимоги до юридичної особи та фізичних осіб є взаємозалежними, пов`язаними між собою, а тому мають розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:

1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно висновку від 15 травня 2019 року Великої Палати Верховного Суду вбачається, що позовні вимоги до юридичної та фізичної особи можуть бути об`єднані в одне провадження (цивільне) у разі коли від вирішення першої вимоги прямо залежить вирішення іншої. Вирішення за правилами господарського судочинства такого спору в частині позовних вимог щодо незаконності розпорядження Березанської РДА від 06.09.2004р., за правилами цивільного судочинства - в іншій частині позовних вимог порушуватиме принцип повноти, всебічності й об`єктивності з`ясування обставин справи, оскільки дослідження одного і того ж предмета, а також одних і тих самих підстав позову здійснюватиметься судами різних юрисдикцій, що не гарантує дотримання принципу правової визначеності.

За викладених обставин Верховний Суд вказав, що суди дійшли помилкового висновку про те, що цей спір в частині вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської РДА від 06.09.2004р., № 833 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та належить до компетенції господарських судів, а відтак ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 15.11.2018р. в частині відмови у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської РДА від 06.09.2004р. № 833 та постанову Миколаївського апеляційного суду від 26.12.2018р. слід скасувати, а справу-направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Таким чином, враховуючи, що основною позовною вимогою у справі є саме витребування майна (автомобілів), із чужого незаконного володіння, яка спрямована саме до фізичної особи, у свою чергу вимога до юридичної особи ТОВ «Юнікарс» є проміжною (похідною) неосновною.

В частині першій статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року по справі № 910/3009/18 зазначено: - Ефективний спосіб захисту прав повинен: 1) забезпечити поновлення порушеного права 2) в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування 3) такий захист повинен бути повним (тобто не частковим) 4) забезпечувати мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії 5) забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту Одне право має захищатися одним позовом.

Рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті і захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду потрібно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення це означає, що обраний спосіб захисту (який часто зумовлений обмеженнями, що діють у певній юрисдикції) є неефективним. «Один спір один процес» це правило, якого Верховний Суд намагається дотримуватися і забезпечувати його через ухвалені правові висновки щодо юрисдикційності спорів.

Отже, судом встановлено, що звертаючись до суду з даним позовом позивач просить: визнати недійсними договори купівлі продажу, витребувати автомобілі шляхом застосування реституції.

Віндикація - ефективний спосіб У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. Закон не вимагає встановлення судом таких обставин в іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права (пункт 51 постанови).

При вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України. Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом.

Отже, критеріями розмежування розгляду справ у порядку цивільного чи господарського судочинства є як суб`єктний склад сторін спору, так і характер спірних правовідносин.

При цьому в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 646/6644/17 (провадження № 14-352цс19) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб`єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає, та справа має бути розглянута в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 255 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

В заяві представника відповідача адвоката Кравцана Віктора Михайловича про закриття провадження у цивільній справі в частині вимог ТОВ «Екокар» до ТОВ «Юнікакарс» про визнання недійсними договорів комісії відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: