Постанова від 11.08.2025 по справі 904/3050/25

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2025 року м. Дніпро Справа № 904/3050/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Дарміна М.О., Іванова О.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Комунального підприємства

"Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги № 2"

Хмельницької міської ради

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2025 р.

( суддя Юзіков С.Г., м. Дніпро )

про відмову у видачі судового наказу,

прийняту за результатами розгляду

заяви

Комунального підприємства

"Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги № 2"

Хмельницької міської ради

боржник:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг"

про видачу судового наказу

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

10.06.2025 р. до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Комунального підприємства "Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Хмельницької міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ТОВ "Лівайн Торг" 6 120 грн. за договором поставки № 931 від 04.11.2019 р., 424,88 грн. пені, 4 527,05 грн. інфляційних втрат та 302,80 грн. - судового збору.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2025 р. відмовлено Комунальному підприємству "Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Хмельницької міської ради в задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" 6 120,00 грн. за договором поставки № 931 від 04.11.2019 р., 424,88 грн. - пені, 4 527,05 грн. - інфляційних втрат.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаною ухвалою, Комунальне підприємство "Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Хмельницької міської ради, через систему "Електронний суд", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2025 р. у справі № 904/3050/25, видати судовий наказ, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" на користь Комунального підприємства "Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Хмельницької міської ради 6 120,00 грн. за договором поставки № 931 від 04.11.2019 р., 424,88 грн. - пені, 4 527,05 грн. - інфляційних втрат.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що 04.11.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІВАЙН ТОРГ» ( Постачальник ) та Комунальним підприємством «Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Хмельницької міської ради ( Покупець ) був укладений Договір поставки № 931, згідно умов якого Постачальник зобов`язувався здійснити поставку Товару, а саме 7 840 літрів бензину А-92 Energy ( код ДК 021:2015 09130000-9 Нафта і дистиляти ) по ціні 25,5 грн за один літр бензину, загальною вартістю 199 920 грн, а Покупець зобов`язувався сплатити грошові кошти за поставлений Товар на умовах передбачених в Договорі. Звіт про укладення договору UA-2019-11-05-00748-b опубліковано 04.11.2019 р. у Електронній системі публічних закупівель «Prozorro», де державні та комунальні замовники оголошують тендери на закупівлю товарів, робіт і послуг. Згідно до видаткової накладної № 0152/0005792 від 04.11.2019 р Постачальник передав Покупцю скретч-картки на 7840 літрів бензину бензин А-92 Energy загальною вартістю 199 920 грн. 30.01.2025 р. на автозаправках «АВІАС» Постачальник припинив приймати ( поставляти ) від водіїв підприємства картки на паливо та заправляти автомобілі пальним, не повідомивши Покупця про причини і підстави такої відмови, хоча ще залишилися не погашенні скретч-картки, що підтверджується доповідною завідуючої господарством комунального підприємства від 31.01.2025 р.. У зв`язку із відмовою ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» від виконання умов Договору № 931 комунальне підприємство подало до Господарського суду Дніпропетровської області заяву про видачу судового наказу.

Водночас, на думку Скаржника, у даній справі мають місце такі підстави, як: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права у цій справі є не застосування закону, який підлягав застосуванню, а саме ч. 2 ст. 693 ЦК України та висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 22.09.2020 р. у справі № 918/631/19. Порушення судом норм процесуального права ( ст. 148 ГПК України ) у даній справі призвело до неправильного вирішення справи, тому є підставою для скасування оскаржуваної ухвали господарського суду.

При цьому, Скаржник зазначає, що дійсно умовами договору Сторони не передбачено обов`язку Постачальника повернути кошти, які внесено в рахунок майбутніх поставок товару ( бензину ) у разі не поставлення товару. Разом з цим Сторони і не визначили, що у разі відмови Постачальника постачати товар внесенні авансові платежі залишаються у нього. Більше того, у п. 7.1. Договору Сторони визначили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків за договором Сторони несуть відповідальність як передбачену законодавством так і цим Договором. Господарський суд не взяв до уваги, що комунальне підприємство у відповідності з ч. 2 ст.530 ЦК України 05.02.2025 р зверталося електронним листом № 242/01-03 до ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» з проханням продовжити поставку товару із зазначенням інших автозаправок, оскільки заправки «АВІАС» відмовляються заправляти автомобілі комунального закладу. Таким чином, комунальне підприємство вважає, що заявлено вимоги про стягнення грошової забов`язання за договором, укладеним у письмовій формі на суму вимоги, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у відповідності зі ст. 148 ГПК України.

На переконання Скаржника вказана ухвала суду не узгоджується з вимогами діючого законодавства, її слід скасувати та видати судовий наказ про стягнення сплаченого авансу у зв`язку з відмовою Постачальника поставляти товар.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Боржник не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2025 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді Дармін М.О., Іванов О.Г..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2025 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/3050/25.

Матеріали справи № 904/3050/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 255 ГПК України встановлено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у видачі судового наказу.

Частинами 1, 2 ст. 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в п. п. 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Хмельницької міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2025 р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи.

10.06.2025 р. до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Комунального підприємства "Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Хмельницької міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ТОВ "Лівайн Торг" 6 120 грн. за договором поставки № 931 від 04.11.2019 р., 424,88 грн. пені, 4 527,05 грн. інфляційних втрат та 302,80 грн. - судового збору.

В обґрунтування заяви про видачу судового наказу Заявником подано Договір поставки № 931 від 04.11.2019 р., відповідно до п. 1.1 якого ТОВ "Лівайн Торг" ( Постачальник ) приймає на себе зобов`язання передати Комунальному підприємству "Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Хмельницької міської ради ( Покупцеві ) у власність Товари, а Покупець зобов`язується сплатити і прийняти вказаний товар.

Найменування Товару: Бензин А-92 Energy (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 4.4. Договору після оплати Товару протягом 5-ти робочих днів Постачальник зобов`язаний передати Покупцеві, а Покупець зобов`язаний отримати від Постачальника довірчі документи (талони пластикові, паперові або паливні скретч-картки) на придбану кількість ПММ, як підтвердження здійснення оплати Товару.

У п. 4.1 Договору сторони узгодили, що Покупець зобов`язаний сплатити вартість товару протягом 1-го банківського дня з моменту оформлення Постачальником видаткової накладної.

Згідно з п. 5.1 Договору строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-карток).

Відповідно до п. 5.2.1 Договору передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред`явленні довіреними особами Покупця скретч-картки.

Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об`єму і марки товару, після чого всі обов`язки сторін по погашених скретч-картках/талонів вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці/талоні (п. 5.2.2 Договору).

У п. 5.3 Договору сторони передбачили умови постачання Товару - самовивезення. Покупець зобов`язується отримати Товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2025 р. відмовлено Комунальному підприємству "Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Хмельницької міської ради в задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" 6 120,00 грн. за договором поставки № 931 від 04.11.2019 р., 424,88 грн. - пені, 4 527,05 грн. - інфляційних втрат.

Судове рішення мотивоване тим, що заявлена вимога про стягнення з ТОВ "Лівайн Торг" грошових коштів у розмірі 6 120 грн. за договором поставки № 931 від 04.11.2019 р., 424,88 грн. - пені 4 527,05 грн. інфляційних втрат за непоставлений товар за договором не відповідає вимогам ст. 148 ГПК України, оскільки заявлена до стягнення сума не є грошовим зобов`язанням за Договором, у зв`язку з тим, що у Боржника за Договором виник обов`язок з поставки товару. Крім того, з наданих копій скретч-карток, за якими Заявник не зміг одержати обумовлений Договором товар неможливо встановити строк поставки товарів ( термін дії довірчого документу (скретч-карток), що сторони погодили в п. 5.1 Договору.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Дніпропетровської області про відмову Комунальному підприємству "Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Хмельницької міської ради в задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" 6 120,00 грн. за договором поставки № 931 від 04.11.2019 р., 424,88 грн. - пені, 4 527,05 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Згідно зі ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Ст. 152 ГПК України встановлені підстави для відмови у видачі судового наказу. 1. Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 2-1) заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу; 4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 цієї частини; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу. 2. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство "Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Хмельницької міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ТОВ "Лівайн Торг" 6 120 грн. за договором поставки № 931 від 04.11.2019 р., 424,88 грн. пені, 4 527,05 грн. інфляційних втрат та 302,80 грн. - судового збору.

В обґрунтування заяви про видачу судового наказу Заявником подано Договір поставки № 931 від 04.11.2019 р., відповідно до п. 1.1 якого ТОВ "Лівайн Торг" ( Постачальник ) прийняв на себе зобов`язання передати Комунальному підприємству "Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Хмельницької міської ради ( Покупцеві ) у власність Товари, а Покупець зобов`язувався сплатити і прийняти вказаний товар ( Бензин А-92 Energy ( п. 1.2 Договору ).

Скаржник стверджує, що 30.01.2025 р. на автозаправках «АВІАС» Постачальник припинив приймати ( поставляти ) від водіїв підприємства картки на паливо та заправляти автомобілі пальним, не повідомивши Покупця про причини і підстави такої відмови, хоча ще залишилися не погашенні скретч-картки, що підтверджується доповідною завідуючої господарством комунального підприємства від 31.01.2025 р.. У зв`язку із відмовою ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» від виконання умов Договору № 931 комунальне підприємство подало до Господарського суду Дніпропетровської області заяву про видачу судового наказу.

Як встановлено судом першої інстанції і визнається Завником - умовами укладеного сторонами договору поставки № 931 від 04.11.2019 р. не встановлено обов`язку Постачальника щодо повернення оплати у разі нездійснення поставки товару.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що стягнення з Боржника суми сплаченої вартості товару не є наслідком порушення ним грошового зобов`язання за договором, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав - повернення сплаченої суми за непоставлений товар. За своєю суттю обов`язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як оплата товару, не може розцінюватись як грошове зобов`язання за договором, а є лише застосуванням законодавчо визначених наслідків невиконання Боржником зобов`язання за договором щодо поставки товару.

Крім того, як слушно зауважив суд першої інстанції - з наданих копій скретч-карток, за якими Заявник не зміг одержати обумовлений Договором товар неможливо встановити строк поставки товарів ( термін дії довірчого документу (скретч-карток), що сторони погодили в п. 5.1 Договору.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що у Боржника за Договором виник обов`язок з поставки товару, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що заявлена вимога про стягнення з ТОВ "Лівайн Торг" грошових коштів у розмірі 6 120 грн. за договором поставки № 931 від 04.11.2019, 424,88 грн. - пені 4 527,05 грн. інфляційних втрат за непоставлений товар за договором не відповідає вимогам ст. 148 ГПК України.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Хмельницької міської ради - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2025 р. у справі № 904/3050/25 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г. Іванов