Рішення від 06.08.2025 по справі 918/619/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2025 р. м. РівнеСправа № 918/619/25

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Н.Церковної. за участю секретаря судового засідання І.Хролець, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжирінгова будівельна компанія "Кліматспецтехнології" до відповідача Акціонерного товариства" національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" про стягнення 1294547 грн.

за участю представників сторін: від позивача - Лантух В.Г. (в режимі ВКЗ) Телещак Н.М. (в режимі ВКЗ) від відповідача - Процун О.І. (в режимі ВКЗ)

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інжирінгова будівельна компанія "Кліматспецтехнології" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" про стягнення 1 294 547 грн боргу за порушення виконання умов договору поставки №53-122-01-24-15287 від 28.10.2024 року.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між Товариство з обмеженою відповідальністю "Інжирінгова будівельна компанія "Кліматспецтехнології" (далі за текстом Позивач, Виконавець) та Акціонерного товариства" національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", було укладено договір поставки №53-122-01-24-15287 від 28.10.2024 року. Відповідно до умов укладеного договору Виконавець взяв на себе зобов`язання поставки продукцію, а Замовник взяв на себе обов`язок прийняти й оплатити продукцію.

Відповідно до пункту 2.1 договору ціна договору, становить 933 750,00, 00 грн., крім того ПДВ 1986750, 00 грн., загальна сума договору становить 1120500,00 грн.

Станом на день подання позовної заяви відповідач борг не сплаитв.

28 липня 2025 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву , в якому останній визнав, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем зі сплати основного боргу, проте не у розмірі 1120500,00 гривень, як заявляє позивач, а у розмірі 1017000 гривень (станом на 11.07.2025), оскільки ВП "Рівненська АЕС" сплачено на користь Позивача 103 500,00 гривень.

Крім того, Відповідач також надав суду 28.07.2025 року докази сплати боргу в сумі 103500,00 грн. Зазначив, що заявлена вимога про стягнення з Відповідача 103500,00 гривень основного боргу за договором не підлягає задоволенню, у зв`язку з відсутністю предмету спору. Посив суд закрити в цій частині провадження.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою суду від 10 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/619/25. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 30.07.2025 року.

В судовому засіданні 30.07.2025 року оголошено перерву до 06.08.2025 року.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Заслухавши в судовому засіданні представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова Будівельна Компанія "Кліматспецтехнології"" (Постачальником за Договором, далі по тексту - Позивач) та Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" - (Замовником за Договором, далі по тексту - Відповідач) був укладений Договір поставки № 53-122-01-24-15287 від 28 жовтня 2024 року, згідно умов якого Позивач зобов`язувався здійснити поставку продукції (далі по тексту Товару), а саме Кондиціонери (код ДК 021:2015 - 39710000-2), а Відповідач зобов`язувався сплатити грошові кошти за поставлений Товар на умовах передбачених в Договорі та Специфікації до нього.

В Додатках №№ 1,2 до Договору поставки № 53-122-01-24-15287 від 28 жовтня 2024 року Сторони узгодили асортимент, технічну специфікацію, кількість та вартість Товару. Загальна вартість поставленого Товару склала 1 120 500,00 грн.

01 листопада 2024 року ТОВ «Інжинірингова Будівельна Компанія "Кліматспецтехнології" здійснило поставку Товару по Договору № 53-122-01-24 15287 від 28.10. 2024 року, за адресою: 34403, Україна, Рівненська обл., м. Вараш, склад № 6, про що свідчить підписана представниками Сторін видаткова накладна № 33 від 01.11. 2024 року.

Свої зобов`язання з поставки та передачі у власність Замовнику Товару на адресу Відповідача товариство виконало в повному обсязі та в терміни встановлені п. 3.1. договору між Сторонами (за договором до 30.11.2024). Також, Позивач зазначив, що п.6.1. Договору передбачено, що Відповідач зобов`язується провести розрахунки за наданий Товар згідно накладної на умовах відстрочки платежу на термін до 180-и календарних днів після здійснення поставки та оформлення ярлика на Товар шляхом перерахування суми на розрахунковий рахунок Позивача. На Товар оформлено "Ярлик на придатну продукцію № 1-6-652 від 05.11.24" в порядку умов Договору між Сторонами. Зобов`язання з оплати Товару Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" не виконало. Заборгованість за Договором поставки № 53-122-01-24-15287 від 28 жовтня 2024 року складає 1 120 500,00 грн. з ПДВ. Прострочення з оплати Товару на дату підписання цієї позовної заяви складає 59 календарних дня.

Згідно п. 9.3. Договору поставки № 53-122-01-24-15287 від 28 жовтня 2024 року передбачена відповідальність Відповідача за затримку оплати товару, а саме Відповідач сплачує неустойку - 0,1% річних від простроченої суми. Крім того відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання, Відповідач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивач надав суду свій розрахунок заявлених вимог: Загальна вартість поставленого Товару склала 1 120 500,00 грн. Неустойка за несплату вартості Товару за період з 06.05.2025 р. - по 03.07.2025 р. складає: 1 120 500 грн * 0.001(процентна річна ставка)/365(днів року)*59(дні прострочки) = 181 грн., з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення сума збільшується на: 1 120 500 (сума основного боргу)*0.01013(індекс інфляції за травень)*0.01013(індекс інфляції за червень) = 29 322 грн Пеня складає: за 59 днів прострочки: 1120500*0.001*56 = 66 109 грн; за понад 30 днів прострочки: 1120500*0,07 = 78 435 грн.

Таким чином, на думку Позивача, Відповідач має заборгованість перед Позивачем з оплати: поставленого Товару в розмірі 1 120 500 грн (один мільйон сто двадцять тисяч п`ятсот грн. 00 коп.);неустойки в розмірі 181 грн.; суми з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 29 322 грн; пені в розмірі 66109+78435 = 144 544 грн, що разом становить загальну суму 1120500+181+29322 + 144544= 1 294 547 грн.

З метою досудового врегулювання спору, керуючись ст. 19 ГПК України, в порядку виконання п. 9.4. Договору між Сторонами Позивач неодноразово звертався до Відповідача з вимогою здійснити оплату. Зокрема, 05.05.2025 та 12.05.2025 було направлено письмові звернення на офіційні електронні адреси Замовника, але відповіді не надходило. В подальшому, відповідно до статті 222 Господарського кодексу України Позивач направив Відповідачу претензію вих. № 33 від 27.05.2025 р., в якій вказав на порушення Відповідачем умов Договорів, вказав суму заборгованості та розмір штрафів за прострочення оплати Товару. На письмові звернення Позивача щодо відновлення його порушених прав (виконання зобов`язання сплату боргу, що випливає із договірних відносин Сторонами Договору поставки, та на Претензію Позивача Відповідач не надав відповіді та не задовольнив обґрунтовані вимоги Позивача. Згідно з п. 6 ст 222 ГК України, Претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання. За даними Трекінгу Укрпошти (Додаток 15) Відповідач одержав Претензію 02 червня 2025 року, отже термін на розгляд Претензії сплив 02 липня 2025 року.

У відзиві відповідач визнав позовні вимоги про стягнення з нього основного боргу.

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного правочину, який за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отримання відповідачем наданої послуги на загальну суму 1120500,00грн, підтверджується матеріалами справи. Також, як свідчать матеріали справи, замовник ( відповідач) не відмовився прийняти продукцію, заперечень щодо ціни, якості виконаної роботи немає, визнав основну заборгованість у відзиві.

Норми права, що підлягають до застосування, мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому ст.525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим судом встановлено, що після порушення провадження у справі, відповідачем було сплачено основну суму боргу на суму 103 500,00 грн., що стверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору.

Враховуючи наведене, суд закриває провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 103500,00 грн.

Окрім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 181 грн.; суми з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 29 322 грн; пені в розмірі 66109+78435 = 144 544 грн, що разом становить загальну суму 1120500+181+29322 + 144544= 1 294 547 грн.

Суд, здійснивши власний розрахунок за допомогою системи комплексного інформаційного забезпечення LIGA360 встановив, що позивачем вірно нараховано суму 0.1 % річних - та інфляційних втрат.

Відповідач з приводу заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат заперечив.

Щодо вимог про стягнення пені 144 544,00 грн суд відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Разом з тим, правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 547 ЦК України).

Згідно з нормами частини 3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено положеннями частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

А проте, як встановив суд, у вчиненому сторонами правочині відсутні умови про розмір та базу нарахування пені за прострочення оплати отриманого товару.

За положеннями ГК України, господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

З аналізу положень статті 231 ГК України можна зробити висновок, що нею передбачено можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, що мають імперативний характер (тобто, їх розмір не може бути змінений за згодою сторін та не залежить від їх волевиявлення), а також можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, розмір яких може бути змінений сторонами за умовами договору.

Положення частини шостої статті 231 ГК України регулюють виключно правовідносини сторін щодо їх відповідальності за невиконання грошових зобов`язань, передбачаючи їх встановлення у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. На відміну від, наприклад, частини другої статті 231 ГК України, у частині шостій цієї статті не вказано про застосування штрафної санкції у певному розмірі, а йдеться про спосіб її визначення.

За змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Між тим, частина шоста статті 231 ГК України, на яку посилається позивач в обґрунтування розміру нарахованої пені, не встановлює розмір штрафної санкції за порушення грошового зобов`язання, а визначає певний спосіб її формування (у відсотковому відношенні, розмір відсотків визначається через облікову ставку Національного банку України), а тому не може бути застосована у даному випадку як законна підстава для визначення розміру стягуваної пені.

Аналогічні правові висновки наводить Верховний Суд у своїй постанові від 10 грудня 2019 року по справі № 904/4156/18.

За таких обставин, суд не встановив підстав для нарахування в даному випадку пені за порушення строків оплати поставленого товару.

Висновки суду.

Встановлені обставини щодо прострочення виконання відповідачем договірних зобов`язань з оплати поставленого товару свідчать про порушення відповідачем прав позивача.

Суд робить висновок, що позовні вимоги про стягнення 1 017 000,00 грн - основного боргу, 181,00 грн - 0,1 % річних, 29 322,00 грн інфляційних втрат є законними та обґрунтованими, а отже такими, що мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

В задоволенні вимог про стягнення 144 544 грн пені необхідно відмовити.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір"за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено 19418,21 грн (платіжна інструкція № 907 від 04.07.2025 року.).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підставі ст. ст. 129,130 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача в сумі 16 473,79 грн. (пропорційно задоволеним вимогам), 776,25 грн підлягає поверненню позивачу на підставі ухвали суду.

Інша частина судового збору покладається на позивача у зв`язку із частковим задоволенням позову.

Керуючись ст.ст.73,74,76-79,91,120,123,129, 130, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 код ЄДРПОУ 24584661) в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжирінгова будівельна компанія "Кліматспецтехнології" (03039, м. Київ, проспект Голосіївський, 8, ЄДРПОУ 41952219) 1 017 000,00 грн - основного боргу, 181,00 грн - 0,1 % річних, 29 322,00 грн інфляційних втрат, 16 473,79 грн судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Закрити провадження в частині стягнення 103 500,00 грн - основного боргу.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Інжирінгова будівельна компанія "Кліматспецтехнології" (03039, м. Київ, проспект Голосіївський, 8, ЄДРПОУ 41952219) з Державного бюджету України 776,25 грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви. Ухвалу про повернення судового збору видати після набрання рішенням законної сили.

6. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 11.08.2025 року.

Суддя Н. Церковна