Постанова від 06.08.2025 по справі 704/1481/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/981/25Головуючий по 1 інстанціїСправа №704/1481/24 Категорія: 305010500 Москаленко І. В. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2025 року Черкаський апеляційнийсуд в складі колегії:

суддів Новікова О.М., Василенко Л.І., Карпенко О.В.,

за участю секретаря Костенко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Тригуб Оксани Миколаївни на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 19 березня 2025 року у справі за позовом першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Тальнівської міської ради, Управління державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної водним живим ресурсам,-

в с т а н о в и в:

У грудні 2024 року перший заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Тальнівської міської ради, Управління державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтуванняпозовних вимогзазначив,що прокуратурою було встановлено, що постановою Тальнівського районного суду від 23.01.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знаряддя лову, що становить 340 грн., справа № 704/1255/23.

Крім того, постановою Тальнівського районного суду від 23.01.2024 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знаряддя лову, що становить 340 грн., справа № 704/1256/23.

Судом встановлено, що відповідачі 24.10.2023 року близько 14.10 год. здійснювали вилов риби на водоймі (став), який являється власністю громади та розміщений в с. Здобуток, Звенигородського району, двома мисиновими сітками (знаряддя лову, заборонене для любительського рибальства), чим порушили вимоги п.п. 1 п. 1 розділу 4 Правил любительського та спортивного рибальства та завдали збитків рибному господарству на суму 105502,00 грн. Дані постанови набрали законної сили

Розрахунок збитку проведено на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» від 21.11.2011 № 1209.

Питання про стягнення з порушників вищевказаних збитків дотепер не вирішено.

На листи прокурора до Тальнівської міської ради та Управління державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області останні повідомили, що не мають заперечень проти звернення прокурора до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Звертаючись до суду, позивач просив стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави шкоду, заподіяну водним живим ресурсам у сумі 105502,00 грн на рахунок Тальнівської міської ради. Також просив стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2422, 40 грн, сплачений за пред`явлення позовної заяви.

Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 19 березня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарному порядку, на користь держави в особі Тальнівської міської ради шкоду, заподіяну водним живим ресурсам в сумі 105 502 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Черкаської обласної прокуратури судовий збір в сумі 2422, 40 - по частині з кожного.

Ухвалюючи рішення, суд прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 всіх елементів складу правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідачів, яка полягає у незаконному вилові водних біоресурсів за допомогою забороненого знаряддя лову; наявна шкода, яка правомірно розрахована уповноваженим органом, відповідно до затверджених такс та методик, а також причинний зв`язок, що виражений у заподіяні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідачів; вина відповідачів, що підтверджується зібраними по справі доказами.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, адвокат відповідачів ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення суду є необгрунтованим, судом неповно встановлені обставини справи, не з`ясовано усі фактичні обставини справи та не досліджено, що потягло за собою безпідставне застосування стягнення. Рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи. Просить рішення суду скасувати повністю та відмовити у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі адвокат наводить аргументи щодо наявності порушень при розгляді адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності апелянтів (постанови від 23.01.25 р справа № 704/1255/23, № 704/1256/23).

Крім того апелянт ставить під сумнів розрахунок збитків, зроблений за постановою КМ України від 06.10.2021 № 1039, а подія була вчинена 24.10.2023 року.

Також скаржник звертає увагу на врахування, при вирішенні даного спору, практики, викладеної у постановах Верховного Суду.

У відзиві на апеляційну скаргу Управління Державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) заперечує проти її задоволення. Вказує на визнання вини відповідачами під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, з протоколами про адміністративне правопорушення погодились, про що виконали відповідні підписи, копії протоколів отримали та виконали також відповідні підписи.

Також Управління зазначає про те, що, при складенні протоколів 26.10.2023 року державними інспекторами помилково було складено розрахунки збитків за постановою КМ Українги № 1039 від 06.10.2021 року. Однак відповідно до постанови КМ України № 1042 від 29.09.2023 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів» вартість одного товстолоба також становить 3638,00 грн. Тобто, вартість водного біоресурса товстолоба у новій постанові ідентична вартості товстолоба за постановою, яка втратила чинність.

Просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу адвоката відповідачів, перший заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 , залишити оскаржуване рішення без змін.

Вказує, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Заслухавши учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вимогам закону.

Як вбачається із матеріалів справи та установлено судом першої інстанції, постановою Тальнівського районного суду від 23.01.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знаряддя лову, що становить 340 грн, справа № 704/1255/23. Даною постановою встановлено, що ОСОБА_1 24.10.2023 року, близько 14.10 год, здійснював вилов риби на водоймі (став), який являється власністю громади та розміщений в с. Здобуток, Звенигородського району, двома мисиновими сітками (знаряддя лову, заборонене для любительського рибальства), чим порушив вимоги п.п.1 п.1 розділу 4 Правил любительського та спортивного рибальства та завдав збитків рибному господарству на суму 105502,00 грн. ( а.с.14).

Постановою Тальнівського районного суду від 23.01.2024 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знаряддя лову, що становить 340 грн, справа № 704/1256/23. Даною постановою встановлено, що ОСОБА_2 24.10.2023 року, близько 14.10 год здійснював вилов риби на водоймі (став), який являється власністю громади та розміщений в с. Здобуток, Звенигородського району, двома мисиновими сітками (знаряддя лову, заборонене для любительського рибальства), чим порушив вимоги п.п.1 п.1 розділу 4 Правил любительського та спортивного рибальства та завдали збитків рибному господарству на суму 105502,00 грн. ( а.с.15).

Дані постанови набрали законної сили.

Відповідно до наданої копії розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству, оцінка збитків становить 105502,00 грн, а саме: вид риби товстолоб, кількість штук 29, такса 3638,00 грн., загальна вартість 105502,00 грн. (а.с.18)

Відповідно до статті 64 Закону України «Про тваринний світ» за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу передбачена адміністративна, цивільно-правова чи кримінальна відповідальність відповідно до закону. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Частиною 2 ст. 10 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що громадяни зобов`язані, зокрема, відшкодувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Згідно з ч.ч. 2, 4, 5 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до ст. 69 зазначеного вище Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної та юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Установлено, що постановами у справах про адміністративні правопорушення відповідачів визнано винними у вчиненні діянь за ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафів.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Преюдиціальність обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Згідно із висновком Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 05 вересня 2019 року в справі № 234/16272/15-ц (провадження № 61-31395сво18), при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Районний суд вірно врахував, що постанови про притягнення відповідачів до адміністративної відповідальності є беззаперечним доказом наявності вини відповідачів через грубе порушення правил рибальства. Вказані постанови набрали законної сили, тому аргументи апелянта щодо процесуальних порушень в ході притягнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до відповідальності та неповне з`ясування обставин адміністративного правопорушення під час розгляду судом адміністративного провадження апеляційним судом відхиляються як необгрунтовані.

Районний суд надав належну правову оцінку доказу вини відповідачів у спричиненні шкоди внаслідок незаконного вилову риби, оскільки постановами в адміністративних справах встановлено преюдиційність цього факту, суд вірно не вдався до обговорення вини відповідачів та дійшов обгрунтованого висновку щодо наявності підстав для відшкодування відповідачами шкоди, завданої внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів.

В частині доводів апелянта щодо визначення розміру збитків апеляційний суд враховує, що під час розгляду судом справ про адміністративне правопорушення питання щодо відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не вирішувалося.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто діє презумпція вини завдавача шкоди.

Розмір шкоди підлягає доказуванню на підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Судом першої інстанції надана належна оцінка розрахунку завданої відповідачами майнової шкоди та визначено розмір збитків саме за постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року №1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів».

Саме вказана постанова чинна на момент виникнення спірних правовідносин 24.10.2023 року. Тому, при визначенні розміру збитку, суд вірно керувався для визначення вартості виловленого товстолоба саме розміром, визначеним постановою №1042. Правильність такого розрахунку не спростована відповідачами.

Посилання апелянта на розрахунок позивачем збитків за постановою КМ України від 06.10.2021 № 1039, яка втратила чинність, висновків суду не спростовують, оскільки вартість товстолоба прийняттям нової постанови не змінилася, тому такі аргументи не впливають на визначений судом розмір завданої відповідачами шкоди незаконним виловом риби.

За викладених обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанцій про те, що протиправними діями відповідачів у зв`язку із незаконним зайняттям рибним та водним добувним промислом заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу держави у розмірі 105502,00 грн, яка, з огляду на вищевикладені норми закону, підлягає відшкодуванню шляхом стягнення даної суми з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у солідарному порядку.

Відповідно до ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокатаТригуб ОксаниМиколаївни залишити без задоволення.

Рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 19 березня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 серпня 2025 року.

Судді: