Рішення від 11.08.2025 по справі 905/353/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.08.2025 Справа №905/353/25

Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., за участю секретаря судового засідання Рикова А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне об`єднання «Герц», м. Вишневе Київської області

до відповідача: Комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва», м. Маріуполь Донецької області,

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, м. Київ

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерство фінансів України, м. Київ

про стягнення 7232546,66грн, з яких 4920133,81грн - основний борг, 417335,19грн - 3% річних, 1895077,66грн - інфляційні втрати,

за участю уповноважених представників учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1.;

від відповідача: ОСОБА_2.;

від третьої особи 2: Лебідь Ю.В.;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельне об`єднання «Герц», м. Вишневе Київської області звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва», м. Маріуполь Донецької області, м. Маріуполь Донецької області про стягнення 7232546,66грн, з яких 4920133,81грн - основний борг, 417335,19грн - 3% річних, 1895077,66грн - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору про закупівлю робіт (договір підряду) №37/2020 від 16.03.2020 в частині повної та своєчасної оплати виконаних будівельних робіт, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 4920133,81грн, що стало підставою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав такі документи: договір про закупівлю робіт №37/200 від 16.03.2020 з додатковими угодами до нього, акти приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022 року, довідку про вартість виконаних робіт та витрати, рахунок на оплату №10 від 18.02.2022, акт звірки взаємних розрахунків.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на статті 525, 526, 530, 625, 837, 842, 854, 875 Цивільного кодексу України, статті 20, 193 Господарського кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/353/25 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.04.2025 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №905/353/25. Справу №905/353/25 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначити на 13.05.2025 о 12:00 год.

25.04.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач посилається на те, що фінансування робіт за договором підряду №37/2020 від 16.03.2020 здійснювалось на підставі Угоди про передачу коштів позики від 31.10.2019 №13010-05/168 між Міністерством фінансів України, Міністерством розвитку громад та територій України, Маріупольською міською радою Донецької області, Департаментом розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради Донецької області та Комунальним підприємством «Міське управління капітального будівництва», укладеною відповідно до Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (Проект «Надзвичайна кредитна програма для відновлення України»), ратифікованої Законом №346-VIII від 22.04.2015, за погодженням з Мінрегіоном та Мінфіном. Нездійснення відповідачем оплати виконаних робіт пов`язано з ненаданням позивачем всіх документів, що унеможливило підготовку платіжних документів для направлення до Міністерства розвитку громад та територій відповідно до умов Угоди про передачу коштів позики від 31.10.2019 №13010-05/168, зокрема, документів, наведених у листі Міністерства розвитку громад та територій від 11.05.2022 №7/19/4062-22, тому відлік передбаченого договором строку оплати рахунку - 45 календарних днів неможливе. Також відповідач вказує, що зареєстрований та здійснював свою діяльність за адресою: вул. Купріна, 23-а, м.Маріуполь, Донецька обл., адміністративне приміщення відповідача знаходиться на окупованій території, евакуація підприємства разом з майном та документами не здійснювалось. 11.05.2022 відповідач отримав лист Міністерства розвитку громад та територій щодо інформації про механізми оплати актів. форми платіжних доручень, інструкцію з підписання документів. Як вказує відповідач, розглянувши такий лист, останній звернувся до позивача про необхідність підготовки документів, однак, позивачем не були надані відповідачу необхідні документи. 17.07.2023 відповідач отримав лист Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури від 14.07.2023 №6274/31/14-23 з повідомленням, що на засіданні Експертної робочої групи з питань ініціювання, підготовки, супроводження та реалізації спільних з Європейським інвестиційним банком проєктів в рамках Програми з відновлення України та Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, яке відбулось 15 травня 2023 року, підтримано рішення щодо виключення 29 проектів та припинення фінансування 109 проектів, які розташовані на тимчасово окупованих територіях та в місцях, де ведуться активні бойові дії, що затверджені для реалізації в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України. Фінансування з місцевого бюджету також не може бути виділено. За позицією відповідача, неоплата робіт у сумі 4920133,81грн, виконаних за договором підряду №37/2020 від 16.03.2020, спричинена обставинами, незалежними від волі відповідача. Крім того, відповідач вважає, що оскільки підрядником не надані необхідні документи для оплати виконаних робіт, строк виконання зобов`язання на теперішній час не настав. Також відповідач вказує, що наданий позивачем акт звірки взаємних розрахунків не може вважатись належним доказом визнання заборгованості відповідачем, оскільки в частині акту «За даними Комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва» акт не заповнений. Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат, то відповідач вважає, що він звільняється від відповідальності за невиконання своїх зобов`язань за договором підряду, оскільки таке невиконання сталось не з його вини, тому підстави для нарахування 3% річних та інфляційних втрат відсутні. Також у випадку задоволення позовних вимог, відповідач опиниться в скрутному становищі.

08.05.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої позивач наполягає на тому, що підставою для оплати виконаних робіт за договором підряду є підписані сторонами акти приймання-передачі. Сторонами підписані акти приймання виконаних робіт без зауважень, позивач разом з формами КБ-2в, КБ-3 надав всю необхідну виконавчу документацію, надання якої вимагається за умовами п.12.1 договору. Крім того, позивач вказує, що у судовій практиці сформовано висновок про те, що за правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти, ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України. Позивач стверджує, що він 18.02.2022 разом з актами приймання виконаних робіт надав відповідачу рахунок на оплату у паперовій формі, та у форматі Excel на флеш-носії, факт отримання та підписання актів свідчить про отримання рахунку на оплату. Позивач також вказує, що за угодою про передачу коштів позики підготовка платіжних документів та їх подання до Мінрегіону є обов`язком та зоною відповідальності відповідача. Крім того, позивач надав всі необхідні документи, зокрема, 21.04.2021 листом №1385 позивач направив відповідачу оригінал банківської гарантії забезпечення виконання договору від 19.04.2021 №203211-Г-1159 з терміном дії до 30.03.2022, а 14.01.2022 позивач направив відповідачу лист №1706, яким позивач надав підтвердження того, що підрядник та банк, в якому він обслуговується, не перебувають під санкціями та дотримуються рішень РНБО України про санкції та про відсутність судових чи інших процесів щодо оскарження повноважень підписанта угоди зі сторони позивача, які можуть поставити під сумнів легітимність цієї угоди. Інші документи, наведені у листі Міністерства розвитку громад та територій від 11.05.2022 №7/19/4062-22 мають складатись та надаватись Мінрегіону відповідачем. Також позивач посилається на безпідставність аргументів відповідача про настання форс-мажорних обставин та припинення фінансування проекту.

12.05.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, за змістом якого відповідач вказує, що рахунок на оплату не містить відміток про його отримання відповідачем, також позивач не надав інших доказів надання рахунку. Також відповідач вказує, що рахунок на оплату, який міститься у матеріалах справи, не відповідає вимогам договору. Крім того, як зазначає відповідач, 15.06.2022 підрядником надіслано на електронну пошту замовника лист «Акти ТОВ БО_Герц», який містить іншу суму за актами, а саме 5798430,15грн, у той час як в матеріалах справи надані акти на суму 4920133,81грн. Щодо банківської гарантії, то після кінцевого терміну дії банківської гарантії (30.03.2022), такий документ не міг бути прийнятий у складі платіжних документів, про що було повідомлено позивача. Також на прохання замовника, підрядником не були надані ні діюча банківська гарантія, ні сертифікат Торгово-промислової палати України. Так, за позицією відповідача, підрядником не було вжито належних заходів для оплати виконаних робіт. Також відповідач заперечує щодо заяв свідків, зокрема, ОСОБА_1. є працівником позивача та представником у справі, що викликає сумніви у неупередженості такого свідка. При цьому заяви свідків містять один і той самий текст, що може вказувати на те, що свідчення давала одна і та сама особа, тому такі заяви свідків не можуть вважатися належними доказами.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.05.2025 постановлено відкласти підготовче засідання на 09.06.2025 о 10:40 год. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України та Міністерство фінансів України.

28.05.2025 від Міністерства фінансів України надійшли пояснення третьої особи по суті спору, за змістом яких повідомлено, що у рамках реалізації спільного з Європейським інвестиційним банком проекту «Надзивичайна кредитна програма для відновлення України» платіжні документи для оплати робіт за субпроектом «Реконструкція пологового відділення комунального закладу «Маріупольське територіальне медичне об`єднання здоров`я дитини та жінки» за адресою: пр. Миру, 80, у м. Маріуполі» у сумі 4920133,81грн до Мінфіну не надходили. Також повідомлено, що 15.05.2023 протоколом №1 засідання Експертної робочої групи з питань ініціювання, підготовки, супроводження та реалізації спільних з Європейським інвестиційним банком проєктів в рамках Програми з відновлення України та Надзвичайної кредитної програми для відновлення України було схвалено рішення про припинення фінансування 109 проектів, які розташовані на тимчасово окупованих територіях та в місцях, де ведуться активні бойові дії, що затверджені для реалізації в рамках Проєкту.

09.06.2025 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, за змістом яких позивач підтримує викладену у відповіді на відзив позицію щодо надання відповідачу всіх необхідних документів для оплати виконаних робіт та позицію, що підставою для здійснення оплати за договором будівельного підряду є підписані сторонами акти приймання-передачі. Також позивач заперечує щодо аргументів відповідача про те, що рахунок на оплату не відповідає умовам договору, оскільки аналогічні рахунки за договором з цим же замовником були прийняті відповідачем, передані до Міністерством розвитку громад та територій України та в подальшому оплачені Міністерством фінансів України, на підтвердження чого позивач надав банківські виписки.

Ухвалою господарського суду від 09.06.2025 закрито підготовче провадження у справі №905/353/25 та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 23.06.2025 о 12:20год.

09.06.2025, після підготовчого засіданні, до суду від Міністерства розвитку громад та територій надійшли пояснення третьої особи по суті спору, за змістом яких повідомлено, що джерелом фінансування робіт за спірним договором є субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках «Надзвичайної кредитної програми для відновлення України». Однак, зважаючи на ситуацію, яка склалась в Україні, враховуючи наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004 (із змінами) та беручи до уваги «зони безпеки» ЄІБ, 15.05.2023 на засіданні Експертної робочої групи з питань ініціювання, підготовки, супроводження та реалізації спільних з Європейським інвестиційним банком проєктів в рамках Програми з відновлення України та Надзвичайної кредитної програми для відновленні України, рекомендовано припинення фінансування проектів, які розташовані на тимчасово окупованих територіях та в місцях, де ведуться активні бойові дії.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.06.2025 відкладено судове засідання на 14.07.2025 о 14:20 год.

Ухвалою господарського суду від 14.07.2025 відкладено судове засідання на 11.08.2025 о 13:00 год.

У судове засідання 11.08.2025 з`явились представники сторін та третьої особи 2, представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимоги.

У судовому засіданні суд заслухав вступне слово сторін, дослідив докази та провів судові дебати.

Заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

31.10.2019 між Міністерством фінансів України, Міністерством розвитку громад та територій України, власником об`єкту - Маріупольською міською радою, розпорядником субвенції за місцевим бюджетом - Департаментом розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради та кінцевим бенефіціаром - Комунальним підприємством «Міське управління капітального будівництва» підписана Угода про передачу коштів позики від №13010-05/168 (угода).

Відповідно до п.2.1 ст. 2 угоди Мінфін, у співпраці з Мінрегіоном, надає Кінцевому бенефіціару частину коштів позики у розмірі до 425532940,00грн (без ПДВ) (далі - частина коштів позики) на безповоротній основі відповідно до умов цієї угоди, Фінансової угоди, Угоди про впровадження та порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, затверджених постановою кабінету Міністрів України від 25.11.2015 №1068 «Деякі питання використання коштів для реалізації проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України» (далі - Порядок та умови надання субвенції).

Згідно із п. 2.2 ст. 2 угоди кінцевий бенефіціар зобов`язується використовувати надані кошти на цілі фінансування вартості субпроєктів, зокрема, субпроєкту «Комунальний заклад Маріупольське територіальне медичне об`єднання здоров`я дитини та жінки по пр. Миру, 80 у м. Маріуполі - реконструкція пологового відділення» із затвердженим до нього проектом будівництва «Реконструкція пологового відділення комунального закладу «Маріупольське територіальне медичне об`єднання здоров`я дитини та жінки» за адресою: пр. Миру, 80, у м. Маріуполі» у сумі до 44024881,67грн (без ПДВ).

Відповідно до п.п.4.4-4.5 ст. 4 угоди надання частини коштів позики кінцевому бенефіціару здійснюється шляхом їх перерахування безпосередньо виконавцю робіт (постачальнику товарів, робіт, послуг) за договорами, укладеними кінцевим бенефіціаром в рамках реалізації субпроєктів. Платіжні документи для зняття частини коштів позики з проєктного рахунку повинні містити підписи уповноважених осіб розпорядника субвенції за місцевим бюджетом, кінцевого бенефіціара, Мінфіну та Мінрегіону.

За змістом п.п. 4.9-4.13 ст. 4 угоди платіжні документи готуються кінцевим бенефіціаром згідно із вимогами цієї Статті, підписуються уповноваженими особами Кінцевого бенефіціара та розпорядником субвенції за місцевим бюджетом та разом із супровідними документами та іншими доказами, які може вимагати Мінфін та Мінрегіон для підтвердження цільового використання коштів, відповідно до цієї угоди, фінансової угоди та законодавства України, надсилаються для погодження до Мінрегіону.

Мінрегіон здійснює розгляд і погодження платіжних документів у строк не більше трьох робочих днів. У разі погодження платіжних документів уповноважена особа Мінрегіону ставить свій підпис на відповідному платіжному документі. Для перерахування коштів з проєктного рахунку Мінрегіон надсилає платіжні документи до Мінфіну разом з документами та іншими доказами, які може вимагати Мінфін для підтвердження цільового використання коштів, відповідно до цієї угоди, фінансової угоди та законодавства України.

У разі непогодження платіжних документів, Мінрегіон у зазначений у пункті 4.10 строк повертає їх кінцевому бенефіціару для доопрацювання. Розгляд і погодження доопрацьованих документів здійснюється Мінрегіоном у загальному порядку відповідно до процедури, визначеної в цій статті.

Мінфін здійснює розгляд платіжних документів протягом п`яти робочих днів з дня їх отримання за умови, що такі платіжні документи оформлені належним чином (відповідають вимогам Мінфіну) та підтверджують цільове використання частини коштів позики. У разі погодження Мінфіном платіжного документа для зняття частини коштів позики уповноважена особа Мінфіну ставить свій підпис під відповідним платіжним документом.

У разі непогодження поданих платіжних документів Мінфін не пізніше ніж через п`ять робочих днів з дня їх отримання повідомляє кінцевого бенефіціара та Мінрегіон про підстави такого рішення та одночасно повертає їх кінцевому бенефіціару для доопрацювання або доукомплектування. Доопрацьовані або доукомплектовані платіжні документи розглядаються у загальному порядку відповідно до процедури, яка визначена в цій статті.

Угода припиняє свою дію з дня, наступного за днем, в якому сторонами було виконано всі зобов`язання, передбачені угодою (п.19.2 ст.19 угоди).

16.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельне об`єднання «Герц» (позивач, підрядник) та Комунальним підприємством «Міське управління капітального будівництва» (відповідач, замовник), на підставі Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (Проект «Надзвичайна кредитна програма для відновлення України»), ратифікованої Законом №346-VIII від 22.04.2015, та Угоди про передачу коштів позики від №13010-05/168 від 31.10.2019, укладено договір про закупівлю робіт №37/2020 (договір підряду), за умовами п.1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується відповідно до проектної документації та умов цього договору виконати роботи з «Реконструкція пологового відділення комунального закладу «Маріупольське територіальне медичне об`єднання здоров`я дитини та жінки» за адресою: пр. Миру, 80, у м. Маріуполі» (код ДК 021:2015:45454000-4 - Реконструкція) на об`єкті.

Відповідно до п. 1.2 договору об`єкт договору: «Реконструкція пологового відділення комунального закладу «Маріупольське територіальне медичне об`єднання здоров`я дитини та жінки» за адресою: пр. Миру, 80, у м. Маріуполі» (без зовнішніх мереж електропостачання). Місце розташування об`єкта: пр. Миру, 80, у м. Маріуполі.

Згідно з п. 1.4 договору останній набирає чинності з моменту отримання резолюції Європейського інвестиційного банку (тут і далі - ЄІБ) «без заперечень». У разі ненадання ЄІБ резолюції «без заперечень» договірні відносини вважаються такими, що не розпочинались. Жодна зі сторін не несе відповідальності за резолюцію ЄІБ.

Строки виконання робіт погоджені сторонами у розділі 2 договору, відповідно до пунктів 2.1-2.4 якого встановлено, що підрядник розпочне виконання робіт після набрання чинності договору за наявності «без заперечень» ЄІБ та необхідних дозвільних документів. Початок та закінчення робіт визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору (додаток №2). Підрядник може забезпечити дострокове завершення виконання робіт і здачу їх замовнику тільки за згодою замовника. Строки виконання робіт за цим договором не можуть змінюватись.

Договірна ціна складає: а) сума без ПДВ: 42252296,00грн; б) ПДВ у сумі 8450459,20грн (заповнюється, якщо підрядник є платником ПДВ). Разом (сума рядків, а і б): 50702755,20грн. Договірна ціна є додатком (додаток №1) до цього договору. Договірна ціна є твердою (п. 3.1 договору).

Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 договору замовник зобов`язаний прийняти від підрядника в установленому порядку виконані роботи та оплатити їх у разі прийняття.

Згідно із пунктами 9.1, 9.6 договору замовник за актом передає підряднику об`єкт та всю супроводжувальну документацію протягом 2 робочих днів з дня набрання чинності договору. Підрядник у порядку, визначеному нормативними документами та договором, веде і передає замовнику після завершення робіт документи про виконання договору. Підрядник зобов`язаний протягом 2 робочих днів після завершення виконання робіт звільнити об`єкт та прилеглу до нього територію від сміття, будівельних машин та механізмів, тимчасових спору та приміщень.

Порядок та строки фінансування за цим договором визначаються Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва», умовами цього договору та узгодженим сторонами Планом фінансування виконаних робіт (додаток №3), який є невід`ємною частиною договору. План фінансування виконаних робіт складається з урахуванням календарного графіку виконання робіт і порядку проведення розрахунків за виконані роботи (п.11.1 договору).

Джерелами фінансування робіт за цим договором є субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках «Надзвичайної кредитної програми для відновлення України» та/або кошти місцевих бюджетів. Порядок надання субвенції визначається постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 №1068 та Угодою про передачу коштів позики №13010-05/146 від 23.07.2018 між Міністерством фінансів України, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Маріупольською міською радою Донецької області, Департаментом розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради Донецької області та Комунальним підприємством «Міське управління капітального будівництва», укладеною відповідно до Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (Проект «Надзвичайна кредитна програма відновлення України»), ратифікованої Законом №346-VIII від 22.04.2015, за погодженням з Мінрегіоном та Мінфіном (п.11.2 договору).

Приписами пункту 12.1 договору передбачено, що оплата за підряд відбувається шляхом поточних платежів. Проміжні розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником в межах не більше як 95 відсотків їх загальної вартості за договірною ціною на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (форми Кб-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3), та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання і рахунку на оплату. Акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3), акти приймання-передачі обладнання підписуються замовником за наявності у нього всіх необхідних виконавчих документів. Підрядник надає разом із формами КБ-2в, КБ-3 (у 4-х примірниках) замовнику до 25 числа поточного місяця на паперових і магнітних носіях документи, що підтверджують виконання робіт, всю необхідну виконавчу документацію (сертифікати на застосовані матеріали, паспорти на конструкції та обладнання, акти на приховані роботи, документи, що підтверджують фактичні витрати на відрядження та ін.), відомість ресурсів, яка підписана головним бухгалтером або керівником підприємства та підтверджена печаткою, а також реєстр накладних застосованих матеріалів і устаткування із зазначенням вартості, завірений підписом керівника і печаткою.

Відповідно до пп.12.1.2 п. 12.1 договору визначено, вимоги до оформлення рахунків на оплату, зокрема: рахунок (інвойс), як підстава для оплати, має містити, зокрема: дату і місце складання; назву та реквізити (включно з банківськими) підрядника; назву, адресу та ЄДРПОУ замовника; зміст та обсяг господарської операції з посиланням на а) акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт (№, дата); загальну вартість господарської операції (без ПДВ, ПДВ, всього з ПДВ, валюта); суму до сплати за даним рахунком (інвойсом) (без ПДВ, ПДВ, всього з ПДВ, валюта); посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; валюту договору/платежу; строки оплати рахунку (кількість днів з моменту отримання замовником якісно оформлених документів згідно з переліком) - 45 календарних днів.

Перед початком робіт замовник може сплатити підряднику попередню оплату (аванс) для виконання будівельно-монтажних робіт, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (аванс надається на 3 місяці з моменту виплати) (п. 12.2 договору).

Згідно з п. 12.5 договору кінцеві розрахунки між замовником та підрядником у розмірі 5 відсотків від договірної ціни здійснюються у термін до 45 календарних днів після реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті визначаються із урахуванням обсягів виконаних робіт, по усіх складових вартості робіт, розрахованих у договірній ціні, підтверджених відповідними документами. У разі виявлення невідповідності робіт, пред`явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті (п.12.6 договору).

Відповідно до п. 13.1 договору приймання-передача закінчених робіт буде здійснюватися відповідно до вимог Загальних умов та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об`єктів в експлуатацію.

За змістом п. 16.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею Сторін. Обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) визначені Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні».

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили повинна не пізніше, ніж протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (п. 16.2 договору).

Відповідно до пункту 16.3. договору доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються уповноваженими органами.

Договір вважається укладеним з моменту укладання схвалення ЄІБ запиту на виділення коштів для реалізації відповідного проекту. У разі ненадання ЄІБ схвалення запиту на виділення коштів для реалізації відповідного проекту договірні відносини вважаються такими, що не розпочинались. Жодна зі сторін не несе відповідальності за схвалення ЄІБ. Договір діє до 31.12.2023, а у частині виконання зобов`язань сторін - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п.18.1 договору (в редакції додаткової угоди №13 від 31.03.2023)).

Додатками є (невід`ємна частина цього договору): №1 Договірна ціна, №2 Календарний графік виконання робіт, №3 План фінансування виконаних робіт, №4 Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, №5 Пакт про згоду щодо професійної чесності, №6 Пакт щодо дотримання екологічних та соціальних стандартів (п.19.4 договору).

Договір та додатки до нього підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками печаток підприємств без зауважень чи застережень.

19.06.2020 сторонами підписано додаткову угоду №2, згідно з якою, у зв`язку з отриманням резолюції ЄІБ «без заперечень» та набранням договором чинності сторони дійшли згоди викласти додаток №2 до договору «Календарний графік виконання робіт» та додаток №3 до договору «План фінансування виконаних робіт» в новій редакції.

Додатковою угодою №3 від 30.06.2020 до договору, з метою виправлення технічної помилки, допущеної при укладанні договору, сторони дійшли згоди замінити в договорі слова «Угоди про передачу коштів позики №13010-05/146 від 23 липня 2018 року» словами «Угоди про передачу коштів позики №13010-05/168 від 31 жовтня 2019 року».

Додатковими угодами №№6, 8, 9, 10, 11 до договору викладались додатки №1 Договірна ціна, №2 Календарний графік виконання робіт, №3 План фінансування виконаних робіт, №4 Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва в новій редакції.

Листом № 1385 від 21.04.2021 позивач направив відповідачу оригінал банківської гарантії забезпечення виконання договору від 19.04.2021 №203211-Г-1159 з терміном дії до 30.03.2022.

Також листом №1706 від 14.01.2022 позивач підтвердив, що підрядник та банк, в якому він обслуговується, не перебувають під санкціями та дотримуються рішень РНБО України про санкції та про відсутність судових чи інших процесів щодо оскарження повноважень підписанта угоди зі сторони позивача, які можуть поставити під сумнів легітимність цієї угоди

На виконання умов договору сторонами підписані без зауважень та застережень акти приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022 року (форма №КБ-2в) №2 від 18.02.2022 на суму 840780,74грн та №3 від 18.02.2022 на суму 4079353,07грн, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2022 року (форма КБ-3).

Позивач виписав рахунки на оплату №10 від 18.02.2022 на суму 4920133,81грн.

Відповідач оплату виконаних робіт у повному обсязі не здійснив.

Сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2020 по 21.02.2022, згідно з яким за даними Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне обєднання «Герц» на 21.02.2022 заборгованість Комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва» становить 4920133,81грн.

Відповідач долучив до матеріалів справи роздруківки з електронної пошти на підтвердження листування з позивачем 15.06.2022, 22.06.2022, 05.10.2022.

До матеріалів справи позивач долучив заяву свідка від 06.05.2025 - громадянина України ОСОБА_1 , у якій останній надав свідчення про те, що він з 22.09.2015 по теперішній час обіймає посаду керівника юридичного відділу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне об`єднання «Герц». Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельне об`єднання «Герц» було надано Комунальному підприємству «Міське управління капітального будівництва» всі документи, необхідні для здійснення оплати виконаних будівельних робіт. У період з 18.02.2022 до 25.04.2025 співробітники Комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва», в тому числі ОСОБА_2 , не повідомляли його ні в усній, ні в письмові форму про те, що документи, необхідні для оплати виконаних робіт, були втрачені замовником будівництва та не подані до Міністерства розвитку громад та територій України та Міністерства фінансів України для здійснення оплати. У заяві свідка ОСОБА_1 підтвердив про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Справжність підпису на заяві свідка від 06.05.2025 засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С., зареєстровано в реєстрі за №2435.

Також долучено заяву свідка від 08.05.2025 - ОСОБА_3 , яка у період з 14.12.2020 по 20.10.2022 обіймала посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне об`єднання «Герц», за її свідченнями Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельне об`єднання «Герц» було надано Комунальному підприємству «Міське управління капітального будівництва» всі документи, необхідні для здійснення оплати виконаних будівельних робіт. У період з 18.02.2022 до 20.10.2022 співробітники Комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва», в тому числі ОСОБА_2 , не повідомляли її ні в усній, ні в письмові форму про те, що документи, необхідні для оплати виконаних робіт, були втрачені замовником будівництва та не подані до Міністерства розвитку громад та територій України та Міністерства фінансів України для здійснення оплати. У заяві свідка ОСОБА_3 підтвердила про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Справжність підпису на заяві свідка від 08.05.2025 засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаревичем В.Г., зареєстровано в реєстрі за №487.

Позивач, посилаючись на порушення відповідачем умов договору про закупівлю робіт (договір підряду) №37/2020 від 16.03.2020 в частині повної та своєчасної оплати виконаних будівельних робіт, звернувся до суду з відповідним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

Сутність позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошового зобов`язання з оплати виконаних будівельних робіт за договором будівельного підряду, а також у застосуванні наслідків невиконання зобов`язання у вигляді нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Дослідивши договір про закупівлю робіт (договір підряду) №37/2020 від 16.03.2020, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором будівельного підряду, правове регулювання якого визначено §1, 3 Глави 61 Цивільного кодексу України та Главою 33 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ч.1 ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

За приписами ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Судом встановлено, що сторонами підписані без зауважень та застережень акти приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022 року (форма №КБ-2в) №2 від 18.02.2022 на суму 840780,74грн та №3 від 18.02.2022 на суму 4079353,07грн, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2022 року (форма КБ-3).

Заперечення щодо обсягу, якості та вартості робіт від відповідач не надходили.

Однак, відповідач заперечує щодо настання строку оплати виконаних робіт.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пп.12.1.2 п. 12.1 договору сторони погодили, що строки оплати рахунку (кількість днів з моменту отримання замовником якісно оформлених документів згідно з переліком) - 45 календарних днів.

До матеріалів справи позивач долучив рахунок на оплату №10 від 18.02.2022 на суму 4920133,81грн.

Позивач стверджує, що рахунок на оплату надано разом з актами приймання виконаних робіт, відповідач заперечує факт отримання такого рахунку.

У п. 12.1 договору сторони погодили, що акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3), акти приймання-передачі обладнання підписуються замовником за наявності у нього всіх необхідних виконавчих документів.

Акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати не містять застережень про неотримання відповідачем належно оформлених документів згідно з переліком.

Одночасно, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження обставин звернення відповідача до позивача з вимогою надати всі необхідні документи.

До матеріалів справи долучено роздруківки з електронної пошти, що підтверджує листування між сторонами, зокрема, 05.10.2022 відповідач направив на адресу позивача лист з темою «Сертифікат ТПП форс-мажор», однак такий лист не містить вимоги про надання документів, у тому числі рахунку на оплату.

Факт не звернення відповідача до позивача про необхідність надання всіх документів підтверджуються заявами свідків від 06.05.2025 та 08.05.2025.

Заперечення відповідача про те, що заяви свідків є неналежними доказами з огляду на неупередженість та особисту зацікавленість свідків не знайшли свого підтвердження, оскільки процесуальний закон не встановлює обмежень щодо неможливості особи, яка перебуває у правовідносинах, зокрема, трудових, зі стороною у справі.

Крім того, показання свідків не суперечить іншим встановленим судом обставинам.

Також сумнівним є твердження відповідача про неотримання рахунку на оплату, враховуючи ті обставини, що первинні документи з фінансово-господарської діяльності фактично втрачені відповідачем у зв`язку з тимчасовою окупацією м. Маріуполя Донецької області.

Суд також відхиляє заперечення відповідача, що рахунок не відповідає умовам договору, оскільки аналогічні рахунки раніше були прийняті відповідачем, передані до Міністерством розвитку громад та територій України та в подальшому оплачені Міністерством фінансів України, що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку позивача. Одночасно, відповідач не звертався з вимогою до позивача надати належним чином оформлений або виправлений рахунок.

Крім того, відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» за своєю правовою природою рахунок на оплату робіт не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти в якості оплати за виконані роботи, тобто носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити виконані роботи (аналогічна за змістом правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №915/400/18 та, від 29.04.2020 у справі №915/641/19).

Щодо ненадання інших документів для проведення оплати, то суд звертає увагу, що відповідно до угоди №13010-05/168 від 31.10.2019 саме відповідач є суб`єктом, відповідальним за підготовку та подання до Мінрегіону платіжних документів. Лист Мінрегіону №7/10/4062-22 від 11.05.2022 адресований відповідачу, однак, відповідач не зібрав пакет документів

Як зазначено судом вище, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з повідомленням про втрату документів та з проханням надати необхідні документи повторно.

Окремо суд зауважує, що станом на дату підписання актів приймання виконаних робіт (18.02.2022), термін дії банківської гарантії не закінчився; умови договору та угоди про передачу коштів позики від 31.10.2019 №13010-05/168 не містять обов`язку підрядника надавати підтвердження, що виконавець/підрядник та банк, в якому він обслуговується, не перебувають під санкціями та дотримуються рішень РНБО України про санкції та підтвердження, підписантів про відсутності судових справ та/або інших процесів щодо оскарження повноважень підписантів зазначених угод, які можуть поставити під сумнів легітимність цих угод, саме на дату підписання актів приймання виконаних робіт.

Щодо підписаного акту звірки взаємних розрахунків, то суд зазначає, що акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб (аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.12.2020 у справі №916/916/20).

Суд ставиться критично до посилань відповідача, що акт звірки взаємних розрахунків не може вважатись належним доказом, оскільки такий акт і не містить з боку відповідача заперечень та зауважень щодо даних позивача.

Крім того, інформація, яка відображена в акті звірки взаємних розрахунків, підтверджена первинними документами, акт підписано уповноваженими представниками сторін, тому судом приймається такий доказ як належний.

Щодо посилання відповідач на настання форс-мажорних обставин, то згідно ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

У постанові від 15.06.2023 у справі №910/8580/22 Верховний Суд виклав наступні висновки: лист ТПП України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин; форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання; наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Таким чином, лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є достатнім і допустимим доказом настання для відповідача форс-мажорних обставин у спірних правовідносинах.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Отже, законом передбачено звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань через форс-мажорні обставини, але не передбачено звільнення від виконання основного зобов`язання за договором.

На підставі викладеного, враховуючи факт прийняття виконаних робіт відповідачем на загальну суму 4920133,81грн, що підтверджено підписаними без зауважень актами приймання виконаних робіт, у відповідача виник обов`язок здійснити оплату згідно з пп.4.2.2 п.4.2 договору в установлені у пп.12.1.2 п. 12.1 договору строки, а саме, до 04.04.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи не містять доказів оплати виконаних будівельних робіт у сумі 4920133,81грн.

Також суд звертає увагу, що згідно з приписами Цивільного та Господарського кодексів України відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення боржника від обов`язку виконати грошове зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Отже, припинення фінансування проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України не може бути підставою для звільнення відповідача від обов`язку оплатити виконані роботи.

З огляду не викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 4920133,81грн є правомірними, обґрунтованими та доведеними.

Також позивач нарахував 3% річних у розмірі 417335,19грн та інфляційні втрати у розмірі 1895077,66грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку на загальну суму боргу нараховано 3% річних за період прострочення з 05.04.2022 по 31.01.2025 та інфляційні втрати за період прострочення фактично з квітня 2022 року по грудень 2024 року.

Контррозрахунок відсутній.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат за допомогою Калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційно-пошукової системи «Ліга:Закон», суд встановив, що він є методологічно та арифметично правильним.

Суд також звертає увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

При цьому, сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені ст.617 Цивільного кодексу України та ст.218 Господарського кодексу України, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов`язання, передбаченого ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, щодо сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного суду від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22).

Отже, з урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат у заявлених розмірах є правомірними.

Згідно з положеннями ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог та задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 46, 86-75, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне об`єднання «Герц», м. Вишневе Київської області до Комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва», м. Маріуполь Донецької області про стягнення 7232546,66грн, з яких 4920133,81грн - основний борг, 417335,19грн - 3% річних, 1895077,66грн - інфляційні втрати, задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва», м. Маріуполь Донецької області (87535, Донецька обл., місто Маріуполь, вул.Купріна, будинок 23-А; ідентифікаційний код 04011733) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне об`єднання «Герц», м. Вишневе Київської області (08132, Київська обл., Бучанський р-н, місто Вишневе, вул.Машинобудівників, буд. 5, ідентифікаційний код 35270468) основний борг у розмірі 4920133,81грн, 3% річних у розмірі 417335,19грн, інфляційні втрати у розмірі 1895077,66грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 86790,56грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Чернова

У судовому засіданні 11.08.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено та підписано 12.08.2025.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.