Постанова

від 23.11.2007 по справі 22-а-1803/2007

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                   61064,

м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

Справа №22-а- 1803\07                                     Головуючий

1 інстанції:Яризько В.О.

Категорія : стягнення                                          

Доповідач:  Подобайло З.Г.

Постанова

Іменем України

23 листопада 2007 року

м. Харків

 Колегія суддів Харківського апеляційного

адміністративного суду у складі:

Головуючого судді       -

Мельнікової Л.В.

                               Суддів       - Подобайло З.Г.

- Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання -

Шеванової В.Ю.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ У Жовтневому

районі м. Харкова на постанову господарського суду Харківської  області від 18.06.2007 року  по справі № АС-42/174-07

за

позовом ДПІ У Жовтневому

районі м. Харкова

до                  ТОВ «Дельта-Нафта»

про                стягнення 1692,82

грн.

встановила :

Позивач, ДПІ у

Жовтневому районі м. Харкова, просить стягнути з відповідача, ТОВ «Дельта

-Нафта» заборгованість зі сплати штрафних санкцій по комунальному податку в

сумі 1692,82 грн.

Постановою

господарського суду Харківської  області

від 18.06.2007 року  по справі №

АС-42/174-07 за позовом ДПІ У Жовтневому районі м. Харкова до ТОВ

«Дельта-Нафта» про стягнення 1692,82 грн., в задоволенні позовних вимог

відмовлено.

   ДПІ У Жовтневому районі м. Харкова не

погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в

якій просить суд апеляційної інстанції переглянути постанову Господарського

суду від 18 червня 2007 р. по справі №АС-42/174-07 , скасувати її повністю та

прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов ДПІ, посилаючись на те, що

в порушення ст. 159 КАС України Господарський суд не повно з'ясував обставини

"про вручення посадовим особам ТОВ «Дельта-Нафта»  повідомлення-рішення №000347/1800/0 від

28.12.2006р., яке отримано   директором

ТОВ «Дельта-Нафта» Тимошиним.

Скаржник вказує,

що судом не досліджений порядок вручення повідомлення-рішення № 0000631800/0

від 22.02.2005р., згідно якого до відповідача застосовані штрафні (фінансові)

санкції в сумі 510 грн. (повідомлення-рішення було повернуто ДПІ з позначкою

почти «адресата нет» та згідно Порядку направлення органами Державної

податкової служби України був складений акт №22/15-381 від 05.04.2005 р. про

невручення повідомлення-рішення ГОВ «Дельта-Нафта» та не вручене податкове

повідомлення-рішення 05.04.2005 р. розміщено на дошці податкового оголошення).

Також, висновки

суду, що підприємство відповідача з 2 кварталу 2004 р. не здійснювало

господарську діяльність та у зв'язку з вилученням документів було позбавлено

можливості подавати звітність до ДПІ, не засновуються на нормах Закону и не

можуть прийматися судом при винесенні судового рішення.

Представник  апелянта у судовому засіданні підтримав

апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача у судове

засідання не явився, але був належним чином повідомлений про дату та час

слухання справи.

Відповідно

до вимог ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства

України,

- неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про

дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Заслухавши

суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, розглянувши надані

письмові докази в їх сукупності, 

вислухавши пояснення особи, що з»явилася в судове засідання,  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга

підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками

позивача складений акт про порушення податкового законодавства № 111/15-379 ДСК

від 21.02.2005р., в якому встановлено, що відповідач не подавав розрахунки

комунального податку за 2, 3, 4 квартали 2004р., чим порушено вимоги п.п. 4.1.4

п.4.1 ст.4 Закону України №2181-111 від 21.12.2000 року "Про порядок

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами".

Суд

першої інстанції зазначив, що акт складено в присутності Тимошина Ю.В.

(директора відповідача), однак його підпис на акту відсутній.

При цьому

працівниками позивача складений акт № 112/15-379 ДСК від 21.02.2005р. про

нез'явлення керівника ОСОБА_1 до ДПІ для ознайомлення та підписання акту

перевірки № 111/15-379 ДСК від 21.02.2005р.

Вказаний

акт перевірки був направлений на адресу відповідача поштою (а.с.12), однак

поштове відправлення повернуто позивачу у зв'язку з відсутністю адресата вдома,

за закінченням строку зберігання.

На

підставі висновків акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000631800/0 від

22.02.2005р., згідно якого до відповідача застосовані штрафні (фінансові)

санкції в сумі 510,00 грн. на підставі п.п. 17.1.1 п.17.1 ст.   17 

Закону України   №2181-111  від 

21.12.2000  року  "Про 

порядок погашення 5 зобов'язань  

платників   податків   перед  

бюджетами   та   державними  

цільовими фондами".

Відповідачем

надана до суду першої інстанції надана копія акту № 22/15-381 від 05.04.2005р.,

з якого вбачається, що податкове повідомлення - рішення № 0000631800/0 від

22.02.2005р. не вручено ТОВ „Дельта-Нафта" у зв'язку з незнаходженням

фактичного місця розташування платника податків, у зв'язку з чим податкове

повідомлення-рішення розміщено на дошці податкових оголошень 05.04.05р. Також

позивачем був направлений лист на адресу відповідача від 13.11.2006р., в якому

директор відповідача запрошувався до ДПІ для складання акту перевірки з питання

ненадання податкової звітності.

Працівниками

позивача складений акт про порушення податкового законодавства № 489/15-356 від

28.11.2006р., в якому встановлено, що відповідач не подавав розрахунки

комунального податку за 1, 2, 3, 4 квартали 2005р., 1, 2, З квартали 2006р., чим порушено вимоги п.п. 4.1.4

п.4.1 ст.4 Закону України №2181-111 від 21.12.2000 року "Про

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами".

Працівниками

позивача складений акт № 280/15-356 від 28.11.2006р. про нез'явлення керівника

Тимошина Ю.В. до ДПІ для ознайомлення та підписання акту перевірки № 489/15-356

від 28.11.2006р. Вказаний акт перевірки направлений на адресу відповідача

поштою та вручений відповідачу ( а.с.19).

На

підставі висновків акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення -

рішення № 0003471800/0 від 28.12.2006р., згідно якого до відповідача

застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1190,00 грн. на підставі п.п.

17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону України №2181-111 від 21.12.2000 року "Про

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами".

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем

не надано доказів вручення спірних податкових повідомлень-рішень відповідачу,

не надано доказів направлення повідомлення-рішення на адресу відповідача

поштою, а також доказів щодо невручення поштового відправлення.

Суд першої інстанції обґрунтував свій висновок посилаючись на  п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України від

21.12.200р. № 2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно до

якого , податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим

органом відповідно до п.4.2 та 4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у

день отримання платником податків податкового повідомлення.

Крім того, суд першої інстанції посилався на те, що згідно протоколу

обшуку від 13.05.2004р., який складений працівниками Жовтневого РВ ХМУ УМВСУ в

Х/о, з приміщення офісу ТОВ „Дельта-Нафта", який розташований за адресою :

м. Харків, вул. Космічна, 21, кімн.909, вилучені бухгалтерські документи цього

підприємства, бухгалтерські документи інших суб'єктів підприємницької

діяльності, системні блоки комп'ютерів.

Згідно

протоколу обшуку в квартирі Тимошина Ю.В. за адресою :АДРЕСА_1, в ході обшуку

бухгалтерської документації ТОВ „Дельта-Нафта", документації інших

підприємств, штампів та печаток не знайдено.

На підставі зазначених норм законодавства , встановлених обставин, враховуючи

те, що підприємство відповідача з 2 кварталу 2004року не здійснювало

господарську діяльність, а також у зв'язку з вилученням документів було

позбавлено можливості подавати звітність до ДПІ, а також те, що позивачем не

надано доказів вручення податкових повідомлень-рішень відповідачу або письмових

пояснень по даному питанню, хоча такі докази витребувалися ухвалою суду від

12.04.2007р., суд першої інстанції дійшов до

висновку, що позовні  вимоги   необґрунтовані  та такі, 

що  не підлягають задоволенню.

  Проте колегія суддів, з такими

висновками суду першої інстанції погодитися не може.

Відповідно пп. 6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України №2181-111 від 21.12.2000 року

"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та

державними цільовими фондами" у разі коли  податковий 

орган  або  пошта 

не  може  вручити 

платнику  податків  податкове 

повідомлення у  зв'язку з

незнаходженням  посадових  осіб, 

їх  відмовою  прийняти податкове   повідомлення   або 

податкову  вимогу,  незнаходженням фактичного   місця  

розташування   (місцезнаходження)    платника податків,  податковий 

орган  розміщує  податкове повідомлення або податкові вимоги

на дошці податкових  оголошень,  встановленій 

на вільному  для  огляду 

місці  біля входу до приміщення

податкового органу.  При  цьому 

день  розміщення  такої  

податкової   вимоги вважається

днем її вручення.

     Колегією суддів встанолено, що податкове

повідомлення - рішення № 0000631800/0 від

22.02.2005р., яке прийнято на підставі акту про порушення податкового

законодавства № 111/15-379 ДСК від 21.02.2005р., було направлено позивачем на

адресу директора ТОВ „Дельта-Нафта” 25.02.2005 року , про що свідчить

супровідний лист від 25.02.2005 року № 1780/10/15-370. Дане податкове

повідомлення-рішення не було отримано відповідачем , про що свідчить копія конверту

з поштовою відміткою „ за закінченням строку зберігання ”. Відповідно до копії

акту про не вручення ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова податкового повідомлення

від 05.04.2005 року не вручене податкове повідомлення

- рішення № 0000631800/0 від 22.02.2005р. розміщено на дошці податкового

оголошення.

Такі 

дії податкового органу відповідають пп. 6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону

України №2181-111 від 21.12.2000 року "Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Стосовно

податкового повідомлення - рішення № 0003471800/0 від 28.12.2006р., яке було

прийнято на підставі акту № 280/15-356 від 28.11.2006р.,  колегією суддів встановлено, що воно було

направлено на адресу директора ТОВ „Дельта-Нафта” та отримано ним, про що

відчить підпис уповноваженого Тимошина в поштовому повідомленні.

З метою погашення

податкового боргу позивачем були виставлені перша та друга податкові вимоги від

18.05.05 р. та 29.06.05 р., які були отримані відповідачем, про що свідчать

підписи в поштових повідомленнях (а.с. 21-24).

Відповідно

п.п.4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону України " Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"

податкові  декларації  подаються за базовий податковий (звітний)

період, що дорівнює:   а) календарному

місяцю (у  тому  числі 

при  сплаті  місячних авансових внесків),  - протягом 20 календарних днів,  наступних за останнім календарним днем

звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному  півріччю 

(у  тому числі  при сплаті квартальних або піврічних

авансових внесків),  - протягом 40 календарних

днів,  наступних за  останнім 

календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);в)

календарному року,  крім випадків,

передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту,  - протягом 60 календарних  днів за останнім календарним днем звітного

(податкового) року;г) календарному року для платників податку на доходи

фізичних осіб (прибуткового податку 

з  громадян),  -  до  1 

квітня  року, наступного за

звітним.

Відповідно до

п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №

2181-ІІІ від 21.12.00р. платник податків, що не подає податкову декларацію у

строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або його

затримку.

Відповідно до

п.1.7. ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, активи   платника  

податків  -  кошти, 

матеріальні  та нематеріальні

цінності,  що належать юридичній або

фізичній  особі за правом власності або

повного господарського відання.

      Відповідно до п. п. 3.1.1. п.3.1. ст.3

Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами”, активи  платника 

податків   можуть   бути  

примусово стягнені  в  рахунок погашення його податкового боргу

виключно за рішенням  суду.

Відповідно до

п.1.3. ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податковий борг

(недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності),

самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи

судовому  порядку, але не сплачене у

встановлений строк, а також пеня, 

нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

     Відповідно до положень Закону України “Про

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами”, узгодження податкового зобов'язання може бути здійснено у

таких формах:

1.         Самостійне узгодження податкового

зобов'язання (самостійне визначення 

платником податків у податковій 

декларації суми податкового зобов'язання);

2.         Апеляційне узгодження податкового

зобов'язання (узгодження податкового зобов'язання, визначеного контролюючим

органом за процедурами  адміністративного

або судового оскарження).

Крім того,

податкове зобов'язання платника 

податків, нараховане контролюючим 

органом  відповідно до  пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 вищевказаного

Закону,  вважається узгодженим у  день отримання  платником податків податкового повідомлення,

за винятком випадків адміністративного або судового оскарження. Згідно ст. 5

наведеного закону строк сплати узгодженого податковим повідомленням податкового

зобов'язання 10 днів.

Заявлені суми є

узгодженими, як що платник податків не оскаржив податкові повідомлення-рішення

згідно вимог ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Виходячи з

матеріалів справи податкові повідомлення -рішення не оскаржені, є діючими.

Заявлені суми у встановлений законом строк не сплачені.

Згідно ст. 5

Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами” спірні суми є узгодженим податковим

зобов'язанням, строки його сплати згідно наведеного закону (10 днів з моменту

отримання повідомлення) минули.

Суд зазначає, що

наведена ст. 5 передбачає особливу процедуру оскарження податкових повідомлень

до яких відноситься податкове повідомлення -рішення. Виходячи з цієї норми

платник податків якщо отримав податкове повідомлення має право його оскаржити в

судовому чи адміністративному порядку. В разі не оскарження , на платника

покладається обов'язок сплатити цю суму. Тобто для звільнення від обов'язку

сплати нарахувань проведених органами державної 

податкової служби,  платник

податку повинен вчинити дії по їх оскарженню в судовому (подання позову про

оскарження податкового повідомлення до суду) або адміністративному порядку

(подання скарги стосовно податкового повідомлення рішення  до органів податкової служби). І його

заперечення стосовно нарахування сум податкового зобов'язання без здійснення

процедури оскарження не можуть бути підставою для звільнення від обов'язку

сплатити визначені суми. Така незгода з нарахуванням (тобто без застосування

процедури оскарження) не впливає на обов'язок сплатити визначені суми. 

Підставою для

несплати сум визначених податковим повідомленням  є лише процедура його оскарження з подальшим

скасуванням (визнанням нечинним  і т. п.)

такого повідомлення.

Оскільки

відповідач на теперішній час, як вбачається з матеріалів справи, своїм правом

не скористався і не оскаржив податкові повідомлення -рішення, строк

передбачений законом на сплату зобов'язання минув і суми підлягають стягненню.

В зв'язку з

наведеним, а саме відсутністю оскарження податкових повідомлень -рішень   є 

наявність обов'язку сплатити суми боргу.

За таких  обставин, 

враховуючи дійсність податкових повідомлень -рішень ДПІ на момент

прийняття рішення по справі, відсутність оскарження цих рішень в встановленому

законом порядку, узгодженість податкового зобов'язання, та перебіг 10 строку

визначеного законом, позивач має право на стягнення заборгованості в сумі

1692,82 грн. за рахунок активів  і

позовні вимоги підлягають задоволенню.

Виходячи  з наведеного, колегія

суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов не вірного висновку ,

відмовляючи в задоволенні позовних вимог , не в повному обсязі встановивши

обставини справи щодо вручення підприємству податкового повідомлення - рішення № 0000631800/0 від

22.02.2005р.

Крім того,  не здійснення

підприємством господарської діяльності у зв'язку з вилученням документів  не звільняє підприємство від подання  звітності 

до податкового органу  навіть з

нульовими показниками та з приміткою «що документи вилучені та в подальшому

буде поданий уточнений розрахунок», 

оскільки такі дії    ( не подавати

звітність) не передбачені ні Законом № 2181-ІІІ, а ні жодним іншим нормативним

актом, що регулює питання звітування 

суб'єктом підприємницької діяльності перед органом, на який

покладено  контроль  за сплатою податків.  Суд першої

інстанції  помилково взяв до уваги

вказану підставу для незадоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.198 Кодексу адміністративного судочинства України за

наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд

апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п.1, п.4  ч.1 ст.202

Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування

постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є

порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до

неправильного вирішення справи.

Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд

апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю

постановою змінити постанову суду першої інстанції  або прийняти нову постанову, якими суд

апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи

зазначені положення Кодексу адміністративного судочинства України та встановлене

колегією суддів порушення судом першої інстанції норм матеріального  та процесуального права, судова колегія

вважає за необхідне скасувати постанову суду та прийняти нову постанову  про задоволення позову ДПІ про стягнення заборгованості  з підприємства в сумі 1692,82 грн. за рахунок

активів відповідно до п. п. 3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону України “Про порядок

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами ”.

З у

рахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про

задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ч. 3 ст. 198, ч. 4

ст.202, ч.2 ст.205, ст. 207, 254  Кодексу

адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

постановила :

Апеляційну скаргу ДПІ У Жовтневому

районі м. Харкова на постанову господарського суду Харківської  області від 18.06.2007 року  по справі № АС-42/174-07 задовольнити.

Постанову господарського суду

Харківської  області від 18.06.2007

року  по справі № АС-42/174-07 скасувати.

Прийняти нову постанову . Позовні

вимоги задовольнити.

Стягнути з ТОВ «Дельта-Нафта» (61137, м.Харків,

вул.Тімірязєва,40,кв.40, код 31440386) на користь бюджету  1692,82 грн. за рахунок активів. 

Постанова набирає законної сили з

моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом

місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого

адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено та

підписано 28 вересня 2007 року

Головуючий                                                          Мельнікова

Л.В.

 Судді                                                                  

Подобайло З.Г. 

Сіренко О.І.

                                   ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського

апеляційного

                            адміністративного

суду                                            

Подобайло З.Г.