Рішення від 11.08.2025 по справі 580/5932/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2025 року справа № 580/5932/25 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Кульчицького С.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом Черкаської дослідної станції біоресурсів Національної академії аграрних наук України до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась Черкаська дослідна станція біоресурсів Національної академії аграрних наук України (далі - позивач) з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним і скасувати висновок №UА-2025-04-25-009954-а від 14.05.2025 Управління північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем був здійснений моніторинг процедури закупівель та оприлюднений в електронній системі закупівель висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 14.05.2025 №UA-2025-04-25-009954-a. У вищевказаному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2025-04-25-009954-a від 14.05.2025 вказано, що аналізом питання дотримання вимог законодавства під час укладення договору про закупівлю встановлено порушення пунктів 5, 10, 17 та підпункту 6 пункту 13 Особливостей. За результатами аналізу питань: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; оприлюднення інформації про закупівлю в електронній системі закупівель; надання інформації, документів у випадках, передбачених законом порушень не встановлено. Позивач зазначив, що предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики (в цілому), проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб`єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не відрізняються від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 особливостей), та сума договору про закупівлю не перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні № UA-2025-03-04 013441-a про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність учасників процедури закупівлі. Замовником було укладено договір № 35/04-25 від 23.04.2025. Проте, при укладенні було допущено технічну описку. А тому відразу 23 квітня 2025 року додатковою угодою № 1 до договору 35/04-25 від 23.04.2025 року керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про публічні закупівлі», з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, а також відповідно до пункту 11.1. Договору з метою усунення невідповідностей (технічної помилки) в Додатку 1 до Договору «технічна специфікація щодо предмету закупівлі» та приведення до відповідності із вимогами технічної специфікації щодо предмету закупівлі, яка передбачена тендерною документацією, сторони дійшли згоди внести зміни в Додаток 1 до Договору «технічна специфікація щодо предмету закупівлі» та викласти її в новій редакції. Відповідно, предмет закупівлі, технічні, кількісні та якісні характеристики договору №35/04-25 від 23.04.2025 із урахуванням зміни №1 від 23 квітня 2025 відповідають (не відрізняються) від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації та проекту договору за оголошенням № UA-2025-04-03 013340-a.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 16.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. У висновку, що оскаржується, встановлено порушення законодавства у сфері закупівель, а саме за результатами аналізу питання дотримання вимог законодавства під час укладення договору про закупівлю встановлено, що Замовник не врахував Особливості та без наявності підстав, визначених підпунктом 6 пункту 13 Особливостей, уклав договір від 23.04.2025 № 35/04-25 на придбання послуг, вартість яких перевищує 100 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель, і як наслідок, Замовником порушено пункти 5, 10, 17 та підпункт 6 пункту 13 Особливостей в частині відсутності підстав для укладення договору про закупівлю без використання електронної системи. Оскаржуваний висновок не порушив права позивача, оскільки жодні санкції до нього відповідач не застосував, рішення про відхилення пропозицій замовник не приймав, відміни торгів також не здійснив. Договір від 02.09.2024 № 108 про здійснення закупівлі за державні кошти укладено терміном до 31.12.2025. Тобто, на дату початку моніторингу 05 травня 2025 року та на дату публікування Висновку про результати моніторингу закупівлі UA-2025-04-25-009954-a Договір був діючим. Звіт про виконання договору в електронній системі закупівель Замовником не оприлюднено.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI Перехідні положення Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

23 квітня 2025 року між Черкаською дослідною станцією біоресурсів Національної академії аграрних наук України та ФОП ОСОБА_1 був укладений договір № 35/04-25 від 23.04.2025 про надання послуг.

23 квітня 2025 року додатковою угодою № 1 до договору 35/04-25 від 23.04.2025 року з метою усунення невідповідностей (технічної помилки) внесено зміни в Додаток 1 до Договору «технічна специфікація щодо предмету закупівлі».

Управління відповідно до статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922 (далі Закон № 922) розпочало 05.05.2025 моніторинг закупівлі Черкаської дослідної станції біоресурсів національної академії аграрних наук України за предметом ДК 021:2015:45230000-8: Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь, інформацію про яку опубліковано в інформаційно телекомунікаційній системі закупівель «Prozorro» за номером ID: UA-2025-04-25-009954-a.

Моніторинг проведено відповідно до частини другої статті 8 Закону № 922, пункту 23 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі Особливості), підпункту 16 пункту 10 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20 жовтня 2016 року № 18 в порядку та у строки, визначені Законом № 922.

За результатами моніторингу складено Висновок відповідно до вимог частин шостої та сьомої статті 8 Закону № 922. У Висновку зазначено, що аналізом питання дотримання вимог законодавства під час укладення договору про закупівлю встановлено, що Замовник не врахував Особливості та без наявності підстав, визначених підпунктом 6 пункту 13 Особливостей, уклав договір від 23.04.2025 № 35/04-25 на придбання послуг, вартість яких перевищує 100 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель, і як наслідок, Замовником порушено пункти 5, 10, 17 та підпункт 6 пункту 13 Особливостей в частині відсутності підстав для укладення договору про закупівлю без використання електронної системи.

Позивач вважає вказаний висновок протиправним, а тому звернувся в суд з цим позовом.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням, суд врахував таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано приписами Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні (далі - Закон № 2939-XII).

Частиною 1 статті 2 вказаного Закону № 2939-XII передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

У відповідності до приписів частини 1 статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України Про публічні закупівлі, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Частиною 2 статті 2 Закону № 2939-XII передбачено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення № 43), Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

У пункті 3 Положення № 43 зазначено, що основними завданнями Держаудитслужби є: 1) реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; 2-1) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державного фінансового контролю; 3) здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів; 4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг.

Системний аналіз приписів наведених правових норм, зокрема частини 1 статті 2 Закону № 2939-XII та пункту 3 Положення № 43, дає підстави для висновку про те, що діяльність Держаудитслужби передусім має бути спрямована на здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, забезпечення ефективного використання та збереження державних фінансових ресурсів та досягнення економії бюджетних коштів, тобто на мінімізацію витрат держаних фінансових ресурсів при забезпеченні належного функціонування державних інститутів.

Приписами частини 1 статті 10 Закону № 2939-XII встановлено, що органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, 7) пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Пунктом 4 Положення № 43 передбачено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: 3) реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель; 9) вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону Про публічні закупівлі № 922-VIII (далі Закон № 922-VIII) передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно частини 2 статті 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:

інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;

інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;

інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

У відповідності до частини 6 статті 8 цього Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Частинами 3 - 7 статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються, зокрема, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі, а також зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Окрім того, пунктом 3-7 розділу Х Закону № 922-VIII визначено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

На виконання наведеної вище норми Кабінет Міністрів України 12 жовтня 2022 року прийняв постанову № 1178, якою затвердив Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (надалі - Особливості здійснення публічних закупівель; підлягають застосуванню в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Судом встановлено, що аналізом питання дотримання вимог законодавства під час укладення договору про закупівлю встановлено порушення пунктів 5, 10, 17 та підпункту 6 пункту 13 Особливостей. За результатами аналізу питань: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; оприлюднення інформації про закупівлю в електронній системі закупівель; надання інформації, документів у випадках, передбачених законом порушень не встановлено.

Згідно із підпунктом 6 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли: відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб`єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений у тендерній документації. Згідно з пунктами 5,10 Особливостей для закупівлі робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, застосовуються лише відкриті торги з особливостями, крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей.

В той же час, судом встановлено, що технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що придбаний за договором від 23.04.2025 № 35/04-25 (UA-2025-04-25-009954-a), відрізняються від технічних та якісних характеристик, що були визначені замовником у тендерній документації до відкритих торгів з особливостями UA-2025-04-03-013340, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі.

Відповідно до додатку 1 до Тендерної документації Замовником визначено технічні вимоги до предмета закупівлі, зокрема планування та ущільнення основи по відмітках Замовника, проте, в укладеному договорі без використання електронної системи закупівель передбачено лише планування по відмітках Замовника. Також, Додатком 1 до тендерної документації визначено ущільнення основи із щебенево-піщаної суміші С-7 фр. 0-40 мм із поливанням води, проте в укладеному договорі без використання електронної системи закупівель передбачено лише ущільнення основи без зазначення щебенево-піщаної суміші С-7 фр. 0-40 мм і без поливу води.

Статтею 23 Закону № 922 визначено, що технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг). Замовником самостійно визначено в додатку 1 «Технічна специфікація щодо предмета закупівлі» до Тендерної документації опис усіх необхідних характеристик послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики, а тому, не врахування їх в повній мірі при укладенні Договору без використання електронної системи закупівель, не можуть вважатися як несуттєвими відмінностями, так як вони стосуються технічних та якісних характеристик предмета закупівлі.

Щодо твердження позивача про те, що технічна помилка додатку до договору була усунута додатковою угодою, суд зазначає наступне.

Коригування Додатковою угодою Додатку 1 «Технічна специфікація щодо предмета закупівлі» до Договору не є усуненням порушення в частині відсутності підстав для укладення договору про закупівлю без використання електронної системи, так як підпунктом 6 пункту 13 Особливостей чітко встановлені вимоги для його застосування при проведенні закупівлі без використання електронної системи, які позивачем не були дотримані, зокрема технічні, кількісні та якісні характеристики предмета закупівлі відповідно до Договору відрізняються від вимог, що були визначені Замовником у Тендерній документації. У разі дотримання Позивачем вимог, визначених підпунктом 6 пункту 13 Особливостей, договір не було б укладено взагалі, так як відсутні підстави для його укладення, саме шляхом укладення договору без використання електронної системи закупівель.

Щодо правомірності обраного відповідачем виду усунення порушення вимог закону, то суд зазначає наступне.

Пунктом 5 ч. 7 ст. 8 Закону №922-VІІІ передбачено, що у висновку обов`язково зазначаються зобов`язання щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Як вбачається з оспорюваного висновку відповідач зобов`язав позивача вжити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням вимог Господарського та Цивільного кодексів України, та відповідно до частини восьмої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Не погоджуючись з вказаним способом усунення допущених порушень позивач зазначив, що такі вимоги є не тільки нереальними, але й суперечать здоровому глузду, з огляду на те, що договір виконано.

Натомість відповідач зазначив, що позивач має право усунути виявлене порушення в інший спосіб, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Надаючи оцінку доводам сторін суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Аналогічні висновки висловив Верховний Суд у постановах від 26 жовтня 2022 року (справа № 420/693/21), від 10 листопада 2022 року (справа № 200/10092/20), від 24 січня 2023 року (справа № 280/8475/20), від 31 січня 2023 року (справа № 260/2993/21), від 28.09.2023 (справа №140/13717/21).

Згідно з частиною 8 статті 8 Закону № 922 протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Частиною 8 статті 8 Закону № 922 визначено порядок дій замовника державної закупівлі в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі.

Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усуненні порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Враховуючи викладене, Законом № 922 на відповідача покладений обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто Замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 02.04.2020 (справа № 820/3534/16): "Більше того, якщо існує декілька способів усунення виявлених у ході ревізії порушень, правом вибору певного конкретного способу відповідно до приписів статті 65 Господарського кодексу України наділений саме керівник підприємства.

Разом з тим, вказана обставина не позбавляє підконтрольного об`єкта права звернутися до контролюючого органу з метою отримання певних роз`яснень".

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 820/3534/16 та у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 820/3534/16 та від 03.06.2020 у справі № 826/18894/16.

Таким чином, суд погоджується з позицією відповідача, про те, що позивач має право усунути виявлене порушення в інший спосіб, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

За цих обставин суд дійшов висновку, що спірний висновок є таким, що відповідає критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, є правомірним та підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Решта тверджень та посилань сторін судом не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову.

При цьому суд зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 12, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ