Ухвала від 11.08.2025 по справі 320/39299/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/39299/23

УХВАЛА

11 серпня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Беспалова О. О., суддів: Грибан І. О., Ключковича В. Ю., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМІНАЛ 2016" до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служба України про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 р. позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, апелянт звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2025 року залишено без задоволення клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження заявлене разом із апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2025 року апеляційну скаргу було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали з огляду на те, що апелянтом в порушення вимог ст. 295 КАС України, було пропущено строк на апеляційне оскарження та не додано документ про сплату содового збору.

Вказана ухвала суду отримана апелянтом в Електронний кабінет Головного управління ДПС у м. Києві 01.07.25 14:02.

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, продовження строку на усунення недоліків або відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року.

В той же час, продовження процесуального строку регламентується частиною 2 статті 121 КАС України, відповідно до якої встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Натомість, максимальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги встановлений ч. 2 ст. 169 КАС України, тобто законом, з огляду на що суд апеляційної інстанції в розумінні КАС України не має повноважень щодо його продовження. Відтак заява апелянта не підлягає задоволенню.

Клопотання про відстрочення сплати судового збору обґрунтоване відсутністю бюджетних асигнувань.

У відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відтак колегія суддів приходить до висновку про відсутність умов, передбачених ст. 8 вказаного Закону, для відстрочення апелянту сплати судового збору, який не надав доказів тяжкого матеріального становища.

Таким чином, заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

В обґрунтування доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що у зв`язку відсутністю видатків на оплату судового збору попередньо подану (в межах встановленого законодавством строку) апеляційну скаргу повернуто судом скаржнику. При цьому, апелянт зауважує, що Головне управління ДПС у місті Києві добросовісно ставилось та продовжує ставитись до наявних у нього процесуальних прав та обов`язків.

За наведених обставин, апелянт вважає, що строк на апеляційне оскарження був пропущений з поважних причин та просить суд його поновити.

Вирішуючи клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Як вбачається зі змісту клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження поданого апелянтом на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, останній посилається на неможливість забезпечення сплати судового збору під час звернення до суду із апеляційною скаргою вперше, що зумовило її повернення.

Проте, колегія суддів зазначає, що державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов`язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору так само як і неможливість своєчасно виконати вимоги ухвали суду та усунути недоліки апеляційної скарги в межах визначеного законом строку не є поважними причинами пропуску строку на звернення до суду із апеляційною скаргою повторно.

Крім того, відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів « 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції» зазначено, що розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.

Однією з основоположних аспектів та складовою частиною верховенства права є правова визначеність, яка передбачає дотримання принципу res judicata (вирішена справа), тобто остаточності судового рішення.

Принцип res judicata визнано на міжнародному рівні та зафіксовано, в тому числі, у пункті 1 статті 44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обов`язковість остаточності судового рішення як основи принципу верховенства права Європейський суд з прав людини розглядав неодноразово.

23 жовтня 1996 p., заява № 17748/91, п. 38, принцип рівності сторін у процесі було застосовано у розумінні «справедливого балансу» між сторонами, який вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду яке тривалий час не набирає законної сили є ніщо іншим, як порушенням принципу верховенства права, а саме принципу res judicata (вирішена справа) та принципу правової визначеності. Таким чином, відсутність цієї умови призводить до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

За таких обставин вказані скаржником причини пропуску строку не є поважними, а тому підстави для поновлення такого строку відсутні.

Також, у вказаному клопотання апелянт вказує, що у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та запровадженням воєнного стану сплата судового збору значно ускладена.

Поряд із цим, обставини на які посилається апелянт відбулись 24.02.2022 року, тоді як строк на звернення з апеляційною скаргою завершився 25.04.2025 року.

Інших поважних та об`єктивних причин пропуску строку апеляційного оскарження, яким судом ще не надавалося оцінки, у поданій заяві скаржником наведено не було, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи, що станом на 11.08.25, апелянтом на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.25, вказані недоліки апеляційної скарги не усунуто, суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 169, 295, 296, 298, 299 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишити без задоволення.

Заяву Головного управління ДПС у місті Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження залишити без задоволення.

У відкритті апеляційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені ст. ст. 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя І. О. Грибан