Постанова

від 30.11.2010 по справі 4-243/2010

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 Справа №4-243/2010 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 30 листопада  2010 року                                                                          Лубенський міськрайонний суд

                                                                                                                            Полтавської області

у складі : головуючого судді – Чабаненка В.О.,

   при секретарі – Шрейтер С.О.,

   з участю прокурора – Савицького І.В.,

   скаржника – ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни скаргу ОСОБА_1  на постанову про закриття кримінальної справи,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову старшого слідчого Лубенського МВ УМВС України в Полтавській області від 28 липня 2010 року про закриття кримінальної справи, мотивуючи тим, що 01 березня 2007 року близько 24.00 год. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проникли через розбите ними вікно до його будинку за адресою с. Засулля Лубенського району Полтавської області, де з хуліганських мотивів завдали йому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров»я. По даному факту 7 вересня 2007 року Лубенським міжрайонним прокурором  була порушена кримінальна справа за ч.2 ст. 296 КК України. В подальшому кримінальна справа декілька разів закривалася та судом три рази скасовувалися постанови про закриття кримінальної справи. Повідомлення про закриття справи отримане скаржником поштою 6.10.2010 року.

ОСОБА_1 вважає постанову про закриття справи незаконною,  слідство проведено поверхово, обставини справи встановлено лише на підставі неправдивих показань ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Їхні пояснення спростовуються поясненнями скаржника, іншими неспростованими доказами, звичайною логікою. Стверджує, що він не є родичем з ОСОБА_2, слідчий не встановила і не допитала таксиста про обставини приїзду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до помешкання ОСОБА_1 Вважає, що в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається склад злочину, передбачених ст..162,296 КК України, а тому прохає суд  постанову старшого слідчого Лубенського МВ УМВС України в Полтавській області від 28 липня 2010 року про закриття кримінальної справи за ч.1 ст. 162 та ч.2 ст. 296 КК України скасувати.

В судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримав, прохає  її задовольнити, мотивуючи тим, що постанова про закриття справи прийнята лише на підставі пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3, по справі проведені не всі слідчі дії.

Прокурор в задоволенні скарги прохав відмовити, вважав, що оскаржувана постанова є законною.

            Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 7 вересня 2007 року Лубенським міжрайонним прокурором  була порушена кримінальна справа за ч.2 ст. 296 КК України по факту проникнення через вікно 01 березня 2007 року близько 24.00 год. до будинку ОСОБА_1 за адресою с. Засулля Лубенського району Полтавської області та з хуліганських мотивів заподіяння йому легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я. (а.с. 61).

Постановою прокурора від 10.12.2007 року кримінальну справу по факту вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України закрито.  (а.с. 93).

Постановою Лубенського міськрайонного суду від 16.05.2008 року постанову прокурора від 10.12.2007 року скасовано, ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 09.06.2008 року постанову суду залишено без змін. (а.с. 110, 119-120).

Згідно постанови дізнавача Лубенського МВ від 20.02.2009 року кримінальну справу по факту вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України закрито. Постановою помічника Лубенського міжрайонного прокурора від 20.07.2008 року в порушені кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за  ст. 162 КК України відмовлено. (а.с. 121-122, 140).  

 Постановою Лубенського міськрайонного суду від 04.06.2009 року постанову дізнавача від 20.02.2009 року та постанову  помічника Лубенського міжрайонного прокурора від 20.07.2008 року скасовано. (а.с. 144).

21.10.2009 року дізнавачем Лубенського МВ винесено постанову про закриття кримінальної справи за ч.2 ст. 296, ч.1 ст. 162 КК України. (а.с. 164).

Постановою Лубенського міськрайонного суду від 09.02.2010року постанову дізнавача Лубенського МВ від 21.10.2009 року скасовано, ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 02.03.2010 року постанову суду залишено без змін.

28.07.2010 року ст. слідчим СВ Лубенського МВ ГУ МВС України в Полтавській області винесено постанову про закриття кримінальної справи за відсутністю складів злочинів, передбачених за ч.2 ст. 296, ч.1 ст. 162 КК України.

Вказану постанову від 28.07.2010 року суд вважає законною і обґрунтованою.

Вказівки Лубенського міськрайонного суду згідно постанови від 9.02.2010 року та Апеляційного суду Полтавської області згідно ухвали від 2.03.2010 року старшим слідчим СВ Лубенського МВ суд вважає виконаними.

Твердження скаржника, що слідчий проводив слідство упереджено та не виконав вказівки судів, а саме не допитано таксиста та колишнього дільничого інспектора Глухова О.Ю., про вибиту шибку, суд вважає надуманими та безпідставними, так як слідчий приймав міри для встановлення особи таксиста але вони результату не дали, колишнього дільничого ОСОБА_4 опитував слідчий прокуратури.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні дані про отримання ОСОБА_1 копії постанови про закриття кримінальної справи від 28.07.2010 року, посилання скаржника на те, що копія даної постанови отримана ним по пошті лише 6.10.2010 року, необхідність подачі скарги протягом семи днів з дня отримання копії постанови, суд вважає за необхідне  поновити ОСОБА_1 строк на подачу скарги на постанову про закриття кримінальної справи.  

Керуючись ст. ст. 236-5, 236-6 КПК України,суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу ОСОБА_1  на постанову про закриття кримінальної справи залишити без задоволення.

На постанову прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Полтавської області.

Суддя                                                                                                                            В.О. Чабаненко