Ухвала від 11.08.2025 по справі 916/290/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.08.2025Справа № 916/290/16

За позовом Національного банку України

до Публічного акціонерного товариства "Спецавтоматика",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Публічне акціонерне товариство "Імексбанк",

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване монтажне управління протипожежної автоматики"

про звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт центр"

до: 1. Національного банку України,

2. Публічного акціонерного товариства "Спецавтоматика"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване монтажне управління протипожежної автоматики"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Імексбанк"

про визнання недійсним договору іпотеки в частині

Суддя Гумега О.В.

секретар судового засідання

Мороз О.Ю.

Представники:

від позивача (стягувача, скаржника): Цвєтков В.М.

від відповідача (боржника): не з`явився

від третіх осіб: не з`явились

від суб`єкта оскарження: Кушнір Л.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 916/290/16 за позовом Національного банку України (далі - НБУ, позивач) до Публічного акціонерного товариства "Спецавтоматика" (далі - ПАТ "Спецавтоматика", відповідач), треті особи-1, 2, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Імексбанк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване монтажне управління протипожежної автоматики", про звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт центр" до НБУ та ПАТ "Спецавтоматика", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване монтажне управління протипожежної автоматики", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Імексбанк", про визнання недійсним договору іпотеки № 5677 від 28.11.2014, укладеного між ПАТ "Спецавтоматика" та НБУ в забезпечення зобов`язань за кредитним договором № 60 від 28.11.2014, в частині передачі будівель та споруд літ. "О" - котельня, літ. "П" - підстанція.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 у справі №916/290/16, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023, позов НБУ задоволено частково. У рахунок часткового погашення заборгованості ПАТ "Імексбанк" перед НБУ за договором про надання стабілізаційного кредиту від 28.11.2014 № 60 з внесеними до нього змінами та доповненнями згідно з додатковою угодою від 23.12.2014 № 1, загальний розмір якої станом на 25.01.2016 становив 309 850 670,07 грн, що складається із заборгованості за кредитом - 300 000 000,00 грн, заборгованості за відсотками - 9 838 356,16 грн, пені за прострочення сплати відсотків у розмірі - 12 313,91 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором з майновим поручителем, укладеним між НБУ та ПАТ "Спецавтоматика", що посвідчений 28.11.2014 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстрований у реєстрі за № 5677, а саме нерухоме майно: нежилі будівлі та споруди, загальною площею 6 241,1 кв. м, які знаходяться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Гастелло, 52, до складу яких входять літ. "А" - корпус адміністративний з надбудовою; літ. "А1" - корпус виробничої бази; літ. "ББ1Б2" - трьохповерхова будівля складу матеріалів; літ. "ВВ1" - електроцех; літ. "ДД1Е" - павільйон П-74А; літ. "Г" - модуль; літ. "ЖЗИ" - прибудова до гаражу; літ. "КЛ" - прохідна; літ. "МН" - навіси; № 1-4- огорожа кам`яна; І - мостіння (далі - Нерухоме майно), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 304029351101, належне ПАТ "Спецавтоматика", визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону у межах процедури виконавчого провадження за ціною, що буде визначена при примусовому виконанні рішення суду на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. В іншій частині позову НБУ відмовлено. Стягнуто з ПАТ "Спецавтоматика" на користь НБУ 206 700,00 судового збору. Стягнуто з ПАТ "Спецавтоматика" на користь ТОВ "Аеропорт центр" 32 164,99 грн витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.

Позов третьої особи із самостійними вимогами задоволено повністю. Визнано недійсним договір іпотеки № 5677 від 28.11.2014, укладений між НБУ та ПАТ "Спецавтоматика" в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 60 від 28.11.2014, в частині передачі будівель та споруд літ. "О" - котельня, літ. "П" - підстанція.

23.11.2022 Господарським судом міста Києва на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 у справі № 916/290/16 видано накази.

Постановою Верховного Суду від 07.06.2023 касаційну скаргу Національного банку України залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 у справі №916/290/16 залишено без змін.

20.06.2025 до суду від НБУ надійшла скарга на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця від 20.06.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2025 повернуто НБУ скаргу на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця від 20.06.2025 у справі № 916/290/16.

26.06.2025 до суду від НБУ (далі - скаржник) надійшла скарга на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця № б/н від 26.06.2025 (далі - скарга).

У прохальній частині скарги від 26.06.2025 скаржник також просив суд поновити НБУ строку строк для подання скарги на дії державного виконавця.

27.06.2025 до суду від Міністерства юстиції України надійшло клопотання про залишення скарги без розгляду. Клопотання обгрунтоване тим, що повторно подана 26.06.2025 скарга НБУ подана з пропуском строку, визначеного статтею 341 Господарського процесуального кодексу України, вказані НБУ причини пропуску строку не можуть вважатись поважними.

Відповідно до частини 2 статті 341 Господарського процесуального кодексу України пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.

Частиною 1 статті 342 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або за ініціативою суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2025 постановлено поновити НБУ строк на подання скарги на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця № б/н від 26.06.2025; судове засідання для розгляду скарги призначено на 11.08.2025 о 11:00 год.; продовжено строк розгляду скарги за ініціативою суду на двадцять днів.

21.07.2025 до суду від Міністерства юстиції України надійшли письмові пояснення на скаргу НБУ, згідно яких представник суб`єкта оскарження просив суд залишити без розгляду скаргу НБУ у справі № 916/290/16, а у разі, якщо суд не знайде підстав для залишення скарги без розгляду, у задоволенні скарги НБУ у справі № 916/290/16 відмовити в повному обсязі. Повідомив суд, зокрема, що платіжною інструкцією №3377 від 09.07.2025 кошти у розмірі 165 037,91 грн перераховано НБУ.

21.07.2025 до суду від Міністерства юстиції України надійшло клопотання про долучення доказів, а саме копій матеріалів виконавчого провадження № 75949154.

21.07.2025 до суду від Міністерства юстиції України надійшло клопотання про закриття провадження у справі, з огляду на те, що платіжною інструкцією №3377 від 09.07.2025 кошти у розмірі 165 037,91 грн перераховано НБУ.

22.07.2025 до суду від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження від 15.07.2025 (ВП № 75949154).

У судове засідання, призначене на 11.08.2025, з`явився представник НБУ (позивача, стягувача, скаржника) та представник суб`єкта оскарження (Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України).

Представники інших учасників справи № 916/290/16 в судове засідання, призначене на 11.08.2025, не з`явились, про дату, час і місце розгляду скарги були належним чином повідомлені.

Згідно з частиною 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

З огляду на наведене, у судовому засіданні 11.08.2025 здійснювався розгляд скарги НБУ на дії (бездіяльність) державного виконавця № б/н від 26.06.2025.

У судовому засіданні 11.08.2025 представник НБУ (позивача, стягувача, скаржника) усно підтримав скаргу в частині вимоги, зазначеної у п. 2 прохальної частини скарги.

Представник суб`єкта оскарження у судовому засіданні 11.08.2025 проти задоволення скарги НБУ заперечував з підстав, наведених у письмових поясненнях на скаргу НБУ, поданих до суду 21.07.2025, просив суд залишити скаргу без розгляду або закриття провадження або відмовити у задоволенні скарги.

Розглянувши скаргу НБУ на дії (бездіяльність) державного виконавця № б/н від 26.06.2025, заслухавши пояснення представника скаржника (позивача, стягувача) та суб`єкта оскарження, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, дослідивши наявні у справі докази, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 339 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до статті 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Національний банк України (позивач, стягувач, скаржник) звернувся до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця № б/н від 26.06.2025, з вимогами:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Тараса Євгенійовича при розподілі коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна: нежилі будівлі та споруди, загальною площею 6241,1 кв.м, що знаходяться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Гастелло, буд. 52, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 304029351101 в межах виконавчого провадження № 75949154;

- зобов`язати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Тараса Євгенійовича, або інших посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які здійснюють виконавчі дії в межах виконавчого провадження № 75949154, здійснити перерахунок розподілу коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна: нежилі будівлі та споруди, загальною площею 6241,1 кв.м., що знаходяться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Гастелло, буд. 52, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 304029351101, та перерахувати на рахунок Національного банку України недоотримані кошти в розмірі 165 037,91 грн (далі - вимога 2).

Скарга обгрунтована тим, що у виконавчому проваджені № 75949154 державним виконавцем протиправно стягнуто виконавчий збір в розмірі 1 777 337,67 грн, який не відповідає фактично стягнутій сумі на користь стягувача - 15 957 959,66 грн. На твердження скаржника, сума недоотриманих НБУ коштів від реалізації Нерухомого майна становить 165 037,91 грн, що свідчить про незаконність дій державного виконавця, та, як наслідок, порушення прав та інтересів НБУ щодо належного задоволення вимог за рахунок Нерухомого майна.

Державний виконавець вважає вимоги, викладені у скарзі НБУ, безпідставними та необгрунтованими, оскільки у виконавчому провадженні № 75949154 державним виконавцем вчинено дії у спосіб та порядку, що встановлені Законом України "Про виконавче провадження", відтак підстави для задоволення скарги НБУ відсутні. Оскільки платіжною інструкцією №3377 від 09.07.2025 кошти у розмірі 165 037,91 грн перераховано Національному банку України, відтак відсутні підстави для зобов`язання вчинити дії, які просить скаржник у своїй скарзі.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Положеннями п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 326 ГПК України закріплено принцип обов`язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина 1). Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання (частина 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право, зокрема, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом.

Підставою поданої НБУ скарги стало недоотримання НБУ коштів від реалізації Нерухомого майна у сумі 165 037,91 грн у виконавчому провадженні № 75949154, що, на думку НБУ, пов`язане зі стягненням державним виконавцем виконавчого збору у розмірі, який не відповідає фактично стягнутій на користь стягувача сумі.

Згідно з статтею 27 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (частина 1). Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів (частина 2). Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина 4).

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження" розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:

1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;

2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача;

3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів);

4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Згідно з ч. 5 ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження", за рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 цього Закону, після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір.

Верховний Суд у постанові від 19.01.2023 у справі № 918/56/20 з приводу розрахунку виконавчого збору зробив наступний правовий висновок:

"Частиною першою статті 45 № 1404-VIІ, що регламентує розподіл стягнутих з боржника грошових сум, передбачено, зокрема, що у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми, а виконавчий збір за виконавчими документами про стягнення аліментів - у четверту чергу.

Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення (частина друга статті 45 Закону № 1404-VIІ).

Таким чином, під час здійснення державним виконавцем розподілу стягнутих з боржника у виконавчому провадженні грошових сум виконавчий збір стягується у розмірі 10 % від фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Отже, сума коштів, що може бути фактично відрахована на сплату виконавчого збору, є прямо пропорційною сумі стягнутих з боржника коштів. Якщо за результатами виконавчого провадження стягнута сума є меншою ніж та, що підлягає стягненню за виконавчим документом, розмір фактично стягнутого виконавчого збору відповідно зменшується.

Стягнення виконавчого збору, який встановлюється у вигляді відсотків від суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом, законодавство обумовлює сукупністю таких юридичних фактів:

- державний виконавець стягує її у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої з боржника суми на підставі постанови про стягнення виконавчого збору;

- виконавчий збір стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (за відсутності заборгованості зі сплати аліментів);

- якщо суму боргу за виконавчим документом стягнуто частково, виконавчий збір стягується пропорційно до фактично стягнутої суми (за відсутності заборгованості зі сплати аліментів). …

Таким чином набуття права на стягнення суми виконавчого збору закон пов`язує з винесенням постанови про стягнення виконавчого збору за умови, що така постанова не була скасована, а розмір суми що має бути відрахована під час розподілу стягнутих коштів на виконавчий збір обмежує 10 %, прямо пропорційно до суми, фактично стягнутої з боржника".

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі: якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки.

У провадженні Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відділ) перебувало виконавче провадження № 75949154 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва, виданого від 23.11.2022 у справі № 916/290/16 (далі - Наказ № 916/290/16 від 23.11.2022), згідно якого:

У рахунок часткового погашення заборгованості ПАТ "Імексбанк" перед НБУ за договором про надання стабілізаційного кредиту від 28.11.2014 № 60 з внесеними до нього змінами та доповненнями згідно з додатковою угодою від 23.12.2014 № 1, загальний розмір якої станом на 25.01.2016 становив 309 850 670,07 грн, що складається із заборгованості за кредитом - 300 000 000,00 грн, заборгованості за відсотками - 9 838 356,16 грн, пені за прострочення сплати відсотків у розмірі - 12 313,91 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором з майновим поручителем, укладеним між НБУ та ПАТ "Спецавтоматика", що посвідчений 28.11.2014 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстрований у реєстрі за № 5677, а саме нерухоме майно: нежилі будівлі та споруди, загальною площею 6 241,1 кв. м, які знаходяться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Гастелло, 52, до складу яких входять літ. "А" - корпус адміністративний з надбудовою; літ. "А1" - корпус виробничої бази; літ. "ББ1Б2" - трьохповерхова будівля складу матеріалів; літ. "ВВ1" - електроцех; літ. "ДД1Е" - павільйон П-74А; літ. "Г" - модуль; літ. "ЖЗИ" - прибудова до гаражу; літ. "КЛ" - прохідна; літ. "МН" - навіси; № 1-4- огорожа кам`яна; І - мостіння, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 304029351101, належне ПАТ "Спецавтоматика", визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону у межах процедури виконавчого провадження за ціною, що буде визначена при примусовому виконанні рішення суду на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

04.09.2024 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинським Т. Є. (далі - державний виконавець) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 75949154.

04.09.2024 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 402,67 грн.

19.09.2024 державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно із висновком про вартість майна, виконаним суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Юрформат", ринкова вартість Нерухомого майна становить 26 722 734 грн без ПДВ або 32 067 291 грн з ПДВ.

Після визначення вартості Нерухоме майно передано державним виконавцем на реалізацію.

Відповідно до протоколу № 637758 проведення електронного аукціону (торгів), сформованого 21.05.2025, Нерухоме майно було реалізовано за 18 706 000 грн без ПДВ, сума сплаченого гарантійного внеску: 935 295,69 грн; розмір додаткової винагороди організатору аукціону 4,31 грн; сума, яку необхідно перерахувати на рахунок продавця: 17 770 700,00 грн.

28.05.2025 на депозитний рахунок Відділу надійшли кошти в сумі 17 770 700 грн від реалізації арештованого в рамках виконавчого провадження № 75949154 Нерухомого майна.

03.06.2025 державним виконавцем складено Акт 75949154/15(20.1) про реалізацію предмета іпотеки.

12.06.2025 державним виконавцем винесено постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, згідно якої загальна сума додаткових витрат становить 35 000,00 грн.

Судом встановлено, що кошти від реалізації Нерухомого майна перераховано таким чином:

на користь НБУ у загальній сумі 16 122 997,57 грн (платіжна інструкція № 4727 від 12.06.2025 на суму 15 957 959,66 грн, платіжна інструкція № 3377 від 09.07.2025 на суму 165 037,91 грн),

виконавчий збір на користь держави у загальній сумі 1 612 299,76 грн (платіжна інструкція № 4728 від 12.06.2025 на суму 1 595 795,97 грн, платіжна інструкція № 3378 від 09.07.2025 на суму 16 503,79 грн),

витрати виконавчого провадження у загальній сумі 35 402,67 грн (платіжна інструкція № 4725 від 12.06.2025 на суму 69,00 грн, платіжна інструкція №4726 від 12.06.2025 на суму 35 333,67 грн).

Суд звертає увагу, що перерахування коштів НБУ та стягнення виконавчого збору було здійснено двома платежами 12.06.2025 та 09.07.2025.

15.07.2025 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 75949154 на підставі п. 15 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Звертаючись 26.06.2025 з даною скаргою до суду, скаржник (НБУ) зазначив, що 12.06.2025 державним виконавцем перераховано НБУ лише 15 957 959,66 грн від продажу Нерухомого майна, тоді як за розрахунками НБУ, державним виконавцем при отриманні коштів від реалізації Нерухомого майна в розмірі 17 770 700,00 грн в межах виконавчого провадження № 75949154 необхідно було здійснити розподіл наступним чином: 35 402,67 грн - витрати виконавчого провадження; 1 612 299,76 грн - виконавчий збір; 16 122 997,57 грн - перерахувати НБУ, як фактично стягнуті кошти.

Листом № 63-0011/46318 від 16.06.2025 НБУ звернувся до Відділу з проханням, зокрема, перевірити правильність утримання суми виконавчого збору та здійснити донарахування НБУ стягнутих коштів в сумі 165 037,91 грн. Станом на час звернення зі скаргою до суду, відповідь на лист НБУ не надходила.

Після постановлення судом ухвали Господарського суду міста Києва від 11.07.2025 про призначення до розгляду скарги НБУ від 26.06.2025, державним виконавцем долучено до справи копії матеріалів виконавчого провадження № 75949154, які містять, зокрема, лист від 14.07.2025 №99114/102363-10-25/20.1, яким Відділ надав відповідь Національному банку України на лист останнього від 16.06.2025 №63-011/46318. Листом від 14.07.2025 Відділ інформував НБУ, що платіжною інструкцією № 3377 від 09.07.2025 на користь НБУ перераховано кошти в сумі 165 037,91 грн, платіжною інструкцією № 3378 від 09.07.2025 стягнуто виконавчий збір в сумі 16 503,79 грн.

Отже, станом на час розгляду скарги НБУ від 26.06.2025, наявними у даній справі матеріалами виконавчого провадження № 75949154 підтверджують перерахування Національному банку України коштів у загальній сумі 16 122 997,57 грн (15 957 959,66 грн + 165 037,91 грн) на виконання Наказу № 916/290/16 від 23.11.2022 та стягнення виконавчого збору у загальній сумі 1 612 299,76 грн (1 595 795,97 грн, платіжна інструкція № 3378 від 09.07.2025 на суму 16 503,79 грн), відтак розподіл стягнутих з боржника за виконавчим провадженням грошових сум було здійснено державним виконавцем відповідно до приписів ч. 1 ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження", в межах повноважень державного виконавця, підстави для зобов`язання державного виконавця вчинити дії, які просить скаржник у скарзі, відсутні.

У свою чергу, не знайшли свого підтвердження доводи скаржника (позивача, стягувача), який в обгрунтування поданої скарги стверджував, що у виконавчому проваджені № 75949154 державним виконавцем протиправно стягнуто виконавчий збір в розмірі 1 777 337,67 грн, який не відповідає фактично стягнутій сумі на користь стягувача - 15 957 959,66 грн.

Скаржником (стягувачем) не доведено порушення його прав при здійсненні державним виконавцем розподілу стягнутих з боржника за виконавчим провадженням грошових сум.

Згідно з ч. 1 статті 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч. 3 ст. 343 ГПК України).

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги Національного банку України на дії (бездіяльність) державного виконавця № б/н від 26.06.2025 у справі № 916/290/16.

Керуючись ст. ст. 232- 235, 339 - 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Національному банку України у задоволенні скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця № б/н від 26.06.2025 у справі № 916/290/16.

Повна ухвала складена 13.08.2025.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Оксана ГУМЕГА