Ухвала від 30.07.2025 по справі 537/2998/23

Провадження № 2/537/26/2025

Справа № 537/2998/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2025 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючої судді Мурашової Н.В.,

за участю секретаря Дьяченко В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українське товариство сліпих, за участі третьої особи Громадської організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» про стягнення заборгованості за договором позики,

у с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог.

27.07.2023 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 , поданий його представником адвокатом Коваленко С.І., до Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українське товариство сліпих (далі Кременчуцьке УВП УТОС), в якому просили стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики (безвідсоткової) від 09.09.2019 року в сумі 1102492,63 грн., з яких 457200 грн. основна заборгованість за позикою, 378285,82 неустойка (штраф та пеня), 226889,13 грн. інфляційні збитки, 40117,68 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09.09.2019 року Кременчуцьке УВП УТОС та ОСОБА_1 уклали Договір позики (безвідсоткової), за умовами якого ОСОБА_1 передає Кременчуцькому УВП УТОС безвідсоткову позику на суму 500000 грн. Фактично за цим Договором позики ОСОБА_1 виконав свої зобов`язання частково, передав Кременчуцькому УВП УТОС у позику 457200 грн., що підтверджено платіжними інструкціями №1822649 від 09.09.2019 року, №1822695 від 13.09.2019 року, №12679778 від 12.10.2020 року, а також випискою з його особового рахунку в банку від 20.07.2023 року за період з 09.09.2019 року до 13.10.2020 року. Строк повернення позики за п.2.2. Договору 31.07.2020 року. Проте Кременчуцьке УВП УТОС не виконало своїх зобов`язань за Договором, позику не повернуло в обумовлений строк, чим порушило майнові права позивача. Тому Кременчуцьке УВП УТОС має повернути отриману за Договором позику, а також понести відповідальність за невиконання грошового зобов`язання, а саме штраф на підставі розділу 3 Договору, 3% річних та інфляційні збитки на підставі ч.2 ст.625 ЦК України. За таких обставин ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом за захистом своїх майнових прав, просив стягнути з Кременчуцького УВП УТОС заборгованість за Договором позики від 09.09.2019 року в сумі 1102492,63 грн., з яких 457200 грн. основна заборгованість за позикою, 378285,82 неустойка (штраф та пеня), 226889,13 грн. інфляційні збитки, 40117,68 грн. 3% річних.

Рух справи.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 27.07.2023 року за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького УВП УТОС про стягнення заборгованості за договором позики, призначено судове засідання. (т.1 а.с.48).

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 09.10.2023 року підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького УВП УТОС про стягнення заборгованості за договором позики, закрито, справу призначено до судового розгляду. (т.1 а.с. 69)

24.01.2024 року представник Громадської організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» адвокат Денис Б.І. подав суду заяву про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог, ГО «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих», подав письмові пояснення, в яких заперечував проти задоволення позову, доказами на обґрунтування пояснень. Заявив клопотання про призначення судової економічної експертизи. (т.1 а.с.79-90)

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 24.01.2024 року задоволено клопотання адвоката Дениса Б.І., залучено до участі у справі третю особу ГО «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих». (т.1 а.с.135-140).

27.02.2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Коваленко С.І. подав заперечення проти задоволення клопотання третьої особи про призначення судової економічної експертизи, заперечував проти прийняття доказів, поданих третьою особою разом з поясненнями від 24.01.2024 року. (т.1 а.с. 150-152).

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 25.09.2024 року зупинено провадження у справі №537/2998/23 за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького УВП УТОС, за участі третьої особи ГО «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» про стягнення заборгованості за договором позики від 09.09.2019 року до розгляду справи №537/1160/24 за позовом Громадської організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору позики від 26.04.2019 року та договору позики від 09.09.2019 року (т.1 а.с.243-244).

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.05.2025 року поновлено провадження у справі №537/2998/23, призначено судове засідання для розгляду справи по суті. (т.2 а.с. 10).

Короткий зміст пояснень третьої особи на позов.

24.01.2024 року Громадська організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» подала письмові пояснення, в яких зазначила, що колишній директор Кременчуцького УВП УТОС Гришин Ю.Ю. під час виконання службових обов`язків допускав систематичні порушення у діяльності підприємства, зокрема, щодо ведення бухгалтерського обліку, а саме були відсутні відомості та журнали-ордери по всіх рахунках бухгалтерського обліку, не вівся облік фактичної собівартості виготовленої продукції, відсутня Головна книга, у видаткових накладних на відпуск готової продукції відсутні підписи одержувачів продукції, що встановлено актом комісії, створеної на виконання постанов президії ЦП УТОС від 29.09.2021 року №1-10-17р та №2-05-1р від 12.10.2021 року та розпорядження №63 від 25.10.2021 року голови ЦП УТОС «Про проведення перевірки результатів фінансово-господарської діяльності Кременчуцького УВП УТОС».

Крім того в ході перевірки комісією було встановлено, що від працівників підприємства неодноразово на рахунок підприємства вносилась безвідсоткова поворотна фінансова допомога, а саме: ОСОБА_5 529729,10 грн., ОСОБА_6 15045,00 грн., ОСОБА_2 420810,00 грн., ОСОБА_7 21258,00 грн., тобто на загальну суму 986869,10 грн., чим фактично сформовано перед вказаними особами дебіторську заборгованість підприємства. Проте ці кошти є доходом від реалізації готової продукції Кременчуцького УВП УТОС, який в порушення порядку ведення бухгалтерського обліку не був оприбуткований підприємством. Цей факт вказані особи підтвердили, що вбачається з їх письмових розписок.

Також цією комісією було встановлено, що колишній директор Кременчуцького УВП УТОС ОСОБА_1 уклав договори безвідсоткової позики між ним та Кременчуцьким УВП УТОС на суму 265000 грн, що еквівалентно 10000$ зі строком повернення до 31.05.2019 року (договір від 26.04.2019 року) та на суму 500000 грн (договір від 09.09.2019 року). Дані кошти не є фінансовою допомогою, а є надходженням коштів від реалізації виготовленої продукції Кременчуцького УВП «УТОС», які в порушення порядку ведення бухгалтерського обліку не були оприбутковані підприємством.

Такі дії ОСОБА_1 , як директора підприємства Кременчуцькому УВП «УТОС», свідчать про систематичне грубе порушення фінансового обліку, можливого незаконного заволодіння майном підприємства, розтрати коштів підприємства, вчинення фіктивних правочинів, та підроблення документів підприємства. З цього приводу про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень були внесені відомості до ЄРДР.

З наведених підстав просили відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 . В обґрунтування пояснень подано копії документів. (т.1 а.с.79-90)

Позиція учасників справи в судовому засіданні.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Коваленко С.І. подав заяву, в якій просив розглянути справу без їх участі, задовольнити позов ОСОБА_1 з наведених в ньому підстав.

Відповідач Кременчуцьке УВП УТОС не направив в судове засідання свого представника, хоча повідомлявся про місце і час розгляду справи. В установлений судом строк відповідач Кременчуцьке УВП УТОС відзив на позовну заяву не надала, тому відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа ГО «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» не забезпечила явку своїх представників в судові засідання 27.02.2024 року, 01.04.2024 року, 22.05.2024 року, 23.07.2025 року, 25.09.2024 року, 28.05.2025 року, 30.07.2025 року. Від представників ГО «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» адвоката Дениса Б.І. та голови Бельчича В.М. надходили численні заяви про неможливість їх участі в судових засіданнях з проханням відкласти судові засідання. Проте від представників третьої особи не надходили заяви про розгляд справи із застосуванням відеоконференцзв`язку, про повернення до підготовчого провадження.

Верховний Суд висловив правову позицію у постанові від 12.02.2025 року у справі №944/6062/23 (провадження № 61-4035 св 24), що надсилання адвокатом заяви на електронну пошту суду не є належною формою звернення.

За п.1,п.2ч.3ст.223ЦПК України,якщо учасниксправи абойого представникбули належнимчином повідомленіпро судовезасідання,суд розглядаєсправу завідсутності такогоучасника справиу разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до ст.223, ст.280 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу без участі відповідача та третьої особи, які будучі належним чином повідомлені про місце і час розгляду справи повторно не забезпечили явку в судове засідання своїх представників.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч.2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розгляд заявлених клопотань. Мотиви ухваленого рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд установив наступне.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 3 ст.3ЦПКУкраїни провадження в цивільних справах здійснюються відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групидоказів).

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц(провадження № 14-703цс19), застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України від 21 жовтня 2010 року).

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Аналогічна правова позиція зазначена у постановіОб`єднаної палатиКасаційного цивільного суду у складі Верховного Судувід01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).

Відповідно дост.53ЦПК України,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору,можуть вступитиу справуна стороніпозивача абовідповідача дозакінчення підготовчогопровадження усправі абодо початкупершого судовогозасідання,якщо справарозглядається впорядку спрощеногопозовного провадження,у разіколи рішенняу справіможе вплинутина їхніправа абообов`язки щодооднієї зісторін.Їх можебути залученодо участіу справітакож зазаявою учасниківсправи. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов`язки, встановленістаттею 43цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

У ст.54 ЦПК України установлені наслідки незалучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Так, якщо врезультаті ухваленнясудового рішеннясторона моженабути правостосовно третьоїособи аботретя особаможе пред`явитивимоги досторони,така стороназобов`язана сповіститицю особупро відкриттяпровадження усправі іподати досуду заявупро залученняїї доучасті усправі яктретю особу,яка незаявляє самостійнівимоги щодопредмета спору.До такоїзаяви повиннібути доданідокази пронаправлення їїкопії особі,про залученняякої яктретьої особиподана заява. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони.

Відповідно до частини першої статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (частина друга статті 189 ЦПК України).

Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Разом з тим, згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019 у справі №902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі №923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі №910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставинможуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриттядля вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Однак такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

При цьому Верховний Суд констатує, що навіть після закінчення підготовчого засідання не виключається можливість подання суду відповідних клопотань, спрямованих на додаткове збирання доказів, натомість подібні клопотання не лише мають бути обґрунтовані особою, яка подає відповідне клопотання, а й судом має бути заслухані думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. У цьому виявляється принцип «має не лише здійснюватися правосуддя ще має бути видно, що воно здійснюється» (Рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 27.05.2013, пункт 106). (постанова ВС від 03.10.2019 у справі №902/271/18).

Слід зауважити, що встановлення законодавцем часових обмежень на подання доказів спрямоване на неприпустимість зловживання учасниками справи своїми правами, коли через наявність права на подання доказів відповідний учасник буде відтерміновувати винесення судом рішення по суті справи через необхідність дослідження додатково поданих таким учасником доказів.

Також у постанові від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18 Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя.

ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом до Кременчуцького УВП УТОС про стягнення заборгованості за договором позики не залучив до участі у справі ГО «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих», що є засновником відповідача, який при заснуванні відповідача передав йому своє майно для здійснення діяльності, а тому має заінтересованість у збереженні цього майна, зокрема від його відчуження на погашення сформованої дебиторської заборгованості відповідачем. І цей факт позивачу, як колишньому директору Кременчуцького УВП УТОС, був достовірно відомо.

Після закриття підготовчого провадження ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 09.10.2023 року, в судовому засіданні 24.01.2024 року представник ГО «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» адвокат Денис Б.І. просив залучити ГО «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог. Просив поновити строк на подання заяви про залучення Громадської організації третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог, пояснень з долученими доказами та клопотаннями, оскільки про розгляд даної справи в Крюківському районному суді м. Кременчука громадська організація дізналися лише 23 січня 2024 року із інформації щодо стадій розгляду судових справ на сайті Судова влада.

ГО «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» не заявляла клопотання про повернення в підготовче провадження.

Представник позивача адвокат Коваленко С.І. заперечував щодо задоволення даного клопотання.

Відповідно до ст.127, ст.12 ЦПК, з`ясовуючи питання про дотримання строків для подання заяви, пояснення з доказами та клопотаннями, суд врахував наведені адвокатом Денисом Б.І., що діє в інтересах Громадської організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» засновника відповідача, підстави для поновлення пропущеного строку, а саме, що про дану справу засновнику відповідача стало відомо лише 23.01.2024 року, й рішення суду безумовно вплине на права та обов`язки засновника відповідача, оскільки відповідачу передано при заснуванні майно, належне засновнику Громадської організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих», а внаслідок ухвалення рішення суду на користь позивача, це майно може бути реалізовано на виконання судового рішення.

Також суд врахував поведінку позивача ОСОБА_1 , який отримує професійну правничу допомогу адвоката у даній справі та раніше був директором Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українське товариство сліпих, а тому був достовірно обізнаний про права засновника Громадської організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» на майно відповідача, а відповідно розумів, що ухвалене в справі рішення суду безумовно вплине на майнові права засновника. Незважаючи на наведене приховав цей факт від суду, самостійно не залучив до участі у справі ГО «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» як співвідповідача чи третю особу.

За таких обставин, суд визнав поважними причини пропуску ГО «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» процесуального строку та прийшов до переконання про необхідність поновлення строку на подання заяви про залучення у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача з метою забезпечення змагальності сторін та рівних прав учасників справи щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. А відповідно і для прийняття пояснень ГО «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» з доказами та клопотаннями.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.01.2024 року задоволено клопотання адвоката Дениса Б.І., залучено до участі у справі третю особу ГО «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих». (т.1 а.с.135-140).

За відсутності клопотання ГО «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» про повернення до стадії підготовчого провадження дане питання не розглядалося. При цьому суд врахував, що відповідно до ч.7 ст.53 ЦПК України, вступ усправу третьоїособи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору,не тягнеза собоюрозгляду справиспочатку.

Разом з тим дані обставини суд враховує при вирішенні заявлених третьою особою ГО «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» клопотань, а саме долучення до матеріалів справи доказів та призначення судової економічної експертизи, поданих з першими поясненнями третьої особи 24.01.2024 року.

Відповідно до ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Враховуючи, що третя особа ГО «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» подав 24.01.2024 року пояснення з доказами в їх обґрунтування та клопотанням про призначення експертизи одразу, коли випадково дізнався про розгляд Крюківським районним судом м. Кременчука справи за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького УВП УТОС про стягнення заборгованості за договором позики, разом з тим в цей же день зазначені документи були вручені представнику позивача в судовому засіданні, тому суд вважає що вони подані після закриття підготовчого провадження з поважних причин, а тому приймає їх до розгляду.

24.01.2024 року від третьої особи ГО «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» надійшло клопотання про призначення з наведених в поясненнях підстав судової економічної експертизи, в якій на розгляд експертів просили поставити наступні питання: 1) чи підтверджуються документально заявлений у позовних вимогах ОСОБА_1 розмір заборгованості відповідно до договору позики від 09.09.2019 року? 2) якими документами регламентується порядок укладення договорів на підприємстві-позичальнику? 3) які особи, у відповідності з такими документами, уповноважені укладати договори від імені Підприємства та слідкувати за їх виконанням в період укладення та дії договору позики від 09.09.2019 року? 4) чи були особи, від імені яких зазначені підписи у договорі присутніми на робочому місці (дата) у відповідності з первинними бухгалтерськими документами? 5) хто відповідно до бухгалтерських та банківських документів отримав кошти, що надав ОСОБА_1 відповідно до договору позики від 09.09.2019 року та як ними розпорядився відповідно до бухгалтерської та іншої фінансової первинної документації? 6) чи підтверджено документально виконання договору позики від 09.09.2019 року підприємством на користь ОСОБА_1 .? Якщо так, то яка сума всіх сплачених платежів на виконання договору позики від 09.09.2019 року?

27.02.2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Коваленко С.І. подав заперечення проти задоволення клопотання третьої особи ГО «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» про призначення судової економічної експертизи. В обґрунтування посилався на те, що зазначені в клопотанні питання є очевидними для третьої особи, яка є засновником відповідача, не потребують спеціальних знань, або не мають правового значення для вирішення спору.

У ст. 102 ЦПК України, висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2)сторонами (стороною)не наданівідповідні висновкиекспертів ізцих самихпитань абовисновки експертіввикликають сумнівищодо їхправильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання,з якихмає бутипроведена експертиза,що призначаєтьсясудом,визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

За ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Оцінивши зміст пояснень третьої особи, поставлені нею питання експертам в клопотанні про призначення експертизи, суд вважає, що третя особа просила призначити судову економічну експертизу у справі за позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики від 09.09.2019 року, за яким позивач, на момент укладення договору був директором Кременчуцького УВП УТОС, надав відповідачу Кременчуцькому УВП «УТОС» у позику грошові кошти в розмірі 457200 грн. на строк до 31.07.2020 року, з підстав, що вони вважали такий договір укладений юридичною особою, якого вона не мала права вчиняти, і такий договір вчинено у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною. А саме, що колишній директор Кременчуцького УВП УТОС ОСОБА_1 уклав договори безвідсоткової позики між ним та Кременчуцьким УВП УТОС на суму 265000 грн, що еквівалентно 10000$ зі строком повернення до 31.05.2019 року (договір від 26.04.2019 року) та на суму 500000 грн (договір від 09.09.2019 року), незважаючи на те, що ці кошти не є фінансовою допомогою, а є надходженням коштів від реалізації виготовленої продукції Кременчуцького УВП «УТОС», які в порушення порядку ведення бухгалтерського обліку не були оприбутковані підприємством. Й такі дії ОСОБА_1 , як директора підприємства Кременчуцькому УВП «УТОС», свідчать про можливе незаконне заволодіння майном підприємства, розтрати коштів підприємства, вчинення фіктивних правочинів, та підроблення документів підприємства.

Такі поясненнятретьої особимають істотнезначення дляоб`єктивного вирішенняспору,встановлення істиниу справі.Перевірка такихдоводів третьоїособи потребуютьспеціальних знань,у сфері іншій, ніж право, без яких перевірити відповідні обставини неможливо.

Отже відповідно до вимог ст.103 ЦПК України, за клопотанням третьої особи суд вважає за необхідне призначити у справі судову економічну експертизу.

Відповідно до ч.3 ст.103 ЦПК України, суд вважає за необхідне самостійно визначити експертів, яким доручити проведення експертизи, а саме експертам Полтавського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса".

Разом з тим при визначенні питань, які необхідно поставити перед експертами, суд враховує заперечення представника позивача щодо призначення експертизи, й керуючись положеннями ч.4, ч.5 ст.103 ЦПК України, самостійно визначає питання, з яких має бути проведена експертиза, з врахуванням вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998року №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від26.12.2012 № 1950/5).

Разом з тим при визначенні питань для проведення експертизи суд вважає, що в своїх запереченнях проти призначення судової експертизи представник позивача безпідставно ототожнює різні юридичні особи Кременчуцьке УВП «УТОС» та ГО «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих». Суд не ставить перед експертами питання третьої особи, які вважає правовими або такими, що не мають правового значення для вирішення спору.

Згідно до ч.4 ст.139 ЦПК України, суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов`язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.

Суд вважає, що оплату судової економічної експертизи слід покласти на третю особу ГО «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих», що заявила клопотання про призначення судової економічної експертизи.

Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, провадження у справі слід зупинити на час проведення експертизи.

Керуючись ст.ст. 72,103-104,139,223, 247, 252, 260,352-354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Приєднати до матеріалів справи докази, подані третьою особою ГО «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» разом з поясненнями 24.01.2024 року.

Клопотання третьої особи ГО «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» про призначення судової економічної експертизи задовольнити.

Призначити судову економічну експертизу у справі № 537/2998/23 за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українське товариство сліпих Громадської організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих», за участі третьої особи Громадської організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» про стягнення заборгованості за договором позики.

Проведення експертизи доручити експертам Полтавського відділення Національного науковогоцентру"Інститутсудовихекспертизім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса" (36004, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, буд.47)

Для проведення експертизи надати експертам наявні матеріали справи (зокрема, Договір позики т.1 а.с. 18-19, платіжні інструкції про перерахування коштів та виписка з банківського рахунку ОСОБА_1 т.1 а.с. 20-24).

Зобов`язати третю особу ГО «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» в строк 10 днів з моменту отримання цієї ухвали надати експертам для проведення експертизи акт (висновок) перевірки діяльності Кременчуцького УВП УТОС під керівництвом директора ОСОБА_1 з усіма документами, на підставі яких комісія прийшла до таких висновків, проведеної на виконання постанов президії Центрального правління ГО «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» від 29.09.2021 року №1-10-17 р. та №2-05-1р. від 12.10.2021 року, розпорядження голови Центрального правління ГО «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих», зокрема №63 від 25.10.2021 року, №61 від 05.10.2021 року.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України.

На вирішення експертів поставити питання:

1)чи підтверджуються документально позовні вимоги позикодавця ОСОБА_1 про розмір заборгованості позичальника Кременчуцького УВП УТОС за укладеним між ними договором позики від 09.09.2019 року.

2)Чи підтверджується документально виконання умов договору позики від 09.09.2019 року його сторонами, як позикодавцем ОСОБА_1 , так і позичальником Кременчуцьким УВП УТОС? Якщо так, то в якому розмірі ними були сплачені платежі?

3)Чи підтверджуються документально встановлені порушення при проведенні перевірки діяльності Кременчуцького УВП УТОС під керівництвом директора ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 року по 30.06.2021 року, проведеної на виконання постанов президії Центрального правління ГО «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» від 29.09.2021 року №1-10-17 р. та №2-05-1р. від 12.10.2021 року, розпорядження голови Центрального правління ГО «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих», зокрема №63 від 25.10.2021 року, №61 від 05.10.2021 року.

4)Чи підтверджується документально доводи ГО «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих», що ОСОБА_1 передані Кременчуцькому УВП УТОС грошові кошти за укладеним між ними Договором позики від 09.09.2019 року, які є надходженням коштів від реалізації виготовленої продукції та проведення іншої діяльності Кременчуцьким УВП УТОС, що в порушення порядку ведення бухгалтерського обліку не були оприбутковані цим підприємством.

Направити матеріали справи №537/5679/21 для проведення експертизи до Полтавського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса".

Витрати, пов`язані з проведенням експертизи, покласти на третю особу ГО «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих».

На час проведення експертизи провадження по даній справі зупинити до отримання висновку експерта.

Ухвалу направити Полтавському відділенню Національного науковогоцентру"Інститутсудовихекспертизім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса" для виконання, а учасникам справи для відому.

У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду в порядку і строки передбачені 353-355 ЦПК України.

Повний текст ухвали складений 08.08.2025 року.

Суддя Мурашова Н.В.