Рішення від 13.08.2025 по справі 320/23569/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2025 року м. Київ справа №320/23569/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІГРАН» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІГРАН» до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00044970702 від 21.01.2025.

Ухвалою від 13.06.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю оскаржуваного рішення з огляду на відсутність правових підстав для його прийняття.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржуване рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.

У судовому засіданні 30.07.2025 судом вирішено здійснювати подальший розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 03.12.2024 по 11.12.2024 працівниками ГУ ДПС у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «МЕДІГРАН» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2024 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

За результатами перевірки контролюючим органом складено Акт № 132761/Ж5/26-15- 07-02-02-03/43072686 від 18.12.2024 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «МЕДІГРАН» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2024 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2021 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2023 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2024 року».

У Акті перевірки зазначено, що за результатами проведення інвентаризації встановлено розбіжності між фактичними і обліковими даними, виявленими в ході інвентаризації, а саме нестачу товарно-матеріальних цінностей на складі ТОВ «МЕДІГРАН»: Гемоглобін А1С- прямий (Hbalc-DIR) (1*144мл) у кількості 2 шт. на загальну суму - 50944 грн. без ПДВ; HCV-PCR кількісний у кількості 77 шт. на загальну суму - 731500 грн. без ПДВ.

Згідно висновків Акту перевірки встановлено наступні порушення:

- пп. 189.1 ст. 189, абз. г п. 198.5 ст. 198, п. 199.1, п. 199.2, п. 199.3 ст. 199 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) на загальну суму 1622291 грн., у тому числі за жовтень 2024 у сумі 1622291 гривень;

- п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого відсутня реєстрація податкових накладних за жовтень 2024 року.

ТОВ «МЕДІГРАН» було подано до ГУ ДПС у м. Києві заперечення від 30.12.2024 № 3012 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 31.12.2024 №116036/6) на Акт перевірки, у якому просило: врахувати заперечення на Акт перевірки, а висновки Акту визнати протиправними та скасувати їх.

За результатами розгляду заперечення ТОВ «МЕДІГРАН» від 30.12.2024 № 3012 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 31.12.2024 №116036/6) до акта від 18.12.2024 № 132761/Ж5/26-15-07-02-02-03/43072686, листом від 14.01.2025 № 576/Ж12/26-15-07-02-02-07 контролюючим органом висновки Акта викладено у такій редакції:

«Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларування від`ємного значення з ПДВ за березень 2024 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередньому звітному періоді за жовтень 2024 року встановлено порушення платником податків:

1.пп. 189.1 ст. 189, абз. г п. 198.5 ст. 198, п. 199.1, п. 199.2, п. 199.3 ст. 199 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) на загальну суму 1622291 грн., у тому числі за жовтень 2024 у сумі 1618725 гривень.

2.п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, зі змінами та доповненнями, в результаті чого відсутня реєстрація податкових накладних за жовтень 2024 року».

Таким чином, висновки Акту перевірки щодо завищення від`ємного значення у сумі 1 622 291 грн змінено на 1 618 725 грн.

ГУ ДПС у м. Києва на підставі Акту перевірки з урахуванням листа про розгляд заперечення від 14.01.2025 № 576/Ж12/26-15-07-02-02-07 були прийняті податкові повідомлення-рішення № 00044970702 від 21.01.2025, яким зменшено від`ємне значення суми ПДВ за жовтень 2024 року у розмірі 1 618 725 грн та № 00044940702 від 21.01.2025, яким застосовано штраф у сумі 3400 грн.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги № 9844/6/99-00-06- 01-03-06 від 08.04.2025 позивача скасувало податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 21.01.2025 № 00044940702, а також скасувало податкове повідомлення-рішення від 21.01.2025 № 00044970702 у сумі 51 205 грн, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 00044970702 від 21.01.2025, яким зменшено від`ємне значення суми ПДВ за жовтень 2024 року у розмірі 1 618 725 грн, залишилось чинним в сумі 1 567 520 грн. Нового податкового повідомлення-рішення відповідачем за наслідком процедури адміністративного оскарження прийнято не було.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Так, у відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 5.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Згідно із підпункту 20.1.3 пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали.

Так, як вже було зазначено вище, ГУ ДПС у місті Києві відповідно до підпункту 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України на підставі наказу ГУ ДПС у місті Києві № 7983-п від 02.12.2024 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2024 року (декларація від 19.11.2024 № 9350478471), яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

Відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Водночас, відповідно до абзацу 2 підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Аналіз наведених норм ПК України свідчить про те, що контролюючий орган наділений повноваженнями на проведення документальної позапланової перевірки платника податку в разі, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ (пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України) і якщо розрахунок такої суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за визначеними у пункті 200.11 статті 200 Податкового кодексу України операціями.

У такому випадку перевірка від`ємного значення ПДВ (а не перевірка безпосередньо бюджетного відшкодування) не буде різною за своєю суттю за умови якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за визначеними у п. 200.11 ст. 200 ПК України операціями.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 808/2911/17.

Статтею 200 розділу V «Податок на додану вартість» ПК України встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Згідно з пунктом 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.10 статті 200 ПК України визначено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.11 статті 200 ПК України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Наведені вище положення ПК України покликані запобігти зловживанням контролюючим органом у проведенні перевірок з ширшим обсягом питань.

Суд звертає увагу на те, що податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2024 року (рядки 20.2, 20.2.1, 20.2.2) позивачем не було заявлено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

При цьому, товариство не здійснювало подання заяв до контролюючого органу щодо відшкодування з бюджету сум ПДВ.

Суд враховує висновки викладені Верховним Судом в постанові від 14 травня 2019 року по справі № 813/3175/15, в яких Верховним Судом зазначено наступне: «перевірка за підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України має відмінність, застосування якої залежить від того, чи заявлено платником податку відшкодування з бюджету податку на додану вартість. Якщо так, для проведення перевірки необхідна наявність підстав, визначених у розділі V цього Кодексу. Якщо бюджетне відшкодування не заявлено - така вимога відсутня.».

Тобто, контролюючий орган наділений повноваженнями на проведення документальної позапланової перевірки платника податку у разі, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ (підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України), в якій розрахунок такої суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за визначеними у п. 200.11 ст. 200 ПК України операціями.

Отже, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази заявлення товариством до відшкодування з бюджету ПДВ, у відповідача були відсутні визначені у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі № 460/2939/18, де судом також зазначено, що вживання в тексті норм підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, та пункту 200.11 статті 200 ПК України словосполучень «відшкодування з бюджету податку на додану вартість», «сума бюджетного відшкодування» наряду із «від`ємне значення з податку на додану вартість» свідчить про те, що встановлена підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України умова перевищення 100 тис. гривень, як підстава для проведення позапланової документальної перевірки стосується від`ємного значення з податку на додану вартість, як окремого від суми бюджетного відшкодування показника податкового обліку.

Зважаючи на викладене у сукупності, вбачається протиправність проведення контролюючим органом документальної позапланової перевірки позивача, результати якої оформлені вказаним визе актом перевірки.

У постанові від 03.06.2021 по справі №822/1660/18 Верховний Суд сформував висновок, що акт перевірки, отриманий в результаті перевірки проведеної з порушенням процедури її призначення та проведення, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

З огляду на це, а також зважаючи на викладені вище порушення процедури проведення перевірки, складений на підставі цієї перевірки акт є недопустимим доказом, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Як встановила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Враховуючи встановлені вище порушення порядку проведення перевірки позивача, суд вважає таке порушення вимог ПК України таким, що об`єктивно могло вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами фактичної перевірки позивача та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки оскаржуваного рішення, оскільки у випадку дотримання відповідачем наведених вимог ПК України, вказана перевірка взагалі б не мала місця у період її фактичного проведення.

У даному контексті суд окремо звертає увагу на те, що у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Зазначене вище в сукупності свідчить про обґрунтованість доводів позивача про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 23 512, 80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІГРАН» (03035, місто Київ, вулиця Льва Толстого, будинок 63 корпус 1; код ЄДРПОУ 43072686) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від № 00044970702 від 21.01.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІГРАН» понесені останнім судові витрати у розмірі 23 512, 80 грн (двадцять три тисячі п`ятсот дванадцять гривень вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.