Герб України

Рішення від 01.08.2025 по справі 340/2800/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2800/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Науменка В.В.

секретаря судового засідання Сосновської В.В.,

за участі:

представника позивача Більковця А.В.

представника третьої особи Мартиненко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області (вул. Архітектора Паученка, б. 64/53, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ 41127387), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер-ВС» (вул. Сергія Параджанова, б. 93, м. Житомир, 10001 ЄДРПОУ 39268892) про визнання протиправним та скасування висновку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі №UA-2025-02-20-008462-а.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведено спірну процедуру закупівлі, за наслідком якої переможцем визнано ТОВ "Партнер-ВС", з яким у подальшому укладено відповідний договір, сторони приступили до його виконання. Пропозиція іншого учасника ТОВ "Каміно ЛТД" була відхилена, оскільки не відповідала визначеним умовам наявність досвіду виконання аналогічних договорів. Вважає, що жодних порушень під час проведення процедури закупівлі ним не допущено, а висновок Держаудитслужби є необґрунтованим та протиправним.

Ухвалою суду від 05.05.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку загального позовного провадження, встановлено порядок та строки вчинення сторонами процесуальних дій, призначено підготовче засідання у справі (т. 1 а.с. 150).

Від відповідача до суду 09.05.2025 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав, у задоволенні позову просив відмовити. Зазначив, що виявлені порушення у повній мірі підтверджується матеріалами справи. Наголосив, що за наявності виявлених порушень договір взагалі не мав бути укладеним, отже єдиним способом усунення таких порушень є розірвання укладеного договору, про що й зазначено в оскаржуваному висновку. Вважає оспорюваний висновок правомірним та таким, що не підлягає скасуванню (т. 1 а.с. 169-174).

До суду 13.05.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач вважав доводи, викладені у відзиві такими, що не спростовують позовних вимог, наполягав на задоволенні позову (т. 1 а.с. 210-212).

Від третьої особи 23.05.2025 до суду надійшли пояснення, відповідно до яких оскаржуваний висновок третя особа вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню (т. 1 а.с. 225-229).

Інших заяв по суті справи до суду від сторін не надходило.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та надав пояснення, аналогічні змісту позовної заяви. Наголосив, що пропозиція другого з учасників процедури закупівлі ТОВ "Каміно ЛТД" була відхилена, оскільки зазначений суб`єкт не мав досвіду виконання аналогічних робіт. Так, ТОВ "Каміно ЛТД" до тендерної пропозиції було долучено докази виконання декількох договорів, проте усі вони за своїм предметом не були аналогічними з тим, що мав укладатись. Крім цього, ТОВ "Каміно ЛТД" долучило також копію договору від 03.03.2025 №56, який дійсно є тотожним за своїм предметом, проте такий договір був укладений саме 03.03.2025 в день надання зазначеним учасником тендерної пропозиції, а отже не міг свідчити про досвід виконання таких робіт. Такий договір не був виконаний учасником, про що, зокрема, свідчило відсутність оплати за вказаним договором. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.07.2025 позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у відзиві. Зазначила, що усі факти виявлених порушень знаходять повне підтвердження у наданих сторонами до суду документах. Наголосила на безпідставності відхилення пропозиції ТОВ "Каміно ЛТД". Зазначила, що оскільки договір між сторонами все ж було укладено, його розірвання, на думку відповідача, є належним способом усунення виявлених порушень.

Представник третьої особи звернула увагу суду на безпідставність проведення моніторингу. Зазначила, що такий моніторинг розпочався вже після укладення сторонами договору та початку його виконання, а отже розірвання договору неодмінно призведе до невиправданих витрат обох сторін такого договору. Наголосила на обґрунтованості позову.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані сторонами матеріали та з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом з наданих сторонами заяв по суті справи, пояснень та інших матеріалів справи встановлено, що позивачем у лютому-березні 2025 року проведено публічну закупівлю з унікальним номером UA-2025-02-20-008462-а Комплекс тренажерів для тренування на свіжому повітрі огородженого парканом з естакадою, очікувана вартість 5000000 грн., з переможцем якої ТОВ "Партнер ВС", позивачем укладено Договір №Т03/25/36 від 17.03.2025.

Також встановлено, що згідно наказу Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області №36-з від 03.04.2025 (а.с. 183), відповідачем розпочато моніторинг публічних закупівель відповідно до переліку (а.с. 183-зворот - 184), у тому числі закупівлі з унікальним номером UA-2025-02-20-008462-а, проведеної позивачем.

За результатами проведеного у період з 03.04.2025 по 15.04.2025 моніторингу закупівлі UA-2025-02-20-008462-а, складено та затверджено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-02-20-008462-а, відповідно до пункту 2 якого встановлено порушення ч. 1 статті 5, абз. 1 ч. 13 статті 14 Закону "Про публічні закупівлі" та пункту 8 Особливостей (а.с. 180-182). Такі порушення, виходячи зі змісту Висновку, стосуються безпідставного, за твердженням відповідача, відхилення пропозиції учасника закупівлі ТОВ "Каміно ЛТД". Інших порушень під час проведення спірної процедури закупівлі проведеним моніторингом не встановлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, відповідачем з посиланням на статті 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтю 8 Закону України «Про публічні закупівлі», зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись з такими висновками проведеного моніторингу, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон №2939-XII, у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Статтею 5 Закону № 2939-XII визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII, Закон, у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (частина шоста статті 8 Закону №922-VIII).

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження (частина десята статті 8 Закону № 922-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №922-VIII, закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Статтею 14 Закону визначається порядок проведення спрощених закупівель.

Так, спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону.

Спрощена закупівля складається з таких послідовних етапів:

1) оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі;

2) уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі;

3) подання пропозицій учасниками;

4) проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону;

5) розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника;

6) визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю;

7) розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 цього Закону.

В оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону, обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);

3) інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі;

4) кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг;

5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

6) умови оплати;

7) очікувана вартість предмета закупівлі;

8) період уточнення інформації про закупівлю (не менше трьох робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель);

9) кінцевий строк подання пропозицій (строк для подання пропозицій не може бути менше ніж два робочі дні з дня закінчення періоду уточнення інформації про закупівлю);

10) перелік критеріїв та методика оцінки пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв;

11) розмір та умови надання забезпечення пропозицій учасників (якщо замовник вимагає його надати);

12) розмір та умови надання забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати);

13) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону в межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків або в грошових одиницях очікуваної вартості закупівлі.

В оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація.

Вимоги до предмета закупівлі, визначені замовником, можуть зазначатися шляхом завантаження окремих файлів до оголошення про проведення спрощеної закупівлі або в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель.

Для проведення спрощеної закупівлі із застосуванням електронного аукціону має бути подано не менше двох пропозицій. У разі якщо була подана одна пропозиція, електронна система закупівель після закінчення строку подання пропозицій автоматично переходить до етапу розгляду на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозиції учасника.

Пропозиції подаються учасниками після закінчення строку періоду уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну та інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), шляхом завантаження необхідних документів через електронну систему закупівель, що підтверджують відповідність вимогам, визначеним замовником.

Замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною.

За результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця.

У разі відхилення найбільш економічно вигідної пропозиції відповідно до частини тринадцятої цієї статті замовник розглядає наступну пропозицію учасника, який за результатами оцінки надав наступну найбільш економічно вигідну пропозицію.

Наступна найбільш економічно вигідна пропозиція визначається електронною системою закупівель автоматично.

Замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо:

1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі;

2) учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;

3) учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю;

4) якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю.

Стаття 16 Закону визначає кваліфікаційні критерії процедури закупівлі

Так, замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Повертаючись до обставин справи, суд зазначає, що відповідно до Додатку 5 до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі (а.с. 35), позивачем визначено вимоги до пропозицій учасників спрощеної закупівлі та учасника, який визначений переможцем спрощеної закупівлі.

Відповідно до пп. 10 п. 1 Вимог, позивачем визначено однією з вимог до пропозицій учасників завірене підписом уповноваженої особи учасника та скріплене печаткою (за наявності) документальне підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів). Під аналогічним договором розуміється договір, за яким зобов`язання учасника, як сторони договору, полягало в поставці замовнику комплексу тренажерів для тренування на свіжому повітрі огородженого парканом з естакадою незалежно від коду з ЄСЗ ДК 021:2015, а зобов`язання іншої сторони договору (замовника) полягало в оплаті відповідно до вимог законодавства.

Отже, в даному випадку позивачем, як замовником процедури закупівлі, встановлені конкретні вимоги до пропозицій учасників, серед яких: документальне підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів), при чому замовником (позивачем) деталізовано, які саме договори є аналогічними до того, що має бути укладений.

Зазначені вимоги цілком узгоджуються з положеннями статей 14, 16 Закону.

Як вже зазначалось судом, доводи контролюючого органу, викладені у спірному Висновку, зводяться до визнання безпідставним відхилення пропозиції учасника закупівлі ТОВ "Каміно ЛТД", чия пропозиція була найбільш економічно вигідною.

Надаючи оцінку таким доводам, суд перш за все зазначає, що відповідно до положень Закону, саме замовник, а не відповідач, має визначати достатність наданих учасником доказів на підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям.

В даному випадку позивач, відхиляючи пропозицію ТОВ "Каміно ЛТД", своє рішення обґрунтував саме її невідповідністю визначеним кваліфікаційним критеріям.

Так, відповідно до витягу з протоколу уповноваженої особи військової частини НОМЕР_1 від 07.03.2025, пропозицію ТОВ "Каміно ЛТД" відхилено як таку, що не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам предмета закупівлі, на підставі пп. 1 п. 13 ст. 14 Закону (а.с. 197).

Таке рішення замовника (позивача) обґрунтовано як ненаданням копії сертифікату на систему якості для зварювального виробництва ISO 3834-2:2005, так і ненаданням документального підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).

З протоколу від 07.03.2025, а також з заяв по суті справи, пояснень представників сторін та інших матеріалів справи вбачається, що учасником ТОВ "Каміно ЛТД" у якості підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) надано Довідку №2 від 03.03.2025 (а.с. 23), у якій повідомлено про наявність відповідного досвіду у зв`язку з виконанням договорів: №56 від 03.03.2025, №560 від 18.07.2024, №371 від 22.10.2021, №130 від 12.11.2020. Надано копії зазначених договорів та докази їх виконання (окрім договору №56 від 03.03.2025, доказів виконання якого учасником не надано).

Дослідженням змісту зазначених договорів встановлено, що лише договір №56 від 03.03.2025 відповідає встановленим замовником критеріям щодо аналогічності за предметом, оскільки лише вказаний договір за своїм предметом передбачає поставку товарів за ДК 021:2015 (а.с. 51-54).

Водночас, такий договір укладено в день подачі пропозиції учасником закупівлі 03.03.2025, будь-яких доказів його виконання, зокрема доказів оплати за вказаним договором, учасником не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що учасником закупівлі ТОВ "Каміно ЛТД" під час подачі пропозиції не надано документального підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів), що було передбачено визначеними замовником кваліфікаційними критеріями, а відтак замовник (позивач) обґрунтовано відхилив таку пропозицію з посиланням на пп. 1 ч. 13 ст. 14 Закону.

Таким чином, посилання відповідача на порушення позивачем пп. 1 ч. 13 ст. 14 Закону є необґрунтованим, а оспорюваний Висновок у відповідній частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо визначеного відповідачем способу усунення виявлених під час моніторингу порушень (шляхом припинення зобов`язань за договором), суд зазначає наступне.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в даному випадку відповідачем зроблено не було.

Відповідач обмежився лише зазначенням у констатуючій частині спірного висновку про порушення позивачем пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII та зобов`язав позивача "здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором", однак не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 10 грудня 2019 року у справі №160/9513/18, від 05 березня 2020 року в справі № 640/467/19, від 23 квітня 2020 року у справі №160/5735/19, від 11 червня 2020 року в справі № 160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справа № 160/11304/19, від 21 січня 2021 року у справі №400/4458/19, від 21 жовтня 2021 року у справі №640/17797/20, від 30 листопада 2021 року у справі №420/5590/19, від 04.05.2023 у справі №160/5890/22, де вирішувалися подібні правовідносини, висловлював правову позицію, яка полягає у тому, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.

Отже, на переконання суду, спірний висновок, який є актом індивідуальної дії та породжує обов`язки для позивача, не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України, щодо його обґрунтованості.

Крім цього, з огляду на позицію відповідача про те, що у даному випадку під "здійсненням заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором" останній мав на увазі розірвання укладеного договору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього визначено статтею 41 Закону № 922-VIII, частиною першою якої передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Отже, замовникам слід керуватися приписами ЦК України та Господарського кодексу України (далі - ГК України), з урахуванням вимог, передбаченими Законом №922-VIII.

Визначення відповідачем способу усунення виявлених порушень "шляхом припинення зобов`язань за договором" не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості спірного висновку як акту індивідуальної дії, оскільки, зокрема, главою 50 ЦК України передбачено більше десяти способів припинення зобов`язання, серед яких і припинення зобов`язання виконанням.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, виконуючи зобов`язання, покладені на нього відповідачем спірним висновком, звертався з листами до ТОВ "Партнер-ВС" з проханням розірвати укладений договір за взаємною згодою сторін, проте зазначений контрагент повідомив про свою відмову розривати такий договір (а.с. 235).

Будь-яких порушень умов укладеного договору, у тому числі істотних умов, що свідчило б про наявність підстав для його розірвання, зокрема у судовому порядку, матеріали справи не містять, умови укладеного договору не передбачають можливості його розірвання в односторонньому порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності свого рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 КАС України, не виконав та не довів суду правомірності такого рішення.

Таким чином, оспорюваний висновок підлягає скасуванню, а позовні вимоги належить задовольнити.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До матеріалів справи додано платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі 2390,87 грн. (а.с. 135, 136), зазначені суми підлягають стягненню на користь позивача.

Доказів понесення сторонами інших судових витрат до суду не надано.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер-ВС» про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-02-20-008462-а від 15.04.2025.

Стягнути на користь Військової частини НОМЕР_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2390,87 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 11 серпня 2025 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО

СудКіровоградський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення01.08.2025
Оприлюднено15.08.2025
Номер документу129505308
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо процедур здійснення контролю Рахунковою палатою, Державною аудиторською службою України, державного фінансового контролю

Судовий реєстр по справі —340/2800/25

Ухвала від 04.09.2025

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Головко О.В.

Рішення від 01.08.2025

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

В.В. НАУМЕНКО

Рішення від 01.08.2025

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

В.В. НАУМЕНКО

Ухвала від 27.05.2025

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

В.В. НАУМЕНКО

Ухвала від 08.05.2025

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

В.В. НАУМЕНКО

Ухвала від 05.05.2025

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

В.В. НАУМЕНКО

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні