Ухвала від 13.08.2025 по справі 947/28570/25

Справа № 947/28570/25

Провадження № 1-в/947/250/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2025 року

Київський районнийсуд м.Одесиу складісудді ОСОБА_1 ,участю секретарясудового засідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 ,представника органупробації ОСОБА_4 ,адвоката ОСОБА_5 ,засудженої ОСОБА_6 ,розглянувши вприміщені судуу відкритомусудовому засіданніклопотання захисника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст.81 КК України,

ВСТАНОВИВ :

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання захисника засудженої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , про умовно-дострокове звільнення від відбування основного покарання у вигляді виправних робіт, з відрахуванням 10 % заробітку в дохід держави щомісячно, а також додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами відносно засудженої ОСОБА_6 .

Адвокат обґрунтовує своє клопотання тим, що ОСОБА_6 своєю поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення. Під час відбування покарання у виді позбавлення волі у Покровському виправному центрі (№79) та Конотопській виправній колонії (№130), ОСОБА_6 жодного разу не була притягнута до дисциплінарної відповідальності, була працевлаштована, порушень режиму тримання не допускала, на профілактичному обліку не перебувала. Особисті речі тримала в охайному стані, норм санітарії дотримувалася, турбувалася про власний стан здоров`я. До представників адміністрації відносилася ввічливо, законні вимоги виконувала. В середовищі ув`язнених, в тому числі і в камері, конфліктних ситуацій не створювала. На заходи профілактичного характеру реагувала позитивно, отримала декілька заохочень. Характеризується позитивно, за характером спокійна, врівноважена. У ставленні до засуджених та адміністрації установи була доброзичлива, тактовна. У ставленні до себе самокритична. За вольовими якостями цілеспрямована. Стосунки із засудженими негативної спрямованості не підтримувала, підтримувала зв`язки з рідними шляхом побачень, регулярного спілкування телефоном, отримувала від них передачі. Вину у скоєному злочині визнала повністю, розкаялась. Характеризувалася позитивно, як особа, яка стала на шлях виправлення.

Окрім того, протягом часу відбування покарання у виді позбавлення волі, засуджена спрямовувала грошові кошти, які вона заробляла у виправних колоніях, на адресу потерпілого ОСОБА_8 . Також у цьому їй допомагала її матір, яка за проханням ОСОБА_6 також відправляла на адресу потерпілого грошові кошти.

Після заміни невідбутої частини покарання більш м`яким, ОСОБА_6 порушень порядку та умов відбування покарання у виді виправних робіт не допускала, вчасно з`являлася та продовжує з`являтись до уповноваженого органу з питань пробації для проведення індивідуально-профілактичної роботи.

Відповідно до листа начальника Київського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_9 від 07.07.2025 року, під час перебування на обліку ОСОБА_6 до кримінальної і адміністративної відповідальності не притягалась, порядок та умови відбування покарання у виді виправних робіт не порушувала. Згідно характеристики з місця роботи, порушень трудової дисципліни не допускала. Відрахування 10% заробітку в дохід держави перераховуються з 02.08.2024 року, своєчасно та правильно.

Крім того, ОСОБА_6 безперервно працює у ТОВ «ДІМ МЕДИЦИНИ» на посаді лікаря-отоларинголога та за час роботи проявила себе як відповідальний та дисциплінований працівник,у повному обсязі виконує посадові обов`язки, приймає правильне рішення в питаннях, що стосуються її професійної діяльності. За період роботи порушень трудової дисципліни не допускала. Працелюбива та комунікабельна. Встановила добрі взаємовідносини з колективом, при необхідності надавала дружню підтримку співробітникам. За своїми моральними якостями може працювати в будь-якій сфері діяльності, що підтверджується позитивною характеристикою ОСОБА_6 , виданою начальником ВК ТОВ «ДІМ МЕДИЦИНИ» ОСОБА_10 від 04.07.2025 року.

Згідно звіту про здійснені відрахування та виплати ТОВ «ДІМ МЕДЕЦИНИ» за постановою від 12 лютого 2025 року в рамках ВП № 70166503, за період з 01 квітня 2025 року по 01 липня 2025 року, загальний нарахований дохід ОСОБА_6 становив 47 298,35 грн, після утримання усіх податків і зборів стягувачу (потерпілому) ОСОБА_8 було перераховано 19 047,58 грн (майже половину отриманої заробітної плати) до погашення загальної суми заборгованості.На виконання ухвали Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10.06.2024 року, за період з 01 серпня 2024 року по 01 липня 2025 року, загальний нарахований дохід становив 238 953,14 грн та на користь держави (у відповідності до ст. 45 КВК, без вирахування податків і інших платежів), було перераховано 23 895,33 грн.

За місцем проживання ОСОБА_6 також характеризується позитивно. Головою житлово-будівельного кооперативу «ГІДРОБУДІВЕЛЬНИК №4», в якому ОСОБА_6 проживає з самого дитинства і по сьогоднішній день, також видано відповідну позитивну характеристику.

Захисник зазначає, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання надасть ОСОБА_6 змогу додатково перераховувати відповідні 10% від отриманої заробітної плати на адресу потерпілого ОСОБА_8 з метою якомога швидшого відшкодування потерпілому завданої йому шкоди, адже станом на сьогодні ОСОБА_6 сплатила на користь ОСОБА_8 46 336,80 грн., що підтверджується відповіддю начальника Київського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса) від 08.07.2025 року на адвокатський запит захисника ОСОБА_6 .

Отже, доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.

Стосовно необхідності умовно-дострокового звільнення ОСОБА_6 від додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами захисник та сама засуджена зазначили, що засуджена здійснює трудову діяльність у сфері охорони здоров`я працює дитячим лікарем-отоларингологом, її професійна діяльність безпосередньо пов`язана з необхідністю мобільності: вона періодично виїжджає на виклики та оперативно реагує на невідкладні ситуації. Управління транспортним засобом у цьому випадку не привілей, а життєво необхідний елемент виконання професійних обов`язків, і його обмеження істотно знижує ефективність її роботи, негативно впливає як на доступність медичної допомоги пацієнтам, так і на можливість повної реалізації нею трудових функцій.

Також засуджена та захисник зазначили, що ОСОБА_6 має малолітню дитину ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вихованням якого вона займається самостійно. Малолітній ОСОБА_11 із дитинства хворіє на ряд хронічних офтальмологічних захворювань та потребує постійного лікування, в тому числі у лікувальних закладах, що знаходяться закордоном, у зв`язку із чим можливість ОСОБА_6 керувати транспортними засобами є необхідною для безпечного та оперативного транспортування дитини у відповідні лікувальні та реабілітаційні заклади за першої необхідності.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що не заперечує проти задоволення клопотання, так як наявні усі законні підстави для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_6 .

Представник Київського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області у судовому засіданні також не заперечувала проти задоволення зазначеного клопотання.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши думку учасників провадження, оцінивши всі обставини у сукупності, суд приходить до наступного.

За правилами ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст. 537 та п.1 ч.2 ст.359 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Судом встановлено, що вироком Суворовського районного суду м.Одеси від 07.05.2019 року, ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на трок 3 роки. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 було звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки. Стягнуто з ОСОБА_6 : на користь держави судові витрати на суму 6117 грн. 84 коп.; на користь КУ «Міська лікарня №5» (код ЄДРПОУ 01998957), в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_8 1407 грн, на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування моральної шкоди 400 000 грн.

Вироком Одеського апеляційного суду від 01.12.2021 року вищевказаний вирок скасовано в частині призначеного покарання та вирішення питання щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_8 в частині стягнення матеріальної шкоди та ухвалено в цій частині новий вирок, відповідно до якого: призначено ОСОБА_6 покарання за ч.2 ст.286 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки; ОСОБА_6 негайно взято під варту в залі судових засідань Одеського апеляційного суду. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 72438 грн. 80 коп. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.

06.07.2022 року постановою Верховного суду вирок Одеського апеляційного суду від 01.12.2021 року залишено без змін.

Призначене покарання ОСОБА_6 відбувала в Покровському виправному центрі (№79).

Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 10.01.2024 року ОСОБА_6 було звільнено умовно-достроково від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі на невідбутий строк - 1 рік 10 місяців 21 день, призначеного вироком Одеського апеляційного суду від 01.12.2021 року.

28.03.2024 року Дніпровським апеляційним судом ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 10.01.2024 року скасовано; у задоволенні подання начальника ДУ «Покровський виправний центр (№79)» про звільнення засудженої ОСОБА_6 від відбування покарання умовно-достроково відмовлено.

У подальшому, через певний проміжок часу, ОСОБА_6 було переведено для подальшого відбування покарання до Конотопської виправної колонії (№130).

10.06.2024 року ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області замінено засудженій ОСОБА_6 невідбуту частину покарання, призначеного вироком Одеського апеляційного суду від 01.12.2021 року, у виді 1 року 5 місяців 21 днів позбавлення волі на 1 рік 5 місяців 21 день виправних робіт з відрахуванням 10% заробітку в дохід держави, щомісячно.

З 30.07.2024 року засуджена ОСОБА_6 перебуває на обліку у Київському районному відділі філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області.

Так, з матеріалів провадження вбачається, що на момент судового розгляду відбута частина покарання становить: 3 роки 8 місяців 12 днів, що становить більше 2/3 загального строку відбування покарання.

ОСОБА_6 працевлаштована у ТОВ «ДІМ МЕДИЦИНИ» на посаді лікаря-отоларинголога та за час роботи проявила себе як відповідальний та дисциплінований працівник, про що свідчить відповідна характеристика. ОСОБА_6 у повному обсязі виконує посадові обов`язки, приймає правильне рішення в питаннях, що стосуються її професійної діяльності. За період роботи порушень трудової дисципліни не допускала. Працелюбива та комунікабельна. Встановила добрі взаємовідносини з колективом, при необхідності надавала дружню підтримку співробітникам. За своїми моральними якостями може працювати в будь-якій сфері діяльності.

30.07.2024 року ОСОБА_6 взята на облік Київським районним відділом філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області, у зв`язку з відбуванням покарання у виді виправних робіт та перебуває під постійним контролем та наглядом повноважним органом пробації.

З 02.08.2024 року розпочалось відрахування із заробітної плати ОСОБА_6 в дохід держави 10% заробітку щомісячно у порядку відбування виправних робіт. Станом на 01.07.2025 року загальна сума відрахувань у дохід держави складає 23 895,33 грн., про що свідчить звіт про здійснені відрахування та виплати ТОВ «ДІМ МЕДИЦИНИ».

Під час перебування на обліку у Київському РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області, ОСОБА_6 до кримінальної і адміністративної відповідальності не притягувалась, порядок та умови відбування покарання у виді виправних робіт не порушувала. Згідно характеристики з місця роботи, порушень трудової дисципліни не допускала. Відрахування 10% заробітку в дохід держави перераховуються з 02.08.2024 року, своєчасно та правильно, про що свідчить лист начальника Київського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області.

За місцем проживання ОСОБА_6 характеризується позитивно, про що свідчить Головою житлово-будівельного кооперативу «ГІДРОБУДІВЕЛЬНИК №4», в якому ОСОБА_6 проживає видано позитивну характеристику.

Окрім того, засуджена ОСОБА_6 має малолітнього сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має ряд хронічних офтальмологічних захворювань та станом на теперішній час проходить лікування, в тому числі у лікувальних закладах закордоном. Вказані обставини підтверджуються медичною документацією, долученою захисником ОСОБА_6 в ході судового розгляду.

Таким чином суд встановив, що ОСОБА_6 , засуджена 01.12.2021 року за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Вироком суду їй призначено основне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки та додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три роки.

ОСОБА_6 відбувала покарання в місцях позбавлення волі з 01.12.2021 року по 10.06.2024 року та була звільнена на підставі ухвали Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10.06.2024 року, якою у порядку ст. 82 КК України невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі, що становила 1 рік 5 місяців та 21 ОСОБА_12 замінено більш м`яким покаранням - у виді виправних робіт на той самий строк з відрахуванням в дохід держави 10 % заробітку щомісяця.

За правилами ч.6 ст. 82 КК України до осіб, яким покарання замінене більш м`яким, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення за правилами, передбаченими статтею 81 цього Кодексу.

Згідно ст.12 КК України (у редакції станом на момент скоєння кримінального правопорушення, тобто станом на 19.04.2012 року) злочин, за який засуджено ОСОБА_6 , відноситься до категорії тяжких злочинів (вчинених з необережності).

Відповідно до вимог ст.81 КК України (у редакції станом на момент скоєння кримінального правопорушення, тобто станом на 19.04.2012 року), умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин, у разі якщо засуджений своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

У постанові Пленуму Верховного суду України від 26.04.2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» ВСУ звернув увагу суддів на те, що умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст.50 Кримінального кодексу України. При цьому умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: а) при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення; б) при заміні невідбутої частини покарання більш м`яким того, що засуджений став на шлях виправлення (п.1,2 постанови Пленуму ВСУ).

Як роз`яснив Верховний суд України у постанові Пленуму від 26.04.2002 року №2, особу може бути умовно-достроково звільнено (повністю або частково) від відбування і додаткового покарання. При цьому таким додатковим покаранням, від якого можна звільнити достроково (тобто до закінчення строку), є лише позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. При умовно-достроковому звільненні від відбування основного покарання засудженого, щодо якого було застосовано додаткове покарання, суд може вирішити питання про його повне або часткове звільнення від відбування і додаткового покарання не тільки тоді, коли про це порушено питання у поданні органу, який відає виконанням покарання, а й за своєю ініціативою (п. 7, п. 8 постанови Пленуму ВСУ).

Оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м`яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Згідно зі ст.6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізащї є виправлення засудженого. Основними засобами виправлення засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне завчання, громадський вплив.

Критерієм сумлінної поведінки є неухильне дотримання всіх вимог режиму місця відбування покарання та виконання всіх покладених на засудженого обов`язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів та обладнання. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеними висновки про можливість умовно-дострокового звільнення засудженої ОСОБА_6 від відбування основного покарання, оскільки достеменно можливо стверджувати, що на час звернення з клопотанням до суду, засуджена досягла необхідного ступеню виправлення та своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці, протягом всього відбутого строку покарання, довела своє виправлення, що є необхідною умовою для прийняття такого рішення, та станом на момент вчинення злочину, редакція ст.81 КК України передбачала можливість такого звільнення після фактичного відбуття половини строку покарання.

Також, суд вважає доведеними висновки про можливість умовно-дострокового звільнення засудженої ОСОБА_6 від відбування додаткового покарання, оскільки засуджена здійснює трудову діяльність у сфері охорони здоров`я працює дитячим лікарем-отоларингологом, її професійна діяльність безпосередньо пов`язана з необхідністю мобільності: вона періодично виїжджає на виклики та оперативно реагує на невідкладні ситуації. Управління транспортним засобом у цьому випадку не привілей, а життєво необхідний елемент виконання професійних обов`язків, і його обмеження істотно знижує ефективність її роботи, негативно впливає як на доступність медичної допомоги пацієнтам, так і на можливість повної реалізації нею трудових функцій.

Крім того, засуджена ОСОБА_6 має малолітню дитину ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вихованням якого вона займається самостійно. Малолітній ОСОБА_11 із дитинства хворіє на ряд хронічних офтальмологічних захворювань та потребує постійного лікування, в тому числі у лікувальних закладах, що знаходяться закордоном, у зв`язку із чим можливість ОСОБА_6 керувати транспортними засобами є необхідною для безпечного та оперативного транспортування дитини у відповідні лікувальні та реабілітаційні заклади за першої необхідності.

Отже існують всі підстави, передбачені ч.2 та п.2 ч.3 ст. 81 КК України для застосування до ОСОБА_6 умовно-дострокового звільнення на невідбуту частину покарання у виді виправних робіт, призначених ухвалою суду від 10.06.2024 року у порядку ст.82 КК України та від додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, призначеного вироком суду від 01.12.2021 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.81 КК України, ст.ст.537,539 КПК України, ст.154 КВК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст.81 КК України задовольнити.

На підставі ст.81 КК України, звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умовно-достроково від подальшого відбування основного покарання у виді виправних робіт, з відрахуванням 10% заробітку в дохід держави щомісячно.

Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі ст.81 КК України, умовно-достроково від подальшого відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

На ухвалу протягом 7 днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1